Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈лементи зал€ганн€ вуг≥льних пласт≥в ≥ рудних т≥л




“≥лом корисноњ копалини називаЇтьс€ в≥докремлене скупченн€ м≥нерального утворенн€, що за €к≥стю в≥дпов≥даЇ вимогам промисловост≥.

ѕриродн≥ геолог≥чн≥ т≥ла в≥др≥зн€ютьс€ складними геометрично неправильними формами. «а сп≥вв≥дношенн€м розм≥р≥в в трьох напр€мках серед них вид≥л€ють ≥зометричн≥ (штоки, штокверки), плитопод≥бн≥ (пласти, жили), трубопод≥бн≥ та т≥ла складноњ форми. ‘орма т≥л корисних копалин залежить в≥д генезису родовищ, тектон≥чноњ будови д≥л€нки земноњ кори та складу вм≥щуючих пор≥д.

ѕласт Ц найб≥льш розповсюджена форма покладу осадових родовищ рудних поклад≥в ≥ нерудних корисних копалин. ѕластом називаЇтьс€ т≥ло, складене однор≥дними м≥неральними утворенн€ми ≥ обмежене двома практично паралельними поверхн€ми Ц поверхн€ми напластуванн€. Ќижн€ поверхн€ даного пласта Ї його п≥дошвою, верхн€ Ц покр≥влею.

ѕласти г≥рських пор≥д, що нахилено зал€гають у простор≥, визначаютьс€ елементами зал€ганн€. ƒо них належать л≥н≥€ прост€ганн€ ≥ кут пад≥нн€ (рис. 1-2).

–ис. 1‑2 Ц ≈лементи зал€ганн€ пласта

Ћ≥н≥€ прост€ганн€ пласта Ц це л≥н≥€ його перетину з горизонтальною площиною.

Ћ≥н≥€ пад≥нн€ пласта €вл€Ї собою л≥н≥ю, що лежить у площин≥ пласта перпендикул€рно до л≥н≥њ прост€ганн€ ≥ направлена в сторону його пад≥нн€.

 ут пад≥нн€ пласта Ц це кут, утворений площиною шару з горизонтальною площиною. «а кутом пад≥нн€ вуг≥льн≥ пласти под≥л€ютьс€ на полог≥ (2-18∞), похил≥ (18-35∞), крутосхил≥ (36-55∞) та крут≥ (55-90∞). ѕласти з кутом пад≥нн€ до двох градус≥в умовно називають горизонтальними.

Ќайважлив≥шим елементом при розробц≥ вуг≥льного пласта Ї його потужн≥сть. потужн≥сть Ц це в≥дстань по нормал≥ м≥ж п≥дошвою та покр≥влею пласта. ” в≥тчизн€н≥й практиц≥ п≥дземноњ розробки вуг≥лл€ вуг≥льн≥ пласти по потужност≥ п≥дрозд≥л€ютьс€ на дуже тонк≥ (до 0,7 м), тонк≥ (0,71-1,2 м), середньоњ потужност≥ (1,21-3,5 м) ≥ потужн≥ (б≥льше 3,5 м). ќсновними обТЇктами п≥дземноњ розробки Ї пласти середньоњ потужност≥, але в р€д≥ вугленосних район≥в значна частина належить також тонким ≥ нав≥ть дуже тонким пластам. ѕотужн≥сть пласта дуже впливаЇ на техн≥ку ≥ технолог≥ю його в≥дробки.

Ѕудова вуг≥льних пласт≥в зм≥нюЇтьс€ в≥д простого (без породних прошарк≥в) ≥ пом≥рно складного (з одним або к≥лькома породними прошарками) до дуже складного (перешаруванн€ численних вуг≥льних ≥ породних прошарк≥в). ѕородн≥ прошарки складаютьс€ глинистими, глинисто-п≥сковиковими, п≥сковиковими породами, а також р≥зною ступеню њх вуглеф≥кованими р≥зновидност€ми. –озр≥зн€ють пон€тт€: загальна, корисна ≥ виймальна потужн≥сть пласта (рис. 1-3).

 
 
 
а
б
в

–ис. 1‑3 Ц Ѕудова вуг≥льного пласта:

а Ц простий; б Ц складний; в Ц вельми складний; 1 Ц вуг≥лл€; 2 Ц вуглистий сланець; 3 - алеврол≥т

«агальна потужн≥сть Ц це сумарна товщина вуг≥льного пласта разом з прошарками породи; корисна потужн≥сть Ц це сумарна товщина т≥льки вуг≥льних прошарк≥в. ≤нод≥, з технолог≥чних причин, пласт виймають не на всю потужн≥сть. “овщина пласта, при €к≥й розробка його техн≥чно можлива ≥ економ≥чно доц≥льна, називаЇтьс€ виймальною.

ѕереважна б≥льш≥сть осадових пор≥д формуЇтьс€ на р≥вн≥й поверхн≥ дна мор≥в ≥ океан≥в, тому спочатку вони зал€гають горизонтально або майже горизонтально. “аке первинне горизонтальне зал€ганн€ шар≥в називають непорушеним. ѕ≥д д≥Їю тектон≥чних рух≥в шари г≥рських пор≥д деформуютьс€, первинн≥ умови њх зал€ганн€ порушуютьс€, ≥ виникають вторинн≥ структурн≥ форми. “аке вторинне зал€ганн€ шар≥в називають порушеним.

