Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬≥дносн≥ величини, њх види за анал≥тичною функц≥Їю, економ≥чний зм≥ст, способи обчисленн€ та одиниц≥ вим≥рюванн€




¬≥дносними статистичними величинами називають показники, €к≥ виражають к≥льк≥сн≥ сп≥вв≥дношенн€ м≥ж €вищами сусп≥льно-економ≥чного житт€. њх д≥стають €к частку в≥д д≥ленн€ двох абсолютних величин.

ѕри обчисленн≥ в≥дносних величин сл≥д мати на уваз≥, що чисельник Ч це показник, €кий вивчаЇтьс€. …ого називають зв≥тною величиною. ¬еличину, з €кою з≥ставл€ютьс€ ≥нш≥ величини (знаменник), називають основою, або базою пор≥вн€нн€, базисною величиною. Ѕаза пор≥вн€нн€ править за своЇр≥дний вим≥рювач. «≥ставл€ючи зв≥тну величину з базисною, визначають, у ск≥льки раз≥в пор≥внювана величина Ї б≥льшою чи меншою в≥д базисноњ.

¬≥дносн≥ величини мають велике значенн€ п≥д час анал≥зу соц≥ально-економ≥чних €вищ, оск≥льки абсолютн≥ величини не завжди дають змогу правильно оц≥нити €вища з огл€ду на њхню динам≥ку, склад, ≥нтенсивн≥сть поширенн€ тощо. Ћише в з≥ставленн≥ з ≥ншою величиною дана абсолютна величина про€вл€Ї свою ≥стинну суш≥сть. якщо, наприклад, в≥домо, що в певн≥й держав≥ за р≥к померло три ћ≥льйони чолов≥к, то це ще не даЇ п≥дстав дл€ висновку про р≥вень смертност≥ населенн€ в ц≥й держав≥. Ћише з≥ставивши це значенн€ з —ередньор≥чною чисельн≥стю населенн€ держави, можна д≥йти ѕравильних висновк≥в щодо р≥вн€ смертност≥ в дан≥й держав≥.

«алежно в≥д того, до €кого значенн€ прир≥внюЇтьс€ база пор≥вн€нн€, частку в≥д д≥ленн€ можна виразити або у вигл€д≥ коеф≥ц≥Їнта чи в≥дсотка, або €к пром≥ле чи продецим≥ле.  р≥м того, в статистиц≥ широко використовують ≥менован≥ в≥дносн≥ величини.

Ќаприклад, показник фондов≥ддач≥ в промисловост≥ визначають д≥ленн€м обс€гу випущеноњ продукц≥њ на середньор≥чну варт≥сть основних виробничих фонд≥в. ÷ей коеф≥ц≥Їнт указуЇ на те, ск≥льки продукц≥њ зн≥мають з кожноњ гривн≥ основних фонд≥в.

” тому раз≥, коли значенн€ основи (бази) пор≥вн€нн€ приймають за одиницю, то в≥дносна величина (насл≥док пор≥вн€нн€) Ї коеф≥ц≥Їнтом, €кий показуЇ, в ск≥льки раз≥в досл≥джуване значенн€ б≥льше (менше) в≥д бази пор≥вн€нн€. –озрахунок в≥дносних величин у вигл€д≥ коеф≥ц≥Їнт≥в застосовують, €кщо пор≥внювана величина Ї б≥льшою в≥д т≥Їњ, з €кою њњ пор≥внюють.

якщо значенн€ бази (основи) пор≥вн€нн€ приймаютьс€ за 100 %, то результат пор≥вн€нн€ (в≥дносну величину) виражають у в≥дсотках. ¬≥дсоткове вираженн€ в≥дносних величин Ї найпоширен≥шим у практиц≥ економ≥чноњ роботи.

 оли базу пор≥вн€нн€ приймають за 1000 (наприклад, при обчисленн≥ показник≥в природного руху населенн€), результат пор≥вн€нн€ виражають у пром≥ле (%о).

” де€ких випадках при обчисленн≥ в≥дносних величин базу пор≥вн€нн€ приймають за 10 000 одиниць (продецим≥ле, %оо), за 100 000 (про-сантим≥ле, %ооо).

‘орма вираженн€ в≥дносних величин залежить в≥д к≥льк≥сного сп≥вв≥дношенн€ пор≥внюваних величин, а також в≥д сут≥ отриманого результату пор≥вн€нн€.

¬ тому раз≥, коли пор≥внювана величина Ї б≥льшою в≥д бази пор≥вн€нн€, в≥дносну величину можна виразити або в коеф≥ц≥Їнтн≥й, або у в≥дсотков≥й форм≥. якщо пор≥внювана величина Ї меншою в≥д бази пор≥вн€нн€, в≥дносну величину доц≥льн≥ше виражати у в≥дсотках. якщо ж числов≥ значенн€ пор≥внюваноњ величини в≥дносно мал≥, то в≥дносн≥ величини виражають у пром≥ле. “ак, у пром≥ле обчислюють показники природного руху населенн€: народжуваност≥, смертност≥, приросту, одруженн€, розлученн€ тощо.

