Статистичні дані – абсолютні та відносні величини – можуть подаватися у вигляді числових масивів, таблиць чи графіків. Статистичний графік – це умовне відображення числових величин та їх співвідношень за допомогою геометричних фігур, ліній та інших графічних засобів з метою узагальнення й аналізу статистичної інформації.
Графіки, які використовують для зображення статистичних даних, дуже різноманітні. Вони класифікуються залежно від обраного критерію:
· за загальним призначенням виділяють аналітичні, ілюстративні та інформаційні графіки;
· за функціонально-цільовим призначенням виділяють графіки групувань, рядів розподілу, рядів динаміки, графіки взаємозв’язку і графіки порівнянь:
· за видом поля виділяють діаграми, картограми та картодіаграми. У статистиці найбільш поширені діаграми, тому термін діаграма часто ототожнюють з терміном статистичний графік;
за графічним образом виділяють крапкові, лінійні, площинні, просторові, фігурні (стовпчикові, стрічкові, квадратні, кругові, секторні) діаграми. Діаграми – це вид графіків, в яких цифровим (кількісним) даним відповідають різні фігури і лінії.
Для побудови стовпчикової діаграми ознаку розташовують за віссю абсцис, а її кількісне вираження – за віссю ординат; для побудови стрічкової діаграми – навпаки: ознаку розташовують за віссю ординат, а її кількісне вираження – за віссю абсцис. При цьому графік зображується у вигляді смужки певної довжини, що розташовується вертикально – стовпчикова діаграма (див. рис. 4.5.2) або горизонтально – стрічкова діаграма (див. рис. 4.5.3). На цих видах діаграм окремі смужки можуть розташовуватися з певними проміжками, як правило, рівними або без проміжків. У цьому разі стовпчикова діаграма набуває вигляду гістограми.
Рис. 4.5.2. Кількість злочинців за видами злочинів у регіоні за рік:
1 – злочини проти життя та здоров’я особи; 2 – злочини проти власності; 3 – злочини у сфері господарської діяльності; 4 – злочини проти громадської безпеки; 5 – злочини у сфері службової діяльності.
Для статистичного дослідження складу сукупності використовують структурні діаграми. Структурні діаграми – це діаграми питомих ваг, що характеризують відношення окремих частин сукупності в їх загальному обсязі.
Секторні діаграми (див. рис. 4.5.8), що відображають структуру того чи іншого явища, набули найбільш широкого застосування. При цьому дуги секторів пропорційні значенням відповідних часток. Секторні діаграми зображуються у вигляді кола, яке поділене на відповідні сектори. На полі сектора позначається частка у відсотках. Якщо число не вміщується на полі сектора, його проставляють поруч за межами кола. Поле сектора заштриховується або фарбується різними кольорами. Під час побудови секторних діаграм існують певні правила: найбільший за величиною сектор має найсвітліший колір або зовсім лишається чистим (не заштрихованим), а найменший сектор має найщільніше штрихування чи найтемніший колір. Поруч з колом мають бути наведені клітинки з відповідними позначеннями, які розташовуються в певній логічній послідовності (в порядку зростання або зменшення ознаки).
Секторні діаграми зберігають наочність і простоту сприймання в тих випадках, коли сукупність має не більше 5 – 6 складових частин, чисельність яких помітно відрізняється.
Обсяг і структуру явища можна зобразити також стовпчиковою або стрічковою діаграмою. При цьому, наприклад, стовпчик розбивають на частини відповідно до структури сукупності. Кожна частина відповідно заштриховується або замальовується окремим кольором. Іноді для характеристики структури сукупності використовують кругові і квадратні діаграми. [10, с. 53 - 62].
Рис. 4.5.8. Кількість злочинців за видами злочинів у регіоні В за перше півріччя
