Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема: “ехногенн≥ небезпеки




ѕлан

1.јнтропогенний вплив на навколишнЇ середовище.

 ласиф≥кац≥€ небезпек техногенного походженн€.

2. јвар≥њ на транспорт≥.

3. јвар≥њ з викидом сильнод≥ючих отруйних речовин.

4. јвар≥њ з викидом рад≥оактивних речовин

5. ѕожеж≥ та вибухи

 

1. «ростанн€ масштаб≥в господарськоњ д≥€льност≥ ≥ к≥лькост≥ великих промислових комплекс≥в, концентрац≥€ на них агрегат≥в ≥ установок великоњ ≥ надвеликоњ потужност≥, використанн€ у виробництв≥ великих к≥лькостей потенц≥йно небезпечних речовин зб≥льшуЇ в≥рог≥дн≥сть виникненн€ техногенних авар≥й. Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного походженн€ загрожують людин≥, економ≥ц≥ ≥ природному середовищу або здатн≥ створити загрозу внасл≥док ≥мов≥рного вибуху, пожеж≥, затопленн€ або забрудненн€ (зараженн€) навколишнього середовища.

Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ техногенного характеру виникають на х≥м≥чно небезпечних об'Їктах, рад≥ац≥йно небезпечних об'Їктах, вибухо- та пожежонебезпечних об'Їктах, а також г≥дродинам≥чно небезпечних об'Їктах. ќстанн≥м часом значно зросла, також, небезпека в≥д авар≥й ≥ катастроф на транспорт≥.

Ќадзвичайн≥ ситуац≥њ антропогенного характеру (техногенн≥) виникають в результат≥ раптового виходу з ладу машин, механ≥зм≥в та агрегат≥в, що супроводжуЇтьс€ значними порушенн€ми виробничого процесу, вибухами, утворенн€м осередк≥в пожеж, рад≥оактивним, х≥м≥чним чи б≥олог≥чним зараженн€м м≥сцевост≥, €к≥ призвели чи можуть призвести до великих матер≥альних втрат та враженн€ чи загибел≥ людей.

–озр≥зн€ють окремо авар≥њ та катастрофи.

 атастрофа Ч стрибкопод≥бна зм≥на властивостей об'Їкту Ч загальний терм≥н дл€ визначенн€ значноњ природноњ надзвичайноњ ситуац≥њ та антропогенноњ авар≥њ.

јвар≥€ Ч вих≥д з ладу техн≥чних споруд (гребель, тунел≥в, буд≥вель, шахт), пожеж≥, руйнуванн€ корабл≥в, поњзд≥в, отруЇнн€ води в системах водопостачанн€ тощо.

«а розм≥рами та завданою шкодою авар≥њ под≥л€ють на: легк≥, середн≥, важк≥, особливо важк≥.

¬иди авар≥й та катастроф:

- транспортн≥,

- пожеж≥ ≥ вибухи,

- руйнуванн€ з порушенн€м енерго-, водо-, тепло- та ≥нших систем життЇзабезпеченн€ населенн€ та виробництва,

- руйнуванн€ з викидом рад≥оактивних речовин,

- руйнуванн€ з викидом отруйних речовин.

2. Ќайб≥льша к≥льк≥сть надзвичайних ситуац≥й, особливо з загибеллю людей, припадаЇ на транспорт, що св≥дчить про високу потенц≥йну небезпечн≥сть транспорту €к галуз≥ господарства. ўор≥чно в ”крањн≥ транспортом загального користуванн€ перевозитьс€ понад 900 м≥льйон≥в тонн вантаж≥в (в тому числ≥ велика к≥льк≥сть небезпечних), понад 3 м≥ль€рди пасажир≥в. Ќа зал≥зничний транспорт припадаЇ близько 60% вантажних перевезень, автомоб≥льний Ч 26%, р≥чковий ≥ морський Ч 14%.

Ѕудь-€кий транспортний зас≥б - це джерело п≥двищеноњ небезпеки. Ћюдина, що скористалась послугами транспортного засобу, знаходитьс€ в зон≥ п≥двищеноњ небезпеки. ÷е зумовлюЇтьс€ можлив≥стю ƒ“ѕ, катастрофами та авар≥€ми поњзд≥в, л≥так≥в, морських та р≥чкових транспортних засоб≥в, травмами при посадц≥ чи виход≥ з транспортного засоб≥в або п≥дчас њх руху.

