Баланс банку — одна з основних форм звітності, яка характеризує фінансовий стан банку (материнського банку) на звітну дату. Елементами балансу є активи, зобов'язання та капітал. У звіті «Баланс» повинна забезпечуватися тотожність підсумку активів сумі зобов'язань і власного капіталу.
Звіт «Баланс» дає можливість визначити склад і структуру майна банку, ліквідність банку, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості тощо. Статті звіту «Баланс» розміщені в порядку зменшення ліквідності.
Звіт «Баланс» складається банками за певний період (квартал, рік) за наростаючим підсумком з початку звітного року. Цей звіт складається на підставі бухгалтерських записів, які підтверджені відповідними первинними документами. Статті активів та пасивів у звіті «Баланс» та примітках включають суми переоцінки.
Банк у звіті «Баланс» до статей активів і зобов'язань та в примітках включає суми нарахованих нестриманих процентних доходів і нарахованих несплачених процентних витрат. Згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, нормативно-правовими актами Національного банку.
Банк не включає у звіт «Баланс» інформацію за технічними рахунками, за розрахунками та доходами і витратами, які здійснюються внутрішньосистемно. Зразки форм звіту «Баланс» та порядок заповнення статей активів, зобов'язань і власного капіталу наведені в додатках 2 та 3 Інструкції № 480.
Метою складання звіту, про фінансові результати є надання користувачам інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності банку (материнського банку) за відповідний період.
Доходи та витрати групуються за їх характером та основними видами доходів і витрат на кінець останнього дня звітного періоду (кварталу, року). Основними видами доходів і витрат, пов'язаних із виконанням банківських операцій, є: процентні (встановлюються за кредитними та депозитними операціями та розраховуються пропорційно до суми та терміну операції), комісійні (встановлюються за розрахунково-касовими та іншими видами банківських операцій як у фіксованій сумі, так і у відсотках), торговельні (відображають результат від торгівлі валютою, цінними паперами та іншими фінансовими активами банку).
Звіт про фінансові результати банку має містити дані станом на кінець поточного періоду (кварталу, року) наростаючим підсумком за поточний фінансовий рік до дати звітності та порівняльні дані станом на кінець зіставленого періоду (кварталу, року) попереднього фінансового року.
У звіт про фінансові результати не включається інформація про доходи та витрати за внутрішньосистемними розрахунками. Банки, створені у формі публічних акціонерних товариств, зазначають у річній та консолідованій фінансовій звітності показники чистого прибутку і скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію. Показники прибутковості безпосередньо не стосуються розподілу дивідендів. Для розрахунку чистого прибутку на одну просту акцію враховуються прості акції, випуск яких зареєстровано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку й згідно з реєстром акціонерів. Показники прибутковості акцій зазначаються в гривнях з точністю до сотих (з двома знаками після коми). Для визначення скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію враховується вплив розбавляючих потенційних простих акцій.
Зразки форм «Звіту про фінансові результати» та порядок заповнення відповідних статей доходів і витрат наведено в додатках 4 та 5 Інструкції № 480.
У звіті про рух грошових коштів банк (материнський банк) відображає рух грошових коштів у звітному періоді. Тобто розкриває джерела отриманих готівкових та безготівкових коштів, а також напрями їх використання у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Звіт про рух грошових коштів доповнюють баланс і звіт про фінансові результати діяльності банку. Зазначений фінансовий звіт пояснює зміни в одному з важливих компонентів активу балансу - грошових коштах та їх еквівалентах, які відбулися між датами балансу. Також звіт характеризує вплив фінансово-господарської діяльності банку на грошові потоки. Результат змін у русі грошових коштів у процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності має відповідати змінам у грошових коштах та їх еквівалентах у звітному періоді.
Операційна діяльність - це основна діяльність банку, що дає дохід, а також інші види діяльності, що не входять до складу інвестиційної чи фінансової діяльності. Зміна грошових коштів унаслідок операційної діяльності розраховується за двома напрямками.
По-перше, визначається чистий грошовий прибуток (збиток). Цей показник, наприклад, включає надходження (відтік) коштів за: отриманими (сплаченими) процентами, комісійними доходами (витратами), іншими доходами (витрати). Причому доходи та витрати за негрошовими операціями не враховуються і т.ін. По-друге, визначають зміни в операційних активах та зобов'язаннях. Цей показник, наприклад, включає надходження (відтік) коштів внаслідок: зменшення (приросту) наданих кредитів, приросту (зменшення) коштів залучених від клієнтів і т.д.
Інвестиційна діяльність - це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Приклади надходження (відтоку) коштів: реалізація (придбання) цінних паперів у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення; реалізація (придбання) основних засобів і т.ін.
Фінансова діяльність - це діяльність, яка спричиняє зміни розміру та складу власного і запозиченого капіталу банку. Приклади надходження коштів: отримання субординованого боргу, емісія акцій і т.д. Приклади сплати грошових коштів: повернення залучених банком консорціумних кредитів, виплата дивідендів, викуп власних акцій тощо.
Для визначення обсягу руху грошових коштів застосовуються прямий та непрямий методи. Прямий метод вимагає постійного накопичення даних про обороти (надходження і вибуття) грошових коштів за напрямами (статтями), узагальнення потрібних показників в аналітичному обліку. Складання звіту про рух грошових коштів за непрямим методом ґрунтується на коригуванні чистого прибутку (збитку) відповідно до впливу операцій не грошового характеру; будь-яких відстрочок або нарахувань минулих чи майбутніх надходжень або виплат грошових коштів щодо операційної діяльності, а також відповідно до статей доходу та витрат, пов'язаних із грошовими потоками від інвестиційної чи фінансової діяльності. Банк (материнський банк) самостійно вибирає метод складання звіту (прямий або непрямий).
Зразки форм «Звіту про рух грошових коштів» та методику визначення притоку і відтоку грошових коштів за видами діяльності банку наведено в додатках 6 та 7 Інструкції № 480.
Звіт про власний капітал - це фінансовий звіт, який відображає зміни та рух капіталу за звітний рік. Для забезпечення можливості порівняльного аналізу в річному звіті банки також наводять звіт про власний капітал за попередній рік.
Цей звіт являє собою таблицю, у колонках якої наведено складові капіталу за статтями, визначеними в балансі: статутний капітал, резерви та інші фонди банку та нерозподілений прибуток. У рядках звіту зазначаються напрями, за якими відбувалися зміни в капіталі за попередній та звітний роки:
• урахування впливу переходу на нові або переглянуті стандарти, зміна облікової політики та виправлення помилок;
• визначення чистого доходу (збитку), що визнаний безпосередньо у складі капіталу шляхом урахування переоцінки: цінних
паперів в портфелі банку на продаж, основних засобів, нематеріальних активів, операцій з хеджування; також урахування: накопичених курсових різниць, відстрочених податків, продажу або втрат від зменшення корисності цінних паперів в портфелі банку на продаж;
• визначення впливу прибутку(збитку), отриманого банком за
рік;
• розкриття інформації щодо емісії акцій; власних акції, викуплених в акціонерів, та виплат дивідендів.
Порядок складання та зразки форми Звіту про власний капітал наведено в додатку 8 Інструкції № 480.
