Звітність за кредитними та депозитними операціями

Кредитні операції становлять близько 80% активів вітчизняних банків та є основним джерелом доходів. У свою чергу, поточні і строкові депозити для банків є основним видом зобов'язань, який забезпечує формування ресурсної бази для здійснення активних операцій. Таким чином, важливість статистичної інформації щодо здійснення кредитних та депозитних операцій є беззаперечною.

Узагальнена в масштабах банківської системи інформація про кредитні та депозитні операції (обсяги, процентні ставки, струк­туру розміщення (залучення) і т.ін.) використовується для аналі­зу тенденцій у грошово-кредитній системі країни. Така інформа­ція може використовуватися юридичними та фізичними особами для прийняття обґрунтованих економічних рішень і державними органами влади для розроблення та реалізації державної політи­ки у сфері фінансових відносин. Склад форм звітності за депозит­ними та кредитними операціям можна визначити із додатку В.

Форма № 310-Д «Звіт про суми і вартість кредитів (у процен­тах річних)» надається щоденно департаменту монетарної полі­тики.

Ця форма складається із двох частин. У першій частині нада­ється інформація щодо сум та процентних ставок за кредитами, які фактично надані (пролонговані) іншим банкам за день, а та­кож отримані (пролонговані) від інших банків за день та обліко­вуються на рахунках класу 1 (розділи 15 «Кошти в інших банках» та 16 «Кошти інших банків») плану рахунків.

У другій частині враховуються суми і процентні ставки за кре­дитами, що фактично надані або пролонговані банками за день таким групам клієнтів: суб'єктам господарювання, органам дер­жавної влади, небанківським фінансовим установам та фізичним особам. Ці операції обліковуються на рахунках класу 2 (розділи 20 «Кредити, що надані суб'єктам господарювання», 21 «Креди­ти, що надані органам державної влади», 22 «Кредити, що надані фізичним особам», 26 «Кошти клієнтів банку» - лише за надани­ми кредитами овердрафт) плану рахунків. Кредитні операції в даній формі також групуються за строками та резидентністю клі­єнтів банку.

Форма № 310 «Звіт про суми і процентні ставки за наданими кредитами та залученими депозитами (за класифікаціями конт­рагентів і рахунків)»надається щомісячно Департаменту статис­тики та звітності.

У звіті враховуються суми та процентні ставки за первинними кредитними та депозитними договорами, укладеними протягом звітного місяця, а також суми та процентні ставки за додаткови­ми пролонгованими кредитними або депозитними договорами, за якими, крім продовження строку, змінювалися сума або процент­на ставка.

Якщо умови договору змінюються протягом звітного місяця, то у звіті за цим договором зазначається середньозважена про­центна ставка. Якщо, згідно з умовами договору з клієнтом, пла­тою за користування наданими (залученими) коштами визнача­ється не лише процентний дохід (процентна ставка), а й комісії, то у звітності за формою відображається сукупна (реальна) плата за кредит (депозит).

У звіті відображаються суми (обсяги) фактично наданих і пролонгованих протягом місяця кредитів та залучених і пролонго­ваних протягом місяця депозитів і процентних ставок за ними з урахуванням параметрів резидентності, коду валюти, видів еко­номічної діяльності, інституційних секторів економіки, початко­вих строків погашення. Дані щодо сум кредитів, наданих в інозем­ній валюті, і депозитів, залучених в іноземній валюті, відобража­ються в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ.

Форма № 321 «Звіт про вимоги за наданими кредитами (кла­сифікація за контрагентами і рахунками)» надається щомісячно Департаменту статистики та звітності.

У цій формі інформація розкривається щодо всього кредитно­го портфеля станом на звітну дату. Звіт передбачає надання да­них про вимоги за наданими кредитами та нарахованими дохода­ми за кредитами за: видами економічної діяльності, інституційними секторами економіки, строками погашення згідно з укладе­ними договорами (початкових строків), категорією ризику, вида­ми індивідуального споживання за цілями (тільки для контраген­тів фізичних осіб), організаційно-правовими формами господарю­вання, кодами валют, кодами країн та видами забезпечення кре­диту.

Окрему групу звітів за кредитними операціями складають форми, що відображають порядок формування резервів для по­криття можливих втрат за кредитними операціями та характери­зують якість кредитного портфеля банків. В умовах подолання наслідків глобальної фінансової кризи 2008-2009 років основним ризиком банків, що функціонують в Україні, став кредитний ри­зик. Таким чином, важливість форм статистичної звітності, які відображають ефективність управління цим видом ризику, знач­но зростає. Протягом 2009 року Національним банком України розроблено та впроваджено три додаткові щомісячні форми статистичної звітності, що характеризують якість кредитного порт­феля банків:

1) форма № 653 «Звіт про кількість кредитних договорів та обся­ги заборгованості»;

2) форма № 655 «Звіт про кількість реструктуризованих кредит­
них договорів та обсяги реструктуризованої заборгованості»;

3) форма № 658 «Звіт про заборгованість за кредитними операці­ями, за якими мали місце прострочення платежів за основним
боргом та/або нарахованими доходами».

Порядок формування резервів для покриття можливих втрат за кредитними операціями, а також обсяг і структура сформова­них резервів відображаються у формах № 302 та № 604.

Форма № 302 «Звіт про класифіковані кредитні операції та сформовані резерви за кредитними операціями» надається що­місячно департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду.

