Відходи класу А утворюються в:
• палатних відділеннях (крім інфекційних, шкірно-венерологічних, фтизіатричних, мікологічних);
• адміністративно-господарських приміщеннях;
• центральних харчоблоках, буфетах відділень (крім інфекційних, шкірно-венерологічних, фтизіатричних, мікологічних);
• позакорпусній території закладу.
Збирають відходи в багаторазові ємності або одноразові пакети білого кольору. Одноразові пакети розміщуються на спеціальних візках або усередині багаторазових баків. Заповнені багаторазові ємності або одноразові пакети доставляють до місць установки (між-)корпусних контейнерів і перевантажують у контейнери, призначені для збирання відходів цього класу. Багаторазова тара після збирання і спорожнювання підлягає мийці і дезінфекції.
Відходи класу Б утворюються в:
• операційних;
• реанімаційних;
• процедурних, перев'язочних і інших маніпуляційно-діагностичних приміщеннях;
• інфекційних, шкірно-венерологічних відділеннях;
• медичних і патологоанатомічних лабораторіях;
• лабораторіях, що працюють із мікроорганізмами 3—4-ї групи патогенності;
• віваріях, ветеринарних лікарнях.
Відходи класу Б після дезінфекції збирають в одноразове герметичне впакування. М'яке впакування (одноразові пакети жовтого кольору) закріплюють на спеціальних стійках (візках). Після заповнення пакета приблизно на 3/4 з нього видаляють повітря, і співробітник, відповідальний за збирання відходів
у медичному підрозділі, герметизує його. Цю роботу виконують у марлевій пов'язці і гумових рукавичках.
Органічні відходи, що утворюються в операційній і лабораторіях, мікробіологічні культури й штами, вакцини, вірусологічно небезпечний матеріал після дезінфекції збирають в одноразове тверде герметичне впакування (спеціальні одноразові баки жовтого кольору). Гострий інструментарій (голки, пір'я), що пройшло дезінфекцію, збирають окремо від інших видів відходів в одноразове тверде впакування.
Усі види відходів класу Б за межі медичного підрозділу транспортують тільки в одноразовому упакуванні після його герметизації. У встановлених місцях загерметизовані одноразові ємності (баки, пакети) поміщають у (між-)корпус-ні контейнери, призначені для збирання відходів класу Б. Одноразові ємності (пакети, баки) з відходами класу Б маркірують написом "Небезпечні відходи. Клас Б" з нанесенням коду підрозділу лікувального закладу, назви закладу, дати й прізвища відповідальної за збирання відходів особи.
Відходи класу В утворюються в:
• підрозділах для пацієнтів з особливо небезпечними і карантинними інфекціями;
• лабораторіях, що працюють із мікроорганізмами 1—2-ї групи патогенHocTi;
• фтизіатричних і мікологічних клініках (відділеннях).
Відходи цього класу підлягають дезінфекції відповідно до чинних нормативних документів. Збирають їх в одноразове впакування. М'яке впакування (одноразові пакети червоного кольору) має бути закріплене на спеціальних стійках (візках).
Після заповнення пакета приблизно на 3/4 з нього видаляють повітря й співробітник, відповідальний за збирання відходів у цьому медичному підрозділі, герметизує його з дотриманням вимог техніки безпеки при роботі зі збудниками 1—2-ї групи патогенності. Мікробіологічні культури й штами, вакцини потрібно збирати в одноразове тверде герметичне впакування червоного кольору. Транспортують усі види відходів класу В за межі медичного підрозділу тільки в одноразовому впакуванні після його герметизації.
У встановлених місцях загерметизовані одноразові ємності (баки, пакети) поміщають у (між-)корпусні контейнери, призначені для збирання відходів класу В. Ці одноразові ємності маркірують написом "Надзвичайно небезпечні відходи. Клас В" з нанесенням коду підрозділу лікувально-профілактичного закладу, назви закладу, дати й прізвища відповідальної за збирання відходів особи.
Примітка. Не допускається:
• пересипати відходи класу Б та В з однієї ємності в іншу;
• установлювати одно- і багаторазові ємності біля електронагрівальних приладів;
• утрамбовувати будь-які відходи руками;
• збирати відходи без рукавичок.
Відходи класу Г утворюються в:
• діагностичних підрозділах;
• відділеннях хіміотерапії;
• патологоанатомічних відділеннях;
• фармацевтичних цехах, аптеках, складах;
• хімічних лабораторіях;
• адміністративно-господарських приміщеннях.
Використані люмінесцентні лампи, ртутьумісні прилади й устаткування збирають у закриті герметичні ємності. Після заповнення ємності герметизують і зберігають у допоміжних приміщеннях. Вивозять їх спеціалізовані підприємства на договірних умовах.
Відходи класу Д утворюються в:
• діагностичних лабораторіях (відділеннях);
• радіоізотопних лабораторіях і рентгенівських кабінетах.
