Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕередумови створенн€ Їдиного Ќац≥онального плат≥жного простору в ”крањн≥




–инок банк≥вських плат≥жних кар≠ток в ”крањн≥ розвиваЇтьс€ швид≠кими темпами. «а статистичними даними, €к≥ отримуЇ в≥д банк≥в Ќа≠ц≥ональний банк ”крањни, на 1 с≥чн€ 2009 року 139 банк≥в (71% в≥д загаль≠ноњ к≥лькост≥, €к≥ мають банк≥вську л≥ценз≥ю) Ї членами внутр≥державних ≥ м≥жнародних карткових плат≥жних систем та зд≥йснюють ем≥с≥ю ≥ еквай-ринг плат≥жних карток.

Ќа початок 2009 року украњнськи≠ми банками ем≥товано 39 262 873 ка≠ртки, встановлено 27 845 банкомат≥в та 116 614 плат≥жних терм≥нал≥в.

«а пер≥од з 2001 року к≥льк≥сть плат≥жних карток в ”крањн≥ зросла у 10.9 раза (з 3.6 млн. до 39.3 млн.), к≥ль≠к≥сть банкомат≥в, встановлених ук≠рањнськими банками, Ч у 15.4 раза (з 1.8 тис. до 27.8 тис), к≥льк≥сть пла≠т≥жних терм≥нал≥в, встановлених ук≠рањнськими банками, Ч у 7.9 раза (з 14.8 тис. до 116.6 тис).

 ≥льк≥сть операц≥й ≥з застосуванн€м плат≥жних карток, ем≥тованих украњнсь≠кими банками, прот€гом 2008 року ста≠новить близько 634.2 млн., сума опе≠рац≥й Ч понад 372.3 млрд. грн.

”крањнськ≥ держател≥ плат≥жних карток зд≥йснили у 2008 роц≥ у 8.6 ра≠за б≥льше операц≥й з використанн€м плат≥жних карток, н≥ж у 2002-му (634.2 млн. проти 74 млн. операц≥й), оборо≠ти зросли у 18.6 раза (з 20 до 372.3 млрд. грн.).

 ≥льк≥сне зростанн€ показник≥в ринку банк≥вських плат≥жних карток в ”крањн≥ одночасно супроводжуЇтьс€ ≥ його €к≥сним розвитком. Ѕанки посту≠пово переход€ть в≥д карток ≥з магн≥т≠ною смугою на картки ≥з ч≥пом та пе≠реобладнують свою ≥нфраструктуру дл€ прийманн€ смарт-карток (вже адаптовано понад 85% ус≥х плат≥жних терм≥нал≥в). Ќа баз≥ плат≥жних смарт-карток запроваджуютьс€ бонусн≥, со≠ц≥альн≥, транспортн≥, митн≥, страхов≥, медичн≥ та ≥нш≥ проекти. ≈м≥туютьс€ моб≥льн≥ плат≥жн≥ ≥нструменти (ћѕ≤), €к≥ дають змогу контролювати й управ≠л€ти банк≥вським рахунком, а також зд≥йснювати платеж≥ за допомогою мо≠б≥льного телефону. ѕлат≥жн≥ картки активно використовуютьс€ дл€ роз≠рахунк≥в у мереж≥ ≤нтернет.

¬одночас пом≥тним Ї певний дис≠баланс на цьому ринку. ¬≥н пол€гаЇ у тому, що переважна б≥льш≥сть ем≥това≠них украњнськими банками плат≥жних карток належить до плат≥жних сис≠тем ”≤5ј та ћазтег—агс≥ (за станом на початок 2009 року њх к≥льк≥сть стано≠вила 34 667 902, або 88.3% ≥з загальноњ к≥лькост≥ карток в ”крањн≥). ѕроте сьо≠годн≥ т≥льки близько 0.8% операц≥й за картками, ем≥тованими украњнськи≠ми банками, зд≥йснюЇтьс€ за кордо≠ном. ќтже, дл€ переважноњ б≥льшост≥ внутр≥державних операц≥й (€ка стано≠вить 99.2%) використовуютьс€ картки ћѕ—, що зд≥йснюютьс€ за "м≥жна≠родними" правилами та тарифами.

ќкреслимо насл≥дки, до €ких приз≠водить зазначений дисбаланс на рин≠ку плат≥жних карток ”крањни.

1. «а зд≥йсненн€ внутр≥державних операц≥й у нац≥ональн≥й валют≥ ук≠рањнськ≥ банки повинн≥ сплачувати на адресу ћѕ— ком≥с≥йн≥ в ≥ноземн≥й ва≠лют≥ (Ївро, доларах —Ўј, англ≥йських фунтах). ќстанн≥м часом банки неод≠норазово висловлювали власну зане≠покоЇн≥сть зростанн€м тариф≥в та за≠провадженн€м нових вид≥в ком≥с≥й з боку ћѕ—. «а експертними оц≥нками загальна сума ком≥с≥й, сплачених украњнськими банками ћѕ—, за останн≥ 2 роки зросла вдв≥ч≥ ≥ в 2007 роц≥ перевищила 35 млн. долар≥в.

