Обов'язкові заходи щодо інформатизації управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу

№ з/п	Назва заходу, його основний зміст
	Визначення стратегічних напрямів і стратегічних цілей інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом (розробка концепції інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом)
	Прийняття пріоритетних управлінських рішень, розрахованих як на перспективу, так іна поточний момент
	Поглиблення спеціалізації управлінської діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу
	Забезпечення чіткого розподілу функцій між усіма суб'єктами управління загальноосвітнім навчальним закладом

 

Ці обов'язкові заходи є організаційною основою розробки інфор­маційної системи управління загальноосвітнім навчальним закладом (ІСУЗ), умовою інформатизації управління ним. Розроблена інформа­ційна система управління закладом освіти спроможна формувати й розвивати інформаційне навчальне середовище закладу освіти. ЇЇ наявність забезпечує прямий і зворотній зв'язок між окремими лан­ками закладу освіти і зумовлює:

• подальший розвиток бази даних, яка спроможна задовольнити інформаційні потреби як керівника закладу освіти, так і всіх учас­ників навчально-виховного процесу;

• створення інформаційного банку даних і бази знань з обов'язко­вою розробкою підсистеми обліку їх наповнення;

• визначення параметрів життєзабезпечення закладу освіти;

• розробку алгоритмів управлінської діяльності всіх учасників на­вчально-виховного процесу;

• встановлення системи контролю й порівняльної технології оціню­вання параметрів стану реалізації управлінських рішень;

• розробку методики аналізу відхилень отриманих показників від запланованих.

Аналіз управління загальноосвітнім навчальним закладом дав змогу визначити перелік управлінських функцій і видів діяльності керівника навчального закладу, як-от: збирання й перетворення інформації, планування, організація й контроль. Водночас функції ко­ригування й регулювання об'єднані в більш загальну організаційну фун­кцію, оскільки організація передбачає не тільки початковий розподіл завдань, а й подальше їх регулювання. Означене вище було викори-

 

стано авторами як передумова класифікації функціональних завдань інформаційної системи управління закладом освіти.

Інформатизація управлінської діяльності керівника загальноосвіт­нього навчального закладу сприяє виявленню недоліків-проблем, ліквідування яких дозволить підвищити якість управління закладом освіти. Зокрема, йдеться про відсутність або недостатність:

• наукового обґрунтування сукупності управлінських дій керівника закладу освіти як організаційної структури системи управління ним;

• узгодженості мети управління навчально-виховним процесом з метою діяльності загальноосвітнього навчального закладу;

• розробки стратегічної мети управління закладом освіти та умов прогнозування шляхів його розвитку;

• обсягу інформаційного забезпечення суб'єктів управління;

• умов проведення психолого-педагогічного моніторингу в межах закладу освіти;

• оперативної діагностики стану управління закладом освіти;

• рівня інформаційної культури керівника загальноосвітнього на­вчального закладу.

^ Прийняття раціональних управлінських рішень є різновидом інфор­маційно-соціального процесу, підготовленого на основі аналізу й оцін­ки стану управління закладом. З прийняття рішення керівником закла­ду освіти починається кожна його управлінська дія (за умови достат­нього обсягу інформації), а закінчується контролем та аналізом результативності реалізації прийнятого управлінського рішення. Під час реалізації кожного нового управлінського діяння керівника на виконав­ця весь цикл повторюють.

Розробка наукових основ педагогічного менеджменту актуалізує вибір сучасних методів управління й з'ясування функції організації виконання управлінських рішень, що виступають як основа сучасних інформаційних управлінських технологій, спрямованих на досягнення поставлених цілей. Будь-яка управлінська дія є результатом управлі­нського рішення керівника зазначеного рівня управління. Інформати­зація управлінської діяльності керівника закладу освіти актуалізує ви­моги щодо якості управлінських рішень.

