Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ засоби




ƒл€ зТ€суванн€ теоретичних основ ≥ практичного розвТ€зан≠н€ задач даного розд≥лу сл≥д ознайомитись ≥з «аконом ”крањни Ђѕодатковий кодексї, а також з ѕоложенн€м (стандартом) бухгалтерського обл≥ку 7 Ђќсновн≥ засобиї.

«г≥дно з ћ—Ѕќ 16 та ѕ(—)Ѕќ 7 основн≥ засоби Ч це матер≥альн≥ активи, €к≥:

Ј утримуютьс€ п≥дприЇмством дл€ використанн€ у виробництв≥ або постачанн≥ товар≥в та наданн€ послуг, дл€ здач≥ в оренду ≥ншим особам або дл€ адм≥н≥стративних ц≥лей;

Ј будуть використовуватись, €к оч≥куЇтьс€, прот€гом б≥льше одного пер≥оду.

ѕоложенн€ (стандарт) бухгалтерського обл≥ку 7 Ђќсновн≥ засобиї, затверджене наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни, визначають методичн≥ принципи њх формуванн€. ƒл€ ц≥лей бухгалтерського обл≥ку основн≥ засоби класиф≥куютьс€ таким чином, щоб найменуванн€ груп основних засоб≥в в≥дпов≥дали найменуванн€м рахунк≥в (рис. 21).

–ис. 21.  ласиф≥кац≥€ основних засоб≥в

ќсновн≥ засоби мають грошову оц≥нку та в≥дображаютьс€ в баланс≥ п≥дприЇмства €к нематер≥альн≥ активи. ¬икористовують так≥ види оц≥нки основних засоб≥в: перв≥сна, в≥дновлювальна, справедлива, л≥кв≥дац≥йна, залишкова. ѕерв≥сна варт≥сть Ч ≥сторична (фактична) соб≥варт≥сть необоротних актив≥в у сум≥ грошових кошт≥в або справедливоњ вартост≥ ≥нших актив≥в, сплачених (переданих), витрачених дл€ придбанн€ (створенн€) необоротних актив≥в.ѕридбан≥ (створен≥) основн≥ засоби зараховуютьс€ на баланс п≥дприЇмства за перв≥сною варт≥стю, €ка складаЇтьс€ з таких витрат:Ј суми, що сплачуютьс€ постачальникам актив≥в та п≥др€дникам за виконанн€ буд≥вельно-монтажних роб≥т (без непр€мих податк≥в);Ј реЇстрац≥йн≥ збори, державне мито та аналог≥чн≥ платеж≥, що зд≥йснюютьс€ у звТ€зку з придбанн€м (отриманн€м) прав на обТЇкт основних засоб≥в;Ј суми вв≥зного мита;Ј суми непр€мих податк≥в у звТ€зку з придбанн€м (створенн€м) основних засоб≥в (€кщо вони не в≥дшкодовуютьс€ п≥дприЇмству);Ј витрати з≥ страхуванн€ ризик≥в доставки основних засоб≥в;Ј витрати на транспортуванн€, установку, монтаж, налагодженн€ основних засоб≥в;Ј ≥нш≥ витрати, безпосередньо повТ€зан≥ з доведенн€м основних засоб≥в до стану, у €кому вони придатн≥ дл€ використанн€ ≥з запланованою метою.ѕерв≥сна варт≥сть основних засоб≥в зб≥льшуЇтьс€ на суму витрат, повТ€заних з пол≥пшенн€м обТЇкта (модерн≥зац≥€, модиф≥кац≥€, добудова, дообладнанн€, реконструкц≥€ тощо), що призводить до зб≥льшенн€ майбутн≥х економ≥чних виг≥д, перв≥сно оч≥ку≠ваних в≥д використанн€ обТЇкта. ѕерв≥сна варт≥сть основних засоб≥в зменшуЇтьс€ у звТ€зку з частковою л≥кв≥дац≥Їю обТЇкта основних засоб≥в. Ћ≥кв≥дац≥йна варт≥сть Ч сума кошт≥в або варт≥сть ≥нших актив≥в, €ку п≥дприЇмство оч≥куЇ отримати в≥д реал≥зац≥њ (л≥кв≥дац≥њ) необоротних актив≥в п≥сл€ зак≥нченн€ строку њх корисного використанн€ (експлуатац≥њ), за вирахуванн€м витрат, повТ€заних ≥з продажем (л≥кв≥дац≥Їю). ¬≥дновлювальна варт≥сть Ч це варт≥сть в≥дтворенн€ основних засоб≥в у сучасних умовах ≥ д≥йсних ц≥нах, з урахуванн€м њх переоц≥нки на п≥дстав≥ морального й ф≥зичного зносу. —праведлива варт≥сть основних засоб≥в Ч сума, за €кою зд≥йснюють обм≥н активу або оплачують зобовТ€занн€ в результат≥ операц≥њ м≥ж об≥знаними, зац≥кавленими та незалежними сторонами.

