Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—клад≥в. ≈ару




 

 

вменти ≥ значенн€ дл€ па-

 

фиймальному в≥дд≥ленн≥

ц≥Їнта до стац≥онару; жн€ шк≥ри (див. сестрин-

значеного режиму ф≥зич-

нн€ пац≥Їнта;

≥ ви€вленн≥ педикульозу;

*нн€ (на каталц≥, кр≥сл≥-

стац≥онарного хворого"; вибув ≥з стац≥онару";

Ч реЇстрац≥њ пац≥Їнта в "∆урнал≥ обл≥ку прийманн€ хворих ≥ в≥дмов в гос≠п≥тал≥зац≥њ";

Ч заповненн€ "≈кстреного пов≥домленн€ в —≈— про ≥нфекц≥йне захворю≠ванн€..." (ф. 058/о).

ќсновн≥ типи л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в. ‘ункц≥њ приймального в≥дд≥ленн€

ƒл€ наданн€ медичноњ допомоги населенню в наш≥й крањн≥ створено широку мережу л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в €к державноњ, так ≥ приватноњ системи охорони здоров'€ (схема 1).

ƒоступаючи на стац≥онарне л≥куванн€, ус≥ пац≥Їнти проход€ть через при≠ймальне в≥дд≥ленн€.

ѕриймальне в≥дд≥ленн€ Ї важливим л≥кувально-д≥агностичним в≥дд≥лен≠н€м л≥карн≥. ” ньому провод€ть прийом ≥ реЇстрац≥ю хворих, огл€д, об'Їктивне обстеженн€ та первинну д≥агностику, сан≥тарне обробленн€, транспортуванн€ хворих у приймальне в≥дд≥ленн€, зд≥йснюють дов≥дково-≥нформац≥йну роботу, за потреби надають нев≥дкладну медичну допомогу. ƒл€ запоб≥ганн€ виник≠ненню та поширенню внутр≥шньол≥карн€них ≥нфекц≥й необх≥дне суворе до≠триманн€ правил сан≥тарно-протиеп≥дем≥чного режиму.

¬≥д грамотност≥ та орган≥зованост≥ д≥й медичного персоналу приймального в≥дд≥ленн€ часто залежить усп≥х л≥куванн€ хворого, а ≥нод≥ ≥ його житт€.

“ипи приймального в≥дд≥ленн€:

1) централ≥зоване Ч це одне в≥дд≥ленн€ з≥ складною структурою, створене у багатопроф≥льних не≥нфекц≥йних л≥карн€х (особливо, коли в≥дд≥ленн€ розта≠шоване в одному корпус≥);

2) децентрал≥зоване Ч це в≥дд≥ленн€, створене на баз≥: а) ≥нфекц≥йного в≥д≠даленн€; б) пологових будинк≥в; в) дит€чих в≥дд≥лень.

ќсновн≥ функц≥њ приймального в≥дд≥ленн€ л≥карн≥:

1. ѕрийманн€ та реЇстрац≥€ пац≥Їнт≥в.

2. ќгл€д, первинне обстеженн€ та д≥агностика пац≥Їнт≥в.

3. —ан≥тарно-г≥г≥Їн≥чне обробленн€ пац≥Їнт≥в.

4. Ќаданн€ квал≥ф≥кованоњ медичноњ допомоги.

5. “ранспортуванн€ хворих у л≥кувальн≥ в≥дд≥ленн€ л≥карн≥. ƒо приймального в≥дд≥ленн€ належать:

1) вестибюль, де пац≥Їнт та його родич≥ оч≥кують прийому. “ут мають бути гардероб, ст≥л дл€ дов≥док, ще один ст≥л з≥ ст≥льц€ми, дошка в≥домостей про правила внутр≥шнього розпор€дку в л≥карн≥, де вказано часи в≥дв≥дуванн€ па≠ц≥Їнта, бес≥д з л≥карем, номери телефон≥в дл€ дов≥док, список продукт≥в харчу≠ванн€, що њх можна приносити хворому;

2) огл€дов≥ к≥мнати: к≥мната дл€ огл€ду пац≥Їнта л≥карем; реЇстратура, де медична сестра заповнюЇ документи на пац≥Їнта; боксована к≥мната (≥зол€-


 

—хема 1. Ћ≥кувально-проф≥лактичн≥ заклади

тор), де приймають хворого з п≥дозрою на ≥нфекц≥йне захворюванн€ або гар€ч≠ку нев≥домого генезу; к≥мната дл€ консультац≥й фах≥вц≥в; к≥мната, де прово≠д€ть антропометричне обстеженн€ пац≥Їнт≥в;

3) сан≥тарний пропускник: душов≥ та ванн≥ к≥мнати; к≥мната, де пац≥Їнт пе≠реод€гаЇтьс€ в л≥карн€ний од€г; к≥мнати, де провод€ть спец≥альне сан≥тарне обробленн€ хворих (гол≥нн€, боротьба з педикульозом, коростою тощо);

4) процедурн≥ каб≥нети: ман≥пул€ц≥йний, де в раз≥ потреби пац≥Їнтов≥ ро≠бл€ть р≥зн≥ ≥н'Їкц≥њ; каб≥нет, де провод€ть промиванн€ шлунка, катетеризац≥ю сечового м≥хура, постановку кл≥зми;

5) д≥агностичн≥ каб≥нети (загалом у великих стац≥онарах), де зд≥йснюють електрокард≥ограф≥чн≥, лабораторн≥, рентгенолог≥чн≥, ендоскоп≥чн≥ досл≥≠дженн€;

6) каб≥нет чергового л≥кар€;

7) туалетна к≥мната (санвузол);

8) гардероб з камерою дл€ збер≥ганн€ од€гу. ƒокументи та коштовност≥ описують ≥ складають у сейф. ќд€г пац≥Їнта також описують на трьох прим≥р-


 

миках квитанц≥й: один залишаЇтьс€ в гардеробн≥й, другий вклеюють в ≥стор≥ю хвороби, трет≥й видають пац≥Їнтов≥ на руки;

9) невелик≥ реан≥мац≥йне в≥дд≥ленн€, перев'€зувальн≥, операц≥йн≥ та трав≠матолог≥чн≥ пункти у великих л≥карн€х.

