Залежно від характеру реєстрації фактів у часі статистичне спостереження може бути поточним, періодичним і одноразовим.
Поточне (безперервне) — це спостереження, яке здійснюється в часі безперервно, коли факти, події і явища реєструються в момент їх виникнення.
До поточного спостереження належить облік виробництва продукції, витрат на виробництво, матеріальних і трудових ресурсів та ін. Дані поточного спостереження дають можливість всебічно характеризувати діяльність підприємств, організацій, а також є необхідною передумовою для статистично-економічного аналізу і прийняття рішень.
Поточне спостереження використовується також і для обліку багатьох явищ, які не плануються, наприклад, реєстрація актів громадського стану, що здійснюється органами ЗАГСів, облік міграції.
Статистичне спостереження, яке проводиться через певні проміжки часу, називається періодичним. Періодичним спостереженням є перепис населення, інші види переписів та обліку: виробничого устаткування, товарних запасів, матеріалів. Таке спостереження відтворює картину стану явищ на даний момент часу.
Спостереження, яке здійснюється час від часу без дотримання суворої періодичності або в разовому порядку, називається одноразовим.
Види статистичного спостереження диференціюються з урахуванням різниці інформації згідно з ознаками повноти охоплення сукупності. У зв'язку з цим вирізняють суцільне і несуцільне спостереження.
Суцільним вважається спостереження, при якому обліком охоплюються всі без винятку одиниці досліджуваної сукупності. Як приклад суцільного спостереження можна навести облік виробництва продукції, витрат на виробництво.
Несуцільне спостереження орієнтується на облік деякої, як правило, достатньо масової частини одиниць спостереження, яке дозволяє отримати стійкі (сталі) характеристики всієї статистичної сукупності. В статистичній практиці використовуються різні види несуцільного спостереження: вибіркове; спосіб основного масиву; анкетне; монографічне.
Якість несуцільного спостереження нижча від суцільного, але є істотні переваги першого: виграш у часі для прийняття оперативного рішення, а також дотримання режиму економії ресурсів.
Вибірковим спостереженням називається такий вид несуцільного спостереження, при якому характеристика всієї сукупності одиниць подається за частиною, відібраною у випадковому порядку. Випадковість відбору одиниць сукупності, що підлягають вивченню, гарантує незалежність результатів вибірки від волі осіб, що її здійснюють, а значить, і від умисних (тенденційних) помилок.
У промисловості вибіркове спостереження використовується при статистичному контролі якості продукції, вивченні використання виробничого устаткування, робочого часу робітників і т. д.
Згідно зі способом основного масиву проводиться відбір найкрупніших, найсуттєвіших одиниць сукупності, які переважають в загальній масі одиниць сукупності відповідно до ознаки, яка вивчається.
Суть анкетного спостереження полягає в тому, що певному колу осіб роздається (розсилається) анкета з проханням заповнити її і повернути. Анкетування носить добровільний характер, тому часто намагаються зацікавити респондента, щоб отримати від нього відповідь. Однак рівень повернення анкет дуже низький - близько 40%.
Монографічне спостереження — це детальне обстеження окремого, але дуже типового об'єкта, що викликає інтерес з точки зору всієї сукупності. Воно може спрямовуватись на вивчення процесу розвитку окремого трудового колективу, узагальнення передового досвіду, або навпаки, недоліків у роботі підприємств. Об'єктом монографічного опису може бути виробнича бригада, цех, підприємство, будь-яка установа, сім'я, учбовий заклад, місто, регіон та ін.
Розрізняють три способи статистичного спостереження: безпосереднє спостереження, опитування, документальне спостереження.
Безпосереднє спостереження здійснюється шляхом підрахунку, вимірювання значень ознак, зняття показників приладів спеціальними особами, котрі проводять спостереження, тобто реєстраторами і тими, хто фіксує ці дані в документах первинного обліку, наприклад, таким чином проходить інвентаризація матеріальних цінностей.
При опитуванні пропонується перелік питань. Відповіді на ці питання фіксуються в спеціальному формулярі. Залежно від способів отримання відповідей, розрізняють експедиційний, кореспондентський спосіб, а також спосіб самореєстрації.
Експедиційний спосіб опитування здійснюється в усній формі спеціальною особою (експедитором), котрий одночасно з опитуванням заповнює формуляр або бланк обстеження. Наприклад, таким способом здійснюється перепис населення.
Кореспондентський спосіб організовується шляхом розсилки статистичними органами бланків обстеження певному підготовленому колу осіб, котрі називаються кореспондентами. Ці кореспонденти повинні заповнити бланки і повернути їх статистичним органам.
В статистичній практиці кореспондентським способом здійснюється спостереження за сімейними бюджетами. Цей спосіб найменш трудомісткий, але не завжди забезпечує якісну інформацію, оскільки не передбачає перевірки достовірності відповідей.
Перевірка правильності заповнення формулярів має місце при опитуванні способом самореєстрації. Опитувальні аркуші заповнюють, як при кореспондентському способі, самі опитувані, але роздачу і збір, а також інструктаж і контроль правильності заповнення здійснюють реєстратори або рахівники.
Документальний облік фактів здійснюється шляхом отримання інформації через документи первинного обліку. Цей спосіб використовується для розрахунку узагальнюючих статистичних показників підприємств, галузей економіки і народного господарства на основі статистичної обов'язкової звітності, яку надають підприємства, установи, організації.
