Дія електричного струму на людину матиме місце лише в тому випа- дку, коли людина стала елементом замкнутого електричного кола, тобто доторкнулась одночасно до двох точок електричної мережі, між якими існує різниця потенціалів. У такому випадку небезпека ураження людини залежить від напруги мережі, режиму її нейтралі, якості ізоляції струмоп- ровідних частин від землі і т.д.
За режимом роботи електричні мережі поділяються на мережі по- стійного і змінного струму (одно- та багатофазні). До багатофазних ме- реж належать трифазні мережі з ізольованою нейтраллю та глухозаземле- ною нейтраллю.
Ізольована нейтраль – це нейтраль генератора чи трансформатора,
яка ізольована від заземлювального пристрою або приєднана до нього че-
рез апарати з великим опором.
Глухозаземлена нейтраль – це нейтраль генератора чи трансформа-
тора, яка через заземлювач має надійний контакт з землею.
Згідно з даними статистики більше 50% нещасних випадків (серед електротравм) трапляються у результаті безпосереднього дотику людини до відкритих струмопровідних частин обладнання. Небезпека такого до- тику визначається силою струму, який протікає через тіло людини.
Схема вмикання людини до електричної мережі є дуже важливим фактором, що визначає важкість наслідку ураження струмом. Людина включається в мережу, одночасно дотикаючись до двох фаз, до однієї фа- зи і землі, до двох фаз і землі або нульового провідника, до двох точок землі, що мають різні потенціали. Найхарактернішими є перші дві схеми. Першу схему називають двофазним, а другу – однофазним вмиканням до електричної мережі Двофазне вмикання є найнебезпечнішим, оскільки при ньому людина опиняється під повною лінійною напругою мережі. При цьому дія струму на людину не залежить від ізоляції її від підлоги.
Менш небезпечним, порівняно з двофазним, при нормальному режи- мі роботи електромережі буде однофазне вмикання, оскільки напруга, що діє на людину, менша за лінійну в 1,73 рази. Відповідно меншою буде си- ла струму, що проходить через людину. На силу цього струму впливає також режим нейтралі електроустановки, опір підлоги, на якій стоїть лю- дина, опір її взуття, ємності фаз відносно землі тощо.
Однофазне вмикання до мережі напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю при нормальному режимі роботи мережі і надійній ізоляції фаз може бути безпечним для людини.
При порушенні нормального режиму роботи мережі з ізольованою нейтраллю, коли має місце замикання однієї з фаз на землю, небезпека ураження зростає, і якщо доторкнутись до однієї фази мережі з ізольова- ною нейтраллю, яка перебуває в такому режимі, то дія струму буде майже рівнозначною як і двохфазному увімкненні.
У мережах напругою вище 1000 В небезпека однофазного і двофаз- ного вмикання практично однакова і не залежить від режиму нейтралі. Будь-яке з таких доторкань є дуже небезпечним, оскільки сила струму, що проходить через людину, завжди перевищує смертельно небезпечну.
Враховуючи те, що сила струму залежить від опору тіла, тривалості дії, інших факторів, при встановленні межі небезпечних умов орієнту- ються не на силу струму, а на припустиму безпечну напругу дотику.
Напруга дотику (Uд)– це різниця потенціалів між двома точками ла- нцюга струму, до яких одночасно дотикається людина. Вище було пока- зано, коли ця різниця може дорівнювати лінійній чи фазній напрузі. Ко- ли ж трапляється порушення ізоляції в електричній установці, корпус якої ізольований від землі (не заземлений), то на цьому корпусі з’являється фазна напруга (Uф), і дотик до такого корпусу за небезпекою буде рівнозначним дотику до фазного провідника. Людина, що стоїть на землі, доторкнувшись до цього корпусу, опиниться під фазною напругою. Uд = Uф.
В тому ж разі, коли корпус заземлено, то потенціал на ньому (φк) бу-
де дорівнювати добутку струму замикання на землю на величину опору
заземлення і коливатиметься в межах від нуля до Uф. Такий же самий по- тенціал буде створений і на поверхні землі біля центру заземлювача. З віддаленням від центру заземлювача потенціал на поверхні ґрунту (φґ) поступово знижуватиметься, створюючи зону розтікання струму радіусом до 20 м, за межами якої φґ дорівнює нулю. Напруга дотику людини, що стоїть на землі і торкається корпуса заземленої установки буде визнача- тися різницею потенціалів корпусу і поверхні ґрунту, на якій стоїть лю- дина (Uд = φк - φґ), і залежати від відстані між корпусом (а отже і люди- ною) та заземлювачем. Його величина буде тим більшою, чим більшою буде відстань між установкою і заземлювачем і дорівнювати нулю, якщо установка розташована безпосередньо над заземлювачем.
Граничнодопустимі значення напруги дотику та сили струму для но- рмального(безаварійного) та аварійного режимів електроустановок при проходженні струму через тіло людини по шляху „рука - рука”, „рука - нога” регламентуються ГОСТ 12.1.038-82. при змінному струмі частотою
50 Гц вони становлять відповідно не більше 2 В і 0,3 мА.
Напруга кроку – різниця потенціалів двох точок на поверхні ґрунту,
що знаходяться в зоні розтікання струму на відстані кроку одна від одної,
на яких одночасно стоїть людина. Це може статися при обриві однієї з фаз повітряних ліній електропередач. При цьому навкруги точки дотику провідника із землею виникає зона, що перебуває під напругою. При від- далені від місця дотику провідника із землею щільність струму в землі зменшується, оскільки збільшується об’єм, через який проходить струм, і на певній відстані вона може практично дорівнювати нулю. Людина, що стоїть на точках з різними потенціалами, підпадає під дію різниці потен- ціалів цих двох точок, або під дію напруги кроку. При цьому струм про- ходить через тіло людини по шляху «нога-нога».
Напруга кроку залежить від відстані до місця замикання на землю, довжини кроку, характеру розповсюдження потенціалу в зоні розтікання струму та інших чинників.
Незважаючи на те, що при напрузі кроку струм проходить через тіло людини шляхом «нога-нога», який є менш небезпечним за інші, навіть невелика напруга у 60-70 В викликає мимовільні судомні скорочення м’язів ніг, що призводить до падіння людини, при цьому струм може проходити шляхом «рука-нога», через життєво важливі органи.
Важкі наслідки ураження напругою кроку пояснюються незнанням елементарних заходів безпеки і правил виходу із зони розтікання струму. При виявленні замикання на землю забороняється наближатися до місця стікання струму на відстань менше 4 м – у закритих приміщеннях і мен- ше 8 м – на відкритій місцевості. Для надання допомоги постраждалому потрібно користуватись електрозахисними засобами (діелектричним взуттям, рукавичками). У загрозливій ситуації при виході з небезпечної зони слід віддалятись від місця замикання застосовуючи ходу «п’ятка- носок».
