Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–ешета ≥ сита




–обочою частиною грохоту, на котр≥й безпосередньо в≥дбуваЇтьс€ процес грохоченн€, Ї решето або сито, що утворюЇ поверхню грохоту, що прос≥ваЇ.  р≥м грохот≥в, решета ≥ сита застосовуютьс€ в €кост≥ робочоњ поверхн≥ у р≥зноман≥тних збагачувальних машинах ≥ апаратах.

 олосникове решето складаютьс€ з р€ду паралельно розташованих колосник≥в р≥зноман≥тного перетину. –озм≥р отвор≥в колосникових грат визначаЇтьс€ шириною щ≥лини м≥ж колосниками. ‘орма перетину колосник≥в впливаЇ на €к≥сть роботи грохоту.

 олосникове решето ≥ грохоти мають обмежене застосуванн€ в основному на €мах прив≥зного вуг≥лл€ дл€ попереднього грохоченн€, а також дл€ мокрого грохоченн€.  олосникове решето маЇ щ≥лину б≥льш 50 мм. Ќедол≥к колосникового решета - малий живий перетин.

 оеф≥ц≥Їнтом живого перетину решета (сита) називають в≥дношенн€ площ≥ вс≥х отвор≥в до загальноњ площ≥ решета (сита).

јркушев≥ сита виготовл€ють з аркушевоњ стал≥ з≥ штампованими або свердловинними отворами. ѕри штампуванн≥ отвори робл€ть розширеними донизу, що покращуЇ проходженн€ часток через отвори. “овщина сита залежить в≥д розм≥ру. ѕереваги аркушевих сит - щодо тривалий терм≥н служби, м≥цн≥сть, жорстк≥сть. Ќедол≥ки - мала площа живого перетину ≥ пор≥вн€но велика маса. јркушев≥ сита застосовують на грохотах дл€ попереднього ≥ п≥дготовчого сухого ≥ мокрого грохоченн€.

ƒротов≥ сита виготовл€ють ≥з сталевого дроту з квадратними ≥ р≥дше з пр€мокутними отворами. ѕо засобу виготовленн€ дротов≥ сита бувають:

рифлен≥ (–), у €ких дроти основи ≥ утка мають вигин рифленн€ в м≥сц€х переплетенн€;

складнорифлен≥ (—–), у €ких дроти основи ≥ утка мають додатков≥ вигини рифленн€ по сторонах осередку;

частково рифлен≥ („–), у €ких дроти утка мають додатков≥ вигини, а дроти основи, €к у простих сит.

ѕереваги дротових сит - пор≥вн€но великий живий перетин, висока €к≥сть грохоченн€ ≥ малоњ маси; недол≥к - швидкий знос дрот≥в (особливо в м≥сц€х з'Їднань). ƒротов≥ сита застосовують дл€ класиф≥кац≥њ на середн≥ ≥ др≥бн≥ класи.

√умов≥ сита струнного типу складаютьс€ з≥ значних гумових шнур≥в ≥ п≥дтримуючих планок, що забезпечують необх≥дний крок м≥ж гумовими струнами. —ита можна встановлювати на грохотах будь-€ких тип≥в. –озм≥р отвору гумових сит 6; 12; 20; 25 мм; д≥аметр шнура 6; 10; 12; 15 мм. ѕереваги гумових струнних сит - щодо високий терм≥н служби, п≥двищена продуктивн≥сть, зниженн€ р≥вн€ шуму ≥ перезм≥льченн€ в процес≥ грохоченн€, можлив≥сть розс≥ву вуг≥лл€, що маЇ високу волог≥сть; недол≥к - налипанн€ матер≥алу на струни ≥ планки, що призводить до зниженн€ ефективност≥ класиф≥кац≥њ.

—ита струнно-тросов≥ виготовл€ють з оцинкованого троса д≥аметром 2,2-4 мм. ѕоверхн€, що прос≥ваЇ, складаЇтьс€ з окремих секц≥й (карт).

—ита струнно-дротов≥ виготовл€ють ≥з дротових струн д≥аметром 1,8-2 мм, що розташовуютьс€ уздовж грохоту. —ито призначене дл€ сухоњ класиф≥кац≥њ вуг≥лл€ ≥з п≥двищеною волог≥стю по крупност≥ 13 мм.

ў≥линн≥ сита виготовл€ють ≥з латун≥ або нержав≥ючоњ стал≥ трапец≥Їпод≥бного перетину. –озм≥р отвор≥в сит 0,3; 0,5; 0,75 ≥ 1,0 мм. ў≥линн≥ сита м≥цн≥, але мають малий коеф≥ц≥Їнт живого перетину (9-27%). ѓх застосовують дл€ збезводнюванн€ продукт≥в збагаченн€.

ѕри збезводнюванн≥ др≥бних ≥ тонких клас≥в вуг≥лл€ на грохотах використовують с≥тки тканинн≥ ЂЋуганкаї, Ђ¬олнаї ≥ Ђёжанкаї.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 530 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

436 - | 401 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.