јвтомоб≥льний транспорт. ” св≥т≥ щор≥чно внасл≥док ƒ“ѕ гине 250 тис€ч людей ≥ приблизно в 30 раз≥в б≥льша к≥льк≥сть отримуЇ травми.

ѕричини дорожньо-транспортних под≥й Ч порушенн€ правил дорожнього руху, техн≥чн≥ несправност≥ автомоб≥л≥в, перевищенн€ швидкост≥ руху, недостатн€ п≥дготовка ос≥б, що керують автомоб≥лем, недостатн€ њх реакц≥€. „асто причиною авар≥й ≥ катастроф стаЇ управл≥нн€ автомоб≥лем у нетверезому стан≥. ƒо серйозних дорожньо-транспортних под≥й призводить невиконанн€ правил перевезенн€ небезпечних вантаж≥в.

ѕричини дорожн≥х авар≥й Ч незадов≥льний стан дор≥г, в≥дкрит≥ люки, необгороджен≥ та неосв≥тлен≥ д≥л€нки дороги, на котрих виконуютьс€ ремонтн≥ роботи, низький техн≥чний стан автомоб≥л≥в; перевищенн€ швидкост≥ руху, несправн≥сть сигнал≥зац≥њ на зал≥зничних перењздах, в≥дсутн≥сть знак≥в, котр≥ попереджують про небезпеки.

ѕов≥тр€ний транспорт. јвар≥њ ≥ катастрофи тут можуть виникати починаючи з моменту ув≥мкненн€ двигун≥в, при розб≥гу по зл≥тно-посадков≥й смуз≥, на зльот≥, п≥д час польоту, ≥ при посадц≥, аж до вимкненн€ двигун≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших вид≥в транспорту в≥дмови двигун≥в у польотах практично завжди призвод€ть до катастроф≥чних насл≥дк≥в. ¬ середньому щор≥чно в св≥т≥ стаЇтьс€ близько 60 ав≥ац≥йних катастроф, в 35 з €ких гинуть ус≥ пасажири та ек≥паж.

«ал≥зничний транспорт. ѕасажири зал≥зничного транспорту також знаходитьс€ в зон≥ п≥двищеноњ небезпеки. «онами п≥двищеноњ небезпеки на зал≥зничному транспорт≥ Ї: зал≥зничн≥ кол≥њ, перењзди, посадочн≥ платформи та вагони, в €ких пасажири зд≥йснюють перењзди.

ќсновними причинами авар≥й та катастроф на зал≥зничному транспорт≥ Ї: несправност≥ кол≥й рухомого складу; засоб≥в сигнал≥зац≥њ, блокуванн€; помилки диспетчер≥в; неуважн≥сть та недбальство машин≥ст≥в.

Ќайчаст≥ше виникають надзвичайн≥ ситуац≥њ при сход≥ рухомого складу з кол≥й, з≥ткненн€х, нањздах на перепони на перењздах, при пожежах та вибухах безпосередньо у вагонах. Ќе виключаютьс€ розмиви зал≥зничних кол≥й, обвали, осипи, зсуви, затопленн€. ѕри перевезенн≥ небезпечних вантаж≥в стаютьс€ вибухи, пожеж≥.

ћорський транспорт. ” св≥товому морському транспорт≥ щор≥чно зазнають авар≥й понад 8000 корабл≥в, них гине понад 200 одиниць. Ѕезпосередньоњ небезпеки дл€ житт€ п≥д час авар≥њ зазнають пошкоджень 6000 людей, з €ких близько 2000 гине.

ќсновн≥ причини загибел≥ корабл≥в:

1) ѕосадка на рифи

2) «≥ткненн€

3) ѕерекиданн€

4) ѕожеж≥

5) ѕорушенн€ норм експлуатац≥њ та правил безпеки

6) ѕомилков≥ функц≥ональн≥ д≥њ команди та ≥н.

ƒодатковою небезпекою Ї процес евакуац≥њ пасажир≥в та команди з корабл€, можлива пан≥ка, штормова погода, в≥дмова пристроњв.