ќрган≥зац≥€ госп≥тал≥зац≥њ пац≥Їнт≥в до стац≥онару

Ўл€хи госп≥тал≥зац≥њ пац≥Їнт≥в до стац≥онару

1. «а направленн€м д≥льничного л≥кар€ (так звана планова госп≥тал≥зац≥€). «азвичай таким чином у стац≥онар поступають пац≥Їнти з хрон≥чними захво≠рюванн€ми у стад≥њ загостренн€ або з гострими захворюванн€ми, такими, €к ≥ронх≥т, вогнищева пневмон≥€ нет€жкого переб≥гу тощо. ѕри госп≥тал≥зац≥њ вони мають докладну виписку з амбулаторноњ карти, де вказано кл≥н≥чний д≥агноз та результати обстежень, а також направленн€ (ордер) на госп≥тал≥за≠ц≥ю.

2. "Ўвидка допомога" Ч госп≥тал≥зують пац≥Їнт≥в з гострими захворюван≠н€ми внутр≥шн≥х орган≥в, що виникли раптово, такими, €к ≥нфаркт м≥окарда, т€жкий г≥пертон≥чний криз, гострий панкреатит, ниркова кол≥ка, або ≥з заго≠стренн€ми хрон≥чних захворювань внутр≥шн≥х орган≥в. ÷е переважно хвор≥, що попередньо не обстежен≥.

3. —амозвертанн€. ” де€ких випадках пац≥Їнти, €к≥ раптово в≥дчули себе погано десь поблизу л≥карн≥, звертаютьс€ до приймального в≥дд≥ленн€ само≠ст≥йно. «а нагальноњ потреби њх одразу кладуть до стац≥онару. ¬ ≥нших випад-жах пац≥Їнтов≥ надають допомогу, прот€гом дек≥лькох годин за ним спостер≥≠гаЇ л≥кар, ≥, €кщо йому стаЇ краще, в≥дпускають додому. якщо ж надана допомога була неефективною, госп≥тал≥зують.

4. “ранспортна госп≥тал≥зац≥€. якщо при амбулаторному обстеженн≥ у па≠ц≥Їнта ви€вилас€ пневмон≥€ з т€жким переб≥гом, а стац≥онар, до €кого терм≥≠ново сл≥д його госп≥тал≥зувати, на значн≥й в≥дстан≥, то д≥льничний л≥кар випи≠суЇ ордер на госп≥тал≥зац≥ю ≥ викликаЇ бригаду швидкоњ допомоги, €ка спец≥ал≥зуЇтьс€ на перевезенн≥ т€жкохворих.

ќрган≥зац≥€ госп≥тал≥зац≥њ. ј. –еЇстрац≥€ пац≥Їнта. ѕор€док реЇстрац≥њ зумовлюють причина госп≥тал≥зац≥њ до стац≥онару та стан здоров'€.

1. Ќа пац≥Їнта, що поступив за направленн€м пол≥кл≥н≥ки, медична сестра приймального в≥дд≥ленн€ одразу заповнюЇ ≥стор≥ю хвороби та реЇструЇ њњ у р≥з≠них журналах.

2. «аповненн€ документац≥њ на пац≥Їнта, €кого доставила машина швидкоњ жшомоги або €кий звернувс€ самост≥йно, в≥дбуваЇтьс€ т≥льки п≥сл€ огл€ду черговим л≥карем та встановленн€ ним попереднього д≥агнозу ≥ вир≥шенн€ пи≠танн€ щодо потреби в госп≥тал≥зац≥њ у певне в≥дд≥ленн€ стац≥онару.

” цьому раз≥ можлив≥ так≥ два вар≥анти: а) пац≥Їнта приймають у певне в≥д-х≥ленн€ л≥карн≥; б) пац≥Їнтов≥ в≥дмовл€ють у госп≥тал≥зац≥њ (що реЇструЇтьс€ у спец≥альному журнал≥) з таких причин: в≥дсутн≥сть потреби у госп≥тал≥зац≥њ


 

взагал≥; €кщо п≥сл€ наданн€ допомоги стан пац≥Їнта повн≥стю нормал≥зувавс€ (наприклад, п≥сл€ г≥пертон≥чного кризу); непроф≥льн≥сть хвороби (наприклад, у л≥карню, де в≥дсутнЇ х≥рург≥чне в≥дд≥ленн€, машина швидкоњ допомоги при≠везла пац≥Їнта з д≥агнозом гострого панкреатиту, у приймальному в≥дд≥ленн≥ ви€влено перфорац≥ю виразки дванадц€типалоњ кишки. јбо до соматичноњ л≥≠карн≥ доставили пац≥Їнта з д≥агнозом медикаментозноњ алерг≥њ, а у приймаль≠ному в≥дд≥ленн≥ в нього ви€влено к≥р або ≥нше ≥нфекц≥йне захворюванн€). якщо п≥д час огл€ду пац≥Їнта бригада швидкоњ допомоги ще не поњхала, вона маЇ доставити його до проф≥льноњ л≥карн≥. якщо поњхала, черговий л≥кар ви≠кликаЇ бригаду швидкоњ допомоги, що спец≥ал≥зуЇтьс€ на перевезенн≥ таких хворих.

3. ≤снуЇ певний пор€док черговост≥ госп≥тал≥зац≥њ при масовому надходжен≠н≥ пац≥Їнт≥в до стац≥онару. —початку приймають та реЇструють т€жкохворих, пот≥м хворих середнього ступен€ т€жкост≥, ≥ в останню чергу приймають пац≥≠Їнт≥в за направленн€м пол≥кл≥н≥ки.

4. ѕац≥Їнту, що поступаЇ до стац≥онару в надто т€жкому стан≥, або стан≥, €кий потребуЇ реан≥мац≥йних заход≥в, спочатку надають в≥дпов≥дну допомогу, а вже пот≥м його реЇструють.

5. якщо у пац≥Їнта, що поступаЇ до стац≥онару, у приймальному в≥дд≥ленн≥ ви€влено ≥нфекц≥йне захворюванн€, то тактика медичного персоналу маЇ бути такою: до по€ви бригади швидкоњ допомоги його розм≥щують у боксовану пала≠ту (≥зол€тор); чергова медична сестра приймального в≥дд≥ленн€ заповнюЇ "≈кс≠трене пов≥домленн€ про ≥нфекц≥йне захворюванн€, харчове, гостре профес≥йне захворюванн€" (ф. 058-о), €ке негайно направл€ють до санеп≥демстанц≥њ.

