| № з/п | Назва заходу, його основний зміст |
| Визначення стратегічних напрямів і стратегічних цілей інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом (розробка концепції інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом) | |
| Прийняття пріоритетних управлінських рішень, розрахованих як на перспективу, так іна поточний момент | |
| Поглиблення спеціалізації управлінської діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу | |
| Забезпечення чіткого розподілу функцій між усіма суб'єктами управління загальноосвітнім навчальним закладом |
Ці обов'язкові заходи є організаційною основою розробки інформаційної системи управління загальноосвітнім навчальним закладом (ІСУЗ), умовою інформатизації управління ним. Розроблена інформаційна система управління закладом освіти спроможна формувати й розвивати інформаційне навчальне середовище закладу освіти. ЇЇ наявність забезпечує прямий і зворотній зв'язок між окремими ланками закладу освіти і зумовлює:
• подальший розвиток бази даних, яка спроможна задовольнити інформаційні потреби як керівника закладу освіти, так і всіх учасників навчально-виховного процесу;
• створення інформаційного банку даних і бази знань з обов'язковою розробкою підсистеми обліку їх наповнення;
• визначення параметрів життєзабезпечення закладу освіти;
• розробку алгоритмів управлінської діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу;
• встановлення системи контролю й порівняльної технології оцінювання параметрів стану реалізації управлінських рішень;
• розробку методики аналізу відхилень отриманих показників від запланованих.
Аналіз управління загальноосвітнім навчальним закладом дав змогу визначити перелік управлінських функцій і видів діяльності керівника навчального закладу, як-от: збирання й перетворення інформації, планування, організація й контроль. Водночас функції коригування й регулювання об'єднані в більш загальну організаційну функцію, оскільки організація передбачає не тільки початковий розподіл завдань, а й подальше їх регулювання. Означене вище було викори-
стано авторами як передумова класифікації функціональних завдань інформаційної системи управління закладом освіти.
Інформатизація управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу сприяє виявленню недоліків-проблем, ліквідування яких дозволить підвищити якість управління закладом освіти. Зокрема, йдеться про відсутність або недостатність:
• наукового обґрунтування сукупності управлінських дій керівника закладу освіти як організаційної структури системи управління ним;
• узгодженості мети управління навчально-виховним процесом з метою діяльності загальноосвітнього навчального закладу;
• розробки стратегічної мети управління закладом освіти та умов прогнозування шляхів його розвитку;
• обсягу інформаційного забезпечення суб'єктів управління;
• умов проведення психолого-педагогічного моніторингу в межах закладу освіти;
• оперативної діагностики стану управління закладом освіти;
• рівня інформаційної культури керівника загальноосвітнього навчального закладу.
^ Прийняття раціональних управлінських рішень є різновидом інформаційно-соціального процесу, підготовленого на основі аналізу й оцінки стану управління закладом. З прийняття рішення керівником закладу освіти починається кожна його управлінська дія (за умови достатнього обсягу інформації), а закінчується контролем та аналізом результативності реалізації прийнятого управлінського рішення. Під час реалізації кожного нового управлінського діяння керівника на виконавця весь цикл повторюють.
Розробка наукових основ педагогічного менеджменту актуалізує вибір сучасних методів управління й з'ясування функції організації виконання управлінських рішень, що виступають як основа сучасних інформаційних управлінських технологій, спрямованих на досягнення поставлених цілей. Будь-яка управлінська дія є результатом управлінського рішення керівника зазначеного рівня управління. Інформатизація управлінської діяльності керівника закладу освіти актуалізує вимоги щодо якості управлінських рішень.
Основні положення теорії педагогічного менеджменту та досвід практичної управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу зумовили вироблення таких критеріїв якості управлінського рішення:
• цільова спрямованість;
• обґрунтування методу прийняття управлінського рішення;
• розробка базової основи з використанням сучасних методів і засобів обробки інформації;
• здатність передбачати отримання позитивних кінцевих результатів;
• сумісність з існуючою системою управління;
• відповідність управлінського рішення умовам конкретності за часом його реалізації і передбачення критеріїв оцінки ефективності його реалізації з урахуванням усіх витрат;
• відповідність умовам актуальності, а також необхідність бути повним, коректним, чітко викладеним.