јмортизац≥€ Ч систематичний розпод≥л вартост≥ активу, €ка амортизуЇтьс€ прот€гом строку корисноњ експлуатац≥њ
активу.

—ума, що амортизуЇтьс€, Ч соб≥варт≥сть активу або ≥нша сума, €ка зам≥нюЇ соб≥варт≥сть у ф≥нансов≥й зв≥тност≥, м≥нус його л≥кв≥дац≥йна варт≥сть.

—троком корисноњ експлуатац≥њ основних засоб≥в Ї: пер≥од часу, прот€гом €кого п≥дприЇмство передбачаЇ використовувати актив, або к≥льк≥сть одиниць продукц≥њ, що њњ п≥дприЇмство оч≥куЇ отримати в≥д використанн€ активу.

ѕ≥дприЇмство самост≥йно визначаЇ строк корисноњ експлуатац≥њ кожного обТЇкта основних засоб≥в, ураховуючи:

Ј оч≥куване використанн€ п≥дприЇмством;

Ј оч≥куваний ф≥зичний знос;

Ј моральний знос;

Ј правов≥ або аналог≥чн≥ обмеженн€ щодо використанн€ активу.

≤нше визначенн€: амортизац≥€ Ч це обТЇктивний процес поступового зносу основних фонд≥в та перенесенн€ њхньоњ вартост≥ на новостворену продукц≥ю або послуги.

«г≥дно з ѕ(—)Ѕќ 7 Ђќсновн≥ засобиї метод амортизац≥њ повинен ураховувати форму, в €к≥й економ≥чна вигода в≥д активу отримуЇтьс€ п≥дприЇмством. ќтже, виб≥р метод≥в амортизац≥њ основних засоб≥в п≥дприЇмство зд≥йснюЇ самост≥йно, застосовуючи до кожного обТЇкта (чи групи однор≥дних обТЇкт≥в) основних засоб≥в в≥дпов≥дний метод нарахуванн€.

” ћ—Ѕќ 16 Ђќсновн≥ засобиї перел≥чено так≥ вживан≥ методи амортизац≥њ:

Ј пр€мол≥н≥йного списанн€;

Ј зменшенн€ залишковоњ вартост≥;

Ј прискореного зменшенн€ залишковоњ вартост≥;

Ј кумул€тивний;

Ј виробничий.

ћетод пр€мол≥н≥йного списанн€, €к правило, застосовуЇтьс€ до тих основних засоб≥в, форма надходженн€ економ≥чних виг≥д в≥д використанн€ €ких р≥вном≥рно розпод≥л€Їтьс€ в час≥. ¬ажливе значенн€ п≥д час застосуванн€ цього методу маЇ строк корисноњ експлуатац≥њ активу, €кий п≥дприЇмство повинно оц≥нити самост≥йно, виход€чи з ≥нтенсивност≥ та ≥нших умов використанн€ активу. ўор≥чн≥ амортизац≥йн≥ в≥драхуванн€ визначаютьс€ за формулою:

.

ћетод зменшенн€ залишковоњ вартост≥ амортизац≥њ застосовуЇтьс€ до тих основних засоб≥в, €к≥ мають максимальну в≥ддачу на початку строку њх корисноњ експлуатац≥њ. «а цим методом р≥чна сума амортизац≥њ визначаЇтьс€ €к добуток залишковоњ вартост≥ обТЇк≠та на початок зв≥тного року (або перв≥сноњ вартост≥ на дату початку нарахуванн€ амортизац≥њ) та р≥чноњ норми амортизац≥њ. –≥чна норма амортизац≥њ розраховуЇтьс€ за нижче наведеною формулою.

.

—утн≥сть кумул€тивного методу зводитьс€ до визначенн€ кумул€тивного коеф≥ц≥Їнта та р≥чноњ суми амортизац≥њ.  умул€тивний коеф≥ц≥Їнт зм≥нюЇтьс€ залежно в≥д к≥лькост≥ рок≥в, €к≥ залишились до к≥нц€ передбачуваного строку експлуатац≥њ обТЇкта.

