Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Та річної фінансової звітності банків




Як випливає з табл. 12.3, банки можуть складати чотири види фінансової звітності: квартальну, річну, консолідовану та з ура­хуванням впливу інфляції. Унаслідок помірних темпів інфляції, що спостерігаються в економіці України протягом XXI століття, необхідність складання фінансової звітності банків з урахуванням впливу інфляції відсутня. Консолідовану фінансову звітність складають материнські банки, включаючи до власної фінансової звіт­ності показники інших юридичних осіб - учасників консолідова­ної групи. Таким чином, найбільш поширеними видами фінансо­вої звітності банків можна вважати квартальну та річну звітність банків.

Особливості складання квартальної фінансової звітності бан­ків визначаються гл. З Інструкції «Про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України». Банк скла­дає та подає квартальну фінансову звітність разом із супровідним листом у складі:

1) звіту «Баланс»;

2) звіту про фінансові результати;

3) примітки «Зобов'язання банку, які обліковуються на позаба­лансових рахунках»;

4) примітки «Рахунки довірчого управління»;

5) примітки «Окремі показники діяльності банку».

У супровідному листі до квартальної фінансової звітності банк зазначає інформацію про виявлені помилки та пов'язані з ними коригування, а також дає пояснення подій та операцій, які є важ­ливими для розуміння змін у фінансовому стані після дати остан­ньої річної звітності. Також необхідно розкривати інформацію про будь-які події або операції, які є суттєвими для розуміння поточ­ного квартального періоду (наприклад, зміна облікової політики, характер і суми статей, що впливають на активи, зобов'язання, капітал або на потоки грошових коштів, які не є типовими).

Банк повинен застосовувати у квартальному фінансовому звіті таку саму облікову політику, що й у річному фінансовому звіті, за винятком змін в обліковій політиці, які відбувалися після дати останнього річного балансу та мають відображатися надалі в річ­них фінансових звітах.

Зразок форми квартального балансу та порядок розрахунку окремих статей визначено додатком 2 Інструкції № 480. До квар­тального звіту «Баланс» включаються дані станом на кінець поточного кварталу та порівняльні дані станом на кінець попередньо­го фінансового року. Слід зазначити, що квартальний баланс міс­тить більш деталізовану інформацію порівняно із річним балан­сом. Деталізація відбувається за такими напрямами:

• визначення валютної структури активних та пасивних банків­ських операцій;

• деталізація строкової та клієнтської структури кредитного і
депозитного портфелів;

• визначення резервів за активними операціями банку.

Також у квартальному балансу більш детально розкрито стру­ктуру власного капіталу банку.

Зразок форми та порядок складання квартального звіту про фінансові результати наведено в додатку 4 Інструкції № 480. До квартального звіту про фінансові результати включаються дані станом на кінець поточного кварталу наростаючим підсумком за поточний фінансовий рік до дати звітності та порівняльні дані станом на кінець зіставленого кварталу попереднього фінансово­го року. Структура квартального звіту про фінансові результати несуттєво відрізняється від структури річного звіту.

Примітка «Зобов'язання банку, які обліковуються на позаба­лансових рахунках» формується відповідно до вимог додатку 9 Інструкції № 480. Вона складається із чотирьох рядків:

1) надані гаранти;

2) зобов'язання з кредитування, надані банкам;

3) зобов'язання з кредитування, надані клієнтам;

4) надана застава.

Отже, інформація, наведена в даній примітці, відображає взяті на себе банком позабалансові зобов'язання, які можуть впливати на обсяг і структуру фінансових ризиків (перш за все ліквідності та кредитного), які значною мірою впливають на стійкість комер­ційного банку.

Примітка «Рахунки довірчого управління» формується відпо­відно до вимог додатку 10 Інструкції № 480. Довірче управлін­ня - це операції банків з управління власністю та виконання інших послуг в інтересах та за дорученням клієнтів на правах до­віреної особи. У даній примітці відображаються джерела форму­вання ресурсів за довірчими операціями банків та напрямки роз­міщення коштів банком на правах довіреної особи.

