Таблиця 16
| Речовина | НКМП, г/ м3 | Речовина | НКМП, г/ м3 |
| Метан | 37,8 | Бензол | 50,0 |
| Уайт-спиріт | 46,0 | Ацетон | 70,0 |
| Бензин | 46,5 | Аміак | 114,0 |
| Бутан | 46,7 | Дихлоретан | 273,0 |
Розвиток пожежі. Класи пожеж.
При горінні твердих і рідких горючих речовин розрізняють три стадії роз-
витку пожежі:
1) загоряння (5-30 хв.) – це нестійка фаза горіння з відносно низь-
кою температурою. Під час цієї стадії вогонь легко погасити. Своєчасну ліквідацію такого горіння, якщо воно не спричинило збитку, прийнято називати відверненою пожежею;
2) стійке горіння (пік горіння) – ця стадія характеризується підси-
ленням процесів горіння (розкладу і випаровування горючих речовин),
збільшенням площі і факела полум'я;
3) розвинена форма горіння – відзначається великою площею, вели-
кою температурою, руйнуванням конструкцій тощо.
При спалаху горючих газів горіння розвивається на стільки швидко,
що стадії розвитку пожежі не розрізняються.
Вченими розроблено метод, за яким можливо орієнтовано встанови-
ти тривалість пожежі на тому чи іншому об'єкті. Для цього необхідно знати поверхню горіння (ƒ, м2), об'єм горючих речовин (W, м3), питому вагу горючих речовин (γ, кг/м3), кількість теплоти згорання (Q, Дж/кг) та кількість тепла, що утворюється щогодини на 1м2 в Дж (g). Розділивши об'єм горючих речовин на поверхню горіння, яка, як правило, дорівнює площі підлоги, отримуємо середнє завантаження приміщення горючими речовинами (N):
W ∙ γ
N ═ ———— кг/м²,
ƒ
при цьому час активного горіння (τ) становитиме:
Q ∙ N
Годин
G
На основі експериментальних даних, а також з урахуванням того, що в жилих і більшій частині виробничих і побутових приміщень згорають в основному дерев'яні матеріали, за питому вагу цих приміщень приймають
56 кг/м2, для сховищ, складів, книгосховищ – 100-800 кг/м2.
Таким чином, на об'єктах можна своєчасно оцінити завантаження кожного приміщення горючими речовинами, розрахувати час можливого горіння, передбачити заходи та засоби пожежегасіння.
Збільшенню небезпеки при пожежі сприяють процеси синергізму – небезпечного явища, при якому сумарна небезпека кількох шкідливих чинників надзвичайно швидко зростає.
Особливо велику небезпеку при пожежі становлять продукти горіння пластмас. Наприклад, при горінні 1 кг пінополіуретану в 1 м3 повітря утворюється концентрація ціанистого водню (HCN), яка у 10 разів пере- вищує смертельну дозу.
Відповідно до ГОСТ 27221-87 “Пожарная техника. Классификация пожаров” встановлено 4 класи пожежі:
Клас А – горіння твердих речовин, переважно органічного
походження, яке супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір); Клас В – горіння рідких або твердих речовин, які розтоплюються; Клас С – горіння газоподібних речовин;
Клас D – горіння металів та їх сплавів.
Крім цих чотирьох класів НАПБ Л.01.001.95 “Правила пожежної безпеки України” введено ще додатковий п’ятий клас (Е) для позначення пожеж, пов’язаних з горінням електроустановок.
