Принципи й функції інформатизації управлінської діяльності керівника закладу освіти

Розділ II

УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

 

 

ПРИНЦИПИ Й ФУНКЦІЇ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ

ІНФОРМАЦІЙНЕ НАВЧАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ — ОСНОВА ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ Й УЧНІВ НА УРОЦІ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ЯК СКЛАДОВА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ НИМ

Принципи й функції інформатизації управлінської діяльності керівника закладу освіти

Ефективне управління освітньою системою в умовах інтенсивних внутрішніх перетворень у суспільстві може бути реалізоване з урахуванням закономірностей функціонування й розвитку відкритих соціальних систем, до яких належить заклад освіти. Особливо акту­альною є проблема розробки й упровадження інформаційно-комуніка-ційних технологій управління освітніми системами. її розв'язання ус­кладнюється тим, що сукупність управлінських дій щодо розвитку за­гальноосвітнього навчального закладу є розгалуженою. Інформатизація управління закладом освіти — це процес розробки й упровадження цілісної системи управління ним на основі широкого впровадження інформаційно-комунікаційних технологій управління в усі ланки навчаль­но-виховного процесу.

У даному посібнику інформатизацію управління закладом освіти ми розглянули не тільки як сукупність процесів, які пов'язані з упро­вадженням апаратних і програмних засобів в управлінську діяльність усіх учасників навчально-виховного процесу, але й як забезпечення способів зв'язку між окремими структурними елементами навчально­го середовища загальноосвітнього навчального закладу. Під час роз­робки й упровадження окремих етапів інформатизації управління за­гальноосвітнім навчальним закладом нами було класифіковано орга­нізаційні заходи, пов'язані з означеним процесом:

• визначення стратегічних напрямів і стратегічних цілей інформа­тизації управління загальноосвітнім навчальним закладом (роз­робка концепції інформатизації управління загальноосвітнім на­вчальним закладом);

• прийняття пріоритетних управлінських рішень, розрахованих як на перспективу, так і на поточний момент;

• поглиблення спеціалізації управлінської діяльності керівника, вчи­теля, учня;

• забезпечення чіткого розподілу функцій між усіма учасниками навчально-виховного процесу.

Ці заходи є організаційними засадами для розробки принципів Інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом,визначення функцій та напрямів управлінської діяльності його ке­рівника.

Важливими поняттями теорії й практики педагогічного менедж­менту є принцип і функція, що відображають основний зміст уп­равлінської діяльності керівника закладу освіти. Водночас вони визначають завершений цикл управлінських дій учителя й учня, що в сумі складають його управлінську діяльність. В основу пе­дагогічного менеджменту покладено принципи теорії наукового управління, досягнення психології, соціології, педагогіки та інших наук. Н. Л. Коломінський вважає, що менеджмент в освіті — це усвідомлена взаємодія керівника з іншими людьми (підлегли­ми, партнерами, своїми керівниками, дітьми, батьками тощо), спря­мована на забезпечення їхньої активності та скоординованої участі в досягненні поставленої мети, яка базується на принципах педа­гогічного менеджменту [101].

Першим і найважливішим принципом педагогічного менедж­менту є принцип конкретного цілепокладання як основа пла­нування, організації й контролю. Цей принцип складає суть діяль­ності менеджера будь-якого рівня управління. Дослідники дотри­муються думки, що концепція цілепокладання в педагогічній науці розроблена недостатньо, хоч до цієї проблеми звертаються у своїх дослідженнях багато вчених, починаючи з основоположника цільо­вого управління — Аристотеля. Саме він зазначив, що за будь-яких обставин благо залежить від дотримання двох умов: одна з них — правильне з'ясування завдання й кінцевої мети різного виду діяльності, друга — відшукування різноманітних засобів, що ведуть до кінцевої мети [46]. Порушення даного принципу на прак­тиці завдає управлінню загальноосвітнім навчальним закладом соціальної й педагогічної шкоди.

У процесі вивчення стану інформатизації управління загально­освітнім навчальним закладом ми зіткнулися з фактом цього пору-, шення під час постановки управлінських цілей, що сформульовані так: «забезпечити стовідсоткову успішність», «від творчо працюючо­го вчителя —до творчо працюючого колективу». Такий підхід до по­становки цілей є протиріччям функціонуванню загальноосвітнього на­вчального закладу. Керівники закладів освіти зловживають подібни­ми «цілями», починаючи з 1985 року. Дослідження цього аспекту проблеми ми проводили в окремих регіонах, де ще й досі є спроби нав'язати вчителю й педагогічному колективу в цілому нереальну мету ЇХ Діяльності.