«а п≥знавальним значенн€м в≥дносн≥ величини под≥л€ютьс€ на так≥: виконанн€ догов≥рних зобов'€зань, динам≥ки, структури, координац≥њ, пор≥вн€нн€ в простор≥, ≥нтенсивност≥.

¬≥дносну величину виконанн€ плану в зв'€зку з переходом економ≥ки ”крањни на ринков≥ умови розраховувати не будемо. «ам≥сть нењ введемо в≥дносну величину виконанн€ догов≥рних зобов'€заньЧ показник, що визначають д≥ленн€м обс€гу виконаних зобов'€зань (наприклад, обс€г поставленоњ продукц≥њ) на обс€г зобов'€зань, передбачених договором (обс€г постачанн€ продукц≥њ зг≥дно з договором). ќбчислений в такий спос≥б показник характеризуЇ ступ≥нь виконанн€ п≥дприЇмством своњх догов≥рних зобов'€зань.

¬≥дносними величинами динам≥ки називаютьс€ показники, €к≥ виражають ступ≥нь зм≥ни €вищ у час≥. ¬они характеризують напр€м ≥ швидк≥сть зм≥ни €вищ у час≥, темпи њх розвитку.

¬≥дносн≥ величини динам≥ки дуже важлив≥, њх широко застосовують у статистиц≥ та соц≥ально-економ≥чних досл≥дженн€х, оск≥льки вивченн€ розвитку €вищ у час≥, зокрема, розвитку народного господарства держави, Ч важливе теоретичне ≥ практичне завданн€.

¬≥дносну величину динам≥ки визначають в≥дношенн€м показник≥в за зв≥тний пер≥од (р≥к, квартал, м≥с€ць тощо) та за минулий пер≥од.

«алежно в≥д характеру бази пор≥вн€нн€ розр≥зн€ють два види в≥дносних величин динам≥ки: з≥ зм≥нною базою пор≥вн€нн€ (ланцюгов≥); з≥ сталою базою пор≥вн€нн€ (базисн≥).

¬≥дносн≥ величини структури характеризують склад досл≥джуваноњ сукупност≥. њх розраховують €к в≥дношенн€ абсолютноњ величини кожного складового елемента до абсолютноњ величини вс≥Їњ сукупност≥, тобто €к в≥дношенн€ частини до ц≥лого. ѕереважно в≥дносн≥ величини структури виражають у в≥дсотках (базу пор≥вн€нн€ приймають за 100). ѕоказники структури можна виражати в коеф≥ц≥Їнтн≥й форм≥ (базу пор≥вн€нн€ приймають за одиницю).

¬≥дносними величинами координац≥њ називають сп≥вв≥дношенн€ окремих частин певноњ сукупност≥. ¬они вказують на те, в ск≥льки раз≥в пор≥внювана частина сукупност≥ Ї б≥льшою чи меншою в≥д т≥Їњ частини, €ку вз€то за базу пор≥вн€нн€.

¬≥дносн≥ величини пор≥вн€нн€ в простор≥ Ч це сп≥вв≥дношенн€ однойменних величин р≥зних об'Їкт≥в. “ак, можна з≥ставл€ти чисельн≥сть населенн€, розм≥ри територ≥й, пос≥вних площ, обс€г промисловоњ продукц≥њ м≥ж окремими крањнами, област€ми, районами.

¬≥дносними величинами ≥нтенсивност≥ називають показники, €к≥ характеризують ступ≥нь поширенн€, розвиток €вища в певному середовищ≥. «а њх допомогою вим≥рюють ≥нтенсивн≥сть його поширенн€, ступ≥нь насиченост≥ певного середовища даним €вищем.

¬≥дносн≥ величини ≥нтенсивност≥ завжди Ї в≥дношенн€м двох р≥знойменних величин. ” чисельнику Чвеличина €вища (показник), ступ≥нь поширенн€ €кого вивчають, а в знаменнику Чвеличина того середовища, в €кому розвиваЇтьс€ (поширюЇтьс€) це €вище. ¬≥дносна величина ≥нтенсивност≥ вказуЇ на те, ск≥льки одиниць одн≥Їњ сукупност≥ припадаЇ на одиницю ≥ншоњ сукупност≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших вид≥в в≥дносна величина ≥нтенсивност≥ завжди Ї ≥менованою.

≈фективн≥сть використанн€ статистичних показник≥в значною м≥рою залежить в≥д дотриманн€ ц≥лоњ низки вимог ≥ насамперед урахуванн€ специф≥ки та умов розвитку сусп≥льно-економ≥чних €вищ ≥ процес≥в, а також комплексного застосуванн€ абсолютних ≥ в≥дносних величин в економ≥ко-статистичних досл≥дженн€х. —аме такий п≥дх≥д забезпечуЇ найповн≥ше в≥дображенн€ досл≥джуваноњ д≥йсност≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 696 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1874 - | 1486 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.