Пожежовибухонебезпечність виробництв характеризується сукупніс- тю умов, здатних спричинити і розвинути пожежу або вибух певних ма- сштабів.
Пожежна небезпека виробничих будівель залежить від кількості та здатності до горіння речовин і матеріалів, що в них знаходяться або вико- ристовуються, а також від пожежної небезпеки технологічних процесів й особливостей конструкції самої будівлі (приміщення). Технологічний процес визначає ймовірність виникнення і розміри пожежі або вибуху. Конструкції будівель зумовлюють межі поширення пожежі та її наслідки.
Оцінка вибухопожежонебезпечності полягає у тому, щоб визначити можливості руйнівних наслідків пожежі і вибухів на об'єктах, а також не- безпечних факторів цих явищ для людей. Існує два методи визначення пожежовибухонебезпечності – детермінований і вірогідний.
Детермінований – базується на нормуванні технологічного проекту-
вання.
Вірогідний – передбачає недопущення дії на людей шкідливих фак-
торів пожежі з вірогідністю, що перевищує нормативну.
За вибухонебезпекою та пожежною небезпекою приміщенні та буді-
влі згідно з НАПБ Б. 07.005-86 ОНТП 24-86 поділяються на п’ять катего-
рій: А, Б, В, Г, Д.
Категорія А (вибухопожежонебезпечна). Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28ºС у такій кількості, що мо- жуть утворювати вибухонебезпечні паро- і газоповітряні суміші, при спа- лахуванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск у приміщенні перевищує
5 кПа;
Категорія Б – (вибухопожежонебезпечна). Горючий пил або волок- на, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28ºС та горючі рідни у такій кількості, що можуть створювати вибухонебезпечні пило- повітряні або пароповітряні суміші у разі спалахування яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує
5 кПа;
Категорія В – (пожежонебезпечна). Горючі і важко горючі рідини, тверді горючі і важкогорючі речовини й матеріали, речовини та матеріа- ли, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише
горіти, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (використову-
ються) не належать до категорій А і Б;
Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжаре- ному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виді- ленням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді ре- човини, які спалюються або утилізуються як паливо;
Категорія Д. Виробництво, де застосовуються неспалимі речовини і
матеріали у холодному стані. До цієї ж категорії дозволяється зарахову- вати приміщення, у яких розміщені горючі речовини у системах змащу- вання, охолодження і гідроприводу обладнання і яких не більше 60 кг в одиниці обладнання(за умов тиску не більше 0,2 МПа), а також кабельні електропроводки в обладнанні, окремі предмети меблі на місцях.
Залежно від категорії виробництва вибирають ступені вогнестійкості будівель й приміщень, а також розробляють заходи щодо запобігання ви- никненню вибухів і пожеж на виробничих процесах.
Найбільш небезпечні щодо вибухів і пожеж види виробництв необ- хідно розміщувати в одноповерхових будівлях, а в багатоповерхових – на верхньому поверсі у зовнішніх стін.
