Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”творенн€ вуг≥лл€




¬икопне вуг≥лл€ Ц це тверда горюча осадова порода, що утворилась в≥д в≥дмерлих рослин та м≥кроорган≥зм≥в в результат≥ њх б≥ох≥м≥чних, ф≥зико-х≥м≥чних ≥ ф≥зичних зм≥н.

ƒл€ утворенн€ вуг≥лл€ необх≥дно спри€тливе сполученн€ палеогеограф≥чних та геотектон≥чних фактор≥в Ц на€вн≥сть рослинного матер≥алу, певних кл≥матичних та геотектон≥чних умов, р≥внинного заболоченого рельЇфу.

¬ загальному процес≥ вуглеутворенн€ вид≥л€ть дв≥ фази:

торфоутворенн€ Ц перетворенн€ вих≥дного матер≥алу в торф (або сапропель);

вуглеф≥кац≥€ Ц посл≥довне перетворенн€ торфу (сапропелю) в буре вуг≥лл€, а при подальшому розвитку цього процесу: бурого вуг≥лл€ в камТ€не, а камТ€ного в антрацит.

Ќа початковому етап≥ вуглеутворенн€ в б≥осфер≥ в≥дбувалась седиментац≥€ орган≥чних ≥ м≥неральних речовин.

Ќакопиченн€ залишк≥в вищих рослин, вих≥дного матер≥алу дл€ утворенн€ гумул≥т≥в, в≥дбувалось в торфТ€них болотах, що займали низинн≥ узбережж€ мор≥в ≥ пр≥сноводних водоймищ, поверхневих водоток≥в. ¬ умовах великого обводненн€, обмеженого притоку кисню в осадок, п≥д впливом м≥кроорган≥зм≥в в≥дбувалось торфоутворенн€. ÷ей б≥ох≥м≥чний процес називаЇтьс€ гум≥ф≥кац≥Їю, тому що прот≥каЇ в напр€мку розкладу рослинноњ речовини на воду, вуглекислий газ, метан ≥ гумусову кислоту. ≤з залишк≥в нижчих рослин ≥ найпрост≥ших тваринних орган≥зм≥в утворюЇтьс€ сапропель (гнил≥сний мул). —апропел≥ багат≥ш≥ воднем, н≥ж торф ≥ б≥дн≥ш≥ вуглецем.

ѕроведен≥ анал≥зи св≥дчать про те, що б≥льш≥сть речовин, €к≥ можуть бути екстрагован≥ ≥з вуг≥лл€ виникли не безпосередньо ≥з залишк≥в деревинних та ≥нших залишк≥в рослин, а Ї продуктами переробки цих залишк≥в бактер≥€ми, що живуть на дн≥ бол≥т. ÷е змушуЇ припустити, що м≥кроорган≥зми в походженн≥ паливних корисних копалин займають дуже велику роль. ќтже торф ≥ сапропель Ї початковою стад≥Їю процесу вуглеутворенн€.

ѕеретворенн€ торфу в вуг≥лл€ ≥ подальш≥ зм≥ни цього вуг≥лл€ називають вуглеф≥кац≥Їю. ¬она виникаЇ п≥сл€ покритт€ торфТ€ник≥в осадками покр≥вл≥. ÷ей процес можна представити €к процес збагаченн€ маси вуглецем за рахунок зменшенн€ ≥нших компонент≥в (кисень, водень, вода).

¬углеф≥кац≥€ розпод≥л€Їтьс€ на дв≥ фази: д≥агенез ≥ метаморф≥зм. ƒ≥агенез Ц це перетворенн€ торфу (сапропелю) п≥д д≥Їю ф≥зико-х≥м≥чних ≥ геох≥м≥чних фактор≥в в буре вуг≥лл€ р≥зного петрограф≥чного складу.

¬ результат≥ б≥ох≥м≥чних процес≥в (гел≥ф≥кац≥њ, фюзен≥зац≥њ, елюв≥ац≥њ, б≥тум≥н≥зац≥њ) завершились процеси гум≥ф≥кац≥њ, в≥дбувалось стар≥нн€, затверд≥нн€ колоњд≥в, ущ≥льненн€ матер≥алу, його дег≥дратац≥€.

ћетаморф≥зм вуг≥лл€ Ц процес глибокого структурно-молекул€рного перетворенн€ орган≥чноњ речовини вуг≥лл€ з≥ зм≥ною його х≥м≥чного складу, ф≥зичних ≥ технолог≥чних властивостей, а також л≥тиф≥кац≥њ м≥неральних включень. ћетаморф≥зм вуг≥лл€ Ї насл≥дком д≥њ на вуг≥лл€: внутр≥шнього тепла «емл≥ при занурюванн≥ вугленосних товщ на глибину (рег≥ональний метаморф≥зм), тепла, що вид≥л€Їтьс€ магматичними т≥лами (термальний метаморф≥зм), тепла, прониклих в вуг≥льн≥ пласти вивержених пор≥д в зонах безпосереднього контакту њх з вуг≥лл€м (контактовий метаморф≥зм).

ѕроцес переходу торфу у вуг≥лл€ супроводжуЇтьс€ пол≥меризац≥Їю ≥ конденсац≥Їю його речовин.

ћетаморф≥зоване вуг≥лл€ утворюЇ безперервний генетичний р€д:

“аблиц€ 1‑2 Ц  ласиф≥кац≥€ вуг≥лл€

п/п √рупа —тад≥€ ”мовн≥ позначенн€
  Ѕуровуг≥льна Ѕуровуг≥льна Ѕ Ц 0
   амТ€новуг≥льна ƒовгополумТ€на √азова ∆ирна  оксова —п≥снений сп≥кливий ѕ≥сний ƒ Ц I √ Ц II ∆ Ц III   Ц IV ќ— Ц VI “ - V
  јнтрацитова Ќап≥вантрацитова јнтрацитова ѕј Ц VII ј Ц VII-X

—тад≥њ метаморф≥зму ≥ промислов≥ марки вуг≥лл€ Ц пон€тт€ р≥зн≥. —тад≥йн≥сть п≥дкреслюЇ стан процесу вуглеутворенн€, а значенн€ промислових марок в≥дбивають х≥м≥ко-технолог≥чн≥ властивост≥.

ћарочний склад вуг≥лл€ залежить не в≥д загального його в≥ку, а в≥д умов вуглеутворенн€.

¬уг≥льн≥ пласти формуютьс€ на певних етапах тектон≥чного розвитку континент≥в Ц при переважаючому значенн≥ загального занурюванн€, на фон≥ €ких про€вл€ютьс€ коливальн≥ рухи п≥длеглих ампл≥туд. ’арактер коливальних рух≥в в геосинкл≥нальних, платформенних област€х ≥ област€х з перех≥дним режимом розвитку р≥зний, тому ≥ формуютьс€ р≥зн≥ вуг≥льн≥ басейни. “ак, дл€ ƒонбасу, €кий формувавс€ в умовах геосинкл≥нального режиму розвитку, характерна велика к≥льк≥сть вуг≥льних пласт≥в ≥ прошарк≥в (330), висока ступ≥нь метаморф≥зму (в≥д бурих до антрацит≥в) та ≥нше. ƒл€ ѕ≥дмосковного басейну, €кий в≥дноситьс€ до родовищ платформного типу, характерна невелика к≥льк≥сть вуг≥льних пласт≥в ≥ прошарк≥в (в≥д одиниц≥ до 25), вуг≥лл€ буре, максимальна глибина зал€ганн€ продуктивноњ товщ≥ Ц 200 м.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1150 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

502 - | 400 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.