Банківських платіжних карток

Sepa — єдина зона платежів у євро, в якій ліквідовано відмінності між внутрішніми і міжнародними пла­тежами у валюті євро. Територіально Sepa охоплює всі держави - учасниці Євросоюзу (27 країн), а також Ісландію, Норвегію, Ліхтенштейн і Швейцарію. Шляхом прийняття вищезгаданої директиви Європарламент прагне за­безпечити зручність, ефективність і надійність здійснення транскордон­них платежів у Євросоюзі на рівні внутрішніх платежів у країнах-учасницях. Директива також служить пра­вовою основою для створення Єди­ної платіжної зони євро. Водночас во­на закріплює права і захист усіх ко­ристувачів платіжних послуг (спожи­вачів, торговців, великих, малих і се­редніх підприємств).

Отже, Sepa має покласти край роз­межуванню європейського платіжно­го ринку національними кордонами. Така подія має велике економічне та політичне значення насамперед тому, що, за експертними висновками, щорічно в країнах Євросоюзу здійснюється близько 74 млрд. платежі! (більше третини світового обсягу).

Головним ініціатором створення Sepa була Єврокомісія, котра вимагала зниження цін на грошові переказ, що проводилися в межах Євросоюзу. В своєму нинішньому вигляді Sepa - це значною мірою заслуга всієї європейської кредитної галузі, яка у червні 2002 року ініціювала створення Європейської платіжної ради (ЄПР) як головної інстанції в справі просування ідеї формування Sepa. Навколо неї об'єдналися найбільші європейські банки і національні банківські союзи.

Sepa поєднує в собі сукупність таких компонентів:

Ø єдина валюта (€);

Ø єдиний набір інструментів для здійснення платежів — кредитові перекази, пряме дебетування і платежі з використанням платіжних карток;

Ø ефективна інфраструктура для оброблення платежів;

Ø єдині технічні стандарти;

Ø єдині бізнес-методи;

Ø гармонізована правова база та розвиток орієнтованих на клієнта послуг

Отже в рамках Sepa розрахунки здійснюються за допомогою таких безготівкових інструментів:

1. Платіжні доручення. Безготівкові кредитні грошові перекази між банками країн, що входять до Єдиної платіжної зони євро, проводяться з 28 січня 2008 року. У даному випадку в Директиві обумовлені порядок використання міжнародного номера банківського рахунку (IВАN) та ідентифікаційного коду банку (ВІС), умови виконання платежу, права та обов'язки учасників, умови відправлення, отримання і відхилення платежу, правове обґрунтування та інші питання;

2. Пряме дебетування (автоматична сплата рахунків). Перехідний період до Системи автоматичної оплати рахунків починається з 1 листопада 2009 року. Клієнти банків, котрі до неї приєднаються, зможуть проводити автоматичну сплату рахунків також в інших державах- учасницях Євросоюзу. Скажімо, розраховуватися за телефонні чи інші послуги в разі, коли постачальник цих послуг знаходиться за межами країни. Крім того, клієнти банків як одержувачі автоматичної сплати рахунків зможуть акумулювати на одному рахунку платежі від усіх клієнтів, котрі проводять розрахунки за посередництва банків, що входять до Європейського монетарного союзу. Відзначимо також, що ініціатором платежу у цьому випадку виступає банк-одержувач;

3. Банківські платіжні картки. Застосування Sepa дасть змогу держателям платіжних карток користуватися всіма картками, емітованими банками країн учасниць Sepa у всіх країнах – учасницях єдиного платіжного простору. Так, починаючи з 2008 року, всі банки в Євросоюзі зобов'язані емітувати платіжні картки з чіпами (старт-картками) відповідно до стандартів EMV (Eurocard, MasterCard i VISA), і ці картки можуть використовуватися для розрахунків та отриман­ня готівки в банкоматах у всіх держа­вах - учасницях Євросоюзу. З кінця 2010 року поставлена вимога забезпе­чити використання всіх банківських платіжних карток у всій єдиній зоні платежів у євро. У перспективі пла­нується перейти на єдиний загаль­ноєвропейський стандарт мобільних платежів.