Збирання, зберігання, видалення відходів класу Д здійснюють відповідно до вимог правил роботи з радіоактивними речовинами й іншими джерелами іонізаційних випромінювань, нормами радіаційної безпеки й іншими чинними нормативними документами, які регламентують обіг радіоактивних речовин.
Наказ МОЗСРСР
"Об утверждении инструкции о санитарно-противозпидемическом режиме
больниц и о порядне осуществления органами и учреждениями санитарно-
зпидемиологической службьі государственного санитарного надзора за
санитарним состоянием лечебно-профилактических учреждений"
№ 288 від 23.03.76 р.
1. У всіх хворих, які поступають до приймального відділення, оглядають шкіру, зів, вимірюють температуру. Дерев'яні шпателі після використання підлягають знищенню, а металеві — кип'ятять протягом 15 хв. Термометр повністю занурюють у банку з 0,5 % розчином хлораміну (розчин змінюють щоденно).
2. Огляд хворого проводять на кушетці, вкритій клейонкою. Після приймання хворого клейонку щоразу протирають 1 % розчином хлораміну або 0,5 % освітленим розчином хлорного вапна.
3. У приймальному відділенні хворий проходить повне санітарне оброблення (ванна, обтирання). Губку після використання кип'ятять у 2 % розчині соди — 15 хв, просушують і зберігають у чистому посуді. Якщо прокип'ятити губку відразу після використання немає можливості, їх збирають в окремий посуд з 1 % розчином хлораміну або 0,5 % освітленим розчином хлорного вапна, а потім промивають під проточною зодою.
4. Щітки для оброблення миють, просушують і автоклавують при 0,5 атм — ЗО хв. Зберігають у біксах, за потреби їх дістають стерильними корнцангами.
5. Наконечники для клізм після кожного використання кип'ятять 15 хв і зберігають у посуді з написом "чисті" у сухому вигляді. Для оброблення їх збирають в окремий посуд з 0,5 % розчином хлораміну або 0,2 % освітленим розчином хлорного вапна.
6. Перед прийманням хворого до палати ліжко, тумбочку для підкладного судна протирають 1 % розчином хлораміну або 0,5 % розчином освітленого хлорного вапна. Ліжко застилають постільною білизною, що пройшла камерне оброблення в режимі для вегетативних форм мікробів. За можливості слід дотримувати циклічності заповнення палат.
7. Хворому видають індивідуальні предмети догляду: плювальницю, підкладне судно, напувальницю та ін., які після використання ретельно миють. Після виписування хворого предмети індивідуального догляду знезаражують.
8. Для миття рук хворих, а також обслуговуючого персоналу використовують рідке гексохлорофенове мило. Допускається користування господарським милом у дрібній розфасовці (на 1 використання).
9. Хворим заборонено користуватись особистими шерстяними речами; за потреби їх видають хворим після камерного оброблення.
10. При заміні постільної і натільної білизни її акуратно збирають у мішки з бавовняної тканини або баки з кришками. Забороняється скидати білизну, що була у користуванні, на підлогу або у відкриті приймальники. Розбирання і сортування брудної білизни проводять у спеціально відведеному приміщенні. Після зміни білизни підлогу в палаті протирають дезінфекційним розчином.
11. Прибирання приймального відділення і палат проводять не рідше 2 разів на день вологим способом. Дезінфекційні засоби використовують після зміни білизни у разі виникнення післяопераційного ускладнення.
12. Інвентар для прибирання — відра, тази та ін. — маркірують та використовують тільки за призначенням. Знезаражування проводять шляхом замочування на 1 год в 1 % розчині хлораміну або 0,2 % освітленому розчині хлорного вапна.
13. Категорично заборонено приймати в хірургічному відділенні м'які іграшки та інші предмети, що не витримують дезінфекційного оброблення.
Наказ МОЗ СРСР
«0 введений в действие отраслевого стандарта ОСТ 42-21-2-85
"Стерилизация и дезинфекция изделий медицинского назначений. Методьі,
средства и режими"»
N770 від 10.06.85 р.
Відповідно до наказу МОЗ СРСР від 10.06.85 р. № 770 строк впровадження встановлений з 01.01.86 для закладів, які розробляють і виготовляють медичні вироби. Недотримання стандарту переслідується законом.
Стандарт поширюється на вироби медичного призначення, які в процесі експлуатації підлягають стерилізації і (або) дезінфекції.
Стандарт обов'язковий для закладів, що використовують засоби медичного призначення, а також для організацій і закладів, які розробляють і виготовляють медичні вироби.
Стандарт не поширюється на лікарські препарати і засоби їх упаковки, на вироби, які промисловість випускає стерильними, на засоби із текстильних матеріалів (за розділом дезінфекції), предмети догляду за хворими, медичні меблі.
Стандарт встановлює методи, засоби і режим передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції.
1. Загальні положення
1.1. Встановлені в стандарті методи, засоби і режими передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції є рівнозначними, за ефективністю для кожного виду оброблення.
Примітка: перевагу слід віддавати термічним методам стерилізації (паровому і повітряному).