Позитивні результати інформатизації управління закладом освіти прогнозує комплексний підхід до визначення якості управлінських рішень. Прийняття управлінського рішення керівником ЗНЗ є інформаційним процесом і включає три основних етапи: збір інформації про стан об'єкта; переробку інформації й видачу командної інформації (управлінське рішення). Незалежно від кількості й спрямованості управлінських функцій керівника закладу освіти кожна відокремлена функція є інформаційним процесом. Сукупність таких інформаційних процесів в інформаційному навчальному середовищі закладу освіти й різні види їх забезпечення (технічне, економічне, фінансове та ін.) в комплексі реалізують інформатизацію управління закладу освіти.
Концептуальними засадами інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом ми вважаємо:
• зменшення витрат на виконання типових інформаційних процесів навчально-виховного процесу (збирання, реєстрація, передача даних різними каналами зв'язку; зберігання, пошук і видача інформації; перетворення інформації з використанням апаратно-програмних засобів обчислювальної техніки);
• упровадження інформаційних технологій управління, що суттєво змінюють умови й характер діяльності адміністративно-управлінської ланки навчально-виховного процесу й створюють умови прийняття раціональних управлінських рішень;
• забезпечення подальшого вдосконалення інформаційних систем, що сприяють підвищенню ефективності якості та доступності управління;
• підвищення якості й достовірності інформації для прийняття управлінських рішень.
Організаційно-педагогічними умовами інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом є: раціональна організація діяльності закладу освіти; формування баз даних і знань з урахуванням усіх напрямів управлінської діяльності; визначення пріоритетності інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень; розробка алгоритмів управлінської діяльності з урахуванням різних рівнів ієрархії системи управління (рис. 2. 7); відповідність нормативно-правовому забезпеченню інформатизації закладу освіти.
 | |||
|
У соціально-педагогічній літературі проаналізовано проблему підвищення ефективності управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу на етапі планування, організації й контролю навчально-виховного процесу як реалізацію основних управлінських функцій. Проте питання про підвищення ефективності шляхом інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом відтворено недостатньо й потребує подальшої розробки.
Для планування як основної функції управління загальноосвітнім навчальним закладом найбільш характерним є ціле-покладання. Планування діяльності закладу освіти, її організація, контроль за виконанням заходів та аналіз результатів — ось основні функції управлінської діяльності керівника закладу освіти. Планування реалізує цільовий компонент системи управління й визначає успішне виконання поставлених перед керівником завдань. Водночас реалізація функції планування передбачає наукове осмислення теорії й досвіду планування діяльності закладу освіти, що є важливою умовою прогнозування позивного результату інформатизації управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу.
Будь-який вид планування вже є одним з етапів розробки інформаційно-комунікаційної технології управління, функціональним описом
діяльності педагогічної системи. Розглянемо окремі види поточного планування як передумову інформатизації управлінської діяльності керівника закладу освіти. Річний план роботи закладу освіти —основний документ, який визначає структуру й організацію навчально-виховного процесу. Річний план роботи закладу містить заходи, що присвячені різним напрямкам діяльності загальноосвітнього навчального закладу. Поточне користування річним планом роботи значно спрощує використання сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій управління (суттєво скорочується час перетворення інформації в зручну для обробки форму й створюються умови для моделювання управлінських рішень керівника та їх результатів).