6. якщо пац≥Їнт, €кого привезла до стац≥онару машина швидкоњ допомоги, непритомний, реЇстрац≥€ його в≥дбуваЇтьс€ з≥ сл≥в ос≥б, що його супроводжу≠ють, або за на€вними документами. якщо њх немаЇ (наприклад, пац≥Їнта зна≠йшли на вулиц≥ без документ≥в), у приймальному в≥дд≥ленн≥ докладно опису≠ють його зовн≥шн≥ дан≥ та прикмети ≥ ц≥ в≥домост≥ подають до м≥л≥ц≥њ.

7. ” приймальному в≥дд≥ленн≥ медична сестра допомагаЇ пац≥Їнту розд€г≠нутис€ ≥ складаЇ список його речей у трьох екземпл€рах, один з €ких вклеюЇ на останню стор≥нку ≥стор≥њ хвороби, другий вкладаЇ в м≥шок з речами госп≥тал≥зованого, а трет≥й в≥ддаЇ пац≥Їнтов≥ на руки. ¬ огл€дов≥й к≥мнат≥ ме≠дична сестра проводить антропометричне обстеженн€ ≥ записуЇ результати в медичн≥й карт≥ стац≥онарного хворого.

јнтропометр≥€ Ч сукупн≥сть метод≥в визначенн€ ф≥зичного розвитку лю≠дини: зросту, маси т≥ла, окружност≥ грудноњ кл≥тки та живота, сили м'€з≥в (ди≠намометр≥€).

«р≥ст вим≥рюють за допомогою ростом≥ра. ÷е квадратна дерев'€на площина з вертикальною планкою ≥з сантиметровими под≥лками. ”здовж планки ков≠заЇ планшетка з горизонтальним козирком. ѕри вим≥рюванн≥ зросту обстежу≠ваний (без взутт€) стаЇ на площину ростом≥ра, спиною до планки, торкаючись њњ п'€тами, с≥дниц€ми, м≥жлопатковою д≥л€нкою ≥ потилицею. √олову розм≥-


 

щують так, щоб верхн≥й край зовн≥шнього слухового ходу ≥ кут ока були на црра≥й горизонтальн≥й л≥н≥њ. ѕланшетку, попередньо п≥дн€ту вище голови об≠стежуваного, опускають на голову, а обстежуваному пропонують з≥йти з пло≠щини. «а под≥лкою б≥л€ нижнього краю планшетки в≥драховують зр≥ст у сан-тжметрах.

«важуванн€ провод€ть на медичних терезах, правильно встановлених ≥ до-^≥е в≥дрегульованих. «важують хворого за однакових умов Ч у нат≥льн≥й б≥-лазн≥, натще, п≥сл€ спорожненн€ сечового м≥хура ≥ бажано кишок. –ухома ждатформа, на €ку стаЇ пац≥Їнт, через систему важел≥в передаЇ вагу на рухоме жоромисло ≥з одн≥Їњ чи двох планок з под≥лками (розм≥чених у к≥лограмах, гра≠мах). ѕри р≥вноваз≥ коромисло встановлюЇтьс€ проти контрольного р≥вн€. “е≠рези вр≥вноважують, ≥ при закритому затвор≥ коромисла пац≥Їнт обережно стаЇ жа центральну частину площини. якщо пац≥Їнту важко сто€ти, то його сад€ть ■а попередньо зважену табуретку, €ку встановлюють на терезах. ƒл€ зважу≠ванн€ в≥дкривають затвор ≥ важки пересувають в≥д нульовоњ под≥лки до в≥льно≠го краю, доки не буде р≥вноваги.  оли р≥вновага настаЇ, затвор опускають ≥ за-иисують показники. –езультати ф≥ксують у карт≥ стац≥онарного хворого. ” в≥дд≥ленн≥ пац≥Їнт≥в зважують 1 раз на тиждень. „аст≥ше (2 рази на тиждень, щодн€) зважують пац≥Їнт≥в з набр€ками, €ким призначена сечог≥нна терап≥€, пац≥Їнт≥в з ожир≥нн€м. –езультати реЇструють у температурному листку.

ќкружн≥сть грудноњ кл≥тки вим≥рюють сантиметровою стр≥чкою, €ку на≠кладають на оголену грудну кл≥тку ззаду нижче кут≥в лопаток, а спереду Ч на р≥вн≥ соск≥в (у ж≥нок Ч по IV ребру). –уки обстежуваного опущен≥, диханн€ спок≥йне. ¬им≥рюванн€ провод€ть на висот≥ вдиху ≥ п≥сл€ максимального ви≠диху (див. мал. 10).

ќкружн≥сть живота вим≥рюють дл€ контролю за динам≥кою асциту. –обл€ть це вранц≥ натще, п≥сл€ дефекац≥њ ≥ сечовипусканн€. ћ'€ку сантиметрову стр≥чку розм≥щують на р≥вн≥ III поперекового хребц€ ззаду ≥ на р≥вн≥ пупка Ч спереду.

ƒинамометр≥ю провод€ть з використанн€м спец≥альних пружинних, ртут≠них та г≥дравл≥чних прилад≥в ≥з шкалою, що показуЇ силу м'€з≥в.

—ан≥тарне обробленн€ пац≥Їнта. ” приймальному в≥дд≥ленн≥ сан≥тарне об≠робленн€ може зд≥йснюватись за одно- або двопоточною системою. «а однопо-точноњ системи чолов≥к≥в ≥ ж≥нок миють почергово, за двопоточноњ Ї можли≠в≥сть одночасно проводити сан≥тарне обробленн€ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок, що скорочуЇ терм≥н перебуванн€ пац≥Їнт≥в у приймальному в≥дд≥ленн≥. ¬ид сан≥тарного об≠робленн€ (повне, часткове) визначаЇ л≥кар приймального в≥дд≥ленн€.  еруЇ сан≥тарним обробленн€м ≥ бере безпосередню участь у його проведенн≥ медична сестра приймального в≥дд≥ленн€. ¬ огл€дов≥й к≥мнат≥ (при достатньому осв≥т≠ленн≥ з використанн€м лупи) медична сестра проводить огл€д шк≥ри ≥ од€гу дл€ ви€вленн€ педикульозу. Ќа людин≥ можуть паразитувати вош≥ голови, одежна ≥ лобкова вош≥. ’арчуютьс€ вони кров'ю. ќдежна воша живе в нат≥ль-шй б≥лизн≥, а при б≥льш≥й поширеност≥ може селитис€ на верхньому од€з≥, взутт≥, постел≥. ¬оша голови живе у волосс≥ голови, грудей, п≥д пахвами, у бо-