ѕри тривалому перебуванн≥ у вод≥ причинами смерт≥ можуть стати г≥пертон≥€ (переохолодженн€ орган≥зму) та виснаженн€. √≥пертон≥€ становить головну небезпеку ≥ дл€ т≥ пасажир≥в, €к≥ р€туютьс€ в шлюпках або на плотах.

 

3. Ќин≥ у св≥т≥ нараховуЇтьс€ до 6 млн. х≥м≥чних речовин б≥льш≥сть з €ких токсичн≥ (приблизно 90%).ƒо сильно д≥ючих отруйних речовин належать т≥ токсичн≥ речовини, €к≥ здатн≥ заражен≥ пов≥тр€ в небезпечних концентрац≥€х ≥ можуть уразити людей, тварин ≥ рослин на великих територ≥€х.

Ќайб≥льш поширеними у народному господарств≥ Ї небезпечн≥ х≥м≥чн≥ речовини:

1) ’лор - газ жовто-зеленого кольору з р≥зким запахом. ” 2.5 рази важчий за пов≥тр€, розчин€Їтьс€ у вод≥. ѕри тиску 570 кѕа складаЇтьс€ у темно зелену р≥дину. «бер≥гаЇтьс€ ≥ транспортуЇтьс€ п≥д тиском у цистернах ≥ балонах.

2) јм≥ак - безбарвний газ ≥з запахом нашатирю. ѕри температур≥ ≥ -33-35 — конденсуЇтьс€ у безбарвну р≥дину. –озчинний у вод≥. —ум≥ш ам≥аку з киснем 4:3 вибухаЇ. «бер≥гаЇтьс€ транспортуЇтьс€ п≥д тиском у цистернах ≥ балонах.

3) —≥рководень - безбарвний газ важчий за пов≥тр€, малорозчинний у вод≥. ѕар утворюЇ з пов≥тр€м вибуло небезпечн≥ сум≥ш≥.

4) ‘осген - безбарвний газ, €кий при температур≥ нижче 8∞— конденсуЇтьс€ у безбарвну р≥дину, маЇ запах пр≥лих фрукт≥в або с≥на. ћалорозчинний у вод≥. ќтруйна т≥льки пара фосгену.

5) —инильна кислота - безбарвна, прозора, дуже летка р≥дина, добре зм≥шуЇтьс€ з водою, маЇ запах г≥ркого мигдалю.

 ≥льк≥сною характеристикою токсичност≥ —ƒќ–, що в≥дпов≥даЇ певному ефекту ураженн€ Ї токсодоза. ѕри ≥нгал€ц≥йних ураженн€х вона дор≥внюЇ

“ = —сер∙ t,

де —сер - середн€ концентрац≥€ отруйноњ речовини у пов≥тр≥ (мг/л).

t - час перебуванн€ людини на зараженому пов≥тр≥ (хв.).

—ередн€ уражальна токсодоза (мг/л.хв): ’лорЦ0,6; јм≥акЦ15; —≥рководеньЦ5; —инильна кислотаЦ0.75; ‘осгенЦ0.6; ЅензолЦ20.

јвар≥њ з витоком сильнод≥ючих отруйних речовин ≥ зараженн€м навколишнього середовища виникають на п≥дприЇмствах ♦х≥м≥чноњ, ♦нафто-переробноњ, ♦целюлозно-паперовоњ ≥ ♦харчовоњ промисловост≥, ♦водопров≥дних ≥ очисних спорудах, а також при ♦транспортуванн≥ силь≠нод≥ючих отруйних речовин.

 

4. ƒо типових рад≥ац≥йно-небезпечних обТЇкт≥в в≥днос€тьс€:

Ч атомн≥ електростанц≥њ (ј≈—), п≥дприЇмства з виготовленн€ €дерного палива, з переробки €дерного палива ≥ похованн€ рад≥оактивних в≥дход≥в;

Ч науково-досл≥дницьк≥ та проектн≥ орган≥зац≥њ, €к≥ працюють з €дерними реакторами; €дерн≥ енергетичн≥ установки на об'Їктах транспорту.

Ќа територ≥њ ”крањни д≥ють 5 атомних електростанц≥й з 16-ма енергетичними €дерними реакторами ≥ 2 досл≥дних €дерних реактора та б≥льше 8-ми тис€ч п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, €к≥ використовують у виробництв≥, науково-досл≥дн≥й робот≥ та медичн≥й практиц≥ р≥зноман≥тн≥ рад≥оактивн≥ речовини, а також збер≥гають та переробл€ють рад≥оактивн≥ в≥дходи.