Як приклад розглянемо заходи, що містить річний план роботи школи № 31 м. Дніпропетровськ (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
ВИБІРКА З РІЧНОГО ПЛАНУ РОБОТИ ШКОЛИ № 31 м. ДНІПРОПЕТРОВСЬК
| Комплектування 1-х, 10-х, профільних 9-А, 9-Д, 8-Д класів | 25-26.08 | Нецький, Шумська | |
| Розвиток навичок самостійного орієнтування в інформаційному полі з використанням мережі Інтернет | 30.09.2000 | Зирянова | |
| Психолого-педагогічні консультації для батьків | Постійно | Капшукова | |
| Соціально-психологічне дослідження «Проблеми соціально-психологічної адаптації й самореалізації учнів» | 10.2000 | Капшукова | |
| Огляд учнівських щоденників | 1-5.10.2000 | Заступники | |
| Аналіз відвідування занять учнями 9, 11 кл. | 30.10.2000 | Заступники | |
| Контроль та аналіз відвідування розвивальних занять, занять з питань збереження здоров'я | До 10.2000 | Заступники | |
| Педагогічні консиліуми у 5-х, 10-х профільних класах | 5-15.10, 15-20.10 | Кл. кер., заступники | |
| Складання карт діагностики розвитку особистості учнів | 20.10.2000 | Кл.кер., Капшукова | |
| Індивідуальні консультації з батьками учнів стосовно мінімального рівня розвитку | 10.2000 | Капшукова, кл.кер. | |
| Здійснення контролю за роботою класних керівників з «важкими» дітьми з метою попередження неуспішності, відставання, профілактики правопорушень | 11-12.2000 | Заступники | |
| Аналіз роботи з профільної підготовки учнів 10-х класів | 01.2001 | Зирянова | |
| Вивчення інтересів учнів з метою впровадження профільної підготовки | 04.2001 | Зирянова |
Упровадження ІСУЗ забезпечує керівника закладу освіти інформацією про стан виконання управлінських рішень і дає змогу отримувати оперативну інформацію за будь-якою ознакою або сукупністю ознак. За такими ознаками робиться вибірка заходів, наприклад:
• перелік виконаних заходів або заходів, які потребують поточного контролю;
• перелік заходів, що стосуються профорієнтаційної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі;
• заходи, що проводитимуться або плануються в конкретному місяці тощо.
Ознаки формувалися яку процесі планування заходів, так і в процесі виникнення потреби їх класифікації й отримання будь-якої інформації щодо запланованих заходів. Використання ІСУЗ у сш № 31 м. Дніпропетровськ дає змогу керівникові закладу В. А. Нецькому під час поточного контролю за станом виконання управлінських рішень (заходи в профільних класах і заходи, за виконання яких відповідає заступник директора І. О. Зирянова) на основі аналітичної роботи з річним планом (табл. 2.3) отримувати оперативну інформацію за вибраною ознакою (табл. 2.4 за ознакою «профі», табл. 2.5 за ознакою «Зирянова»).
Таблиця 2.4
ВИБІРКА ЗА ОЗНАКОЮ «ПРОФІ»
| Комплектування 1-х, 10-х, профільних 9-А, 9-Д, 8-Д класів | 25-26.08 | Нецький, Шумська |
| Педагогічні консиліуми у 5-х, 10-х, профільних класах | 5-15.10, 15-20.10 | Кл. кер., заступники |
| Аналіз роботи з профільної підготовки учнів 10-х класів | 01.2001 | Зирянова |
| Вивчення інтересів учнів з метою впровадження профільної підготовки | 04.2001 | Зирянова |
Планування навчального навантаження вчителів загальноосвітнього навчального закладу є однією з основних і разом з тим трудомістких робіт, якою займаються кожного навчального року педагогічні працівники. Водночас цей вид планування є ітераційним, тобто таким, без уточнення, перерозподілу, коригування якого обійтися неможливо. Використання баз даних інформаційної системи управління загальноосвітнім навчальним закладом дає змогу зменшити трудомісткість планування навчального навантаження вчителів, скоротити час на прийняття відповідних управлінських рішень.