 

род≥, вусах ≥ бровах (див. мал. 9). Ћобкова Ч у волосс≥ лобка, але трапл€Їтьс€ у волосс≥ грудей, бороди ≥ бр≥в. яйц€ вошей (гниди) б≥ло-жовтого кольору, оваль≠ноњ форми, н≥би приклеЇн≥ до волос€ного стрижн€ б≥л€ корен€ волосс€. ќдежн≥ ≥ вош≥ голови поширюютьс€, переповзаючи в≥д одн≥Їњ людини до ≥ншоњ при т≥с≠ному контакт≥. Ўкода, запод≥€на вошами, пов'€зана з тими в≥дчутт€ми, €к≥ виникають при висмоктуванн≥ кров≥. Ќа м≥сц≥ укусу виникаЇ щ≥льна синювата папула, що свербить ≥ пече. „ерез 3Ч4 доби папула зменшуЇтьс€, бл≥дне, ще≠заЇ. ќднак унасл≥док розчух≥в може виникнути екзема, нагноЇнн€ та ≥нш≥ шк≥рн≥ захворюванн€. √н≥йн≥ вид≥ленн€ склеюють волосс€ ≥ утворюють "ков≠тун". Ќа обличч≥ можуть виникати висипанн€, за вухами Ч попр≥л≥сть, зб≥ль≠шуютьс€ п≥дщелепн≥ л≥мфовузли, п≥двищуЇтьс€ температура. ўодо еп≥дем≥о≠лог≥њ найб≥льше значенн€ маЇ одежна воша, €ка Ї специф≥чним переносником збудника висипного тифу, поворотного тифу ≥ волинськоњ гар€чки. ѕри ви€в≠ленн≥ педикульозу керуютьс€ Ќаказом ћќ« ”крањни "ѕро орган≥зац≥ю та про≠веденн€ заход≥в по боротьб≥ з педикульозом" є 38 в≥д 28.03.94 р. Ќа сан≥тарно≠му пропускнику Ї спец≥альна укладка, до €коњ вход€ть так≥ предмети: лупа, наст≥льна лампа, бритва, ножиц≥, машинка дл€ п≥дстриганн€ волосс€, густий греб≥нець, розфасований ≥нсектицид, 10 % оцтова кислота, клейонка, на €ку вич≥сують волосс€, в≥дро дл€ спалюванн€ волосс€, косинки з матер≥њ ≥ клейон≠ки, м≥шок дл€ од€гу пац≥Їнта; дв≥ маски, халати ≥ косинки дл€ медичних пра≠ц≥вник≥в. ћедична сестра ≥ молодша медична сестра над€гають маску, рука≠вички, додатковий халат ≥ косинку. —ан≥тарне обробленн€ провод€ть у спец≥ально обладнаному прим≥щенн≥. Ѕ. –еЇстрац≥йна документац≥€

1.  арта стац≥онарного хворого (ф. ќќ«-о).

2. ∆урнал реЇстрац≥њ хворих, що поступили до стац≥онару (ф. 001-о).

3. ∆урнал консультац≥й ≥ в≥дмов хворих в≥д госп≥тал≥зац≥њ.

4. —татистична карта пац≥Їнта, що вибув з≥ стац≥онару.

5. ≈кстрене пов≥домленн€ про ≥нфекц≥йне захворюванн€ (ф. 058-о).

6. ∆урнал-алфав≥т.

7. ∆урнал сигнальних пов≥домлень.

8. ∆урнал обл≥ку надходженн€ та витрачанн€ наркотичних анальгетик≥в

та спирту.

9. Ѕланки опису речей, документ≥в, ц≥нних речей пац≥Їнта.

¬. ќгл€д пац≥Їнта л≥карем

«д≥йснюють в огл€дових каб≥нетах. Ћ≥кар проводить так≥ заходи: повне кл≥≠н≥чне обстеженн€ пац≥Їнта; за потреби призначаЇ лабораторне, ≥нструменталь≠не, рентгенолог≥чне чи ендоскоп≥чне досл≥дженн€; за потреби викликаЇ л≥кар≥в-фах≥вц≥в дл€ консультац≥њ.

Ќа п≥дстав≥ проведених заход≥в ставить так званий д≥агноз на час прибутт€ пац≥Їнта до стац≥онару та вир≥шуЇ так≥ питанн€: доц≥льн≥сть госп≥тал≥зац≥њ; в €ке в≥дд≥ленн€ сл≥д госп≥тал≥зувати пац≥Їнта; необх≥дн≥сть переведенн€ пац≥≠Їнта в ≥ншу л≥карню; призначенн€ необх≥дних метод≥в л≥куванн€ та догл€ду.


 

√. ќбов'€зки медичноњ сестри приймального в≥дд≥ленн€

1. ѕрийн€ти ≥ здати: чергуванн€ (≥нформац≥ю про пац≥Їнт≥в, €к≥ перебува-на д≥агностичних л≥жках приймального в≥дд≥ленн€); ключ≥ в≥д сейфа та

[њй з л≥карськими препаратами; медичне обладнанн€ та ≥нструментар≥й; предмети догл€ду за пац≥Їнтами.

2. –еЇструвати пац≥Їнт≥в, заповнювати р≥зну документац≥ю.

3. «д≥йснити дол≥карський огл€д пац≥Їнта: вим≥р€ти температуру т≥ла, ар≠тер≥альний тиск, п≥драхувати пульс, дихальн≥ рухи, огл€нути пац≥Їнта дл€ ви-Ђ■ленн€ ≥нфекц≥йних захворювань, провести антропометричн≥ вим≥рюванн€.

4. Ќадати дол≥карську нев≥дкладну медичну допомогу.

5. ќрган≥зувати огл€д та первинне обстеженн€ пац≥Їнта черговим л≥карем.

6. ѕри п≥дозр≥ на ≥нфекц≥йне захворюванн€ зд≥йснити так≥ ман≥пул€ц≥њ:

Ч за призначенн€м чергового л≥кар€ вз€ти мазок ≥з з≥ва або носа;

Ч заповнити екстрене пов≥домленн€ про ≥нфекц≥йне захворюванн€.

7. «а призначенн€м л≥кар€ виконати: ≥н'Їкц≥њ, кл≥зми, промиванн€ шлун≠ка, катетеризац≥ю сечового м≥хура; вз€ти б≥олог≥чний матер≥ал дл€ лаборатор≠них досл≥джень ≥ забезпечити в≥дправленн€ матер≥алу в лаборатор≥ю, орган≥зу≠вати рентгенолог≥чне досл≥дженн€ пац≥Їнта.