2. ћѕ— нараховують гарант≥йн≥ депозити в ≥ноземн≥й валют≥ не т≥льки на обс€ги м≥жнародних операц≥й, а й на внутр≥державн≥ ≥ нав≥ть на частину внутр≥банк≥вських операц≥й. „астка гарант≥йного депозиту, нарахована на обс€ги внутр≥державних операц≥й, €к≥ зд≥йснюютьс€ в нац≥ональн≥й валют≥ становить б≥льш €к 80%, а загальн≥ сума нарахованих ћѕ— гарант≥йних депозит≥в украњнських банк≥в у 2007 роц≥, за експертними розрахунками дор≥внювала близько 110 млн. долар≥в, швидко зростаючи щор≥чно. ÷≥ кошти вивод€тьс€ з грошового об≥гу ”крањни й перераховуютьс€ в ћѕ—.

3. Ќезважаючи на висок≥ темпи зростанн€ показник≥в ринку банк≥вських плат≥жних карток в ”крањн≥ (зокрема, обс€г≥в ем≥тованих карток, встановленого терм≥нального обладнанн€, а також зд≥йснених операц≥й), ≥нфраструктура прийманн€ плат≥жних карток усе ще розвинута недостатньо. —ьогодн≥ т≥льки близько 30 тис. торг≥вельних п≥дприЇмств у своњх 66 тис м≥сць продажу надають можлив≥сть сплати за товари та послуги плат≥жними картками. ƒ≥юч≥ правила ћѕ— обмежують видачу л≥ценз≥й на торг≥вельний еквайринт, що ускладнюЇ по€ву нових банк≥в, €к≥ б могли обслуговувати торговельно-серв≥сн≥ мереж≥.

4. —ьогодн≥ комерц≥йн≥ банки ”крањни в подальшому розвитку власних карткових програм об'Їктивно зац≥кавлен≥ у сум≥щенн≥ нац≥ональних та м≥жнародних плат≥жних тех≠нолог≥й на своњх картках та у поЇднанн≥ њх з неплат≥жними додатками; насамперед соц≥альними, студентськими, транспортними, бонусними тощо (реал≥зац≥€ €ких сьогодн≥ розпочата на баз≥ нац≥ональноњ технолог≥њ —ћ≈ѕ). ѕроте правила ћѕ— або повн≥стю заборон€ють под≥бне сум≥сництво або ускладнюють реал≥зац≥ю проект≥в поЇднанн€ плат≥жних та неплат≥жних додатк≥в численними вимогами щодо л≥цензуванн€ та сертиф≥кац≥њ продукту, що потребуЇ значних ф≥нансових вкладень ≥ часу. «азначене вище переконливо св≥дчить: ≥снуюч≥ принципи побудови нац≥онального ринку плат≥жних карток та взаЇмов≥дносини учасник≥в ринку потребують серйозного переосмисленн€ та запровадженн€ нових концептуальних ≥дей. Ќа нашу думку, основним стратег≥чним напр€мом маЇ ≥ зниженн€ вартост≥ внутр≥державних операц≥й з використанн€м плат≥жних карток в ”крањн≥ та об'Їднанн€ терм≥нальних мереж р≥зних плат≥жних систем у Їдину еквайрингову мережу (Їдиний еквайринговий прост≥р). ќтже необх≥дно будувати ™диний нац≥ональний плат≥жний прост≥р в ”крањн≥. ¬≥н передбачаЇ: операц≥њ, зд≥йснен≥ в межах ”крањни ≥з застосуванн€м будь-€ких плат≥жних карток, ем≥тованих украњнськими банками, розгл€даютьс€ €к внутр≥державн≥ та повинн≥ бути оброблен≥ (процесован≥) за повним операц≥йно-розрахуновим циклом (маршрутизац≥€ авторизац≥йних запит≥в, обчисленн€ кл≥рингових сальдо, розрахунки з банками-учасниками) в ”крањн≥.Ќа нашу думку, ≥снуЇ к≥лька можливих стратег≥чних напр€м≥в реал≥зац≥њ такого завданн€. ƒва основн≥ з них Ї так≥:

  1. створено Їдиний кл≥ринговий центр. ”крањнськими банками ем≥туЇтьс€ Їдина плат≥жна картка, €ка поЇднуЇ в соб≥ два плат≥жних додатки: м≥жнародний та нац≥ональний (фактично така схема сьогодн≥ функц≥онуЇ у ‘ранц≥њ).

” крањн≥ розроблена та працюЇ за власними стандартами нац≥ональна система. —тандарти смарт-карток використовуютьс€ в систем≥, в≥др≥зн€ютьс€ в≥д стандарт≥в ћѕ—, але у майбутньому можливий перех≥д до ≈ћV-стандарт≥в. јвторизац≥€ ≥ кл≥ринг ус≥х м≥жбанк≥вських операц≥й ≥з картка≠ми р≥зних плат≥жних систем на тери≠тор≥њ крањни карток зд≥йснюЇтьс€ цент≠рал≥зовано новоствореним Ќац≥ональ≠ним кл≥ринговим центром. Ќац≥ональ≠ний банк ”крањни або визначений бан≠ками комерц≥йний банк виконуЇ функ≠ц≥њ розрахункового банку за операц≥€ми, €к≥ зд≥йснюютьс€ в ”крањн≥. ”с≥ опе≠рац≥њ в ”крањн≥ мають зд≥йснюватис€ з використанн€м нац≥онального пла≠т≥жного додатка. ћ≥жнародний додаток використовуЇтьс€ дл€ операц≥й за ме≠жами ”крањни. ѕлат≥жна орган≥зац≥€ нац≥ональноњ плат≥жноњ системи Ї гру≠повим членом ћѕ—;





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 526 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

750 - | 566 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.