јмортизац≥йн≥ в≥драхуванн€ на основ≥ кумул€тивного методу (коеф≥ц≥Їнта) визначаютьс€ за формулою:

;

 

«а виробничим методом нарахуванн€ амортизац≥йних в≥драхувань зд≥йснюЇтьс€ на основ≥ сумарного вироб≥тку обТЇкта за пер≥од його експлуатац≥њ. —ума амортизац≥њ визначаЇтьс€ €к добуток фактичного обс€гу продукц≥њ за зв≥тний пер≥од та виробничоњ ставки амортизац≥њ. ¬иробнича ставка амортизац≥њ обчислюЇтьс€ д≥ленн€м вартост≥ обТЇкта, €ка амортизуЇтьс€, на загальний обс€г продукц≥њ, що оч≥куЇтьс€ виробити з використанн€м цього обТЇкта.

ќкр≥м цих метод≥в, п≥дприЇмство може застосувати норми та методи нарахуванн€ амортизац≥њ основних засоб≥в, що передбачен≥ податковим законодавством.

ќбс€г потреби у ф≥нансових ресурсах дл€ ф≥нансуванн€ придбанн€ основних засоб≥в та нематер≥альних актив≥в визначаЇтьс€ виход€чи з њхньоњ перв≥сноњ вартост≥ та к≥лькост≥.

—л≥д також зазначити, що реальними джерелами ф≥нансуванн€ кап≥тальних ≥нвестиц≥й Ї: прибуток, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн€, внески засновник≥в та ≥нш≥ ресурси, отриман≥ на безповоротн≥й основ≥. ‘≥нансов≥ ресурси, залучен≥ на тимчасов≥й основ≥, Ї тимчасовими джерелами ф≥нансуванн€ кап≥тальних ≥нвестиц≥й ≥ надал≥ будуть зам≥нен≥ реальними джерелами ф≥нансуванн€.

ѕор€д з основними джерелами ф≥нансуванн€ кап≥тальних ≥нвестиц≥й вид≥л€ють специф≥чн≥ джерела, €к≥ виникають за господарського способу веденн€ кап≥тального буд≥вництва, а саме: моб≥л≥зац≥€ внутр≥шн≥х ресурс≥в у буд≥вництв≥ (виникаЇ в раз≥ скоро≠ченн€ потреби в оборотних коштах на пер≥од буд≥вництва) та планов≥ нагромадженн€ в≥д виконанн€ буд≥вельно-монтажних роб≥т (мають форму прибутку, €кий включаЇтьс€ в кошторис буд≥вництва в певних в≥дсотках до кошторисноњ вартост≥).

¬ид≥л€ють пТ€ть основних форм ф≥нансуванн€ кап≥тальних ≥нвестиц≥й:

1. —амоф≥нансуванн€, €ке передбачаЇ зд≥йсненн€ кап≥тальних вкладень виключно за рахунок власних (внутр≥шн≥х) джерел. ƒаний метод використовуЇтьс€ переважно дл€ зд≥йсненн€ невеликих, локальних кап≥тальних ≥нвестиц≥й.

2. јкц≥онуванн€ Ч форма ф≥нансуванн€, €ка використовуЇтьс€ дл€ реал≥зац≥њ великомасштабних реальних ≥нвестиц≥й з урахуванн€м галузевоњ, рег≥ональноњ диверсиф≥кац≥њ д≥€льност≥, ≥з залученн€м ресурс≥в к≥лькох ≥нвестор≥в.

3.  редитне ф≥нансуванн€. ¬оно, €к правило, зд≥йснюЇтьс€ з використанн€м кошт≥в ф≥нансових установ на принципах платност≥, терм≥новост≥, поверненост≥, забезпеченост≥ тощо й передбачаЇ переважно вкладанн€ кошт≥в у реальн≥ обТЇкти з високою нормою прибутковост≥ кап≥тальних ≥нвестиц≥й.

4. Ћ≥зингове ф≥нансуванн€ Ч форма ф≥нансуванн€ в товарн≥й форм≥, €ка передбачаЇ залученн€ спец≥ал≥зованого п≥дприЇмства (л≥зингодавц€) й перевагами €коњ Ї: 100 % ф≥нансуванн€ кап≥тальних ≥нвестиц≥й, в≥дсутн≥сть додатковоњ застави, оптим≥зац≥€ в оподаткуванн≥ та використанн≥ отриманого обладнанн€.

5. «м≥шане ф≥нансуванн€, що базуЇтьс€ на р≥зних комб≥нац≥€х наведених вище форм ≥ може використовуватис€ дл€ вс≥х вид≥в кап≥тальних ≥нвестиц≥й.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 792 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

2245 - | 2002 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.