Тестові й практичні та самостійні завдання цієї теми мають певні особливості, оскільки спрямовані на з’ясування: побудови підсистеми оподаткування підприємств; класифікації податків, зборів і обов’язкових відрахувань.
Практичні завдання (задачі) передбачають кількісне визначення суми податків, зборів і обов’язкових відрахувань суб’єктами господарювання. Під час вивчення теоретичних питань для правильного розв’язування задач слід ознайомитись із тими законодавчими документами, які визначають сучасну податкову систему України та порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб.
Податок на прибуток визначається наведеною нижче методичною схемою (рис. 17).
 |
Рис. 18. Характеристика елементів
для визначення оподаткованого
прибутку підприємств
Слід звернути увагу на зміни базової ставки податку на прибуток з 01.01.14. Вона зменшена з 19 % до 16 %. Необхідно враховувати також зміни щодо складу валових витрат і амортизаційних відрахувань. Джерелом сплати податку на прибуток є загальна сума прибутку.
Плата за землю. Методика й порядок обчислення сплати податку за землю визначені Законом України «Податковий кодекс» від. та наступними змінами й доповненнями до нього. Визначення суми плати за землю здійснюється за такою формулою.
|
Необхідно пам’ятати, що суму плати податку за землю відносять до складу поточних (валових) витрат.
Податок із власників транспортних засобів. Сума податку із власників транспортних засобів визначається за такою схемою:
|
Сума податку з власників транспортних засобів відноситься на поточні (валові) витрати підприємства.
Крім указаних прямих податків, підприємства сплачують непрямі податки. Слід пам’ятати, що всі непрямі податки додаються до ціни виробника продукції і формують відпускну ціну продукції.
Податок на додану вартість. Порядок визначення суми податку на додану вартість регулюється Податковим кодексом України з подальшими змінами й доповненнями.
Об’єктом оподаткування є операції, здійснювані платниками податку з продажу на митній території, завезення на митну територію та вивезення за межі митної території України товарів (робіт, послуг). Слід зазначити, що хоч у деяких випадках має місце подвійне оподаткування (оподаткування ПДВ підакцизних товарів і товарів, що обкладаються митом), реальним економічним об’єктом оподаткування є додана вартість, основними елементами якої є: витрати на оплату праці під час створення товарів (робіт, послуг); сума амортизаційних відрахувань; сума акцизного збору, прибутку, мита; первісна (початкова) вартість сировини тощо.
Суму податку, яку необхідно перерахувати до бюджету, визначають як різницю між загальною сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту. Сума податкового кредиту складається із сум ПДВ, сплаченого під час придбання ТМЦ чи робіт, послуг. Податкове зобов’язання — це загальна сума нарахованого ПДВ за здійсненими операціями в податковому періоді.Бюджетне відшкодування — сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.Існують особливості щодо розрахунку ПДВ під час реалізації товарів (операцій), які не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, а також товарів (операцій), які оподатковуються за ставками 20 %, 0 %.Так, у процесі реалізації товарів (операцій), які не є об’єктом оподаткування чи є звільненими від оподаткування, ПДВ, сплачений під час здійснення витрат на виготовлення таких товарів, включається до їхньої собівартості. У свою чергу, податкових зобов’язань не виникає. При реалізації товарів за ставкою 0 % підприємство має право на відшкодування сплаченого ПДВ під час здійснення витрат на виготовлення таких товарів, при цьому податкового зобов’язання не виникає. Результатом реалізації таких товарів є виникнення бюджетного відшкодування.У процесі визначення сум податкових зобов’язань слід виходити з того, що вони виникають унаслідок продажу товарів (робіт, послуг). Час їх виникнення пов’язаний або з датою зарахування коштів на рахунок постачальника, або з датою відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг. Право на податковий кредит виникає у підприємства в разі придбання товарів (робіт, послуг), тобто з дати перерахування коштів з банківського рахунка платника податку на рахунок постачальника з метою оплати товарів (робіт, послуг) або отримання товарів (робіт, послуг) на умовах відстрочення платежу. Обов’язковою умовою для виникнення права на податковий кредит є наявність податкової накладної.
За умови, коли податкові зобов’язання перевищують суму податкового кредиту, підприємство повинно суму такого перевищення сплатити до бюджету не пізніше 40 днів від кінцевого терміну надання податкової декларації до податкової інспекції (або 60 днів з дати закінчення звітного періоду). Якщо навпаки, то за рішенням підприємства йому або на цю суму зменшуються наступні платежі, або ця сума відшкодовується з державного бюджету.
