Нижні концентраційні межі поширення полум’я деяких речовин

Таблиця 16

 

Речовина	НКМП, г/ м3	Речовина	НКМП, г/ м3
Метан	37,8	Бензол	50,0
Уайт-спиріт	46,0	Ацетон	70,0
Бензин	46,5	Аміак	114,0
Бутан	46,7	Дихлоретан	273,0

 

 

Розвиток пожежі. Класи пожеж.

При горінні твердих і рідких горючих речовин розрізняють три стадії роз-

витку пожежі:

1) загоряння (5-30 хв.) – це нестійка фаза горіння з відносно низь-

кою температурою. Під час цієї стадії вогонь легко погасити. Своєчасну ліквідацію такого горіння, якщо воно не спричинило збитку, прийнято називати відверненою пожежею;

2) стійке горіння (пік горіння) – ця стадія характеризується підси-

ленням процесів горіння (розкладу і випаровування горючих речовин),

збільшенням площі і факела полум'я;

3) розвинена форма горіння – відзначається великою площею, вели-

кою температурою, руйнуванням конструкцій тощо.

При спалаху горючих газів горіння розвивається на стільки швидко,

що стадії розвитку пожежі не розрізняються.

Вченими розроблено метод, за яким можливо орієнтовано встанови-

ти тривалість пожежі на тому чи іншому об'єкті. Для цього необхідно знати поверхню горіння (ƒ, м 2), об'єм горючих речовин (W, м3), питому вагу горючих речовин (γ, кг/м3), кількість теплоти згорання (Q, Дж/кг) та кількість тепла, що утворюється щогодини на 1м2 в Дж (g). Розділивши об'єм горючих речовин на поверхню горіння, яка, як правило, дорівнює площі підлоги, отримуємо середнє завантаження приміщення горючими речовинами (N):

W ∙ γ

N ═ ———— кг/м²,

ƒ

 

 

при цьому час активного горіння (τ) становитиме:

 

 

Q ∙ N

Годин

G

 

 

На основі експериментальних даних, а також з урахуванням того, що в жилих і більшій частині виробничих і побутових приміщень згорають в основному дерев'яні матеріали, за питому вагу цих приміщень приймають

56 кг/м2, для сховищ, складів, книгосховищ – 100-800 кг/м2.

Таким чином, на об'єктах можна своєчасно оцінити завантаження кожного приміщення горючими речовинами, розрахувати час можливого горіння, передбачити заходи та засоби пожежегасіння.

Збільшенню небезпеки при пожежі сприяють процеси синергізму – небезпечного явища, при якому сумарна небезпека кількох шкідливих чинників надзвичайно швидко зростає.

Особливо велику небезпеку при пожежі становлять продукти горіння пластмас. Наприклад, при горінні 1 кг пінополіуретану в 1 м3 повітря утворюється концентрація ціанистого водню (HCN), яка у 10 разів пере- вищує смертельну дозу.

Відповідно до ГОСТ 27221-87 “Пожарная техника. Классификация пожаров” встановлено 4 класи пожежі:

Клас А – горіння твердих речовин, переважно органічного

походження, яке супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір); Клас В – горіння рідких або твердих речовин, які розтоплюються; Клас С – горіння газоподібних речовин;

Клас D – горіння металів та їх сплавів.

Крім цих чотирьох класів НАПБ Л.01.001.95 “Правила пожежної безпеки України” введено ще додатковий п’ятий клас (Е) для позначення пожеж, пов’язаних з горінням електроустановок.