Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘луорометричний анал≥з




‘луорометр≥€ базуЇтьс€ на вим≥рюванн≥ фотолюм≥несценц≥њ (флуоресценц≥њ) досл≥джуваного розчину.

™ дв≥ групи люм≥несцентного анал≥зу: анал≥з, заснований на безпосередньому спостереженн≥ люм≥несц≥юючого матер≥алу, ≥ анал≥з, €кий проводитьс€ п≥сл€ переведенн€ досл≥джуваного компонента в люм≥несц≥юючу сполуку. ƒруга група метод≥в люм≥несцентного анал≥зу близька до фотометричного анал≥зу. ” обох випадках необх≥дно перевести досл≥джуваний компонент у сполуку, €ка б у найб≥льш≥й м≥р≥ поглинала св≥тло. ѕри фотометричному анал≥з≥ вим≥рюють безпосередньо послабленн€ ≥нтенсивност≥ св≥тлового потоку. ” люм≥несцентному анал≥з≥ цю реакц≥ю можна використати т≥льки у тому випадку, коли значна частина поглинутоњ енерг≥њ вид≥л€Їтьс€ не у вигл€д≥ тепла, а у вигл€д≥ св≥тла.

‘луоресценц≥€ Ц св≥ченн€, €ке виникаЇ при опром≥ненн≥ де€ких речовин електромагн≥тними хвил€ми ≥ одразу ж зникаЇ п≥сл€ припиненн€ цього опром≥ненн€. ѕ≥д впливом квант≥в такого опром≥ненн€ молекули ≥ атоми переход€ть у збуджений стан. „ерез де€кий пром≥жок часу (близько 10Ц12 с) молекули повертаютьс€ в основний стан. ѕри цьому в≥дбуваЇтьс€ випром≥нюванн€ енерг≥њ у вигл€д≥ квант≥в теплового випром≥нюванн€, що призвод€ть до стаб≥л≥зац≥њ молекули на нижньому збудженому р≥вн≥, а пот≥м в≥дбуваЇтьс€ випром≥нюванн€ квант≥в внасл≥док поверненн€ молекули в основний стан. “аким чином, енерг≥€ (частота) флуоресцентного випром≥нюванн€ повинна бути меншою, н≥ж енерг≥€ (частота) збуджуючого опром≥ненн€:

= 0 Ц T.

÷е €вище маЇ назву закону —токса-Ћоммел€.

≈фективн≥сть перетворенн€ енерг≥њ поглинутого св≥тла в енерг≥ю люм≥несценц≥њ характеризуЇтьс€ енергетичним та квантовим виходами люм≥несценц≥њ. ¬≥дношенн€ випром≥нюваноњ енерг≥њ люм≥несценц≥њ до енерг≥њ поглинутого св≥тла називаЇтьс€ енергетичним виходом люм≥несценц≥њ, а в≥дношенн€ числа випром≥нюваних квант≥в до числа поглинутих називаЇтьс€ квантовим виходом люм≥несценц≥њ.

якщо ¬ен Ц енергетичний, а Bкв Ц квантовий вих≥д люм≥несценц≥њ, Eл та Eс Ц в≥дпов≥дно енерг≥€ люм≥несценц≥њ та енерг≥€ поглинутого св≥тла, а NлNс Ц число випущених та поглинутих квант≥в, то

¬раховуючи, що енерг≥€ N квант≥в дор≥внюЇ E=Nhν:

” в≥дпов≥дност≥ ≥з законом —токса-Ћоммел€, спектр флуоресценц≥њ та його максимум завжди зсунут≥ в≥дносно спектра поглинанн€ та його максимуму у довгохвильову область спектра. “ому речовини, що поглинають випром≥нюванн€ в ультраф≥олетов≥й частин≥ спектра, будуть флуоресц≥ювати св≥тлом видимоњ област≥ спектра; речовини, флуоресценц≥€ €ких збуджуЇтьс€ св≥тлом видимоњ частини спектра, будуть флуоресц≥ювати у б≥льш довгохвильов≥й област≥ спектра.

¬≥дстань м≥ж максимумом спектра поглинанн€ та максимумом спектра флуоресценц≥њ називаЇтьс€ стоксовим зсувом. „им в≥н б≥льший, тим над≥йн≥ше визначенн€ речовини флуоресцентним методом.

 ≥льк≥сний анал≥з базуЇтьс€ на залежност≥ ≥нтенсивност≥ флуоресценц≥њ розчин≥в в≥д концентрац≥њ флуоресц≥юючоњ речовини. ¬ област≥ концентрац≥й 10Ц7-10Ц4 моль/дм 3 ц€ залежн≥сть маЇ л≥н≥йний характер Ц описуЇтьс€ р≥вн€нн€м:

F = I 0Ј2,3 ε Ј b Ј c Ј φ,

де F Ц ≥нтенсивн≥сть флуоресценц≥њ, квант/с;

I 0 Ц ≥нтенсивн≥сть збуджуючого св≥тла, квант/с;

ε Ц мол€рний коеф≥ц≥Їнт поглинанн€;

b Ц товщина флуоресцентного шару, см;

с Ц концентрац≥€ розчину, моль/дм 3;

φ Ц квантовий вих≥д флуоресценц≥њ, що залежить в≥д природи речовини.

«а умови, що I0, ε, b, φ Ц пост≥йн≥ величини, то:

F = K Ј c.

ѕри високих концентрац≥€х розчину (>10Ц4 моль/дм 3) л≥н≥йна залежн≥сть не виконуЇтьс€.

≤нтенсивн≥сть флуоресценц≥њ залежить в≥д природи речовини, температури, p H середовища, присутност≥ у розчин≥ дом≥шок, що викликають гас≥нн€ флуоресценц≥њ.

 ≥льк≥сний флуоресцентний анал≥з потр≥бно проводити при невисоких температурах та певних значенн€х p H. ћетод використовуЇтьс€ дл€ визначенн€ малих к≥лькостей неорган≥чних та орган≥чних речовин: антиб≥отик≥в, в≥там≥н≥в, гормон≥в тощо.

≤нтенсивн≥сть флуоресценц≥њ досл≥джуваних речовин визначають за допомогою флуорометр≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 634 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

493 - | 492 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.