1.2. На основі положень стандарту мають опрацьовуватись інструкції, які встановлюють методи, засоби і режими передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції відповідно до конкретних виробів або груп виробів з урахуванням їх призначення і конструктивних особливостей.
1.3. При опрацьовуванні виробів слід підібрати метод, засіб і режим, виходячи із стійкості виробу до засобів передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції залежно від матеріалу, ступеня оброблення поверхні, конструктивного виконання. Вибрані методи, засоби і режими не мають призводити до змін зовнішнього вигляду, експлуатаційних якостей та інших показників виробу, оброблені вироби не мають чинити токсичну дію.
1.4. Вимоги до стійкості виробів до засобів передстерилізаційного оброблення, стерилізації і дезінфекції мають нормуватись у завданнях (медико-технічних вимогах) на розробку нових виробів, технічних умов стандартів, а також називатися в експлуатаційній документації і контролюватись на стадії розробки і виготовлення виробу. У технічних умовах, у стандартах на серійно виготовлену продукцію вимоги стійкості виробів до передстерилізаційного очищення і до конкретного методу стерилізації і дезінфекції мають нормуватись з урахуванням стандарту на основі результатів попередньо проведених перевірок.
1.5. У процесі експлуатації виробів передстерилізаційне очищення і (або) дезінфекція мають проводитись відповідно до стандарту та інструкцій, які визначають порядок проведення передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції конкретних видів виробів, а також експлуатаційної документації.
1.7. При проведенні передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції хімічним методом (за винятком газової стерилізації), дезінфекції методом кип'ятіння допускається застосування інгібіторів та інших додатків, які сприяють зменшенню корозії, дозволені Міністерством охорони здоров'я і не зменшують ефективності передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції.
1.8. Контроль стерилізації мають здійснювати бактеріологічні лабораторії, санітарно-епідеміологічні станції і лікувально-профілактичні заклади відповідно до інструкцій, встановлених Міністерством охорони здоров'я.
1.9. Контроль за роботою стерилізаторів здійснюють дезінфекційні станції і дезінфекційні відділи санітарно-епідеміологічних станцій відповідно до інструкцій, встановлених Міністерством охорони здоров'я.
1.10. Контроль якості передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції мають проводити лікувально-профілактичні заклади, санітарно-епідеміологічні і дезінфекційні станції відповідно до інструкцій, встановлених Міністерством охорони здоров'я.
2. Передстерилізаційне очищення
2.1. Передстерилізаційному очищенню підлягають усі вироби перед їх стерилізацією з метою усунення білкових, жирових і механічних забруднень, а також медичних препаратів.
2.2. Розбірні вироби підлягають передстерилізаційному очищенню в розібраному вигляді.
2.3. Передстерилізаційне очищення проводиться ручним або механізованим (за допомогою спеціального оснащення) способом.
2.4. Механізоване передстерилізаційне очищення має проводитись за струминним, ротаційним методами, миттям йоржем або за допомогою ультразвуку з використанням поверхнево-активних речовин (відповідно до п. 2.8 стандарту та інших додатків). Ме-
тодика проведення механізованого передстерилізаційного очищення має відповідати інструкції з експлуатації, яка додається до обладнання.
Примітка: миття йоржем гумових виробів не дозволяється.
2.5. Передстерилізаційне очищення ручним способом має проводитись послідовно відповідно до табл. 1 наказу.
ГСТ 42-2L-2-85
Таблиця 1. Передстерилізаційне очищення
| Процеси при проведенні очищення | Режим очищення | Обладнання | |||
| Початкова температура, °С | Експозиція, хв | ||||
| ltoMiнальне значення | відхилення | номінальне значення | відхилення | ||
| Занурювання інструментів, забруднених кров'ю, у розчин інгібітору корозії (1 % розчин бензоату натрію) одразу після операції | ±5 | +5 | Таз,бачок | ||
| Споліскування під проточною водою | — | — | 0,5 | +0,1 | Ванна, раковина |
| Замочування в мийному розчині при повному зануренні предмета | |||||
| Мийний засіб "Біолот" | 40* | +5 | 15,0 | +1,0 | Бачок, ванна |
| Мийний засіб "Прогрес", "Астра", "Лотос", "Айна" | 50* | +5 | 15,0 | +1,0 | Бачок,ванна |
| Миття кожного предмета в мийному розчині п. 2.8 за допомогою йоржа або ватно-марлевого тампона | 0,5 | +1,0 | |||
| Споліскування під проточною водою | |||||
| Мийний засіб "Біолот" | — | — | 3,0 | ||
| Мийний засіб "Прогрес" | — | — | 5,0 | +1,0 | |
| Мийний засіб "Астра", "Лотос", "Айна" | 10,0 | Ванна, раковина з обладнанням | |||
| Просушування гарячим повітрям | +2—10 | (1) | Сушильна шафа | ||
| Споліскування дистильованою водою | Бачок,ванна |
* Температура розчину в процесі миття не підтримується.
