Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—уть, значенн€ та види статистичних показник≥в. јбсолютн≥ статистичн≥ величини, одиниц≥ њх вим≥рюванн€, особливост≥ використанн€




—татистичний показник - це узагальнююча характеристика €вища або процесу, €ка характеризуЇ всю сукупн≥сть одиниць обстеженн€ ≥ використовуЇтьс€ дл€ анал≥зу сукупност≥ в ц≥лому. «а допомогою статистичних показник≥в вир≥шуЇтьс€ одна з головних задач статистики: визначаЇтьс€ к≥льк≥сна сторона €вища чи процесу у поЇднанн≥ з €к≥сною стороною.  ≥льк≥сний б≥к показника представл€Їтьс€ числом з в≥дпов≥дною одиницею вим≥ру дл€ характеристики: розм≥ру €вищ (к≥лькост≥ роб≥тник≥в, обс€гу товарооборота, кап≥талу ф≥рми тощо); њх р≥вн≥в (наприклад, р≥вн€ продуктивност≥ прац≥ роб≥тник≥в); сп≥вв≥дношень (наприклад, м≥ж продавц€ми та ≥ншими категор≥€ми прац≥вник≥в магазину). як≥сний зм≥ст показника залежить в≥д сут≥ досл≥джуваного €вища (процесу) ≥ в≥дображаЇтьс€ у назв≥ показника (прибутков≥сть, народжуван≥сть тощо).

ѕоказники под≥л€ютьс€ на види в залежност≥ в≥д способу њх обчисленн€, ознак часу, виконанн€ своњх функц≥њ.

«а способом обчисленн€ розр≥зн€ють первинн≥ та пох≥дн≥ показники. ѕервинн≥ визначаютьс€ шл€хом зведенн€ та групуванн€ даних ≥ подаютьс€ у форм≥ абсолютних величин (наприклад, к≥льк≥сть та сума вклад≥в громад€н у банку). ѕох≥дн≥ показники обчислюютьс€ на баз≥ первинних ≥ мають форму середн≥х або в≥дносних величин (наприклад, середн€ зароб≥тна плата, ≥ндекс ц≥н).

—еред статистичних показник≥в окрему групу становл€ть взаЇмообернен≥ показники - пара характеристик, €к≥ ≥снують паралельно ≥ в≥дпов≥дають одному ≥ тому ж €вищу (процесу). ÷е пр€мий показник х, €кий зм≥нюЇтьс€ у напр€м≥ зм≥ни €вища (наприклад, продуктивн≥сть прац≥ за одну одиницю часу), та обер нений 1/х у протилежному напр€м≥ (наприклад, трудрудом≥с-

к≥сть одиниц≥ продукц≥њ).

«а ознакою часу показники под≥л€ютьс€ на ≥нтервальн≥ та моментн≥. ≤нтервальн≥ характеризують €вище за певний пер≥од часу (м≥с€ць, квартал, р≥к): наприклад, середньом≥с€чн≥ сукупн≥ витрати на душу населенн€. ћоментн≥ показники характеризують €вище за станом на певний момент часу (дату): наприклад, залишок об≥гових кошт≥в на початок м≥с€ц€.

«а способом виконанн€ своњх функц≥й розгл€дають показники, що в≥дбивають обс€г €вища, його середн≥й р≥вень, ≥нтенсивн≥сть про€ву, структуру, зм≥ну в час≥ або пор≥вн€нн≥ у простор≥.

¬ статистиц≥ використовують дек≥лька р≥зновид≥в статистичних показник≥в:

Х абсолютн≥ та в≥дносн≥ величини;

Х середн≥ величини;

Х показники вар≥ац≥њ.

¬ результат≥ групуванн€ ≥ зведенн€ матер≥ал≥в статистичного спостереженн€ одержуЇмо абсолютн≥ дан≥, що виражають в узагальненому вигл€д≥ розм≥ри, об'Їми, р≥вн≥ сусп≥льних €вищ. ¬они характеризують досл≥джувану сукупн≥сть в ц≥лому, а також окрем≥ њњ частини, групи.

Ќаприклад, в результат≥ групуванн€ ≥ зведенн€ матер≥ал≥в про к≥льк≥сть випущених спец≥ал≥ст≥в з вищих навчальних заклад≥в встановлено, що за р≥к њхнЇ загальне число становило 775 тис. чол., в тому числ≥ з вуз≥в промисловост≥, буд≥вництва, транспорту ≥ зв'€зку - 303 тис, с≥льського господарства - 77,4 тис, економ≥ки ≥ права - 69,6 тис, охорони здоров'€, ф≥зичноњ культури ≥ спорту - 63,2 тис, осв≥ти - 253 тис, мистецтва ≥ к≥нематограф≥њ - 8,8 тис. ос≥б.

—хож≥ узагальнююч≥ дан≥, що виражають чисельн≥сть сукупност≥ або розм≥ри, об'Їми ознак сукупностей, називаютьс€ абсолютними величинами або показниками.

јбсолютн≥ величини мають велике практичне ≥ п≥знавальне значенн€. ¬они використовуютьс€ в управл≥нн≥ народним господарством, оц≥нц≥ д≥€льност≥ господарських орган≥в ≥ необх≥дн≥ дл€ економ≥ко-статистичного анал≥зу та господарських розрахунк≥в.

–озр≥зн€ють два види абсолютних величин: ≥ндив≥дуальн≥ ≥ сумарн≥.

≤ндив≥дуальн≥ виражають розм≥ри к≥льк≥сних ознак окремих одиниць сукупност≥, а сумарн≥ характеризують величину т≥Їњ чи ≥ншоњ ознаки ус≥х одиниць сукупност≥ або окремих њњ груп, ≥ отримуютьс€ в результат≥ п≥дсумовуванн€ ≥ндив≥дуальних значень.

јбсолютн≥ величини можуть бути виражен≥ у вигл€дах натуральному (тонни, к≥лометри, к≥лограми), умовно-натуральному (в перерахунку на €кусь умовну одиницю: 1 арк.-в≥дб. ф. 60x90, 1 авт. арк. тощо), трудовому (людино-години, людино-дн≥), комплексному (тонно-к≥лометри) ≥ варт≥сному (в грошових одиниц€х).

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 746 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1844 - | 1738 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.