Класифікація грохотів

По характеру прямування поверхні, що просіває, грохоти поділяють на нерухомі, із прямуванням окремих елементів поверхонь, що просіюють, і рухливі.

По розташуванню поверхні, що просіює - на похилі і горизонтальні.

Відповідно до форми поверхні, що просіває - на плоскі, із перемінним кутом нахилу, дугові, конічні, циліндричні (барабанні).

У залежності від насипної щільності матеріалу, що грохотиться рухливі грохоти поділяють на три типи: легкі, середні і важкі. Рухливі грохоти характеризуються також видом механізму, що призводить у коливальне прямування поверхню, що просіває, і характером самих коливань. Тип і виконання грохоту, що визначають траєкторію коливань, позначають буквами і цифрами. Початкова буква Г позначає грохот, наступна характеризує виконання: И - із круговими або близькими до них коливаннями; С - із прямолінійними коливаннями; ИС - із близькими до прямолінійних коливаннями. Остання буква визначає тип грохоту: Л - легкий; С - середній; Т - важкий.

Перша цифра в умовному позначенні показує ширину поверхні, що просіває: 2 - 1000 мм; 3 - 1250 мм; 4 - 1500 мм; 5 - 1750 мм; 6 - 2000 мм; 7 - 2500 мм; 8 - 3000 мм; 9 - 3550 мм; 10 - 4000 мм; друга - число ярусів сит.

Нерухомий колосниковий грохот для сухого грохочення складається з колосників, скріплених між собою поперечними стрижнями з гайками на кінцях. Колосникові грохоти застосовують для попереднього грохочення, відділення значних шматків при розвантаженні вугілля на приймальних устроях.

Гідрогрохоти ГГЛ2 і ГГЛ3 призначені для мокрого підготовчого грохочення. Гідрогрохот ГГЛ1 на відміну від грохоту ГГЛ2 не має під решетом дугових сит для знешламування підгратного продукту. Переваги гідрогрохотів - велика продуктивність, високий КПД (до 95%), простота конструкції і відсутність динамічних навантажень на фундамент.

Інерційний грохот складається з похило розташованого короба із ситами, дебалансного віброзбуджувачами, пружинних амортизаторів, електродвигуна і клиноременної передачі. На амплітуду грохоту можна впливати, змінюючи масу дебалансу або положення його центру ваги. Інерційні грохоти з дебалансним віброзбуджувачем випускають легкого і важкого типів.

Грохоти інерційні легкого типу ГИЛ42 і ГИЛ43 монтують на пружинних опорах або підвісках. Грохоти ГИЛ42 і ГИЛ43 застосовують для підготовчого й остаточного грохочення вугілля і антрацитів.

Грохоти інерційні важкого типу ГИТ51 і ГИТ71 монтують на пружинних опорах або підвісках. Грохоти типу ГИТ застосовують для попереднього грохочення.

Грохоти інерційні самобалансувальні легкого типу ГИСЛ призначені для збезводнювання, знешламування, мокрого і сухого грохочення вугілля, а також відмивання суспензії від продуктів збагачення. Грохоти типу ГИСЛ мають переваги як резонансного грохоту (горизонтальне розташування поверхні, що просіває, яка коливається зворотно-поступально під кутом 45 до горизонту), так і інерційного (простий у виготовленні і зручний в експлуатації, тому що не потребує ніякого регулювання).

Грохоти циліндричного легкі типу ГЦЛ застосовують для попереднього грохочення.

Для інтенсифікації процесу грохочення вологого вугілля застосовують спеціальні грохоти, ефективні поверхні, що просівають, очищення сит за допомогою різноманітних пристосувань.

Шнекові грохоти ГШ500 і ГШ1000 призначені для підготовчого грохочення вологого вугілля по граничному зерну 13 мм (ГШ500) і 25 мм (ГШ1000).

Дугові грохоти застосовують для гідравлічної класифікації вугільної пульпи, відділення транспортної води і шламу перед відсадними машинами, відділення магнетиту від продуктів збагачення в важкосередовищних гідроциклонних комплексах і інших технологічних операціях. Дугові грохоти в залежності від засобу живлення діляться на напірні (подача насосом) і безнапірні (подача самопливом). Використання дугових сит обмежено через невисоку ефективність і малий термін служби сит.

Грохоти конічні застосовують для знешламлювання живлення відсадних машин, збезводнювання грубозернистих матеріалів і класифікації шламів перед флотацією, а також класифікації пульпи гідровидобутку.