Метан(СН4) – газ без кольору, запаху та смаку, об’ємна маса 0,55, горить, погано розчиняється у воді. Метан небезпечний внаслідок того, що із-за визначеної концентрації вибухає. При концентрації в атмосфері менше 5 % метан горить, при концентрації від 5 до 16 % — вибухає, а якщо його концентрація більше 16 % — горить спокійним полум’ям.
Метан виділяється при підземних гірничих роботах з вугілля та вміщуючих пласт порід в гірничі виробки. Існує три форми його виділення: звичайне, суфлярне і раптове.
При звичайному виділенні метан надходить у рудничну атмосферу безперервно, порівняно рівномірними порціями зі всієї оголеної площі пласта і порід.
При суфлярному виділенні газ під тиском надходить з розломів порід, шпурів і свердловин в пласті, ділянок геологічних порушень. При цьому таке виділення продовжується тривалий час – годинами, місяцями.
Під раптовим виділенням слід розуміти такий динамічний тиск, при якому відбувається миттєве руйнування вугільного пласта з викидом великої кількості газу та здрібненого вугілля у прилеглу виробку.
Вугільні шахти в залежності від відносної метанообільності розподіляють на п’ять категорій. Відносна метанообільність – це кількість метану в кубічних метрах, що виділяється за добу на 1 т середньодобового видобутку вугілля шахтою (м³/т):
I категорія шахт – до 5 м³/т;
II категорія шахт – від 5 до 10 м³/т;
III категорія шахт – від 10 до 15 м³/т;
надкатегорійні – 15 м³/т та більше, небезпечні за суфлярними виділенням;
небезпечні за раптовими викидами – шахти, що розробляють пласти, небезпечні або погрожуючі за раптовими викидами вугілля та газу; шахти з викидами породи.
Згідно правил безпеки, допустима концентрація метану в повітрі складає (у відсотках до об’єму):
в вибоях очисних та підготовчих виробок – менше 2;
в повітрі, яке надходить у виробку з іншої очисної або підготовчої виробки (тобто при послідовному провітрюванні) – не більше 0,5;
перед виконанням вибухових робіт – менше 2;
в повітряному струмені на виході з лави – 1;
загального шахтного струменя шахти – 0,75.