Основні положення теорії педагогічного менеджменту та досвід практичної управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу зумовили вироблення таких критеріїв якості управлінського рішення:

• цільова спрямованість;

• обґрунтування методу прийняття управлінського рішення;

• розробка базової основи з використанням сучасних методів і за­собів обробки інформації;

• здатність передбачати отримання позитивних кінцевих результатів;

• сумісність з існуючою системою управління;

• відповідність управлінського рішення умовам конкретності за ча­сом його реалізації і передбачення критеріїв оцінки ефективності його реалізації з урахуванням усіх витрат;

• відповідність умовам актуальності, а також необхідність бути по­вним, коректним, чітко викладеним.

Позитивні результати інформатизації управління закладом освіти прогнозує комплексний підхід до визначення якості управлін­ських рішень. Прийняття управлінського рішення керівником ЗНЗ є інформаційним процесом і включає три основних етапи: збір інфор­мації про стан об'єкта; переробку інформації й видачу командної інфор­мації (управлінське рішення). Незалежно від кількості й спрямованості управлінських функцій керівника закладу освіти кожна відокремлена функція є інформаційним процесом. Сукупність таких інформаційних процесів в інформаційному навчальному середовищі закладу освіти й різні види їх забезпечення (технічне, економічне, фінансове та ін.) в комплексі реалізують інформатизацію управління закладу освіти.

Концептуальними засадами інформатизації управління за­гальноосвітнім навчальним закладом ми вважаємо:

• зменшення витрат на виконання типових інформаційних процесів навчально-виховного процесу (збирання, реєстрація, передача даних різними каналами зв'язку; зберігання, пошук і видача інфор­мації; перетворення інформації з використанням апаратно-про­грамних засобів обчислювальної техніки);

• упровадження інформаційних технологій управління, що суттєво змінюють умови й характер діяльності адміністративно-управлін­ської ланки навчально-виховного процесу й створюють умови прийняття раціональних управлінських рішень;

• забезпечення подальшого вдосконалення інформаційних систем, що сприяють підвищенню ефективності якості та доступності управління;

• підвищення якості й достовірності інформації для прийняття управлінських рішень.

Організаційно-педагогічними умовами інформатизації управ­ління загальноосвітнім навчальним закладом є: раціональна організа­ція діяльності закладу освіти; формування баз даних і знань з ураху­ванням усіх напрямів управлінської діяльності; визначення пріоритетності інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень; розробка алгоритмів управлінської діяльності з урахуванням різних рівнів ієрархії системи управління (рис. 2. 7); відповідність норматив­но-правовому забезпеченню інформатизації закладу освіти.

 

	Рис. 2.7 Рівні ієрархи системи управління закладом освіти

 

У соціально-педагогічній літературі проаналізовано проблему підви­щення ефективності управлінської діяльності керівника загальноосвіт­нього навчального закладу на етапі планування, організації й контро­лю навчально-виховного процесу як реалізацію основних управлін­ських функцій. Проте питання про підвищення ефективності шляхом інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом відтворено недостатньо й потребує подальшої розробки.

Для планування як основної функції управління загаль­ноосвітнім навчальним закладом найбільш характерним є ціле-покладання. Планування діяльності закладу освіти, її організація, контроль за виконанням заходів та аналіз результатів — ось ос­новні функції управлінської діяльності керівника закладу освіти. Планування реалізує цільовий компонент системи управління й виз­начає успішне виконання поставлених перед керівником завдань. Водночас реалізація функції планування передбачає наукове ос­мислення теорії й досвіду планування діяльності закладу освіти, що є важливою умовою прогнозування позивного результату інфор­матизації управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу.

Будь-який вид планування вже є одним з етапів розробки інфор­маційно-комунікаційної технології управління, функціональним описом

діяльності педагогічної системи. Розглянемо окремі види поточного планування як передумову інформатизації управлінської діяльності керівника закладу освіти. Річний план роботи закладу освіти —основ­ний документ, який визначає структуру й організацію навчально-ви­ховного процесу. Річний план роботи закладу містить заходи, що при­свячені різним напрямкам діяльності загальноосвітнього навчального закладу. Поточне користування річним планом роботи значно спро­щує використання сучасних засобів інформаційно-комунікаційних тех­нологій управління (суттєво скорочується час перетворення інформації в зручну для обробки форму й створюються умови для моделювання управлінських рішень керівника та їх результатів).