8. ¬иписати, отримати л≥карськ≥ препарати з аптеки, збер≥гати њх у в≥дд≥≠ленн≥ й вести обл≥к њх використанн€.

9. ѕровести сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чне обробленн€ пац≥Їнта.

10. ќрган≥зувати транспортуванн€ пац≥Їнта у в≥дд≥ленн€ стац≥онару.

11. ѕровести дез≥нфекц≥ю, передстерил≥зац≥йне очищенн€ ≥ стерил≥зац≥ю згроб≥в медичного призначенн€.

Ќаданн€ нев≥дкладноњ допомоги у приймальному в≥дд≥ленн≥

1. ѕри раптовому пог≥ршенн≥ стану пац≥Їнта, €кого було доставлено маши-звою швидкоњ допомоги. Ќаприклад, при повторному п≥двищенн≥ артер≥ально-■о тиску або при виникненн≥ нападу болю, блюванн€.

2. якщо до приймального в≥дд≥ленн€ поступив пац≥Їнт за самозвертанн€м унасл≥док поганого самопочутт€ (б≥ль у серц≥, живот≥, запамороченн€ тощо).

3. ѕри раптовому пог≥ршенн≥ стану пац≥Їнта, що поступаЇ за направленн€м жткл≥н≥ки.

ѕерел≥к практичних навичок

1. –еЇстрац≥€ в журналах госп≥тал≥зованих хворих, ≥ тих, хто вибув з≥ стац≥≠онару.

2. «аповненн€ карти стац≥онарного хворого (≥стор≥њ хвороби) ф. ќќ«-о.

3. «аповненн€ екстреного пов≥домленн€.

4. —кладанн€ статистичних форм. —татистична карта хворого, €кий вибув ж стац≥онару.

5. ѕроведенн€ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чного обробленн€ пац≥Їнта.


 

6. ¬изначенн€ маси т≥ла.

7. ¬изначенн€ зросту дорослоњ людини.

8. ¬изначенн€ окружност≥ грудноњ кл≥тки.

9. Ќаданн€ допомоги пац≥Їнтов≥ п≥д час г≥г≥Їн≥чноњ ванни та митт€ голови.

10. Ќаданн€ допомоги пац≥Їнтов≥ п≥д час г≥г≥Їн≥чного душу та митт€ голови.

11. “ранспортуванн€ ≥ перекладанн€ пац≥Їнта.

–еЇстрац≥€ в журналах госп≥тал≥зованих хворих ≥ тих, хто вибув з≥ стац≥онару

ћета: журнал Ї джерелом ≥нформац≥њ про хворого дл€ р≥зних дов≥док, дл€ обл≥ку хворих, €к≥ поступили або вибули.

∆урнал реЇстрац≥њ хворих, госп≥тал≥зованих до стац≥онару (ф. ќќ≤/о), за≠повнюЇ медична сестра Ч чергова приймального в≥дд≥ленн€ Ч за формою:

ѕр≥зви- ƒомаш- ћ≥сце  им та Ќомер ƒата ≥ ƒ≥агноз ƒ≥агноз ¬≥дмо- ќбс€г
ще, ≥м'€ н€ адре- роботи коли ≥стор≥њ час при при ва у першоњ
та по са   направ- хвороби госп≥- при- госп≥- госп≥- допомо-
батько- хворого   лений   тал≥за- йманн≥ тал≥за- тал≥за- ги,
в≥     хворий   ц≥њ хворого ц≥њ ц≥њ наданоњ
                (причи- на при-
                на) йом≥
                   

∆урнал реЇстрац≥й хворих, €к≥ вибули ≥з стац≥онару, заповнюЇ старша ме≠дична сестра в≥дд≥ленн€ за формою:

ѕр≥звище, ≥м'€ та по батьков≥* Ќомер ≥стор≥њ хвороби та номер л≥карн€ного листка ƒ≥агноз при прийман≠н≥ та при виписуван≠н≥  ≥льк≥сть л≥жко-дн≥в, проведених у стац≥о≠iapi**
       

ѕрим≥тка: * Ч паспортн≥ дан≥ хворого;

** Ч день прийманн€ ≥ день виписуванн€ вважають за 1 день.

«аповненн€ карти стац≥онарного хворого

(≥стор≥њ хвороби) ф. 003-о

ѕосл≥довн≥сть д≥й

ѕаспортну частину ≥стор≥њ хвороби заповнюЇ чергова медична сестра при ймального в≥дд≥ленн€ за формою (фбрма карти додаЇтьс€):

1. Ќазва л≥кувального закладу.

2. —тать пац≥Їнта.

3. Ќомер ≥стор≥њ хвороби.


 

4.  им направлений пац≥Їнт.

5. ƒата госп≥тал≥зац≥њ (год, хв).

6. ѕр≥звище, ≥м'€, по батьков≥ хворого, в≥к, нац≥ональн≥сть.

7. ћ≥сце роботи, посада.

8. јдреса пац≥Їнта та його найближчих родич≥в.

9. ƒ≥агноз закладу, €кий направив пац≥Їнта.

10. „и перебував пац≥Їнт на утриманн≥ (у кого).

11. ќсоблив≥ прим≥тки (наприклад, огл€д на педикульоз).

12. ¬ид сан≥тарного обробленн€.

«аповненн€ екстреного пов≥домленн€

ћета: запоб≥ганн€ поширенню ≥нфекц≥йних захворювань.

ѕосл≥довн≥сть д≥й

≈кстрене пов≥домленн€ про ≥нфекц≥йне захворюванн€ (ф. 058-о) складаЇ ■ешрац≥вник, €кий ви€вив ≥нфекц≥йне захворюванн€, харчове отруЇнн€ або профес≥йне отруЇнн€, чи за п≥дозри на них, ≥ направл€Ї в —≈— за м≥сцем ви€в≠ленн€ захворюванн€ не п≥зн≥ше 12 год з моменту його ви€вленн€. ” раз≥ по-льхьшоњ зм≥ни д≥агнозу в пункт≥ 1 пов≥домленн€ вказують новий д≥агноз, дату ≥сго встановленн€, а також попередн≥й д≥агноз хворого.

¬ екстреному пов≥домленн≥ сл≥д зазначити (форма пов≥домленн€ додаЇтьс€):

1. ƒ≥агноз.