–ад≥ац≥йн≥ авар≥њ Ч це авар≥њ з викидом (виходом) рад≥оактивних речовин (рад≥онукл≥д≥в) або ≥он≥зуючих випром≥нювань за меж≥, не передбачен≥ проектом дл€ нормальноњ експлуатац≥њ рад≥ац≥йно-небезпечних об'Їкт≥в, в к≥лькост€х, що перевищують установлен≥ меж≥ њх безпечноњ експлуатац≥њ.

Ќайб≥льшою за масштабами забрудненн€ навколишнього середовища бала авар≥€ на „ј≈— у 1986 рц≥, коли в≥дбулос€ рад≥ац≥йне забрудненн€ величезних територ≥й, водоймищ м≥ст, с≥л, вплив рад≥онукл≥д≥в на м≥льйони людей, €к≥ проживали на забруднених територ≥€х. ѕ≥д рад≥оактивне ураженн€ потрапили територ≥њ ”крањни, Ѕ≥лорус≥њ, –ос≥њ, де зараз проживаЇ понад 5 млн. ос≥б. ¬се це дозвол€Ї назвати масштаби „орнобильськоњ катастрофи глобальними, а ситуац≥ю надзвичайною.

ƒо того ж на територ≥њ ”крањни розташовано понад 8000 р≥зних установ та орган≥зац≥й, д≥€льн≥сть €ких призводить до утворенн€ рад≥оактивних в≥дход≥в.

ќсновними джерелами рад≥оактивних в≥дход≥в ≥ м≥сц€ми њх концентруванн€ Ї:

- ј≈— (накопичено 70 000 м3 –ј¬);

- урановидобувна ≥ переробна промислов≥сть (накопичено 65,5 млн.т –ј¬);

- медичн≥, науков≥, промислов≥ та ≥нш≥ п≥дприЇмства ≥орган≥зац≥њ. ¬иконанн€ роб≥т щодо збиранн€, транспортуванн€, переробки ≥ тимчасового збер≥ганн€ рад≥оактивних в≥дход≥в та джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн€ в≥д ус≥х цих п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, незалежно в≥д њх в≥домчоњ п≥дпор€дкованост≥, зд≥йснюЇ ”крањнське державне об'Їднанн€ "–адон" (накопичено 5000 м3 –ј¬);

- зона в≥дчуженн€ „орнобильськоњ ј≈— (понад 1,1 млрд м3–ј¬);

- п≥дприЇмства з похованн€ рад≥оактивних в≥дход≥в.

 

5. ¬ибухи та њх насл≥дки Ц пожеж≥, виникають га обТЇктах, €к≥ виробл€ють та використовують вибухонебезпечн≥ та х≥м≥чн≥ речовини. ѕри гор≥нн≥ багатьох матер≥ал≥в утворюютьс€ окр≥м чадного газу, високотоксичн≥ речовини (синильна, сол€на, мурашина кислоти, метанол, формальдег≥ди та ≥н.), в≥д д≥њ €ких люди страждають част≥ше н≥ж в≥д вогню.

Ќайпоширен≥шими причинами виникненн€ пожеж можуть бути:

- несправн≥сть електрообладнанн€ Ч 23%;

- кур≥нн€ в неналежному м≥сц≥ Ч 18%;

- перегр≥в внасл≥док терт€ в не≠справних вузлах машин Ч 10%;

- перегр≥в пальних матер≥ал≥в Ч 8%;

- контакти з пальними поверхн€ми через несправн≥сть котл≥в, печей, димоход≥в Ч 7%;

- контакти з полум'€м, запаленн€ в≥д полум'€ гор≥лки Ч 7%;

- запаленн€ в≥д пальних часток (≥скри) в≥д установок та устатку≠ванн€ дл€ спалюванн€ Ч 5%;

- самозапалюванн€ пальних матер≥ал≥в Ч 4%;

- запалюванн€ матер≥ал≥в при р≥зц≥ та зварюванн≥ металу Ч 4%.

 






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 685 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

466 - | 416 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.