У соціально-педагогічній літературі аналізують проблему підвищен­ня ефективності управлінських рішень керівника загальноосвітнього навчального закладу не тільки на етапі планування, але й на етапі орга­нізації й контролю навчально-виховного процесу. Проте для плануван­ня як основної функції управління загальноосвітнім навчальним закла­дом найбільш характерними є цілепокладання й прийняття раціональ­них управлінських рішень, що розглядаються як педагогічний процес, підготовлений на основі аналізу й оцінки існуючого стану навчально-виховного процесу.

Принцип цілеспрямованості управління відображає вимо­ги, реалізація яких дозволяє ставити цілі з урахуванням їх раціо­нальності, реальності, соціальної значущості й перспективності. Не­визначеність та ускладненість сформульованої цілі функціонування загальноосвітнього навчального закладу вже на початковому етапі управління ним є дезорганізаційним фактором, який не дає змогу досягти її. Перспективність і соціальна значущість обраної цілі відоб­ражають безперервний характер розвитку загальноосвітнього на­вчального закладу та його функціонування як складної соціальної системи.

Принцип кооперації й розподілення в управлінні відображає важливу вимогу до управлінської діяльності керівника будь-якого рівня. Нераціональним, на наш погляд, є прагнення керівника закладу освіти все робити самому: складати план роботи; організовувати його вико­нання; контролювати й координувати діяльність всіх виконавців, що знижує ініціативу й творчість виконавця. Колективна творчість і колек­тивний розум педагогічного колективу дає змогу керівникові навчаль­ного закладу реалізувати це важливе положення. Це є актуальним аспектом під час визначення мети управління загальноосвітнім навчаль­ним закладом на етапі переходу до реальної свободи особистості в суспільстві.

Принцип комплексності передбачає поєднання цільового, функціонального й лінійного управління загальноосвітнім навчальним закладом. Визначення мети управління навчальним закладом не пе­редбачає зупинки на етапі планування діяльності педагогічного ко­лективу, а враховує умови реалізації навчального плану (хто буде його реалізовувати, засоби реалізації, доцільність заходів, ефек­тивність тощо). Дослідження дало підстави зробити висновок, що й досі на практиці трапляються випадки, коли план роботи у загально­освітньому навчальному закладі подається з точним визначенням позицій. Водночас зміст етапів його реалізації й організаційні питання виконання прийнятих рішень не враховані керівниками навчальних закладів.

Існують також випадки, коли план розроблено, організовано його виконання, а протягом навчального року контролювати й ко­ординувати діяльність виконавців керівник закладу освіти не всти­гає. У цих ситуаціях керівники загальноосвітніх навчальних за­кладів не враховують принцип комплексності педагогічного мене­джменту, що призводить до зниження ефективності управління навчальним закладом. Принцип комплексності передбачає не­обхідність комплексно визначати не тільки завдання, пов'язані з поточним функціонуванням закладу освіти, але й завдання його розвитку, що передбачають постановку управлінських завдань дослідницького характеру. Розв'язання цих завдань пов'язане з науковим пошуком, розробкою сучасних систем управління й технологій їх упровадження.

Принцип централізації передбачає виділення головного, сут­тєвого у змісті управлінської діяльності керівника загальноосвітньо­го навчального закладу на визначеному етапі функціонування закла­ду освіти.

Визнання та усвідомлення керівником загальноосвітнього на­вчального закладу принципів демократизму, гуманізму та на­ціонального спрямування своєї діяльності передбачає модерні­зацію змісту, форм і методів управлінської діяльності. Метою реа­лізації принципу демократизації управління закладом освіти є підвищення відповідальності учасників навчально-виховного про­цесу за доручену справу — виховання підростаючого покоління, формування їх активної життєвої позиції, підготовка учнів до життя в умовах демократії й свободи в процесі здобування освіти. Водночас реалізація принципу демократизму передбачає розвиток нових форм самоуправління, їх демократичний вибір. Гуманізація управління загальноосвітнім навчальним закладом передбачає реалі­зацію гуманних стосунків між суб'єктами управління, що забезпе­чують самореалізацію учасниками навчально-виховного процесу таких складових, як гуманістичні мотиви, якості, переконання. Національна спрямованість діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу забезпечує використання ідейного багатства народу, його морально-естетичних та етичних цінностей, що тран­сформовані в засобах народної педагогіки, принципах, формах та методах їх реалізації [41].

Утілення в життя принципу функціонального підходу в педаго­гічному менеджменті є умовою постійного його розвитку, вдоскона­лення управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчаль­ного закладу на основі постійного оновлення, уточнення й конкрети­зації функцій учасників навчально-виховного процесу. Тому ми вважаємо, що інформатизація управління закладом освіти неможлива без реалізації принципу функціонального підходу.