Як приклад розглянемо заходи, що містить річний план роботи школи № 31 м. Дніпропетровськ (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

ВИБІРКА З РІЧНОГО ПЛАНУ РОБОТИ ШКОЛИ № 31 м. ДНІПРОПЕТРОВСЬК

	Комплектування 1-х, 10-х, профільних 9-А, 9-Д, 8-Д класів	25-26.08	Нецький, Шумська
	Розвиток навичок самостійного орієнтування в інформаційному полі з використанням мережі Інтернет	30.09.2000	Зирянова
	Психолого-педагогічні консультації для батьків	Постійно	Капшукова
	Соціально-психологічне дослідження «Проблеми соціально-психологічної адаптації й самореалізації учнів»	10.2000	Капшукова
	Огляд учнівських щоденників	1-5.10.2000	Заступники
	Аналіз відвідування занять учнями 9, 11 кл.	30.10.2000	Заступники
	Контроль та аналіз відвідування розвивальних занять, занять з питань збереження здоров'я	До 10.2000	Заступники
	Педагогічні консиліуми у 5-х, 10-х профільних класах	5-15.10, 15-20.10	Кл. кер., заступники
	Складання карт діагностики розвитку особистості учнів	20.10.2000	Кл.кер., Капшукова
	Індивідуальні консультації з батьками учнів стосовно мінімального рівня розвитку	10.2000	Капшукова, кл.кер.
	Здійснення контролю за роботою класних керівників з «важкими» дітьми з метою попередження неуспішності, відставання, профілактики правопорушень	11-12.2000	Заступники
	Аналіз роботи з профільної підготовки учнів 10-х класів	01.2001	Зирянова
	Вивчення інтересів учнів з метою впровадження профільної підготовки	04.2001	Зирянова

 

Упровадження ІСУЗ забезпечує керівника закладу освіти інформацією про стан виконання управлінських рішень і дає змогу отримувати оперативну інформацію за будь-якою ознакою або су­купністю ознак. За такими ознаками робиться вибірка заходів, на­приклад:

• перелік виконаних заходів або заходів, які потребують поточного контролю;

• перелік заходів, що стосуються профорієнтаційної роботи в за­гальноосвітньому навчальному закладі;

• заходи, що проводитимуться або плануються в конкретному місяці тощо.

Ознаки формувалися яку процесі планування заходів, так і в про­цесі виникнення потреби їх класифікації й отримання будь-якої інфор­мації щодо запланованих заходів. Використання ІСУЗ у сш № 31 м. Дніпропетровськ дає змогу керівникові закладу В. А. Нецькому під час поточного контролю за станом виконання управлінських рішень (заходи в профільних класах і заходи, за виконання яких відповідає заступник директора І. О. Зирянова) на основі аналітичної роботи з річним планом (табл. 2.3) отримувати оперативну інформацію за вибраною ознакою (табл. 2.4 за ознакою «профі», табл. 2.5 за ознакою «Зирянова»).

Таблиця 2.4

ВИБІРКА ЗА ОЗНАКОЮ «ПРОФІ»

Комплектування 1-х, 10-х, профільних 9-А, 9-Д, 8-Д класів	25-26.08	Нецький, Шумська
Педагогічні консиліуми у 5-х, 10-х, профільних класах	5-15.10, 15-20.10	Кл. кер., заступники
Аналіз роботи з профільної підготовки учнів 10-х класів	01.2001	Зирянова
Вивчення інтересів учнів з метою впровадження профільної підготовки	04.2001	Зирянова

 

Планування навчального навантаження вчителів загальноосвіт­нього навчального закладу є однією з основних і разом з тим трудо­містких робіт, якою займаються кожного навчального року педагогічні працівники. Водночас цей вид планування є ітераційним, тобто таким, без уточнення, перерозподілу, коригування якого обійтися неможли­во. Використання баз даних інформаційної системи управління загаль­ноосвітнім навчальним закладом дає змогу зменшити трудомісткість планування навчального навантаження вчителів, скоротити час на прий­няття відповідних управлінських рішень.