(1) — До повного зникнення вологості.
Примітка
1. Мийний розчин можна застосувати до забруднення (до появи рожевого кольору, що вказує на наявність крові і знижує ефективність очищення).
2. Мийний розчин перекису водню з синтетичними мийними засобами можна застосовувати протягом доби з моменту виготовлення, якщо колір розчину не змінився. Незмінений розчин можна підігрівати до 6 разів, у процесі підігрівання концентрація водню істотно не змінюється.
Інфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим
2.6. При використовуванні мийного розчину, що містить 0,5 % перекису водню і 0,5 % синтетичний мийний засіб "Лотос", застосовують інгібітор корозії — 0,14 % олеат натрію.
2.7. Після закінчення робочої зміни обладнання має бути очищеним механічним способом — шляхом миття із застосуванням мийних засобів.
2.8. Мийний розчин має вміщувати компоненти згідно з табл. 2 наказу.
ГСТ 42-21-2-85 Таблиця 2. Приготування мийного розчину (для приготування 1 дм3)
| Компоненти | Кількість | Застосування |
| Мийний засіб "Біолот" Вода питна | Зг 977 t | При механічному очищенні (струминний метод, йорж, ультразвук) |
| Мийний засіб "Біолот" Вода питна | 1,5г 998,5 г | При механічному очищенні ротаційним методом |
| Мийний засіб "Біолот" Вода питна | 5г 995 г | При ручному очищенні |
| Розчин перекису водню* Мийний засіб "Прогрес", "Астра", "Лотос", "Айна" Вода питна | 17 см3 5г 995 г | При механічному очищенні (струминний метод, йорж, ультразвук) і ручному очищенні |
| Мийний засіб "Лотос" Вода питна | 5г 978 г | При механічному очищенні з ультразвуком |
* Для передстерилізаційного очищення допускається застосування медичного перекису водню, а також перекису водню технічних марок А і Б. Наведена в таблиці кількість перекису водню розрахована для розчину з концентрацією 27,5 %.
3. Стерилізація
3.1. Стерилізації підлягають усі вироби, які торкаються до поверхні рани, контактують з кров'ю або ін'єкційними препаратами, а також окремі види медичних інструментів, які в процесі експлуатації контактують із слизовими оболонками і можуть спричинити їх ушкодження.
3.2. Стерилізація має здійснюватись одним із методів, наведених в табл. З, 4 наказу.
4. Дезінфекція
4.1. Дезінфекції підлягають усі вироби, які не мають контакту з поверхнею рани, кров'ю або ін'єкційними препаратами. Вироби, які використовуються для проведення маніпуляцій на гнійних ранах або в інфекційного хворого, підлягають дезінфекції перед передстерилізаційним очищенням і стерилізацією. Крім того, дезінфекції підлягають вироби медичного призначення після операції, ін'єкцій особам, які перехворіли на вірусний гепатит В або інший гепатит з неуточненим діагнозом. Дезінфекція має проводитись одним з методів, указаних у табл. 5 наказу.
Таблиця 3. Паровий метод стерилізації (водяна насичена пара під надмірним тиском)
| Режим стерилізації | Застосування | Умови стерилізації | Термін збереження | Обладнання | ||
| Тиск, атм | Робоча температура, °С | Експозиція, хв | ||||
| 2,0 | l32 | Для виробів з корозійностійкого металу, скла, текстилю, гуми | У стерилізаційних коробках без фільтрів або в подвійній м'якій упаковці з бязі, пергаменту, паперу мішкової непроникливості, вологостійкості, для упакування продукції на автоматах марки Е (поліетилен високої щільності) | Здоби | Паперовий стерилізатор | |
| 1,1 | Для виробів з гуми, латексу, окремих полімерних матеріалів | У стерилізаційних коробках з фільтром |
Ю
СЧ1
Їм
ГСТ 42-2L-2-85
Таблиця 4. Хімічний метод стерилізації (розчин хімічних препаратів)
| Стерилізуючий агент | Режим, стерилізації | Застосування | Умови стерилізації | Термін збереження | Обладнання | |
| Робоча температура, °С | Експозиція, хв | |||||
| Розчин перекису водню 6 % | 18_ 50 | 360— 180 | Для виробів з полімерних матеріалів, гуми, скла, корозійностійких металів | При повному зануренні виробу в розчин на час стерилізаційної експозиції, після чого його необхідно промити стерильною водою. Зберігати в стерильній ємності (стерилізаційна коробка), яка вистелена стерильною пелюшкою | 3 доби | Закриті ємності зі скла, пластмаси або покриті емаллю без пошкодження |
| Розчин дезоксон-І 1 % (за надоцто-вою кислотою) |
Інфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим
Наказ МОЗ України
"Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом"
N38 від 28.03.94 р.
