Короткі відомості про вугільні родовища України
Лекции.Орг

Поиск:


Короткі відомості про вугільні родовища України




Запаси вугілля в Україні зосереджені в трьох вугільних басейнах: Донецькому, Львівсько-Волинському, Дніпровському. В основному це кам’яне вугілля (91 %), і тільки 9 % бурого вугілля в Дніпровському басейні.

Донецькийкам’яновугільний басейн – розташований на території Дніпропетровської, Донецької та Луганської областей. Загальна площа басейну 60 тис. км².

Всього в Донбасі налічується до 300 вугільних пластів та прошарків. З них пласти потужністю 0,45-0,6 м складають від 40 до 60 %, пласти потужності 0,6-1,0 м — 35-55 %, і потужністю більше 1,0 м всього 5-15 %. Від загальної кількості пластів в басейні розробляється всього 65. Геологічні запаси – 128 млрд. т.

Пласти вугілля переважно пологі і похилі. Крутосхилі і круті пласти зосереджені в центральному районі Донбасу. Середня глибина гірничих робіт наближається до 750 м. При цьому 20 % шахт розробляють пласти вугілля на відмітках нижче 1000 м.

За геолого-промисловими особливостями в межах Донбасу (Україна) виділено 20 вугленосних і геолого-промислових районів (рис. 1-1): Петриківський, Новомосковський, Павлоградсько-Петропавловський (Дніпропетровська область); Красноармійський, Південно-Донбаський, Донецько-Макіївський, Центральний, Чистяково-Сніжнянський, Амвросіївський, Північно-Західний (Донецька область); Лугансько-Старобельський, Лисичанський, Алмазно-Марьєвський, Луганський, Краснодонський, Селезнівський, Оріховський, Боково-Хрустальський, Должансько-Ровенський (Луганська область); Лозовський і частково Північно-Західний (Харківська область).

Старобельський, Амвросіївський, Лозовський, Новомосковський, Петриківський і Північно-Західний вугільною промисловістю ще не освоюються.

Найменш метаморфізоване буре вугілля технологічної групи Б-3 виділені у Петриківському вугленосному районі до глибини 600 м і на північному заході Старобельського вугленосного району. Вони слабо вивчені і ще не розробляються.

Вугілля марки Д (довгополуменеве) має широкий розвиток на півночі, заході і південному заході Донбасу. Розробляються у Лисичанському, на стику Красноармійського та Донецько-Макіївського геолого-промислових районів. Ще не освоєними районами з довгополуменевим вугіллям є Петриківський, Новомосковський, Лозовський і Старобельський.


Рис. 1‑1 – Схема розташування виробничих об’єднань у Донецькому басейні:

І – Павлоградвугілля: 1 – ім. Героїв Космосу, 2 – Благодатна; 3 – ім. Ленінського Комсомолу, 4 – Самарська, 5 – Дніпровська, 6 – Західно-Донбаська 21/22, 7 – Західно-Донбаська 27/35-5, 8 – ім. з’їзду КПСС; ІІ – Добропіллявугілля: 9 – Красноармійська, 10 – Новодонецька, 11 – Білозерська, 12 – Алмазна; 13 – ДП "Шахта "Краснолиманська"; 14 – ГОАО "Вугільна компанія "Шахта "Красноармійська-Західна №1"; ІІІ – Красноармійськвугілля: 15 – ім. А.Г. Стаханова, 16 – Центральна; IV – Селидіввугілля: 17 – Росія, 18 – Україна; V – Донецьквугілля: 19 – Жовтневий рудник, 20 – ім. А.Ф. Засядько, 21 – ім. Є.Т. Абакумова, 22 – Трудовська, 23 – Лідієвка, 24 – Південно-Донбаська, 25 – ім. Героїв 9-ої стрілецької дивізії; VI– Макєєввугілля: 26 – ім. ХХV з’їзду КПСС, 27 – ім. В.М. Бажанова, 28 – ім. К.І. Поченкова, 29 – ім. А.Б. Батова; VII – Советськвугілля: 30 – Ясиновська-Глибока, 31 – ім. В.І. Леніна, 32 – Жовтнева, 33 – Холодна Балка 3-10; VIII – Жовтеньвугілля: 34 – Ждановська, 35 – Харцизька; ІХ – Шахтарськантрацит: 36 – Комсомолець Донбасу, 37 – ім. В.І. Чапаєва, 38 – Шахтарська-Глибока; Х – Торезантрацит: 39 – Прогрес; ХІ – Орджонікідзевугілля: 40 – ім. Карла Маркса, 41 – Красний Профінтерн; ХІІ – Артемвугілля: 42 – ім. К.Я. Румянцева, 43 – Комсомолець, 44 – ім. В.І. Леніна, 45 – Кочегарка; ХІІІ – Дзержинськвугілля: 46 – ім. К.Є. Ворошилова; XIV – Лісічанськвугілля; XV – Першотравенськвугілля: 47 – Горська, 48 – Карбоніт, 49 – Золота, 50 – Першотравенська; XVI – Стахановвугілля: 51 – ім. С.М. Кірова, 52 – ім. Ілліча, 53 – Криворізька; XVII – Луганськвугілля: 54 – Україна, 55 – Черкаська, 56 – Ворошиловоградська 1, 57 – ім. В.І. Леніна; XVIII – Краснодонвугілля: 58 – Самсоновська-Західна, 59 – Молодогвардійська, 60 – Суходольська, 61 – Суходольська-Східна; ХІХ – Донбасантрацит: 62 – Міусінська, 63 – Краснолучська; ХХ – Антрацит; ХХІ – Ровенькиантрацит: 64 – ім. В.В. Вахрушева, 65 – ім. М.В. Фрунзе, 66 – ім. ХХІІІ з’їзду КПСС, 67 – ім. Космонавтов; ХХІІ – Свердловантрацит: 68 – ім. П.Л. Войкова, 69 – Маяк, 70 – Одеська, 71 – Красний Партизан, 72 – ім. 60-річчя СРСР


