Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јбсорбц≥йн≥ оптичн≥ методи анал≥зу




÷≥ методи базуютьс€ на використанн≥ обТЇднаного закону св≥тлопоглинанн€ Ѕугера-Ћамберта-Ѕера:

де I 0 Ц ≥нтенсивн≥сть св≥тла, що падаЇ на розчин речовини;

I Ц ≥нтенсивн≥сть св≥тла, що пройшло через розчин речовини;

χ Ц показник поглинанн€ розчину;

c Ц концентрац≥€ досл≥джуваного розчину;

l Ц товщина шару розчину;

¬еличина називаЇтьс€ оптичною густиною ≥ позначаЇтьс€ л≥терою D.

ѕоказник поглинанн€ χ Ц константа дл€ кожноњ речовини при певн≥й довжин≥ хвил≥ св≥тла. ¬она дор≥внюЇ оптичн≥й густин≥ розчину з товщиною шару в 1 см ≥ концентрац≥Їю в 1 моль/дм 3. якщо концентрац≥ю виражають в моль/дм 3, тод≥ χ позначають через ε ≥ називають мол€рним коеф≥ц≥Їнтом екстинкц≥њ. ќтже:

D = ε Ј c Ј l.

ћол€рний коеф≥ц≥Їнт поглинанн€ ε характеризуЇ внутр≥шн≥ властивост≥ речовини ≥ не залежать в≥д обТЇму розчину, товщини шару та ≥нтенсивност≥ осв≥тленн€. “ому величина ε Ц найб≥льш важлива та обТЇктивна характеристика можливоњ чутливост≥ фотометричного визначенн€. «наченн€ ε в област≥ максимуму дл€ р≥зних поглинаючих св≥тло речовин дуже в≥др≥зн€Їтьс€. “ак, смуги поглинанн€ йон≥в Cu2+, Ni2+ та ≥нших у видим≥й частин≥ спектра мають низьк≥ значенн€ ε пор€дка 10-100. «абарвлен≥ амон≥акати, пероксидн≥ та ≥нш≥ однор≥днол≥гандн≥ комплекси мають значенн€ ε ≈102-103. Ѕагато комплекс≥в з орган≥чними реактивами (наприклад, ал≥заринати, д≥т≥зонати та ≥н.) мають дуже висок≥ значенн€ ε Ц пор€дка 104-105.

ќптична густина розчину, що м≥стить дек≥лька забарвлених речовин, маЇ властив≥сть адитивност≥. ” присутност≥ в розчин≥ дек≥лькох забарвлених речовин, кожна з них буде давати св≥й адитивний внесок в оптичну густину D:

D = D1+D2+Е+Dn.

—в≥тло поглинаЇтьс€ розчином виб≥рково: при де€ких довжинах хвиль поглинанн€ св≥тла в≥дбуваЇтьс€ ≥нтенсивно, а при ≥нших св≥тло не поглинаЇтьс€. ≤нтенсивно поглинаютьс€ кванти св≥тла, енерг≥€ €ких дор≥внюЇ енерг≥њ збудженн€ частинки ≥ в≥рог≥дн≥сть њњ поглинанн€ б≥льша за нуль. ћол€рний коеф≥ц≥Їнт поглинанн€ при цих довжинах хвиль маЇ високе значенн€.

–озпод≥ленн€ за частотами або зо довжинами хвиль значень мол€рного коеф≥ц≥Їнта поглинанн€ називаЇтьс€ спектром поглинанн€.

ѕереважно спектр поглинанн€ виражають у вигл€д≥ граф≥чноњ залежност≥ оптичноњ густини D або мол€рного коеф≥ц≥Їнта поглинанн€ ε в≥д частоти ν або довжини хвил≥ λ падаючого св≥тла. «ам≥сть D або ε часто в≥дкладають на граф≥ку њх логарифми.

ѕовне п≥дпор€дкуванн€ закону Ѕугера-Ћамберта-Ѕера виконуЇтьс€ т≥льки при монохроматичному випром≥нюванн≥, €ке маЇ м≥сце у спектрофотометр≥њ. ѕри використанн≥ немонохроматичного випром≥нюванн€, що маЇ м≥сце у фотоколориметр≥њ, цей закон маЇ наближене значенн€, що повТ€зане ≥з пост≥йн≥стю величини коеф≥ц≥Їнта св≥тлопоглинанн€ у певному ≥нтервал≥ довжини хвиль, €к≥ отримують за допомогою св≥тлоф≥льтр≥в. ¬они дозвол€ють вид≥лити пор≥вн€но вузький ≥нтервал довжин хвиль в област≥ зони поглинанн€ досл≥джуваноњ речовини. ѕри цьому найменш≥ помилки будуть в≥дчутн≥ дл€ речовини з широкою смугою поглинанн€.

 р≥м того, закон Ѕугера-Ћамберта-Ѕера справедливий лише у тому випадку, коли ≥з зм≥ною концентрац≥њ речовини вона не зазнаЇ х≥м≥чних зм≥н: не в≥дбуваЇтьс€ асоц≥ац≥€ молекул при висок≥й концентрац≥њ речовини, а також речовина не дисоц≥юЇ на йони. ÷ей закон без обмежень можна застосовувати т≥льки дл€ розведених розчин≥в, дл€ концентрац≥й речовин менше 0,01 моль/дм 3. ѕри б≥льших концентрац≥€х частинки, що поглинають св≥тло, наст≥льки близько розташован≥ одна б≥л€ одноњ, що кожна частинка впливаЇ на розпод≥ленн€ зар€ду сус≥дн≥х частинок, що призводить до зм≥ни здатност≥ частинок поглинати св≥тло даноњ довжини хвил≥. ” цьому випадку спостер≥гаЇтьс€ в≥дхиленн€ в≥д пр€мол≥н≥йноњ залежност≥ ≥нтенсивност≥ поглинанн€ св≥тла в≥д концентрац≥њ речовини в розчин≥.

ѕохибки вим≥рюванн€ можуть виникати також через те, що при проходженн≥ через межу пов≥тр€ Ц скло близько 4 % св≥тлового потоку в≥дбиваЇтьс€. ÷ю похибку можна звести до м≥н≥муму, €кщо пор≥внювати св≥тлов≥ потоки, €к≥ проход€ть кр≥зь кювети з досл≥джуваним та стандартним (або холостим) розчинами.

’≥м≥чн≥ причини в≥дхилень в≥д закону Ѕугера-Ћамберта-Ѕера повТ€зан≥ з дисоц≥ац≥Їю та асоц≥ац≥Їю х≥м≥чних сполук, впливом ≥нших речовин, присутн≥х у розчин≥, а також з ≥ншими х≥м≥чними процесами, що в≥дбуваютьс€ у розчинах з утворенн€м г≥дроксокомплекс≥в, взаЇмод≥Їю з розчинником з утворенн€м кислих солей, зм≥ною складу комплексних сполук у звТ€зку ≥з ступ≥нчастим характером њх утворенн€ та ≥н.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 911 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

347 - | 342 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.