2. ѕр≥звище, ≥м'€, по батьков≥ пац≥Їнта, адресу, м≥сце роботи (навчанн€).

3. ƒату захворюванн€, дату зверненн€.

4. як≥ проведен≥ протиеп≥дем≥чн≥ заходи (первинн≥).

5. ƒе ≥ чим отруЇний.

6. ƒату ≥ м≥сце госп≥тал≥зац≥њ.

7. ƒату ≥ час первинноњ сигнал≥зац≥њ про захворюванн€ в —≈—.

8. ѕ≥дпис медичного прац≥вника.

—кладанн€ статистичних форм. —татистична карта хворого, €кий вибув з≥ стац≥онару

ћета: статистична карта (ф. 066-о) вм≥щуЇ стислу ≥нформац≥ю з ≥стор≥њ хво≠роби, дан≥ про д≥агноз, стан хворого, ускладненн€, к≥льк≥сть л≥жко-дн≥в, оду≠жав чи помер; заповнюЇ старша медична сестра.

ƒан≥ надход€ть у статистичний каб≥нет.


 

Ѕланк медичноњ карти стац≥онарного хворого







ѕ≥дготувати: губку, чисту пост≥льну та нат≥льну б≥лизну, рукавички, хус≠тину, мило, термометр дл€ води, ножиц≥, рушник, фартух, велик≥ ножиц≥, бритву, греб≥нець, клейончастий м≥шок, таз, 0,15 % розчин карбофосу або 0,25 % розчин дикрезину, або мильно-порошкову емульс≥ю, 200 мл води, а та≠кож 5 % ≥ 10 % розчин столового оцту.

ѕосл≥довн≥сть д≥й

1. ќгл€нути волосист≥ частини т≥ла пац≥Їнта дл€ ви€вленн€ педикульозу (мал. 9).

2. «а на€вност≥ педикульозу провести дез≥нфек≠ц≥ю:

а) над€гти фартух, хустинку, рукавички; пац≥Їн≠та посадити на кушетку з клейонкою, пор€д поста≠вити таз;

б) за в≥дсутност≥ протипоказань (ваг≥тн≥сть, ди≠тина до 5 рок≥в, ушкодженн€ шк≥ри голови) оброби- та гнида (б) ти волосс€ пац≥Їнта одним з п≥дготованих розчин≥в

Ч доза на одну людину 20Ч50 мл залежно в≥д густоти та довжини волосс€ (кр≥м розчин≥в оцтовоњ кислоти) Ч та покрити його хустиною;

в) через 20 хв вимити волосс€ водою ≥з застосуванн€м шампуню, а пот≥м 5 % розчином столового оцту;

г) прочесати волосс€ греб≥нцем (прот€гом 10Ч15 хв); €кщо волосс€ обро≠бл€ли мильно-порошковою емульс≥Їю, то гниди залишились неушкодженими, тому волосс€ додатково обробити 10 % розчином столового оцту, п≥д≥гр≥того до 35Ч40 ∞—, покрити голову хустиною на 20Ч30 хв; п≥сл€ волосс€ вимити, про≠сушити та розчесати;

і) €кщо волосс€ з≥стригали, його необх≥дно з≥брати на пап≥р ≥ спалити в про≠маркованому оцинкованому в≥др≥;

д) б≥лизну пац≥Їнта скласти в клейончастий м≥шок, попередньо оброблений зсередини одним ≥з вказаних розчин≥в;

Ї) прим≥щенн€ ≥ предмети догл€ду обробити тими самими розчинами.

3. ” санеп≥демстанц≥ю за м≥сцем проживанн€ пац≥Їнта в≥дправити терм≥но≠ве пов≥домленн€.

4. Ќа титульному лист≥ ≥стор≥њ хвороби зробити пом≥тку про ви€вленн€ пе≠дикульозу Ч "–", вказати спос≥б сан≥тарного обробленн€, поставити дату ≥ п≥д≠пис.

5. ѕац≥Їнта через 10 дн≥в додатково огл€нути в л≥кувальному в≥дд≥ленн≥.

ѕрим≥тка: п≥д час сан≥тарного обробленн€ спостер≥гають за зовн≥шн≥м ви≠гл€дом ≥ станом пац≥Їнта (кольором шк≥ри, диханн€м, пульсом); у раз≥ пог≥р≠шенн€ стану пац≥Їнта процедуру припин€ють ≥ запрошують л≥кар€; вид сан≥≠тарного обробленн€ пац≥Їнта визначаЇ л≥кар.


 

“ипи л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в ¬изначенн€ маси т≥ла

ѕоказанн€: визначенн€ ф≥зичного розвитку людини, оц≥ненн€ адекватнос-ш харчуванн€ пац≥Їнта, визначенн€ прихованих набр€к≥в, ефективност≥ л≥ку-гтттп

ѕосл≥довн≥сть д≥й

1. ƒоброзичливо прив≥татис€, по€снити пац≥Їнту пор€док п≥дготовки до азоцедури: вранц≥, натще, п≥сл€ в≥дв≥дуванн€ туалету, у звичному од€з≥.

2. ѕерев≥рити регулюванн€ терез≥в: дл€ цього в≥дчинити затвор, розм≥ще-юга над панеллю, ≥ в≥дрегулювати терези гвинтом: р≥вень коромисла терез≥в, на Ђкому вс≥ гир≥ в нульовому положенн≥, маЇ зб≥гатис€ з контрольним пунктом.

3. «акрити затвор.

4. «апропонувати (допомогти) пац≥Їнтов≥ обережно стати (без тапочок) у

шентр площини ваг≥в, постеливши пап≥р.

5. ¬≥дчинити затвор ≥ пересувати гир≥ на планках коромисла вл≥во доти, доки воно не п≥д≥йде до р≥вн€ контрольного пункту.

6. «акрити затвор. ѕов≥домити пац≥Їнтов≥ результат.

7. ƒопомогти пац≥Їнтов≥ з≥йти з площини ваг≥в.

8. «аписати результат.

9. Ќад≥ти рукавички ≥ викинути пап≥р ≥з площини ваг≥в у Їмн≥сть дл€ в≥д-хзд≥в. «н€ти рукавички. ¬имити ≥ висушити руки.

¬изначенн€ зросту дорослоњ людини

ѕоказанн€: визначенн€ ф≥зичного розвитку людини.

ѕ≥дготувати: ростом≥р, серветку одноразового використанн€, рукавички.