(Витяг)
3. Організація та проведення протипедикульозних заходів
З метою виявлення вогнищ педикульозу в плановому порядку проводяться огляди різних контингентів населення силами таких груп медпрацівників:
1. Всього населення — при проведенні диспансерних та профілактичних оглядів (кабінет долікарського огляду, КІЗ) та при кожному зверненні про меддопомогу, в тому числі при оформленні планової госпіталізації, обслуговуванні викликів вогнищ інфекційних захворювань та інше.
2. Дітей, що відвідують дитячі дошкільні установи — щоденно медперсонал разом з вихователями.
3. Учнів шкіл-інтернатів — щотижня перед і після кожного відвідування родини — медперсонал установи разом з вихователями.
4. Учнів загальноосвітніх шкіл та профтехучилищ після кожних канікул; за показаннями вибірково — медперсоналу та вчителів.
5. Дітей, що проживають у будинках малюка, дитячих будинках, спецсанаторіях та інше, — при надходженні, пізніше — щотижня в дні купання та при виписуванні — медперсонал, із залученням вихователів. Огляду підлягає також і обслуговуючий персонал.
6. Дітей, що від'їжджають в оздоровчі табори, санаторії для навчання — комісійно педіатром та представниками дезстанцій, щотижня в період перебування, перед поверненням з нього, під час профоглядів.
7. Осіб, при прийомі на лікування в стаціонарі, будинки для осіб похилого віку, інтернати та інші спеціальні медичні установи — медперсонал приймального покою, протягом лікування — кожні 7—10 днів та при виписці — медперсонал відділень.
8. Колективів, що формуються з оргнабору, переселенців, студентських загонів — перед виїздом до місця роботи та при поселенні — медпрацівники, що обслуговують названі контингенти за рішенням місцевих органів охорони здоров'я.
При проведенні оглядів на педикульоз реєстрацію людей, у яких він виявлений, здійснюють у журналі обліку та реєстрації інфекційних захворювань (ф. 060). Обліку підлягають особи, у яких при огляді вперше виявлені як життєздатні, так і нежиттєздатні воші в той же день з подальшим направленням екстреного повідомлення — Іф. 058) у відповідному порядку.
4. Профілактичні та винищувальні заходи
З метою попередження завошивленості та її поширення в сім'ї або колективі проводяться профілактичні, гігієнічні заходи, які передбачають: регулярне миття тіла — не менше 1 разу на 7—10 днів, зміну білизни в цей же термін або в міру забруднення з зідповідним пранням, щоденне розчісування волосся, систематичне очищення верхнього одягу, головних уборів, постелі, дотримання чистоти.
При виявленні вошей на будь-якому ступені розвитку (яйце, личинка, доросла воша) дезінсекцію проводять одночасно, знищуючи воші безпосередньо як на голові, тілі людини, так і на його білизні, одязі та інше (протягом 1 доби).
Дезінсекцію завошивлених осіб проводять силами медперсоналу, що здійснює огля-хк, або спеціально виділеними для цієї мети особами:
1) у медичних установах — медперсоналом цих установ.
2) в організованих дитячих установах — медперсоналом цих установ.
Забороняється відмовляти у госпіталізації по основному захворюванні через педи-кульоз.
Допускається проведення обробки завошивленого вдома після вичерпного інструктажу щодо застосування педикулоцидів, правил техніки безпеки та особистої гігієни з подальшим контролем якості обробки дезпідрозділами.
Контроль якості дезобробки проводять дезпідрозділи санепідемстанцій або дезстан-ції до повної ліквідації вогнища.
Особливу увагу слід звернути на осіб з "хронічних вогнищ" (неодноразова реєстрація педикульозу протягом року) та "тривало активних" вогнищ (протягом місяця педи-кульоз не ліквідовано).
Дезінсекційні заходи боротьби з вошами включають механічний, фізичний та хімічні методи боротьби.
Механічний метод звільнення від вошей та їх яєць проводиться шляхом вичісування гребенем, обстригання або гоління. Волосся збирається на папір і спалюється.
Перед вичісуванням волосся промивається теплим 5—10 % розчином столового оцту, голова зав'язується хусткою або рушником, експозиція ЗО хвилин — 1 година. Після цього полегшується вичісування яєць вошей.
При хімічному методі боротьби використовуються такі засоби:
1. 0,15 % водна емульсія карбофосу (витрата препарату на 1 особу становить 10— 50 мл; експозиція 20—ЗО хвилин).
2. 20 % водно-мильна суспензія (емульсія) бензилбензоату (10—30 мл; експозиція 20—30 хвилин).
3. 10 % водна мильно-гасова емульсія (10—50 мл; експозиція ЗО хвилин — 1 година).
4. 50 % водна мильно-сольвентова емульсія (ЗО—50 мл; експозиція ЗО хвилин).
5. Лосьйон "Нітифор" (Угорщина) 50—60 мл, експозиція 40 хв.
6. Анти-Ш (Польща), 1 мл; експозиція 5 хв.
7. Препарат "Лонцид" (ЗО—50 мл; експозиція ЗО хв).