Таблиця 2.5

ВИБІРКА ЗА ОЗНАКОЮ «ЗИРЯНОВА»

Розвиток навичок самостійного орієнтування в інформаційному полі з використанням мережі Інтернет	До 30.09.2000	Зирянова
Аналіз роботи з профільної підготовки учнів 10-х класів	01.2001	Зирянова
Вивчення інтересів учнів з метою впровадження профільної підготовки	04.2001	Зирянова

 

Розподіл навантаження педагогічних працівників потребує викори­стання множини як формалізованих критеріїв та обмежень (обсяг загального навантаження, кількість практичних та лабораторних годин та ін.), так і неформалізованих. У переважній більшості неформалізо-ваними (такими, що можуть змінюватися) є правила розрахунку го­дин, що складають учбове навантаження учнів, тарифікація вчителів, визначення кількості годин, відведених на перевірку контрольних робіт, заліків. Частину нормативних параметрів задають на рівні Міністер­ства освіти та науки (навчальні плани з предметів, виходячи зі специ­фіки учбового закладу, обсяг загального навантаження), а частину — на місцевому рівні. Таку інформацію містять БД інформаційної систе­ми управління закладом освіти.

У межах загальноосвітнього навчального закладу процес плану­вання навантаження являє собою багаторівневий процес. На основі базового навчального плану створюють оперативний план навчально-виховного процесу, який містить інформацію про контингент учителів та учнів (кількість учнів, кількість класів та підгруп, наявність приміщень, лабораторій, спеціалізованих навчальних кабінетів тощо). На першій ітерації планування потік інформації формують з урахуванням норма­тивної бази планування, на наступних — складають із коригувальних дій. Дані про педагогічне навантаження вчителів, розроблене на рівні закладу освіти, разом зі статистичною інформацією передають для перевірки «правильності» і тільки після підтвердження його «правиль­ності» (візування) подають на затвердження в міське управління ос­віти. У разі відсутності «коригувальних впливів» зверху на основі остаточного розподілу педагогічного навантаження починається про­цес складання розкладу занять.

Наявність електронних носіїв інформації значно спрощує будь-яку корекцію навчального навантаження. Про це свідчить досвід функціо­нування інформаційної системи управління закладом освіти м. Енер-годар Запорізької обл. Пошук раціонального варіанта розкладу занять є складним процесом, який реалізовано в межах закладу освіти.

На наш погляд, розв'язання цього завдання можливо при наявності ІСУЗ як організаційно-технологічної бази інформатизації управлінської діяльності, свідченням чого є досвід використання аналогічних сис­тем управління в загальноосвітніх навчальних закладах України. Така система здатна забезпечити моделювання варіантів розкладу занять та розробку діалогових процедур з достатнім рівнем формалізації й раціоналізації.

Дослідження функціонування інформаційної системи управління закладом освіти (сш №№ 31,49,55,148 м. Дніпропетровськ; сш №№ 17, 18, гімназія № 1 м. Черкаси; гімназія ім. Сенатора м. Сміла Черкась­кої обл.; сш № 10 м. Одеса та сш № 4 м. Іллічівськ Одеської обл.) дало нам підстави зробити висновок щодо орієнтації інформатизації управлінської діяльності керівника закладу освіти на реалізацію діаг­ностично-прогностичної функції. Такий підхід забезпечує поточне оці­нювання стану виконання управлінських рішень з подальшою їх ко­рекцією в разі необхідності. Ми розглядаємо цей аспект інформати­зації управління закладом освіти як резерв підвищення ефективності управлінської діяльності керівника закладу освіти й вдосконалення си­стеми управління ним.

Інформаційною основою управління закладом освіти є сис­тематичні оперативні дані, що відстежують стан виконання управлі­нських рішень. Реалізація функції зворотного зв'язку сучасними засо­бами інформаційно-комунікаційних технологій управління є важливою ланкою в системі управління закладом освіти. Зворотний зв'язок є одним із головних принципів побудови системи управління закла­дом освіти. Цей принцип, зазначає В. І. Маслов, працює на інформа­ційне забезпечення управлінської діяльності керівника загальноосвіт­нього навчального закладу і спрямований на задоволення інформацій­них потреб організаційно-регулятивних і контрольно-коригувальних функцій процесу управління [127].