Проблему визначення функцій управління загальноосвітнім на­вчальним закладом вивчали й вивчають соціологи, психологи й педагоги. Управлінська функція —особливий вплив управлінських дій, що спрямована на суб'єкт менеджменту (або особливі дії суб'єкта мене­джменту з інформацією). Так, В. О. Козлова під функцією розуміє су­купність об'єктивно необхідних, постійно повторюваних дій, що об'єднані однорідністю змісту й цільовою спрямованістю.

В. Г. Афанасьєв, розробляючи теорію управління соціальними си­стемами, визначає функціїяк операції, дії суб'єкта управління, що відпо­відають послідовній зміні стадій управлінського циклу — функції управління, а їхня сукупність — змісту управлінського процесу. На його погляд, такими функціями є: розробка й прийняття управлінського рішен­ня; організація, регулювання та коригування; облік і контроль. Крім цих функцій, він називає управлінськими функціями такі, що відпові­дають окремим стадіям і загалом управлінському циклу [5; 6; 87].

Ю. А. Конаржевський однією з головних управлінських функцій вважає педагогічний аналіз, що органічно поєднується з традиційни­ми функціями управління — плануванням, організацією, регулюван­ням і коригуванням, обліком та контролем [94; 95]. В. С. Пікельна ви­значає такі управлінські функції, як планування, організація, коорди­нування, контроль регулювання, облік та аналіз [140; 142]. В. І. Бондар розглядає управлінську діяльність як низку функцій, серед яких цент­ральне місце посідають науково-теоретична та регулятивно-оціночна функція [16].

В. І. Маслов розробив модель системи функціональної компетент­ності сучасного керівника й визначив такі функції управління загально­освітнім навчальним закладом: адміністративну; господарсько-фінан­сову; керівництво вихованням; управління процесом навчання [116]. Л. І. Даниленкота Н. М. Островерхова, досліджуючи проблему впли­ву соціально-педагогічних умов на ефективність управління закладом освіти, виділили, крім традиційних функцій, прогностичну, консульта­тивну, представницьку, менеджерську та політико-дипломатичну і роз­крили їх суть [41; 130; 131].

Аналіз робіт, присвячених цій проблематиці, показує, що більшість дослідників визначають майже однакову першу та завершальну функції управління як процесу — це планування (вироблення й прийняття уп­равлінського рішення) і контроль, що ґрунтується на організації зво­ротного зв'язку. Проміжним станом між цими функціями різні автори визначають найчастіше організацію як практичну реалізацію управлін­ських рішень. Розробка наукових основ педагогічного менеджменту актуалізує питання вибору методів управління й особливо розробку функції організації виконання управлінських рішень, що виступає як основа сучасних управлінських технологій, спрямованих на досягнення поставлених цілей.

У монографії вітчизняних учених Н. М. Островерхової, Л. І. Дани-ленко «Ефективність управління загальноосвітньою школою: соціаль­но-педагогічний аспект» управлінське рішення розглядається як класична функція управління. Будь-яка управлінська дія (функція) керівника загальноосвітнього навчального закладу є результатом його управлінського рішення.

Прийняття управлінського рішення керівником загальноосвітнього навчального закладу передбачає постановку мети, визначення зав­дань, прогнозування очікуваних результатів, обрання методів і шляхів та розробку технологій їх реалізації учасниками навчально-виховного процесу щодо досягнення мети. Обов'язковим є дотримання прин­ ципів вироблення управлінського рішення, а саме: демократич­ності, раціональності, варіативності, узгодженості шляхів реалізації рішення; врахування стилю роботи школи й управління.

Проведений нами аналіз основних положень теорії педагогічного менеджменту та вивчення практичної діяльності керівника закладу освіти показав, що управлінське рішення повинне:

• мати цільову спрямованість;

• бути обґрунтованим щодо розробки технології прийняття управлін­ського рішення;

• мати розробку базової основи з використанням сучасних методів і засобів переробки інформації;

• передбачати позитивні результати його реалізації;

• бути сумісним з існуючою системою управління;

• відповідати умовам конкретності за часом його реалізації;

• передбачати критерії оцінки ефективності його реалізації з ураху­ванням усіх витрат;

• відповідати умовам функціонування закладу освіти.

Сучасний етап функціонування загальноосвітніх навчальних за­кладів пов'язаний з модернізацією управлінських функцій керівни­ка закладу освіти. Л. І. Даниленко в монографії «Модернізація змісту, форм та методів управлінської діяльності директора загальноосвіт­ньої школи» управлінські функції, що виконує сучасний директор школи, поділяє на класичні, діяльнісні та модернізовані (табл. 1.3) [41, с. 55].

 

 

Таблиця 1.3