Крім того, пропонуються нові перспективні педикулоциди: локодин, педикулін, пе-дикрин, нітилон, опофос, перфолон та інші.
При відсутності вищезгаданих засобів можна використовувати порошок піретруму (15 г при експозиції не менше 2 годин).
Після обробки педикулоцидами волосся промивають столовим оцтом, потім проводять вичісування яєць вошей. Із фізичних методів обробки використовують чищення речей, обробку високою температурою (кип'ятіння, прогладжування або камерний спосіб обробки).
Завошивлену білизну кип'ятять у 2 % розчині кальцинованої соди протягом 15 хвилин, прасують з обох боків, звертаючи особливу увагу на шви, зборки, зморшки та інше. За епідпоказанням проводять камерну обробку постільних речей, згідно з відповідною інструкцією. Для обробки одягу застосовують переважно камерний спосіб.
При необхідності повторну обробку роблять через 7—12 тижнів. При головному та платтяному педикульозі у вогнищах захворювань або в тих випадках, коли відсутні інші засоби, застосовують препарат бутадіон. При вживанні бутадіону кров людини набуває токсичних властивостей, які зберігаються на протязі 14 днів. Бутадіон призначають:
— дорослим після їжі по 0,15 г 4 рази на добу на протязі 2 діб;
— дітям до 4-х років застосування бутадіону заборонено;
— дітям від 4 до 7 років бутадіон призначають по 0,05 г 3 рази на добу на протязі 2 діб;
— дітям від 8 до 10 років бутадіон призначають по 0,08 г 3 рази на добу на протязі 2 діб;
— дітям старше 11 років бутадіон призначають по 0,12 г 3 рази на добу на протязі 2 діб.
При виявленні завошивленості, окрім дезінсекції, проводять санітарну обробку людини, зміну натільної та постільної білизни, а також обробку контактних.
Обробка педикулоцидами дітей до 5 років, вагітних жінок, матерів-годувальниць, людей з пошкодженою шкірою, тяжкохворих заборонена. У цих випадках доцільно використовувати механічний засіб звільнення від вошей.
9. Перелік протипедикульозних засобів з вказівками щодо їх виготовлення і застосування
1. Карбофос — застосовується у вигляді 0,15 % водної емульсії. Для виготовлення 1 л 0,15 % водної емульсії беруть 3 мл 50 % емульгуючого концентрату карбофосу і розводять його віл води кімнатної температури. Препарат діє на всіх стадіях розвитку вошей. Застосовується виключно медичними працівниками. Норма використання на обробку 10—50 мл, експозиція — ЗО хвилин.
2. Бензилбензоат — застосовується у вигляді 20 % водно-мильної суспензії або 20 % емульсії. Для виготовлення 100 мл 20 % водно-мильної суспензії бензилбензоату беруть 2 мг мила (зеленого або господарського подрібненого), розводять в 78 мл теплої води, потім додають 20 мл бензилбензоату, ретельно розмішують. Отриману суспензію наносять на волосся. Використовується медичними працівниками, через аптечну мережу реалізується за рецептами. Норма використання на 1 обробку 10—ЗО мл, експозиція — 30 хвилин.
3. Водна мильно-гасова емульсія — застосовується у вигляді 10 % емульсії. Для її виготовлення до 50 г рідкого мила (або твердого, попередньо розтопленого на водяній бані) при постійному перемішуванні додається невеликими порціями 450 г гасу (можна хлорованого). Отриманий концентрат у кількості 100 г розчиняється в 900 мл теплої води. Норма використання на 1 обробку — 10—50 мл, експозиція — ЗО хвилин, 1 година.
4. Мильно-сольвентова емульсія — використовується у вигляді 50 % емульсії, яка готується з рівних частин мильно-сольвентової пасти і води (50—60 %), при змішуванні яких утворюється однорідна маса. Необхідно проводити повторну обробку через 7—10 днів. Норма використання на 1 обробку 30—50 мл, експозиція — ЗО хвилин.
5. Лосьйон "Нітифор" (Угорщина) — препарат фабричного виготовлення, норма використання на 1 обробку ЗО—50 мл, експозиція — 30 хвилин.
Спосіб застосування усіх вищезгаданих препаратів полягає в наступному: на волосся наносять необхідну кількість препарату (в залежності від густоти та довжини волосся), зав'язують голову поліетиленовою хусткою і рушником, витримують відповідний час, згідно з інструкцією, промивають проточною водою з милом або шампунем. Після нього на волосся наносять теплий 5—10 % столовий оцет або оцтову кислоту, зав'язують поліетиленовою хусткою і рушником, витримують ЗО хвилин, полощуть у проточній воді, після чого вичісують густим гребенем загиблі воші та їх яйця — "гниди".
| Закінчення табл. | ||
| Торговельна назва препарату | Форма випуску | Показання до застосування |
| Хлоргексидин біглюконат | Розчин у флаконах | Хірургічне оброблення рук та операційного поля |
| Протипедикульозні засоби | ||
| Локодин | Флакони | Знищення головних та лобкових вошей |
| Дезоцид | Флакони | Знищення головних та лобкових вошей |
| Пара Плюс | Аерозольний флакон | Знищення головних вошей, у т.ч. гнид |
| Спрагаль | Аерозольний флакон | Протискабіозний засіб |
| Нітифор | Лосьйон у флаконах | Знищення головних вошей |
| Педилін | Шампунь, емульсія | Знищення головних та лобкових вошей |
Наказ МОЗ України
"Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим
на ВІЛ-інфекцію/СНІД"
N120 від 25.05.2000 р.