Таблиця 2.5
ВИБІРКА ЗА ОЗНАКОЮ «ЗИРЯНОВА»
| Розвиток навичок самостійного орієнтування в інформаційному полі з використанням мережі Інтернет | До 30.09.2000 | Зирянова |
| Аналіз роботи з профільної підготовки учнів 10-х класів | 01.2001 | Зирянова |
| Вивчення інтересів учнів з метою впровадження профільної підготовки | 04.2001 | Зирянова |
Розподіл навантаження педагогічних працівників потребує використання множини як формалізованих критеріїв та обмежень (обсяг загального навантаження, кількість практичних та лабораторних годин та ін.), так і неформалізованих. У переважній більшості неформалізо-ваними (такими, що можуть змінюватися) є правила розрахунку годин, що складають учбове навантаження учнів, тарифікація вчителів, визначення кількості годин, відведених на перевірку контрольних робіт, заліків. Частину нормативних параметрів задають на рівні Міністерства освіти та науки (навчальні плани з предметів, виходячи зі специфіки учбового закладу, обсяг загального навантаження), а частину — на місцевому рівні. Таку інформацію містять БД інформаційної системи управління закладом освіти.
У межах загальноосвітнього навчального закладу процес планування навантаження являє собою багаторівневий процес. На основі базового навчального плану створюють оперативний план навчально-виховного процесу, який містить інформацію про контингент учителів та учнів (кількість учнів, кількість класів та підгруп, наявність приміщень, лабораторій, спеціалізованих навчальних кабінетів тощо). На першій ітерації планування потік інформації формують з урахуванням нормативної бази планування, на наступних — складають із коригувальних дій. Дані про педагогічне навантаження вчителів, розроблене на рівні закладу освіти, разом зі статистичною інформацією передають для перевірки «правильності» і тільки після підтвердження його «правильності» (візування) подають на затвердження в міське управління освіти. У разі відсутності «коригувальних впливів» зверху на основі остаточного розподілу педагогічного навантаження починається процес складання розкладу занять.
Наявність електронних носіїв інформації значно спрощує будь-яку корекцію навчального навантаження. Про це свідчить досвід функціонування інформаційної системи управління закладом освіти м. Енер-годар Запорізької обл. Пошук раціонального варіанта розкладу занять є складним процесом, який реалізовано в межах закладу освіти.
На наш погляд, розв'язання цього завдання можливо при наявності ІСУЗ як організаційно-технологічної бази інформатизації управлінської діяльності, свідченням чого є досвід використання аналогічних систем управління в загальноосвітніх навчальних закладах України. Така система здатна забезпечити моделювання варіантів розкладу занять та розробку діалогових процедур з достатнім рівнем формалізації й раціоналізації.
Дослідження функціонування інформаційної системи управління закладом освіти (сш №№ 31,49,55,148 м. Дніпропетровськ; сш №№ 17, 18, гімназія № 1 м. Черкаси; гімназія ім. Сенатора м. Сміла Черкаської обл.; сш № 10 м. Одеса та сш № 4 м. Іллічівськ Одеської обл.) дало нам підстави зробити висновок щодо орієнтації інформатизації управлінської діяльності керівника закладу освіти на реалізацію діагностично-прогностичної функції. Такий підхід забезпечує поточне оцінювання стану виконання управлінських рішень з подальшою їх корекцією в разі необхідності. Ми розглядаємо цей аспект інформатизації управління закладом освіти як резерв підвищення ефективності управлінської діяльності керівника закладу освіти й вдосконалення системи управління ним.
Інформаційною основою управління закладом освіти є систематичні оперативні дані, що відстежують стан виконання управлінських рішень. Реалізація функції зворотного зв'язку сучасними засобами інформаційно-комунікаційних технологій управління є важливою ланкою в системі управління закладом освіти. Зворотний зв'язок є одним із головних принципів побудови системи управління закладом освіти. Цей принцип, зазначає В. І. Маслов, працює на інформаційне забезпечення управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу і спрямований на задоволення інформаційних потреб організаційно-регулятивних і контрольно-коригувальних функцій процесу управління [127].