“ектон≥чн≥ порушенн€:, або дислокац≥њ Ї двох тип≥в

складчаст≥, або пл≥кативн≥ (пластичн≥), суц≥льн≥сть шар≥в при €ких не порушуЇтьс€, а зм≥нюЇтьс€ лише форма њх зал€ганн€;

розривн≥, або дизТюнктивн≥, коли суц≥льн≥сть шар≥в порушуЇтьс€ ≥ утворюютьс€ р≥зн≥ розриви.

—кладки Ц це хвилепод≥бн≥ згини шар≥в г≥рських пор≥д. –озр≥зн€ють два типи складок: випукл≥ Ц антикл≥нальн≥ ≥ вв≥гнут≥ Ц синкл≥нальн≥ (рис. 1-4).

–озривн≥ порушенн€ утворюютьс€ тод≥, коли напруженн€, що виникають у земн≥й кор≥, дос€гають величин, €к≥ перевищують межу м≥цност≥ г≥рських пор≥д. вид≥л€ють дв≥ групи розривних порушень: розриви без зм≥щенн€ г≥рських пор≥д ≥ розриви з≥ зм≥щенн€м г≥рських пор≥д.

–ис. 1‑4 Ц —кладки:

а Ц антикл≥нальна; б Ц синкл≥нальна

–озриви з≥ зм≥щенн€м характеризуютьс€ зм≥щенн€м г≥рських пор≥д уздовж тр≥щини розриву. ¬ них вид≥л€ють зм≥щувач Ц тр≥щину, €кою в≥дбуваЇтьс€ зм≥щенн€, ≥ крила Ц зм≥щен≥ блоки г≥рських пор≥д, розташован≥ по обидва боки в≥д зм≥щувача.  рило, розташоване вище площини зм≥щувача, називають вис€чим, а протилежне Ц лежачим. ¬≥дстань м≥ж вис€чим ≥ лежачим крилами називають ампл≥тудою зм≥щенн€.

ƒо розривних тектон≥чних порушень з≥ зм≥щенн€м належать скиди, п≥дкиди, насуви (рис. 1-5), зсуви та складн≥ш≥ порушенн€ Ц скидо-зсуви, сх≥дчаст≥ скиди, грабени, горсти (рис. 1-6).

—кид Ц це порушенн€ в масив≥, коли вис€че крило зрушилос€ вниз в≥дносно лежачого крила.

ѕ≥дкид Ц розрив з крутоспадним (понад 45∞) зм≥щувачем. по €кому вис€че крило п≥дн€те в≥дносно лежачого.

–ис. 1‑5 Ц “ипи розривних порушень:

а Ц скид; б Ц п≥дкид; в Ц насув; 1 Ц лежаче та 2 Ц вис€че крило

–ис. 1‑6 Ц —истеми розвинутих порушень:

а Ц сх≥дчастий скид; б Ц горст; в Ц грабен

Ќасув Ц розривне порушенн€ з пологим (до 45∞) нахилом зм≥щувача, при €кому вис€чий б≥к п≥дн€тий в≥дносно лежачого ≥ насунутий на нього. Ќасуви розвиваютьс€ при утворюванн≥ складок в процес≥ пластичних деформац≥й.

«сув Ц перем≥щенн€ масиву в горизонтальному напр€мку.

–удн≥ родовища за формою в≥др≥зн€ютьс€ в≥д вуг≥льних. часто вони трапл€ютьс€ в форм≥ пластопод≥бних поклад≥в, жил, шток≥в, штокверк≥в, трубопод≥бн≥.

“рубопод≥бн≥ т≥ла характеризуютьс€ зб≥льшенн€м одного розм≥ру над двома другими. ‘орма поперечного перетину трубопод≥бного покладу може бути р≥зною: в≥д близькоњ ≥ ≥зометричноњ до вит€гнутоњ неправильноњ. ѕоложенн€ трубопод≥бних т≥л в простор≥ характеризуЇтьс€ ор≥Їнтуванн€м њх в≥с≥ за кутом ≥ напр€мком скочуванн€, тобто зм≥щенн€м рудних т≥л в≥д л≥н≥њ пад≥нн€.  ут скочуванн€ Ц це кут, утворений в≥ссю вит€гнутост≥ рудного т≥ла в площин≥ його пад≥нн€ з проекц≥Їю в≥с≥ вит€гнутост≥ на горизонтальну площину.  ут, утворений в≥ссю найб≥льшоњ вит€гнутост≥ рудного т≥ла в площин≥ його пад≥нн€ з л≥н≥Їю прост€ганн€, називаЇтьс€ кутом схиленн€ (рис. 1-7).

„асто рудн≥ т≥ла мають складну форму.

¬ивченн€ форм ≥ умов зал€ганн€ рудних т≥л маЇ велике практичне значенн€, особливо дл€ рац≥ональноњ детальноњ розв≥дки та експлуатац≥њ родовища.

–ис. 1‑7 Ц —хематичне зображенн€ л≥нзопод≥бного рудного т≥ла:

ј¬ Ц л≥н≥€ прост€ганн€; —ƒ Ц л≥н≥€ пад≥нн€; —≈ Ц в≥сь рудного т≥ла (л≥н≥€ найб≥льшоњ вит€гнутост≥ рудного т≥ла); ј√Ѕ Ц кут пад≥нн€; ¬—≈ Ц кут схиленн€

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1040 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

666 - | 491 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.