(Витяг)
2.5. Забезпечити:
організацію надання невідкладної медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД у всіх лікувально-профілактичних закладах;
усі лікувально-профілактичні заклади аптечками для надання термінової медичної допомоги медичним працівникам та технічному персоналу;
уведення у всіх лікувально-профілактичних закладах форми облікової звітності № 108-01/1 "Журнал реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом".
Інструкція
з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-
інфекцією (затверджено Наказом МОЗ України № 120 від 25.05.2000 р.)
(Витяг)
Кожен, хто звертається за медичною допомогою, повинен розглядатися як потенційний носій вірусу імунодефіциту людини. Відповідно кожне робоче місце медичного працівника забезпечується засобами попередження передачі вірусу імунодефіциту людини від можливого вірусоносія або хворого на СНІД іншим пацієнтам, медичному і технічному персоналу.
нфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим
1. Загальні положення
1.2. Робочі місця лікувально-профілактичних медичних закладів забезпечуються інструктивно-методичними документами, аптечками для проведення термінової профілактики при аварійних ситуаціях (додаток 1), необхідним набором медичного інструментарію для одноразового використання, дезінфекційними засобами для проведення знезараження.
1.3. Медичний інструментарій, а також посуд, білизна, апарати та ін. забруднені кров'ю, біологічними рідинами за винятком сечі, слини, випорожнення у зв'язку з невеликою кількістю вірусів, що практично унеможливлює інфікування (надалі — біологічні рідини), та речі, які забруднені слизом, відразу після використання підлягають дезінфекції, згідно з вимогами нормативної документації. Режим знезараження аналогічний тим, які використовуються для профілактики знезараження вірусними гепатитами.
2. Профілактика при наданні медичної допомоги хворим, роботі з біоматеріалом 2.1. Медичні працівники зобов'язані бути обережними під час проведення маніпуляцій з ріжучим та колючим інструментом (голками, скальпелями, ножицями і т. ін.).
Для уникнення поранень після використання шприців голки з них не знімають до дезінфекції. Перед занурюванням шприца з голкою в дезрозчин виймають тільки поршень.
Бригади швидкої та невідкладної допомоги для збору використаних шприців забезпечуються ємкістю з матеріалу, який не проколюється.
2.2.3 метою уникнення поранень забороняється використовувати для взяття крові та інших біологічних рідин скляні предмети з відбитими краями.
2.3. При маніпуляціях, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри і слизових оболонок, при розтині трупів, проведенні лабораторних досліджень, обробці інструментарію і білизни, прибиранні і т. ін. медичні працівники та технічний персонал користуються засобами індивідуального захисту (хірургічними халатами, гумовими рукавичками, масками, а в разі потреби — захисним екраном, непромокальними фартухами, нарукавниками, окулярами). Ці дії дають змогу уникнути контакту шкіри та слизових оболонок працівника з кров'ю, тканинами, біологічними рідинами пацієнтів.
Перед надіванням гумових рукавичок шкіру біля нігтей слід обробити 5 % спиртовим розчином йоду.
2.4. Медичні працівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри рук, які неможливо закрити лейкопластиром або гумовими рукавичками, звільняються на період захворювання від безпосереднього медичного обслуговування хворих і контакту з предметами догляду за ними.
2.6. Будь-які ємкості з кров'ю, іншими біологічними рідинами, біоматеріалами (тканинами, шматочками органів тощо) відразу на місці взяття щільно закриваються гумовими або пластмасовими корками.
2.7. У лікувальних закладах для забезпечення знезараження при випадковому витіканні рідини кров та інші біоматеріали транспортуються в штативах, покладених в контейнери, бікси або пенали, на дно яких укладається чотиришарова суха серветка.
2.8. Транспортування проб крові та інших біоматеріалів з лікувальних закладів до лабораторій, які розташовані за межами цих закладів, здійснюється тільки в контейнерах (біксах, пеналах), що унеможливлює випадкове або навмисне відкриття кришок під час їх перевезення (замок, пломбування, заклеювання місць з'єднання лейкопластиром). Ці контейнери після розвантаження обробляють дезрозчинами. Оптимальною є доставка в сумках-холодильниках.
2.9. Не допускається транспортування проб крові та інших біоматеріалів у картонних коробках, дерев'яних ящиках, поліетиленових пакетах.
2.10. Не допускається вкладання бланків направлень або іншої документації в контейнер чи бікс.