С. І. Архангельський обґрунтовує теоретичні аспекти прямого та зворотного зв'язку як показника раціональності системи. «Раціональною системою <...> є та система, де всі функціональні зв'язки керовані, де вони контролюються на основі зворотного зв'язку» [4, с. 23]. Такий зворотній зв'язок реалізовано на рівні психолого-педагогічно-го моніторингу, що відстежує проміжні результати управлінської діяльності. Забезпечення психолого-педагогічного моніторингу — важливий напрям інформатизації управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу. Цей напрям дає змогу одержувати узагальнену інформацію щодо управління навчально виховним процесом, аналізувати її та приймати раціональні управлінські рішення.
Психолого-педагогічний моніторинг — інформаційний процес, який забезпечує безперервне відстеження параметрів навчально-виховного процесу з метою аналізу результатів управлінської діяльності та їх коригування. Він являє собою систему збору, зберігання, аналізу та виявлення інформації про якість освітнього процесу, а також систему накопичення психолого-педагогічного досвіду. Наявність психоло-го-педагогічного моніторингу — це не тільки джерело зворотної інформації, а й важлива організаційно-педагогічна умова інформатизації управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу, що забезпечує підвищення рівня:
• управлінської діяльності адміністративно-управлінської ланки закладу освіти;
• фахового рівня вчителя;
• якості засвоєння знань учнями.
Упровадження такої системи дає змогу проводити педагогічний і психологічний моніторинг, задачами якого є:
• отримання повної психолого-педагогічної інформації, що характеризує стан навчально-виховного процесу;
• забезпечення інформації у зручному для користувача вигляді;
• захист інформації;
• структурування даних психолого-педагогічного аналізу.
Структурування інформації є однією з переваг системи управління закладом освіти на основі інформаційно-комунікаційних технологій порівняно з традиційною системою управління закладом освіти, що може здійснюватися окремими блоками: тестування (отримання даних), переробка (аналіз результатів), корекція (рекомендації). Досвід упровадження психолого-педагогічного моніторингу на основі використання ІСУЗ накопичено в сш №№ 9, 22,16, 33 м. Дніпропетровськ, ліцеї м. Жовті Води Дніпропетровської обл.; сш №№ 7, 16, гімназії № 1 м. Черкаси; сш №№ 10, 36 м. Одеса та сш № 4 м. Іллічівськ Одеської обл.
Такий підхід відбиває розуміння інформатизації управлінської діяльт ності керівника закладу освіти як упровадження сучасної інформаційно-комунікаційної технології управління, що реалізує ІСУЗ. Накопичений досвід інформатизації управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу та науково-педагогічні джерела з означеної проблеми дали змогу визначити управлінські функції й види управлінської діяльності керівника, що в першу чергу
потребують застосування апаратних і програмних засобів інформаційно-комунікаційних технологій управління закладом освіти. Такими управлінськими функціями й видами діяльності керівника закладу освіти є: збір та перетворення інформації; планування, організація та контроль; облік даних; аналіз і прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу.
Отже, інформатизація управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу забезпечує:
• прийняття раціональних управлінських рішень на більш високому фаховому рівні, що сприятиме вдосконаленню управління;
• формування інформаційного навчального середовища закладу освіти;
• автоматизацію процесів передачі, збору й аналізу інформації на будь-якому рівні;
• прийняття раціонального управлінського рішення керівником закладу освіти;
• проектування сучасних технологій його роботи з педагогічним колективом.
Водночас зауважимо, що існують суто технологічні складності інформатизації управління закладом освіти, а саме: існуючі форми (навчальний, базовий плани та ін.) внутрішньошкільної документації, що не орієнтовані на використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій переробки інформації; різноманіття існуючого апаратного й програмного забезпечення в закладах освіти; відсутність відповідного рівня інформаційної культури всіх учасників навчально-виховного процесу.
