Структурні, типологічні, аналітичні групування. Прості та комбінаційні групування

Залежно від мети та завдань дослідження групування поділяють на такі їх види: типологічні; структурні; аналітичні.

Групування, що приводять до виділення у складі масових явищ їх соціально-економічних типів (тобто однорідних частин за якістю та умовам розвитку, в яких діють одні ї теж закономірності факторів) називають типологічними. Прикладом цього виду групувань є групування населення за віковим складом, групування підприємств за формою власності тощо. Побудова цих групувань на тривалий час дозволяє простежити процес розвитку суспільства, форм власності. Групування, що направлені на вирішення даних задач, займають ведуче місце у вітчизняній статистиці.

Структурні групування характеризують склад однорідної сукупності за будь-якою ознакою. З допомогою таких групувань аналізують структуру сукупності і структурні зрушення в розвитку соціально-економічних явищ і процесів. До них належать групування населення за статтю, віком, а на виробництві -групування робітників за виробничим стажем, рівнем кваліфікації тощо.

Групування, які спрямовані на виявлення зв'язку між окремими ознаками вивчаємого явища, називаються аналітичними. Прикладом таких групувань можуть бути групування, в яких вивчаються взаємозв'язки між собівартістю та її факторами, продуктивністю праці та її факторами і т.і.

За кількістю групувальних ознак, покладених в основу групування, розрізняють прості та комбінаційні групування. Простим називають групування, яке проводиться за однією ознакою. У разі поєднання двох і більше ознак групування є комбінаційним. У комбінаційних групуваннях групи з однією ознакою поділяються на підгрупи з іншою ознакою (наприклад, групування підприємств за формою власності, розміром прибутку, рівню рентабельності або за іншими ознаками - продуктивністю праці, фондовіддачею та ін.)

10. Види і основні питання методології побудови статистичних групувань.

Під групуванням у статистиці розуміють розподіл одиниць об'єкта спостереження на однорідні групи за суттєвими для них ознаками.

Групування дозволяють виявити характерні властивості тих чи інших типів явищ, знайти закономірності досліджуваних процесів.

Метод статистичних групувань дає можливість так розробити первинний статистичний матеріал, щоб всі суттєві риси і особливості досліджуваних суспільних явищ одержали чіткий вияв.

Групувальні ознаки - це ознаки, на основі яких проводиться розподіл одиниць об'єкта на групи.

Групувальні ознаки можуть бути кількісними і атрибутивними (якісними).

Атрибутивною є така ознака, що характеризує властивість, якість даного явища і не має кількісного виразу, наприклад, розподіл населення за національністю.

У статистиці групування використовується для вирішення різних завдань, наприклад:

- визначення і вивчення структури і структурних зрушень сукупності;

- виявлення соціально-економічних типів явищ і процесів;

- виявлення і характеристики зв'язків і залежностей між явищами та їх ознаками (таке дослідження має назву аналітичної функції групування).

Відповідно до цих трьох функцій розрізняють різні види групування: структурні, типологічні і аналітичні.

Структурне групування - це групування, при якому відбувається розподіл однорідної сукупності на групи, що характеризують її структуру за певною ознакою, що варіює (змінюється), наприклад, склад населення регіону за місцем проживання.

Типологічне групування - це поділ якісно неоднорідної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи згідно з правилами наукового групування.

Аналітичне - це групування, що дає змогу виявити наявність взаємозв'язку між явищами, що вивчаються, та їхніми ознаками.

Просте групування - це об'єднання одиниць сукупності в групи за однією будь-якою ознакою. Наприклад, групування населення за місцем проживання на міське і сільське, групування підприємств за обсягом основних засобів.

Комбінаційне групування — це коли розподіл сукупності на групи проводиться за двома і більше ознаками, які беруться в сполученні (комбінації). Спочатку утворюються групи за однієї ознакою, а потім виділені групи підрозділяються на підгрупи за іншою ознакою.