3. Профілактика при пораненнях, контактах з кров'ю, біологічними рідинами та біоматеріалами ВІЛ-інфікованого чи хворого на СНІД пацієнта
3.1. Якщо контакт з кров'ю, біологічними рідинами чи біоматеріалом супроводжувався порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом), то потерпілий повинен:
• зняти рукавички робочою поверхнею усередину;
• видавити кров із рани;
• ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (70 % розчином етилового спирту, 5 % настойкою йоду при порізах, 3 % розчином перекису водню);
• ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти їх 70 % розчином етилового спирту;
• на рану накласти пластир, надіти напальчник;
• при потребі продовжувати роботу, одягти нові гумові рукавички;
• терміново повідомити керівництво лікувально-профілактичного закладу про аварію для реєстрації та проведення екстреної профілактики ВІЛ-інфекції.
3.2. У разі забруднення кров'ю, біологічними рідинами, біоматеріалами без ушкодження шкіри:
• обробити місце забруднення одним із дезінфектантів (70 % розчином етилового спирту, 3 % розчином перекису водню, 3 % розчином хлораміну);
• промити водою з милом і вдруге обробити спиртом.
3.3. У разі потрапляння крові, біологічних рідин, біоматеріалу на слизові оболонки:
• ротової порожнини — прополоскати 70 % розчином етилового спирту;
• порожнини носа — закапати ЗО % розчином альбуциду;
• очі — промити водою (чистими руками), закапати ЗО % розчином альбуциду. Для обробки носа і очей можна використовувати 0,05 % розчин перманганату калію.
3.4. Для зниження вірогідності професійного зараження ВІЛ-інфекцією:
• при підготовці до проведення маніпуляцій ВІЛ-інфікованому медичний персонал повинен переконатися в цілісності складу аптечки;
• здійснювати маніпуляції в присутності іншого спеціаліста, який може в разі розриву гумової рукавички чи порізу продовжити ташжашія медичної макшуляпд;
• не терти руками слизові оболонки.
У разі попадання крові, біологічних рідин, біоматеріалу на халат, одяг:
• одяг зняти і замочити в одному з дезрозчинів;
• шкіру та інших ділянок тіла при їх забрудненні через одяг протерти 70 % розчином етилового спирту, а потім промити водою з милом і повторно протерти спиртом;
• забруднене взуття дворазово протерти ганчіркою, змоченою у розчині одного з дезінфекційних засобів.
4. Реєстрація аварій, нагляд за потерпілими та заходи до попередження професій-
4 А. В усіх лікувально-профілактичних закладах, ведеться форма 108-01/1 реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом" (додаток 2). Аварією слід вважати уколи, порізи, забруднення слизових та шкірних покривів кров'ю та іншими біологічними рідинами.
Додаток 1
до пункту 1.2 Інструкції з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією Склад аптечки для надання термінової медичної допомоги медичним працівникам та технічному
персоналу лікувально-профілактичних закладів (далі — аптечка) Аптечкою укомплектовується кожний підрозділ лікувально-профілактичного за-■иаду.
Склад аптечки:
• Напальчники із розрахунку 1—2 на кожного працівника;
• Лейкопластир — 1 котушка;
• Ножиці — 1 штука;
• Перманганат калію у наважках по 0,05—3 шт;
• Ємкість для розведення перманганату калію з маркіруванням на 1 літр;
• Спирт етиловий 70 % 50 мл;
• Тюбик-крапельниця з ЗО % розчином альбуциду — 1—2 шт.;
• 5 % спиртовий розчин йоду;
• 3 % розчин перекису водню;
• Рукавички гумові — 3 пари;
• Наважки деззасобів:
хлорамін 30,0
хлорцин 30,0
по 3 шт. кожної (зберігати окремо);
• Ємкість для розведення деззасобів — 1 шт.
Загальні заходи безпеки
Пам'ятайте: основний ризик зараження виникає при контакті з кров'ю та її продуктами:
1. Будьте особливо обережні з голками та гострим інструментарієм (мал. 6).
2. Повідомляйте про будь-які випадки, навіть незначні.
3. Накладайте на порізи та подряпини пов'язку, що не промокає.
4. Носіть захисний одяг — халати, одноразові рукавички та фартухи — при виконанні сестринських процедур.
5. Під час прибирання пролитих крові,- сечі та Мал. 6. Профілактика ви- калу носіть халат, пластиковий фартух та рука-
[ ■а.ткового уколу голкою: вички. Продезінфікуйте це місце паперовими
а — неправильне наді- рушниками, змоченими в певному дезінфекцій-звння ковпачка на голку; ному розчині (ЗО хв).
— правильне надівання § Забруднені кров'ю білизну, матеріали одно-жгзпачка на голку разового використання, включно рукавички,
фартухи, паперові тканини, вату і т. ін., необхід-
жз відправити на спалювання в подвійних мішках, що промарковані наклей- шяо "Небезпека гепатиту — на спалювання".
7. Завжди мийте руки після контакту з пацієнтом.