ѕосл≥довн≥сть д≥й

1. ѕо€снити пац≥Їнту мету, х≥д досл≥дженн€ й отримати його згоду.

2. ѕостелити на площину ростом≥ра серветку одноразового використанн€.

3. ƒопомогти пац≥Їнту (за потреби) зн€ти взутт€ ≥ правильно стати на пло-≥ ттт≥; п'€ти, с≥дниц≥, лопатки ≥ потилиц€ торкаютьс€ до планки ростом≥ра; го≠лову розм≥щують так, щоб верхн≥й край зовн≥шнього слухового ходу вуха ≥ зо-жншг€≥й кут ока перебували на одн≥й горизонтальн≥й л≥н≥њ.

4. ќпустити планку ростом≥ра на т≥м'€ пац≥Їнта ≥ визначити по шкал≥ к≥ль-шсть сантиметр≥в в≥д вих≥дного р≥вн€ до планки (€кщо ростом≥р сполучений з

аагами).

5. ќбчислити р≥ст: до 100 см (в≥дстань в≥д вих≥дного р≥вн€ планки) додати ловжину вим≥р€ного в≥др≥зка Ч х см (зр≥ст дор≥внюЇ 100 + х см).

ѕрим≥тка: €кщо ростом≥р не поЇднаний з вагами, зр≥ст визначають за по≠казником нижнього краю планки.

6. ѕов≥домити пац≥Їнтов≥ результат вим≥ру ≥ записати його у в≥дпов≥дну до≠кументац≥ю.

7. Ќад≥ти рукавички, викинути серветку з площини ростом≥ра, зн€ти рука-


 

¬изначенн€ окружност≥ грудноњ кл≥тки

ѕоказанн€: визначенн€ ф≥зичного розвитку люди≠ни.

ѕ≥дготувати: сантиме≠трову стр≥чку.

ѕосл≥довн≥сть д≥й

1. ѕо€снити пац≥Їнту мету, х≥д досл≥дженн€ й отримати його згоду.

2. Ќакласти сантиме≠трову стр≥чку на грудну кл≥тку спереду по IV ребру, а ззаду Ч нижче кут≥в ло≠паток (руки мають бути опущен≥, диханн€ спок≥йне Ч мал. 10).

3. «аф≥ксувати три по≠казники: окружн≥сть у ста≠н≥ спокою, при максималь≠ному вдиху ≥ п≥сл€ повного видиху. –≥зницю двох останн≥х вим≥р≥в називають екскурс≥Їю грудноњ кл≥тки.

ѕрим≥тка: величини 8Ч10Ч12 св≥дчать про до≠брий розвиток дихального ћал. 10. ¬им≥рюванн€ окружност≥ грудноњ кл≥т- апарату. ” людей, €к≥ не за- ки:

ймаютьс€ ф≥зичною працею а ~ ” чолов≥к≥в; б Ч у ж≥нок; в Ч при максималь-≥ ф≥зкультурою, екскурс≥€ Ќ0ћ¬ƒ»’; г - п≥сл€ повного видиху грудноњ кл≥тки становить не б≥льше н≥ж 5Ч7 см.

4. ѕов≥домити пац≥Їнтов≥ результати вим≥ру ≥ записати њх у в≥дпов≥дну до≠кументац≥ю.

Ќаданн€ допомоги пац≥Їнтов≥ п≥д час г≥г≥Їн≥чноњ ванни та митт€ голови

ѕ≥дготувати: гумовий фартух, махрову рукавичку, глечик, греб≥нець, мило, шампунь, рушник, пелюшку, водонепроникний м≥шок.


 

ѕосл≥довн≥сть д≥й

1. ѕо€снити пац≥Їнту х≥д процедури ≥ отримати його згоду.

2. Ќаповнити ванну водою, вим≥р€ти температуру води (маЇ бути 35Ч 37 —).

3. ѕопередити пац≥Їнта про можлив≥ неприЇмн≥ в≥дчутт€ (серцебитт€ ≥ за-дщшка) ≥ за потреби спов≥стити про це медичну сестру.

4. ƒопомогти пац≥Їнтов≥ стати у ванну, п≥дтримуючи його ззаду п≥д л≥кт≥.

5. ƒопомогти пац≥Їнтов≥ зручно розм≥ститис€ у ванн≥: вода маЇ доходити до рвн€ мечопод≥бного в≥дростка; у ножному к≥нц≥ ванни поставити п≥дставку, гаю обперти ноги.

6. —понукати пац≥Їнта до самост≥йного митт€. ѕропонувати допомогу тод≥, коли вона необх≥дна.

7. «апропонувати пац≥Їнту допомогу при митт≥ голови, €кщо в≥н не може цього зробити самост≥йно.

8. Ќад≥ти фартух, вимити голову пац≥Їнту:

Ч скласти пелюшку в дек≥лька шар≥в ≥ попросити пац≥Їнта прикрити оч≥;

Ч змочити волосс€, поливаючи його водою з глечика;

Ч нанести трохи шампуню на волосс€;

Ч вимити голову обома руками. ќбережно масажувати голову, доки все во≠лосс€ не буде повн≥стю намилене. «мити мильну п≥ну водою.

ѕрим≥тка: €кщо пац≥Їнт просить, повторити митт€ голови ще раз; прибра≠ти пелюшку, що закриваЇ оч≥, витерти волосс€.

9. ƒопомогти пац≥Їнтов≥, €кщо в≥н потребуЇ цього, посл≥довно вимити ту-жуб, верхн≥ ≥ нижн≥ к≥нц≥вки, пахвинну д≥л€нку ≥ промежину, використовуючи махрову рукавичку.

10. ƒопомогти пац≥Їнтов≥ п≥двестис€ у ванн≥ (за потреби допомагаЇ ще одна медична сестра; застосуванн€ правильноњ б≥омехан≥ки т≥ла).

11. Ќакрити плеч≥ пац≥Їнта рушником ≥ допомогти йому вийти з ванни (за потреби допомагаЇ ще одна медична сестра).

12. ƒопомогти пац≥Їнтов≥ насухо витерти т≥ло. ”певнитис€, що шк≥ра м≥ж вальц€ми суха.

13. ƒопомогти пац≥Їнтов≥ причесатис€, од€гтис€ ≥ взутис€.

14. «н€ти фартух ≥ кинути його у водонепроникний м≥шок. ¬имити ≥ вису-жгати руки.

15. «робити запис про виконану процедуру ≥ реакц≥ю пац≥Їнта.

