Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ўахта, шахтне поле, запаси




Ўахта Ц це г≥рничопромислове п≥дприЇмство, €ке зд≥йснюЇ видобуток корисних копалин п≥дземним способом. ѕри видобутку п≥дземним способом руди шахту називають рудником. ѕри видобутку вуг≥лл€ в≥дкритим способом Ц розр≥зом.

¬ пон€тт€ Ђшахтаї вход€ть наземн≥ споруди та сукупн≥сть г≥рничих виробок, призначених дл€ розробки родовища в межах шахтного пол€.

Ўахтне поле Ц це родовище або його частина, в≥дведена дл€ розробки одн≥Їю шахтою. ¬ шахтному пол≥ вуг≥льноњ шахти може бути один або дек≥лька вуг≥льних пласт≥в. Ўахтне поле маЇ своњ кордони, €к≥ визначають його розм≥ри.  ордони шахтного пол€ бувають природними, коли вони проход€ть по великим геолог≥чним порушенн€м, або коли пласти виход€ть п≥д наноси, та штучними Ц визначеними в процес≥ вид≥ленн€ пол€ конкретноњ шахти.

Ўахтному полю бажають придати форму пр€мокутника, вит€гнутого в напр€мку прост€ганн€ пласта. в≥дстань м≥ж кордонами шахтного пол€ по прост€ганню називають розм≥ром шахтного пол€ по прост€ганню ≥ позначають л≥терою S (рис. 1-8).

–ис. 1‑8 Ц «ображенн€ шахтного пол€ на г≥рничих кресленн€х

Ќижн≥й ≥ верхн≥й кордони шахтного пол€, €кщо вони Ї штучними кордонами, прагнуть задати по ≥зог≥псам пласта. ¬ерхн≥й кордон ј¬ називають кордоном по п≥дн€ттю, або верхн≥м техн≥чним кордоном, нижн≥й кордон D— Ц кордон по пад≥нню, або нижн≥м техн≥чним кордоном, л≥н≥њ AD ≥ ¬— Ц кордонами по прост€ганню. ¬≥дстань м≥ж верхн≥м ≥ нижн≥м техн≥чними кордонами називають розм≥ром шахтного пол€ по пад≥нню ≥ позначають л≥терою Ц Ќ.

Ќа рис. 1-8 зображено шахтне поле, €ке розм≥щене на непорушеному пласт≥, що маЇ вигл€д правильноњ площини. “ак≥ пласти в природ≥ зустр≥чаютьс€ р≥дко. „аст≥ше пласти мають хвил€сту поверхню ≥ под≥лен≥ на окрем≥ д≥л€нки тектон≥чними порушенн€ми. “ому шахтн≥ пол€ мають р≥зноман≥тн≥ конф≥гурац≥њ.

–еальн≥ розм≥ри шахтних пол≥в так≥: дл€ пологих пласт≥в в≥д 3 до 10-12 км по прост€ганню та 1,5-5 км по пад≥нн≥; дл€ крутих Ц 2,5-7 км по прост€ганню та 0,8-1,5 км по пад≥нню. ’арактер зал€ганн€ вуг≥льного пласта досить повно в≥дображаЇтьс€ на граф≥ках ≥зог≥псами, тобто л≥н≥€ми, отриманими внасл≥док перетинанн€ пласта горизонтальними площинами на дан≥й глибин≥.

ƒл€ зображенн€ форми зал€ганн€ пласта вуг≥лл€ ≥зог≥пси його п≥дошви або покр≥вл≥ проектують при пад≥нн≥ п≥д кутом 0Е600 на горизонтальну, а при б≥льшому кут≥ пад≥нн€ Ц на вертикальну площину.

 ≥льк≥сть корисних копалин в межах шахтного пол€ називають запасами шахтного пол€.

«апаси корисних копалин за господарським значенн€м розпод≥л€ютьс€ на геолог≥чн≥, балансов≥, забалансов≥ ≥ промислов≥.

√еолог≥чн≥ запасиZг Ц це загальн≥ запаси родовища, €к≥ пом≥щен≥ у надрах земл≥.

Ѕалансов≥Zб Ц це запаси, €к≥ економ≥чно доц≥льно розробл€ти ≥ €к≥ задовольн€ють кондиц≥€м (вимогам) по потужност≥, €кост≥ вуг≥лл€.

«абалансов≥Zз Ц це запаси корисних копалин, використанн€ €ких у наш час економ≥чно недоц≥льно внасл≥док њх некондиц≥йноњ потужност≥, низького вм≥сту ц≥нних компонент≥в, дуже складних умов експлуатац≥њ, великоњ зольност≥ та ≥нше. “ак≥ запаси у майбутньому з розвитком г≥рничодобувноњ техн≥ки й технолог≥њ можуть перейти до категор≥њ балансових запас≥в.

ѕромислов≥ запасиZпр Ц це балансов≥ запаси за вин€тком втрат.

¬трати Ц це частина корисних копалин, €к≥ назавжди залишаютьс€ у надрах земл≥. ¬они складаютьс€ з:

загальношахтних втрат на охоронн≥ ц≥лики навколо кап≥тальних г≥рничих виробок, п≥д зал≥зниц€ми на поверхн≥, водоймами, барТЇрними ц≥ликами;

експлуатац≥йних витрат, €к≥ залежать в≥д прийн€тих систем розробки пласт≥в;

геолог≥чних втрат, це втрати б≥л€ геолог≥чних порушень.

«агальн≥ втрати по шахт≥ залежать в≥д г≥рничо-геолог≥чних умов зал€ганн€ пласт≥в ≥ коливаютьс€ в широких межах. ƒл€ ор≥Їнтовних розрахунк≥в можна користуватис€ коеф≥ц≥Їнтом вилученн€ : дл€ тонких пласт≥в Ц 0,90-0,92; середньоњ потужност≥ Ц 0,85-0,88; потужних пологих Ц 0,82-0,85 ≥ дл€ потужних крутих пласт≥в Ц 0,75-0,8. «наючи коеф≥ц≥Їнт вилученн€ вуг≥лл€ ≥ балансов≥ запаси в шахтному пол≥, можна п≥драхувати промислов≥ запаси:

Zпр = Zб∙—.

ћ≥ж промисловими запасами вуг≥лл€ в шахтному пол≥ та терм≥ном служби шахти д≥Ї залежн≥сть:

,

де “ Ц терм≥н служби шахти, рок≥в;

Zпр Ц промислов≥ запаси вуг≥лл€ в шахтному пол≥, т;

ј Ц проектна потужн≥сть шахти, т/р≥к.

ѕовний строк служби шахти буде б≥льшим на 3-5 рок≥в, €к≥ потр≥бн≥ дл€ врахуванн€ пер≥оду розвитку ≥ затуханн€ проектноњ потужност≥ шахти, тобто

п = “ + tр + tз

—учасн≥ шахти проектують на потужн≥сть: 1,2; 1,5: 1,8; 2,4; 3,0; 3,6 млн. т на р≥к. “ерм≥н служби таких шахт проектуЇтьс€ на 50-60 рок≥в.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 914 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2037 - | 1896 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.