Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬ступ предмет ≥ значенн€ анал≥тичноњ х≥м≥њ




јнал≥тична х≥м≥€ Ц наука про методи визначенн€ €к≥сного ≥ к≥льк≥сного складу речовини та њњ структури.

ѕредметом анал≥тичноњ х≥м≥њ Ї досл≥дженн€ теоретичних основ метод≥в анал≥зу, розробка анал≥тичних метод≥в ≥ практичне виконанн€ анал≥з≥в. јнал≥тична х≥м≥€ вивчаЇ форми ≥снуванн€ речовини ≥ њњ складових частин у р≥зних середовищах ≥ агрегатних станах, проводить визначенн€ оптичних, електрох≥м≥чних ≥ ≥нших характеристик речовини за њњ участ≥ в х≥м≥чних реакц≥€х, досл≥джуЇ швидкост≥ х≥м≥чних реакц≥й, розробл€Ї нов≥ методи анал≥зу на основ≥ дос€гнень у р≥зних сферах знань.

ƒосл≥дженн€ складу речовини може бути виражено масовою часткою елемент≥в, њх оксид≥в чи ≥нших сполук, а також вм≥стом реально присутн≥х у проб≥ ≥ндив≥дуальних х≥м≥чних сполук чи фаз. ‘азовий анал≥з визначаЇ вм≥ст у проб≥ ≥ндив≥дуальних х≥м≥чних речовин ≥ форм, у €ких присутн≥й той чи ≥нш≥й елемент у досл≥джуваному обТЇкт≥.

«а характером обТЇкт≥в досл≥дженн€ анал≥з под≥л€Їтьс€ на неорган≥чний, орган≥чний. ¬ орган≥чному анал≥з≥ пор€д з визначенн€м елементного складу речовини встановлюЇтьс€ молекул€рна структура ц≥Їњ речовини, визначаЇтьс€ на€вн≥сть ≥ к≥льк≥сть р≥зних функц≥ональних груп. Ќа основ≥ анал≥зу синтезованоњ новоњ речовини пропонуЇтьс€ структурна формула.

«а допомогою метод≥в х≥м≥чного анал≥зу були в≥дкрит≥ найважлив≥ш≥ закони Ц закон пост≥йност≥ складу, закон кратних в≥дношень (ƒ. ƒальтон). ј.Ћ. ЋавуазьЇ визначив склад пов≥тр€, води ≥ ≥нших речовин, розробив кисневу теор≥ю гор≥нн€ ≥ диханн€. —пираючись на методи анал≥зу, ∆.Ћ. √ей-Ћюссак ≥ ј. јвоіадро сформулювали газов≥ закони.

як вже зазначалось, завданн€м анал≥тичноњ х≥м≥њ Ї розробка нових метод≥в анал≥зу. ƒосл≥дженн€ у цьому план≥ спри€ли ≥ спри€ють подальшому розвитку не т≥льки х≥м≥чноњ науки, але ≥ взагал≥ прогресу знань. Ѕагато видатних вчених працювали над розробкою нових метод≥в анал≥зу. “.™. Ћов≥ц запровадив м≥крокристалоскоп≥чний анал≥з Ц метод €к≥сного анал≥зу солей за формою њх кристал≥в, ¬.ћ. —еверг≥н розробив колориметричний анал≥з, заснований на залежност≥ ≥нтенсивност≥ забарвленн€ розчину в≥д концентрац≥њ у ньому речовини, ∆.Ћ. √ей-Ћюссак розробив титриметричний метод анал≥зу.

ѕрац€ми багатьох вчених Ц “.”. Ѕергмана, Ћ.∆. “енара,  . .  лауса,  .–. ‘разен≥уса ≥ ≥нших був створений систематичний €к≥сний анал≥з. –.¬. Ѕунзен, √.–.  ≥рхгоф розробили основи спектрального анал≥зу, €кий став одним ≥з основних метод≥в анал≥тичноњ х≥м≥њ.

ћ.¬.  урнаков досл≥дженн€ми в област≥ металограф≥њ ≥ термограф≥чного анал≥зу започаткував ф≥зико-х≥м≥чний анал≥з, €кий вперше в≥дкрив можливост≥ систематичного вивченн€ складних багатокомпонентних систем Ц метал≥чних сплав≥в, сил≥кат≥в, сольових розчин≥в. ƒосл≥дженн€ ћ.¬.  урнакова комплексних сполук створили умови дл€ створенн€ промислових метод≥в отриманн€ благородних метал≥в ≥ њх сполук.

¬елике значенн€ дл€ анал≥тичноњ х≥м≥њ мали досл≥дженн€ Ћ.ќ. „угаЇва, ћ.ќ. ≤льњнского про утворенн€ комплексних сполук метал≥в з орган≥чними речовинами. Ќа ц≥й основ≥ були розроблен≥ чутлив≥ методи ви€вленн€ Ni2+, Co2+, Fe3+.