Ќаданн€ допомоги пац≥Їнтов≥ п≥д час г≥г≥Їн≥чного душу та митт€ голови

ѕ≥дготувати: клейончастий фартух, махрову рукавичку, глечик, греб≥-Ђць, мило, шампунь, рушник, пелюшку, клейончастий м≥шок. ѕосл≥довн≥сть д≥й 1. ѕо€снити пац≥Їнту х≥д процедури ≥ отримати його згоду.


 

2. ѕоставити у ванну спец≥альне сид≥нн€ дл€ митт€.

3. ѕопередити пац≥Їнта про можлив≥ неприЇмн≥ в≥дчутт€ (серцебитт€ ≥ за-1 дишка) ≥ за потреби пов≥домити про це медичну сестру.

4. ƒопомогти пац≥Їнтов≥ стати у ванну, п≥дтримуючи його ззаду п≥д л≥кт≥, ≥ пот≥м с≥сти на сид≥нн€.

5. —понукати пац≥Їнта до самост≥йного митт€. ѕропонувати допомогу в тому раз≥, €кщо вона необх≥дна.

6. «апропонувати пац≥Їнту допомогу п≥д час митт€ голови, €кщо в≥н не може це зробити самост≥йно.

7. Ќад€гти фартух; вимити голову пац≥Їнта:

Ч скласти пелюшку в дек≥лька шар≥в ≥ попросити пац≥Їнта прикрити оч≥;

Ч змочити волосс€, поливаючи його водою з глечика;

Ч нанести трохи шампуню на волосс€ пац≥Їнта;

Ч вимити голову обома руками. ќбережно масажувати голову, доки все во≠лосс€ не буде повн≥стю намилене. «мити мильну п≥ну водою.

ѕрим≥тка: €кщо пац≥Їнт просить, повторити митт€ голови ще раз; прибра≠ти пелюшку, що закриваЇ оч≥; витерти волосс€.

8. ƒопомогти пац≥Їнтов≥, €кщо в≥н потребуЇ цього, посл≥довно вимити ту≠луб, верхн≥ ≥ нижн≥ к≥нц≥вки, пахвинну д≥л€нку ≥ промежину, використовуючи махрову рукавичку.

9. ƒопомогти пац≥Їнтов≥ п≥двестис€ у ванн≥ (за потреби допомагаЇ ще одна медична сестра; застосуванн€ правильноњ б≥омехан≥ки т≥ла).

10. Ќакрити плеч≥ пац≥Їнта рушником ≥ допомогти йому вийти з ванни (за потреби допомагаЇ ще одна медична сестра).

11. ƒопомогти пац≥Їнтов≥ насухо витерти т≥ло. ”певнитис€, що шк≥ра м≥ж пальц€ми суха.

12. ƒопомогти пац≥Їнтов≥ причесатис€, од€гтис€ ≥ взутис€.

13. «н€ти фартух ≥ кинути його в клейончастий м≥шок, вимити ≥ висушити руки.

14. «робити запис про виконану процедуру ≥ реакц≥ю пац≥Їнта.

“ранспортуванн€ ≥ перекладанн€ пац≥Їнта

ћета: створенн€ максимального спокою дл€ пац≥Їнта. ѕоказанн€: т€жкий стан пац≥Їнта.

ѕ≥дготувати: нош≥, каталку, простирадло, ковдру, кр≥сло-каталку. ѕосл≥довн≥сть д≥й

1. —упроводжувати пац≥Їнт≥в, €к≥ можуть пересуватись самост≥йно.

2. “€жкохворих транспортувати на носилках, каталках, кр≥слах-каталках.

3. Ќа носилках (каталках) пац≥Їнта несуть 2Ч4 особи, €к≥ йдуть не в ногу, голова пац≥Їнта завжди звернена в б≥к руху, кр≥м спусканн€ по сх≥дц€х.

4. ѕри п≥дн≥манн≥ ≥ спусканн≥ пац≥Їнта по сх≥дц€х п≥д≥ймати ножний к≥нець носилок.


 

5. ѕри перекладанн≥ пац≥Їнта в л≥жко каталку сл≥д поставити ножним к≥н-нем до узгол≥в'€ л≥жка ≥ стати обличч€м до пац≥Їнта:

а) один медичний прац≥вник п≥дводить руки п≥д шию ≥ тулуб пац≥Їнта, ≥н≠ший Ч п≥д поперекову д≥л€нку ≥ ноги;

б) п≥дн€ти ≥ перенести пац≥Їнта, вкрити.

ћожлив≥ проблеми пац≥Їнта

(на приклад≥ розв'€занн€ ситуац≥йноњ задач≥)

” процес≥ проведенн€ зовн≥шнього огл€ду пац≥Їнта в приймальному в≥дд≥≠ленн≥ медична сестра ви€вила гниди на волосист≥й частин≥ голови. ѕац≥Їнту про це було нев≥домо. јле скарживс€ на сверб≥нн€ шк≥ри голови.

¬и€в≥ть проблеми пац≥Їнта.

«аповн≥ть план догл€ду.

яку медичну документац≥ю приймального в≥дд≥ленн€ медична сестра маЇ

^аповнити?

ѕлан сестринського догл€ду

ѕр≥звище, ≥м'€, по батьков≥ пац≥Їнта ¬≥дд≥ленн€_____________є палати

ƒата

12.01.2010 р.

ѕроблема

1. —верб≥нн€ волосистоњ частини голови у зв'€зку з педикульозом.

2. ѕац≥Їнт не знаЇ про педи-кульоз

ћета

верб≥нн€ волосистоњ частини голови не буде

—естринськ≥ втручанн€ 1. ѕровести бес≥ду про захворюван≠н€ на педикульоз:

Ч збудник захворюванн€; кл≥н≥чн≥ про€ви;

Ч проф≥лактичн≥ заходи;

Ч проведенн€ в≥дпов≥дних заход≥в сан≥тарного обробленн€ пац≥Їнт≥в при педикульоз≥;

Ч сучасн≥ дез≥нфекц≥йн≥ протипеди-кульозн≥ засоби.

2. «д≥йснити в≥дпов≥дн≥ заходи при ви€вленн≥ педикульозу.

3. ѕерев≥рити волосисту частину голови на педикульоз та гниди чере: 7 дн≥в

ѕогоджено з л≥карем, €кий л≥куЇ пац≥Їнта: ћедична сестра (п≥дпис)

Ћ≥кар (п≥дпис)





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2911 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

339 - | 297 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.179 с.