Інформація з цієї форми використовується для визначення заборгованості за кредитними операціями, відповідно до якої на­раховується резерв на можливі втрати. Інформація надається за наданими кредитами, гарантіями та розміщеними депозитами.

Розподіл кредитної заборгованості за категоріями ризику (стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні) здійснюється відповідно до методики, викладеної в Положенні «Про порядок формування та використання резерву для відшко­дування можливих втрат за кредитними операціями банків», за­твердженому постановою Правління НБУ № 279 від 06.07.2000 р. (далі - Положення № 279). Класифікація кредитної заборгованості здійснюється за допомогою параметрів аналітичного обліку на під­ставі рішень кредитного комітету банку, який зобов'язаний роз­глядати кредитний портфель для оцінки кредитних ризиків ста­ном на перше число місяця. У цій формі розмежування кредитної заборгованості здійснюється додатково за параметрами: резидентність, тип контрагента, вид кредиту.

Форма № 604 «Звіт про формування резерву на відшкодуван­ня можливих втрат за кредитними операціями» надається щомі­сячно департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду.

Форма розроблена відповідно до Положення № 279. Уся забор­гованість за кредитними операціями поділяється на категорії за ступенями ризику (стандартна, під контролем, субстандартна, сум­нівна, безнадійна) та наводиться за кредитними операціями в гри­внях та в іноземній валюті, а також за однорідними споживчими кредитами. У свою чергу, кредити в іноземній валюті поділяються на дві групи: з позичальниками, у яких є джерела надходження валютної виручки; а також з позичальниками, які не мають таких джерел.

Крім того, у формі наводяться дані щодо обсягів та видів забезпечення, на суму якого буде зменшуватися валовий кредитний ризик при розрахунку резерву. Також зазначається розрахунко­ва і фактично сформована сума резервів та різниця між даними показниками.

Під час складання розділу І звіту «Категорії кредитних опера­цій за ступенем ризику» враховується заборгованість за всіма ви­дами кредитних операцій, крім тих операцій, за якими не форму­ється резерв: за коштами, що розміщені банком на умовах субординованого боргу; за позабалансовими зобов'язаннями з креди­тування, за якими банк не повинен надавати кошти за першою вимогою контрагента і т.д. У розділі II звіту «Кошти, що розміщені на кореспондентських рахунках» наводиться інформація щодо залишків на кореспондентських рахунках банку за група­ми банків відповідно до рейтингу країни.

Далі проаналізуємо порядок розкриття інформації у формах статистичної звітності, які стосуються депозитних операцій банку.

Форма № 350 Д «Звіт про суми і вартість депозитів (у процен­тах річних)» надається щоденно департаменту монетарної полі­тики. Депозитні операції в цій формі групуються за строками та резидентністю клієнтів банку. Також окремо визначається обсяг пролонгованих депозитів.

Під час складання розділу І звіту «Операції на міжбанківському ринку» враховуються суми і вартість депозитів (у процен­тах річних), що фактично розміщені та пролонговані в інших банках за день, а також фактично залучені та пролонговані від інших банків за день і обліковуються на рахунках класу 1 (роз­діли 15 «Кошти в інших банках» та 16 «Кошти інших банків») плану рахунків.

При складанні розділу II «Операції з клієнтами» враховують­ся суми і процентні ставки за строковими депозитами бюджету, небанківських фінансових установ, суб'єктів господарювання та фізичних осіб, а також коштами на вимогу (вкладами) фізичних осіб, що фактично залучені та пролонговані за день банками й об­ліковуються на рахунках класу 2 (розділи 25 «Кошти бюджету та позабюджетних фондів України», 26 «Кошти клієнтів банку») Плану рахунків.

Форма № 360 «Звіт про зобов'язання за залученими кошта­ми (за класифікаціями контрагентів і рахунків)» надається що­місячно Департаменту статистики та звітності.

Звіт передбачає надання даних про зобов'язання за залучени­ми коштами та нарахованими витратами щодо операцій із залучен­ня коштів на рахунки та операцій із залучення коштів за іменними ощадними (депозитними) сертифікатами. Крім того, інформація розкривається окремо за переказними коштами та іншими кошта­ми. Також передбачається надання даних про зобов'язання за за­лученими коштами за видами економічної діяльності, інституційними секторами економіки, строками погашення (початковими) згідно з укладеними договорами, організаційно-правовими форма­ми господарювання, кодами валют та кодами країн.

Форма № 381 «Довідка про залучені кошти та їх залишки на кореспондентському рахунку» надається щомісячно Департамен­ту монетарної політики та Департаменту безвиїзного банківсько­го нагляду.

Для підтримки ліквідності, комерційні банки повинні резер­вувати частину залучених ресурсів на кореспондентському рахунку в НБУ. Показники даної форми використовуються для контролю за дотриманням банками вимог НБУ щодо обсягу ре­зервів кореспондентському рахунку. Методика резервування та порядок контролю обов'язкових резервів визначаються положен­ням «Про порядок формування обов'язкових резервів для бан­ків України», затвердженим постановою Правління НБУ № 91 від 16.03.2006р.

Ця форма містить відомості про: суму залучених коштів за ви­дами валют; суму обов'язкових резервів згідно з установленими нормативами; фактичну суму залишків коштів на кореспондентському рахунку банку в НБУ. Також зазначається сума обов'яз­кових резервів, що має зберігатися на кореспондентському раху­нку банку щоденно. Далі визначається відхилення фактичної суми залишків на коррахунку від розрахункової суми резервів та кіль­кість випадків недорезервування коштів.