Грохоченням вугілля називають процес класифікації вугілля на поверхнях, що просівають, (ситах, штахетах). Поділ вугілля на класи називають класифікацією.
Рис. 14‑2 – Грохот
Послідовний ряд розмірів отворів сит (від великих до меншого), застосовуваних при просіванні, називають шкалою грохочення (класифікації), а постійне відношення розмірів отворів суміжних сит - модулем шкали.
При значному і середньому просіванні модуль частіше усього приймають рівним 2.
По технологічному призначенню розрізняють такі види грохочення: попереднє, підготовче, остаточне, допоміжне і збезводнююче.
Попереднє грохочення - відділення значних шматків від рядового вугілля для їхнього наступного роздрібнення.
Підготовче грохочення - поділ вугілля на продукти, призначені для наступного збагачення (опрацювання). Продукти підготовчого грохочення називають машинними класами.
Остаточне грохочення - поділ вугілля на класи крупності, розміри і якість яких відповідають стандартам і який придатні для використання в якості готової продукції.
Допоміжне грохочення - виділення дрібниці перед роздрібненням або перед відправленням сортового палива споживачам.
Збезводнююче грохочення - видалення основної маси води, що утримується в оброблюваному матеріалі, а також відділення суспензії й знешламлювання на грохотах.
По засобі виділення машинних класів розрізняють грохочення:
сухе - без застосування обробного середовища або з застосуванням у якості її спеціально подаваного повітря;
мокре або гідрогрохочення - із застосуванням у якості обробного середовища спеціально подаваної води;
комбіноване - послідовне сполучення сухого і мокрого грохочення.