Примітка «Окремі показники діяльності банку» складається відповідно до додатку 11 Інструкції № 480. Банк включає до даної примітки розраховані та нормативні значення більшості

економічних нормативів, визначені Інструкцією про порядок ре­гулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління НБУ № 368 від 28.08.2001 року. Також у даній при­мітці досить детально розкриваються показники, що характери­зують якість кредитного портфеля банку: обсяги кредитного порт­феля та резервів за класифікованими кредитними операціями від­повідно до постанови Правління НБУ № 279 від 28.08.2001 року. Крім того, у даній примітці зазначається рентабельність активів банку, прибутковість акцій та власники істотної участі.

Річна фінансова звітність складається банками — юридич­ними особами відповідно до вимог гл. 4 Інструкції «Про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України». Основні етапи складання річного фінансового звіту:

1. Внесення коригувань до даних обліку за підсумками обов'яз­кової інвентаризації, яка повинна передувати складанню річ­ного звіту. Здійснюється інвентаризація активів, зобов'язань, резервів, у т.ч. залишків на позабалансових рахунках, під час якої перевіряються й документально підтверджуються їх на­явність, стан та оцінка.

2. Закриття рахунків обліку доходів і витрат банку (6-го класу
«Доходи» і 7 класу «Витрати»). Визначення чистого фінансо­вого результату діяльності банку за звітний період (записи на
рахунку 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затверджен­ня», якщо результатом діяльності є прибуток; або записи на
рахунку 5041 «Збиток звітного року, що очікує затверджен­ня», якщо результатом діяльності є збиток).

3. Визначення залишків на рахунках балансу (від 1 до 5 класу).

4. Складання форм звітності (див. табл. 12.3).

5. Складання приміток до річної фінансової звітності (див. дода­ток Б).

6. Коригування показників звітності щодо подій після дати ба­лансу.

7. Перевірка узгодженості показників звітності.

8. Обов'язковий аудит річної звітності банків. Основні вимоги
щодо аудиту річної фінансової звітності банків наведено в По­ложенні «Про порядок подання банками до Національного банку України аудиторських звітів за результатами щорічної перевірки фінансової звітності», затвердженому постановою Правління НБУ № 389 від 09.09.2003 року. Крім того, НБУ може приймати окремі документи, якими визначає особли­вості проведення аудиту річної фінансової звітності банків за окремий рік. Наприклад, 23.12.2009 року Правлінням НБУ була прийнята Постанова № 763 «Про порядок здійснення аудиторської перевірки річної фінансової звітності банків за 2009 рік».

Як видно з табл. 12.3, річна звітність комерційного банку скла­дається з трьох основних частин: загальної інформації про діяль­ність банку, форм фінансової звітності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капі­тал), приміток до фінансової звітності.

У пункті 2.2 Інструкції № 480 визначено структуру інформації про банк (загальної інформації про діяльність банку), яку необ­хідно розкривати у річній фінансовій звітності. Зокрема, розкри­вається інформація щодо таких аспектів діяльності банку:

- найменування, місцезнаходження та організаційно-правова
форма;

- стратегічна мета, спеціалізація (якщо така є) та основні види
діяльності;

- опис кожного сегмента контрагентів;

- злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення;

- управління ризиками: структура системи управління ризика­ми в банку та основні завдання її складових; функції, підзвіт­ність служби ризик-менеджменту; перелік ризиків, які іден­тифікує банк у своїй діяльності; перелік ризиків, які є найбіль­шими, на думку банку, стратегія банку щодо управління та­кими ризиками; наявність планів безперервної діяльності та/або на випадок кризових обставин (зазначити, за якими ризи­ками);

- інформація про те, чи є банк на звітну дату тимчасовим учас­ником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- платоспроможність банку (використовуються коефіцієнти, що
встановлені інструкцією «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні», затвердженою постановою Правління
НБУ № 368 від 28.08.2001 р.);

- корпоративне управління: організаційна структура, склад,
відповідальність, функції спостережної ради, правління та
виконавчих комітетів, а також корпоративна культура;

- частка керівництва в акціях та істотна участь у банку;

- інша інформація, розкриття якої передбачено МСФЗ (міжна­родними стандартами фінансової звітності) та Національни­ми положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Примітки до фінансової звітності складаються на підставі даних синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку банку та є невід'ємною складовою фінансової звітності. Примітки до фінансової звітності - це додаткова інформація для розкриття та уточнення суми, суті та класифікації операції, до якої вони нале­жать.