С. І. Архангельський обґрунтовує теоретичні аспекти прямого та зворотного зв'язку як показника раціональності системи. «Раціональ­ною системою <...> є та система, де всі функціональні зв'язки керо­вані, де вони контролюються на основі зворотного зв'язку» [4, с. 23]. Такий зворотній зв'язок реалізовано на рівні психолого-педагогічно-го моніторингу, що відстежує проміжні результати управлінської діяльності. Забезпечення психолого-педагогічного моніторингу — важливий напрям інформатизації управлінської діяльності керівни­ка загальноосвітнього навчального закладу. Цей напрям дає змогу одержувати узагальнену інформацію щодо управління навчально виховним процесом, аналізувати її та приймати раціональні управ­лінські рішення.

Психолого-педагогічний моніторинг — інформаційний процес, який забезпечує безперервне відстеження параметрів навчально-ви­ховного процесу з метою аналізу результатів управлінської діяльності та їх коригування. Він являє собою систему збору, зберігання, аналізу та виявлення інформації про якість освітнього процесу, а також систе­му накопичення психолого-педагогічного досвіду. Наявність психоло-го-педагогічного моніторингу — це не тільки джерело зворотної інфор­мації, а й важлива організаційно-педагогічна умова інформатизації управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального за­кладу, що забезпечує підвищення рівня:

• управлінської діяльності адміністративно-управлінської ланки зак­ладу освіти;

• фахового рівня вчителя;

• якості засвоєння знань учнями.

Упровадження такої системи дає змогу проводити педагогічний і психологічний моніторинг, задачами якого є:

• отримання повної психолого-педагогічної інформації, що харак­теризує стан навчально-виховного процесу;

• забезпечення інформації у зручному для користувача вигляді;

• захист інформації;

• структурування даних психолого-педагогічного аналізу.

Структурування інформації є однією з переваг системи управ­ління закладом освіти на основі інформаційно-комунікаційних техно­логій порівняно з традиційною системою управління закладом осві­ти, що може здійснюватися окремими блоками: тестування (отриман­ня даних), переробка (аналіз результатів), корекція (рекомендації). Досвід упровадження психолого-педагогічного моніторингу на основі використання ІСУЗ накопичено в сш №№ 9, 22,16, 33 м. Дніпропет­ровськ, ліцеї м. Жовті Води Дніпропетровської обл.; сш №№ 7, 16, гімназії № 1 м. Черкаси; сш №№ 10, 36 м. Одеса та сш № 4 м. Іллічівськ Одеської обл.

Такий підхід відбиває розуміння інформатизації управлінської діяльт ності керівника закладу освіти як упровадження сучасної інформацій­но-комунікаційної технології управління, що реалізує ІСУЗ. Накопиче­ний досвід інформатизації управлінської діяльності керівника загаль­ноосвітнього навчального закладу та науково-педагогічні джерела з означеної проблеми дали змогу визначити управлінські функції й види управлінської діяльності керівника, що в першу чергу

потребують застосування апаратних і програмних засобів інфор­маційно-комунікаційних технологій управління закладом осві­ти. Такими управлінськими функціями й видами діяльності керівника закладу освіти є: збір та перетворення інформації; планування, орга­нізація та контроль; облік даних; аналіз і прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу.

Отже, інформатизація управлінської діяльності керівника за­гальноосвітнього навчального закладу забезпечує:

• прийняття раціональних управлінських рішень на більш високо­му фаховому рівні, що сприятиме вдосконаленню управління;

• формування інформаційного навчального середовища закладу освіти;

• автоматизацію процесів передачі, збору й аналізу інформації на будь-якому рівні;

• прийняття раціонального управлінського рішення керівником за­кладу освіти;

• проектування сучасних технологій його роботи з педагогічним колективом.

Водночас зауважимо, що існують суто технологічні складності інформатизації управління закладом освіти, а саме: існуючі форми (навчальний, базовий плани та ін.) внутрішньошкільної документації, що не орієнтовані на використання сучасних інформаційно-комуніка­ційних технологій переробки інформації; різноманіття існуючого апа­ратного й програмного забезпечення в закладах освіти; відсутність відповідного рівня інформаційної культури всіх учасників навчально-виховного процесу.