Умови, в яких повинна надаватись медична допомога. Абсолютна більшість хворих з неускладненими пептичними виразками повинна лікуватись та обстежуватись амбулаторно

Абсолютна більшість хворих з неускладненими пептичними виразками повинна лікуватись та обстежуватись амбулаторно. Показаннями для госпіталізації (протягом 10 - 14 днів) є:

• Підозра на ускладнення виразкової хвороби (ВХ)

• Вперше виявлені пептичні виразки при відсутності можливості амбулаторного обстеження

• ВХ з різко вираженим болевим та диспепсичним синдромом, що погано піддається лікуванню в амбулаторних умовах

• ВХ при наявності супутньої патології

• Проведення антигелікобактерної терапії при підвищеному риску виникнення алергічних реакцій

3. Ознаки та критерії діагностики захворювання

Критерії діагностики:

• Ендоскопічно підтверджений виразковий дефект у 12-палій кишці або шлунку (доброякісність шлункової виразки повинна бути підтверджена морфологічним дослідженням множинних біопататів)

4. Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту

Діагностика:

• Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) - "золотий стандарт" діагностики - проводиться у всіх випадках для веріфікації діагнозу (при дуоденальних виразках - одноразово для діагностики, при виразках шлунку - проводиться повторно для контролю за загоєнням виразки)

• Біопсія слизової оболонки (СО) для проведення:

° Швидкий уреазний тест (антральний відділ шлунку) - експрес-діагностика Hp-інфекції у ендоскопічному кабінеті

° Морфологічне дослідження СО (по 2 біоптати з антрального відділу та тіла шлунку) - для діагностики наявності інфекції H.pylori (Hp), атрофії, дисплазії або неоплазії, виключення рідких та атипових причин виразок СО

• Тест на наявність інфекції H.pylori - суворо обов'язково у кожного хворого з пептичною виразкою (¹³C-сечовинний дихальний тест, швидкий уреазний тест, серологія) - одноразово

• Загальний аналіз крові - одноразово

• Аналіз калу на скриту кров - одноразово

Лікування:

1. При виразковій хворобі (пептичних виразках, пов'язаних з Hp-інфекцією) основною стратегією лікування є проведення "потрійної" антигелікобактерної терапії протягом 7 днів у відповідності до Маастрихтського консенсусу 2-2000.

NB! Через 4 тижні після проведеного лікування повинен бути проведен контроль за ерадикацією H.pylori за допомогою дихального тесту з 13C-сечовиною або визначення фекального антигену Hp.

При відсутності ерадикаціїї Hp - друга лінія лікування у відповідності доМаастрихтського консенсусу 2-2000.

Примітка:

• після проведення потрійної терапії більшість практичних лікарів призначає "доліковування" антисекреторним засобом (ІПП або H₂-гістаміноблокатором) у стандартній дозі протягом 2-х тижнів (при виразках 12-п.к.) або 3 - 6 тижнів (при виразках шлунку), хоча сам Маастрихтський консенсус цього спеціально не рекомендує

2. При Hp-негативних пептичних виразках основною стратегією лікування є призначення антисекреторних препаратів:

• ІПП протягом 3 - 4 тижнів при дуоденальных виразках, 4 - 8 тижнів - при виразках шлунку

або

• H₂-гістаміноблокатори протягом 3 - 4 тижнів при дуоденальних виразках, 4 - 8 тижнів - при виразках шлунку (у теперішній час у вигляді монотерапії застосовуються рідко)

або

• Локально діючі препарати (у вигляді монотерапії застосовуються рідко, в основному, при виразках шлунку)

5. Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

• Рентгенологічне дослідження шлунку - при наявності ЕГДС у теперішній час практично повністю втратило своє значення при неускладненій ВХ та застосовується, в основному, при підозрі на наявність ускладнень, в першу чергу - при стенозі вихідного відділу шлунку

• Дослідження секреторної функції шлунку (интрагастральна pH-метрія) - має значення для вибору оптимальної схеми лікування

• УЗД ОЧП

• Біохімічне дослідження крові

• Визначення групи крові, резус-фактора

• Коагулограма

6. Середня тривалість лікування - 14 - 28 днів (в залежності від локалізації виразки).

7. Критерії ефективності лікування, очікувані результати лікування

Кардинальна кінцева мета лікування - виліковування хворого шляхом проведення етіологічного лікування та усунення основної причини (в першу чергу - Hp-інфекції), а також швидке купування симптомів захворювання, досягнення загоєння виразки, попередження розвитку рецидивів та ускладнень, добра переносимість та безпека лікування, зменшення термінів лікування, частих повторних (контрольних) ЕГДС (при дуоденальних виразках) та госпіталізацій.

Вдала антигелікобактерна терапія Hp-позитивних виразок сприяє повному одужанню у 80 - 85 % випадків, як правило, частота рецидивів виразки не перевищує 6 %, частота ускладнень - 2 - 4 %. Прогноз погіршується при невдалих спробах повторної ерадикації Hp, наявності ускладнень, особливо - при підозрі на малігнізацію. У випадку, якщо ерадикації H.pylori не наступило, незважаючи на її загоєння, то при відсутності подальшого лікування рецидив дуоденальної виразки протягом найближчих місяців, як правило, виникає у 50 - 70 % хворих. Рецидиви пов'язані або з неповно проведеною ерадикацією (частіше за всього), або з реінфекцією (у розвинутих країнах рідко), або з дією іншого етіологічного фактора (частіше за всього - застосування НПЗП), або має місце комбінована етіологія пептичної виразки.

NB! Хірургічному лікуванню підлягають тільки ускладнені пептичні виразки: перфорація; кровотеча, погано контролюєма методами сучасного ендоскопічного гемостазу та парентеральним застосуванням антисекреторних препаратів (ІПП, H2-гістаміноблокатори); стеноз; пенетрація; підозра на малігнізовану виразку шлунку.

8. Реабілітація

Індивідуальний дієтичний режим (з виключенням або обмеженням індивідуально несприйнятних продуктів), режим праці та відпочинку, заняття фізкультурою. Не слід застосовувати НПЗП, обмежується паління та алкоголь. Санаторно-курортне лікування (курорти Закарпаття).

Диспансерне спостереження

Диспансеризації підлягають хворі з виразками шлунку та атрофічним гастритом. Після загоєння доброякісних виразок шлунку доречно провести контрольні ЕГДС через 3 та 6 міс. При наявності атрофії слизової оболонки шлунку - повторні ЕГДС з біопсією для моніторування можливої появи передракових змін 1 раз в 2 - 3 роки.

 

Директор Департаменту організації і розвитку медичної допомоги населенню

В. М. Таран

 

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом МОЗ України від 13 червня 2005 р. N 271

КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
надання медичної допомоги хворим на синдром подразненої кишки (СПК)

	Код МКХ-10:
K58 Синдром подразненої кишки

1. Сфера дії протоколу - загальнотерапевтичні та гастроентерологічні відділення усіх рівнів.