За принципом повноти висвітлення фінансова звітність повин­на містити всю інформацію про фактичні й потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на управлінські рішення. Таким чином, у примітках до фінансових звітів слід розкривати інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, по­трібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Зокрема, розкривається інформація про склад активів та паси­вів, доходів і витрат, позабалансових зобов'язань, операцій з довір­чого управління, а також основні принципи і методи облікової по­літики банку (материнського банку) та її зміни протягом звітно­го періоду, а також інша інформація, розкриття якої вимагається Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського об­ліку та Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

Класифікацію приміток до річної фінансової звітності банків наведено в додатку Б. У даному додатку примітки згруповано та­ким чином:

- примітка 1 «Облікова політика банку» - складається з 23 підприміток, які розкривають облікову політику банку та деталі­зують методики обліку окремих операцій і видів діяльності банку;

- примітка 2 «Економічне середовище, в умовах якого банк здійснює свою діяльність» - надає опис основних макроекономічних параметрів розвитку економіки України та визначає їхній вплив на фінансовий стан і результати діяльності банку;

- примітка 3 «Перехід на нові та переглянуті стандарти та тлумачення, що забезпечують контекст, у якому слід читати ста­ндарти» - розкриває перелік та тлумачення міжнародних ста­ндартів фінансової звітності, які застосовуються банком; а та­кож визначає вплив зазначених стандартів на облікову полі­тику банку та статті балансу і звіту про фінансові результати;

- примітки 4-27 — деталізують зміст статей річного балансу;

- примітки 28-35 - уточнюють зміст статей річного звіту про
фінансові результати;

- примітки 36-46 - розкривають додаткову інформацію, що не
наведена у формах фінансової звітності, зокрема, характеризують фінансові ризики банку. Структуру та порядок форму­вання приміток 36-46 наведено в додатку 14 до Інструкції № 480.

Кожний банк має визначати свої особливості щодо діяльності й обліку і за потреби може створювати додаткові примітки. Крім того, якщо банк не здійснює окремі види діяльності, він може не формувати та не надавати примітки, пов'язані з такими видами діяльності. Також НБУ висуває вимогу щодо дотримання наскріз­ної нумерації приміток до річної звітності. Як наслідок, фактичні номери приміток окремих банків„можуть не збігатися з нумераці­єю приміток відповідно до Інструкції № 480.

Розглянемо більш детально особливості відображення в при­мітках до річної фінансової інформації щодо управління фінансо­вими ризиками банку. Дана інформація переважно розкриваєть­ся в примітці 37 «Управління фінансовими ризиками». У цій при­мітці банк описує цілі, політику та процеси управління основни­ми фінансовими ризиками: кредитним, валютним, відсотковим, географічним та ліквідності. Банк також розкриває методи, використані для оцінки зазначених вище ризиків, а також резуль­тати проведеної оцінки.

В аспекті аналізу валютного ризику в примітці 37 розкрива­ється структура активів та зобов'язань банку за валютами, а та­кож наводиться валютна позиція. Також визначається можлива зміна фінансового результату та власного капіталу внаслідок по­тенційних змін ринкових обмінних курсів.

У межах аналізу відсоткового ризику активи та зобов'язання відображаються за балансовою вартістю за датами перегляду про­центних ставок. Також наводиться аналіз чутливості банку до від­соткового ризику: ілюструється, як потенційні зміни ринкових ставок впливатимуть на прибуток банку. Крім того, наводяться дані щодо середньозважених процентних ставок за основними складовими активів та зобов'язань банку.

З метою розкриття інформації щодо управління ліквідністю в примітці 37 наводиться аналіз фінансових активів та зобов'язань за строками погашення на основі очікуваних строків погашення за звітний та попередній рік відповідно. Також зазначається чис­тий розрив як різниця між фінансовими активами та фінансови­ми зобов'язаннями у розрізі строків. З метою розкриття географічного ризику наводиться структура активів та зобов'язань банку за резидентністю контрагентів: Україна, ОЕСР та інші країни.

Методичні основи





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-18; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 453 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Настоящая ответственность бывает только личной. © Фазиль Искандер
==> читать все изречения...

2313 - | 2041 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.008 с.