ћ.¬. ÷вЇт вв≥в у науку хроматограф≥чний анал≥з Ц ефективний спос≥б розд≥ленн€ близьких за х≥м≥чними властивост€ми сполук, заснований на адсорбц≥йних властивост€х речовини. ѕ≥зн≥ше хроматограф≥€ розширилась, застосовуючи ≥нш≥ принципи розд≥ленн€ речовин Ц закон розпод≥ленн€ речовини м≥ж двома р≥дкими фазами, що не зм≥шуютьс€, Ц розпод≥льна хроматограф≥€, йонообм≥нна хроматограф≥€, газова хроматограф≥€ ≥ ≥нш≥.

я. √ейровський розробив пол€рограф≥чний анал≥з. ƒосл≥джуючи електрол≥з на ртутно-крапельному електрод≥, встановив залежн≥сть м≥ж потенц≥алами в≥дновленн€ ≥ окисненн€ речовин ≥ њх природою, а також м≥ж величиною дифузного струму ≥ концентрац≥Їю речовин в електрол≥т≥. Ќа основ≥ його роб≥т було створено пол€рограф≥чн≥ методи визначенн€ вс≥х х≥м≥чних елемент≥в, у тому числ≥ лантан≥д≥в ≥ актин≥д≥в.

јнал≥тична х≥м≥€ т≥сно повТ€зана з р≥зними област€ми науки ≥ виробництва. ∆одна галузь не обходитьс€ без х≥м≥чного анал≥зу.

јнал≥з необх≥дний дл€ контролю €кост≥ сировини ≥ готовоњ продукц≥њ.

” технолог≥чних процесах анал≥з застосовуЇтьс€ дл€ контролю за њх переб≥гом ≥ дл€ корекц≥њ процесу.

¬ медицин≥ маЇ велике значенн€ ви€вленн€ ≥ к≥льк≥сне визначенн€ окремих елемент≥в, €к≥ вход€ть до складу тканин живих орган≥зм≥в ≥ зумовлюють нормальн≥ процеси життЇд≥€льност≥. јнал≥з в≥дхилень в≥д норми у ф≥з≥олог≥чних процесах лежить в основ≥ л≥куванн€ хворих.

јнал≥тичний контроль за станом рослин, тварин ≥ ірунт≥в Ї запорукою усп≥шного розвитку с≥льськогосподарського виробництва.

јнал≥з Ї обовТ€зковою умовою в металург≥йному виробництв≥, х≥м≥чн≥й промисловост≥, харчов≥й ≥ переробн≥й, текстильному виробництв≥.

ќсобливого значенн€ набув анал≥тичний контроль за станом довк≥лл€. ¬проваджено пост≥йний мон≥торинг за €к≥стю водних ресурс≥в Ц мор≥в ≥ океан≥в, озер ≥ р≥чок, питноњ води, за х≥м≥чним станом атмосфери, ірунт≥в. ¬становлено жорстк≥ гранично допустим≥ концентрац≥њ шк≥дливих речовин у б≥осфер≥.

–озробл€ютьс€ нов≥ методи ви€вленн€ м≥крок≥лькостей елемент≥в.

‘≥зичн≥ ≥ х≥м≥чн≥ властивост≥ матер≥ал≥в часто визначаютьс€ саме на€вн≥стю в них м≥крокомпонент≥в.

ƒистанц≥йн≥ методи анал≥зу необх≥дн≥ дл€ ви€вленн€ €к≥сного ≥ к≥льк≥сного складу високоагресивних, високотемпературних, п≥дземних, глибоководних ≥ косм≥чних обТЇкт≥в.

” в≥дпов≥дност≥ до завдань установленн€ х≥м≥чного складу розр≥зн€ють два види анал≥зу Ц €к≥сний ≥ к≥льк≥сний. «авданн€ €к≥сного анал≥зу ви€вити, €к≥ саме складов≥ частини Ц атоми, йони, молекули, функц≥ональн≥ групи речовини мають м≥сце у досл≥джуваному обТЇкт≥. ѕри досл≥дженн≥ складу речовини €к≥сний анал≥з передуЇ к≥льк≥сному, оск≥льки виб≥р метод≥в к≥льк≥сного анал≥зу залежить в≥д результат≥в €к≥сного анал≥зу.

«авданн€м к≥льк≥сного анал≥зу Ї визначенн€ к≥льк≥сних в≥дношень складових частин досл≥джуваноњ речовини Ц атом≥в, йон≥в, молекул, функц≥ональних груп (переважно в молекулах орган≥чних речовин).

ћетоди €к €к≥сного, так ≥ к≥льк≥сного анал≥зу под≥л€ють на х≥м≥чн≥, ф≥зико-х≥м≥чн≥, ф≥зичн≥. «астосуванн€ того, чи ≥ншого методу в €к≥сному ≥ к≥льк≥сному анал≥зах суттЇвих в≥дм≥нностей не маЇ. „асто €к≥сний ≥ к≥льк≥сний анал≥з провод€тьс€ одночасно, особливо при застосуванн≥ ф≥зико-х≥м≥чних метод≥в анал≥зу.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 911 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1482 - | 1475 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.