Gt; ПК як засіб підвищення ефективності науково-дослід­ницької діяльності всіх учасників НВП.

Сучасні наукові дослідження не можуть бути успішно розв'яза­ними без достатнього інформаційного забезпечення НВП. Таке за­безпечення є джерелом найбільш «свіжої» й наукомісткої інформації, що містить добір та оцінку цієї інформації, зберігає її, класифікує на належному рівні, а також подає користувачеві альтернативні варіанти необхідної інформації. Комп'ютерні банки даних і знань, що використовують у сфері управління, входять до складу інформаційно-пошукових систем різного рівня й поступово розши­рюють свої функції під час порівняння різних конкуруючих варіантів рішень і визначення раціонального варіанта з урахуванням компро­місу існуючих умов.

Кожний із вказаних напрямів матриці (див. рис. 2.3) пов'язано зі сферою освіти (позначених на вертикальній «осі»), що впливає на роз­виток того чи іншого напряму впровадження ПК і водночас зазнає впливу відповідного напряму інформатизації зазначеної сфери освіти. До цих сфер (вертикальний напрям) відносять: соціально-еконо­мічну; філософсько-методологічну (сфера міждисциплінарного науко­вого знання); науково-технічну; психолого-педагогічну.

Соціально-економічна сфера визначає необхідність і масовість комп'ютерного всеобучу, використання комп'ютерної техніки як засобу підвищення ефективності управлінської діяльності людини, впрова­дження інформаційних технологій навчання й управління; диктує не­обхідність вивчення й використання комп'ютерної техніки. У колі фак­торів і відносин, що супроводжують комп'ютерну техніку, централь­ним є відношення в системі «людина — комп'ютер». Глобальність і багатоаспектність цієї проблеми змушує враховувати всі різноманітні зв'язки людини з комп'ютером з позицій специфічного світогляду і філо­софської парадигми.

Теоретико-методологічні основи інформатизації управління за­гальноосвітнім навчальним закладом на соціально-економічному, філо­софському й науково-технічному рівнях забезпечують раціональні шля­хи та методи використання комп'ютерної техніки в НВП. Водночас пріо­ритетне значення має розробка організаційно-педагогічних засад інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладомна психолого-ііедагогічному рівні, що дає змогу розв'язати різно­манітні педагогічні завдання.

Інформатизація управління загальноосвітнім навчальним закладом передбачає урахування існуючих законів управління й принципів по­будови традиційних систем управління, специфіки функціонування су­часного закладу освіти відповідного типу (школа, ліцей, гімназія). З урахуванням теоретико-прикладних засад інформатизації управлін­ня загальноосвітнім навчальним закладом і концептуальних основ інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом нами розроблена організаційна модель інформатизації управління закладом освіти (рис. 2.2).

Функціональною основою інформатизації управління загально­освітнім навчальним закладом є інформаційно-комунікаційна система управління закладом освіти. Під час розробки такої системи було вра­ховано:

• системність і безперервність процесу управлінського впливу ке­рівника закладу освіти;

• властивість об'єктів і суб'єктів управління;

• умови моделювання результатів управлінських рішень;

• діалектичну єдність законів управління при дотриманні плюралізму всіх форм власності та комплекс взаємопов'язаних елементів, що складають систему в єдине ціле.

Відповідно до теоретичних основ управління системами будь-якому процесу управління соціально-економічними системами вла­стиві загальні й специфічні риси. Перші відображають особли­вості управління як системи дій керівника закладу освіти й ознаки, характерні для управління як явища; розкривають закони його фун­кціонування.

Специфічні функції характеризують особливості об'єктів управлін­ня й умови їх функціонування. Виходячи з цього, до специфічних рис інформаційно-комунікаційної системи управління закладом освіти, на наш погляд, можна віднести основні функції й напрями управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу: плану­вання, прогнозування, організацію, координацію, стимулювання, нор­мування, облік і контроль, регулювання.

Конкретні функції управління класифіковані нами як функції за­безпечення управлінської діяльності керівника на різних стадіях прий­няття управлінських рішень: на підготовчій стадії (планування навчаль­но-виховного процесу); виробничій стадії (упродовж НВП) та на зак­лючній стадії (підбиття підсумків НВП). Реалізація принципів управління

соціальними системами передбачена системою управлінських функцій керівника загальноосвітнього навчального закладу.

 

 

 

Hис. 2.2 Організаційна модель інформатизації загальноосвітнього навчального закладу

Проектування інформаційно-комунікаційної системи управління загальноосвітнім навчальним закладом велося з урахуванням загаль­них рис системи управління, зокрема подільності й цілісності. Ознака подільності системи управління сприймається системою управління загальноосвітнім навчальним закладом як така, що скла­дається з відносно самостійних частин — підсистем, кожна з яких є відносно самостійною системою. Можливість виключати підсистеми (декомпозиція системи) спрощує аналіз і розробку інформаційно-ко­мунікаційної технології управління.

Під час розробки концептуальних основ інформатизації управління закладом освіти нами враховувалося, що ознака цілісності інформа­ційно-комунікаційної системи управління навчально-виховним проце­сом указує на узгодженість мети функціонування системи управління закладом освіти з метою функціонування її підсистем та елементів. До таких елементів віднесено:

. організаційну структуру системи (множина підсистем з урахуван­ням взаємозв'язків між ними);

• функціональні підсистеми;

. апаратні й програмні засоби забезпечення прийняття управлін­ських рішень;

• інформаційні потоки кожної підсистеми й системи загалом;

• обмеження системи або окремих її підсистем. Концептуальні основи інформатизації управління закладом

освіти, що розроблено нами під час дослідження організаційно-педа­гогічних засад інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом, забезпечили:

• якісно новий рівень функціонування системи управління загаль­ноосвітнім навчальним закладом;

. умови моделювання управлінських рішень й вибір їх раціональ­ного варіанта керівником загальноосвітнього навчального закла­ду;

• доступ до інформаційних ресурсів ЗНЗ;

. підвищення якості, доступності та ефективності управління й на­вчання;

• скорочення термінів часу на прийняття управлінських рішень за рахунок упровадження та експлуатації інформаційних систем обробки інформації;

. передумови розробки та впровадження електронних документів.

Інтегральний ефект, що одержав освітній заклад і система загаль­ної середньої освіти в цілому від інформатизації управління загально­освітнім навчальним закладом, полягає у сформованому інформацій­ному навчальному середовищі, яке забезпечило якісно новий рівень інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу й ство­рило умови для прийняття раціональних управлінських рішень керів­ником загальноосвітнього навчального закладу. Водночас упроваджен­ня інформаційно-комунікаційних технологій управління навчально-пізна­вальною діяльністю учнів сприяє підвищенню ефективності управління та якості навчання. Такий ефект оцінено не тільки економічними показ­никами, а й моральними, етичними та іншими категоріями, що сприя­ють підвищенню рівня адаптації людини в суспільстві.