Найбільш поширене вугілля марки Г (газове). Розробляється в Павлоградсько-Петропавлівському, Красноармійському, Донецько-Макіївському, Південно-Донбаському, Лисичанському, Алмазно-Мар’івському, Луганському і Краснодонському геолого-промисловому районах.

Цінне коксівне вугілля марок Гк, Ж, К, ОС розповсюджене у вигляді вузької стрічки шириною 15-20 км між районами малометаморфізованого вугілля (Д, Г) та високометаморфізованими антрацитами. Вони інтенсивно розробляються у Краснодонському, Алмазно-Мар’ївському, Центральному і Донецько-Макіївському геолого-промислових районах.

В південно-східній частині Донбасу поширені антрацити: Чистяково-Сніжнянський, Боково-Хрустальський, Должано-Ровенецький геолого-промислові райони. Між антрацитами і стрічкою коксівного вугілля знаходиться зона енергетично пісного вугілля (Т).

Запаси в межах Донбасу підраховані до глибини 1200-1500 м, а по окремим районам до 1800 і навіть 2000 м.

Загальні геологічні запаси 101,2 млрд. т, з них балансові категорій А+В+С12 – 52,7 млрд. т, з них 48,7 % — вугілля марок Д і Г, 10,1 % — марки А, коксівне вугілля – 31,4 %, але дефіцитних марок (Ж, К, ОС) усього 12,6 %.

Видобуток коксівного вугілля і антрацитів знаходиться у явній невідповідності до запасів. Коксівного вугілля видобувається – 43,1 %, антрациту – 25,7 %. Забезпеченість досягнутого рівня вуглевидобутку (з урахуванням втрат) по цим маркам складає 70 років, тоді як по газовим – 250 років, по довгополуменевим – 1000 років.

Водомісткість пластів невелика. Приток води в шахти досягає від 100 до 300 м³/т.

Найбільшою метанообільністю характеризуються шахти Донецько-Макіївського і Центрального районів.

З глибиною розробки вугільних пластів різко зростає кількість пластів, що піддаються раптовим викидам вугілля і газу. На таких пластах розробку ведуть до 40 % шахт Донбасу.

Львівсько-Волинський басейнрозташований на заході України в межах Львівської та Волинської областей Вугленосна товща в басейні (1000 км²) налічує до 50 вугільних пластів і прошарків. Розробляються пласти із середньою потужністю 0,7-1,2 м, рідко вона доходить до 2-3 м. За кутом падіння пласти відносяться до пологих, майже горизонтальні. Вугілля кам'яне, в основному марки Г (81 %) і частково – Д, ГЖ, Ж.

Біля 90 % запасів зосереджені на глибині 300-600 м. Покрівля та підошва пластів вугілля аргіліти та алевроліти, рідко пісковики. Геологічні запаси басейну – 1,75 млрд. т, з них балансові – 1,091 млрд. т. Газоносність пластів в цілому невелика і зростає з півночі на південь. Всі шахти басейну віднесені до небезпечних по пилу і до III категорії по самозапалюванню пластів.

Дніпровський буровугільний басейноб’єднує численні розрізнені родовища бурого вугілля на території Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Черкаської та Вінницької областей. На цій території, загальною площею до 150 тис. км², розвідано біля 90 родовищ. Загальні геологічні запаси вугілля з потужністю пластів більше 0,5 м при зольності 50 % досягають 4,2 млрд. т (балансових – 2,15 млрд. т). Потужність пластів вугілля 3-6 м, іноді трапляється потужність до 25 м. Глибина залягання пластів бурого вугілля коливається від 10 до 150-170 м і розробка їх ведеться як підземним, так і відкритим способами. Видобуте вугілля використовується як паливо ТЕП, і у брикетах – для побутових потреб.

 





Дата добавления: 2015-01-29; просмотров: 363 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.003 с.