Атмосферна електрика та захист від неї

 

Атмосферна електрика – особливий вид електричних зарядів, що нагромаджуються і розподіляються на хмарах внаслідок аеродинамічних і термічних процесів в атмосфері.

Блискавка – електричний розряд в атмосфері між зарядженими хма-

рою і землею, між хмарами, що мають різнойменний заряд. Довжина ка-

налу блискавки може досягти кількох кілометрів з потенціалом від 106 до

109 В. Внаслідок розряду на землю по каналу блискавки протікає струм силою до 230-250 кА, створюючи температуру більш як 30 000 °С. Такі розряди мають високу пожежну небезпеку. Щосекунди земну кулю ура- жують в середньому більше 100 блискавок. Питома вага пожеж, що ви- никають від ураження блискавками, складає біля 1%. Розрізняють пер-

винні (прямий удар) і вторинні прояви блискавки.

Прямий удар блискавки – це безпосередня дія блискавки на будівлю, споруду, тварину, людину, дерево, що супроводжується електричним, те- пловим та механічним ефектами.

Вторинний прояв характеризується появою наведених потенціалів під час близьких розрядів блискавки на металевих елементах конструк- цій, в незамкнутих металевих контурах, які можуть викликати іскріння всередині будівель, споруд і тим самим ініціювати пожежу чи вибух.

Блискавкозахист – це система захисних заходів від блискавок, які га- рантують безпеку людей, збереження будівель і споруд, обладнання та матеріалів від вибухів, загорання й руйнування. Найпростішими і надій- ними способами захисту від блискавки є створення блискавковідводів (громовідводів). Вони бувають стержневі, тросові (антени), сітчасті і комбіновані.

За рівнем блискавкозахисту будівлі і споруди поділяються на три ка- тегорії, що визначається, головним чином, класом вибухонебезпечності згідно з ПУЕ.

До першої категорії належать будівлі та споруди з вибухонебезпеч- ними зонами класів В-0, В-1, В-20, В-21. В них зберігаються чи знахо- дяться легкозаймисті та горючі речовини, здатні утворювати газо-, пило-, пароподібні суміші, які можуть вибухнути за наявності іскри.

Друга категорія включає будівлі та споруди (класи В-2 В-21),в яких пароподібні суміші можуть з’явитися лише у разі аварії чи порушення технологічного процесу. Сюди же належать склади з вибухонебезпечни- ми матеріалами, горючими та легкозаймистими рідинами.

До третьої категорії належать будівлі та споруди з пожежонебез-

печними зонами класів П-1, П-2 та П-2а, зовнішні технологічні установ- ки, відкриті склади горючих речовин, димові труби підприємств і котель- них, башти та вишки різного призначення висотою 15 м і більше.

Будівлі та споруди першої і другої категорій необхідно захищати як від прямих ударів блискавки, так і від вторинних її проявів; третьої – як правило, лише від прямих ударів блискавки.

Будь-який блискавковідвід складається з блискавкоприймача, який безпосередньо сприймає удар блискавки; несучої опори, на якій розташо- вують блискавкоприймач; струмопроводу, яким струм блискавки стікає на землю; заземлювача, який забезпечує розтікання струму блискавки в землі.

Блискавкоприймачі виготовляють зі сталі довжиною 1-1,5 м і пло-

щею поперечного розрізу не менше 100 мм2.

Струмопроводи виготовляють зі стального дроту діаметром не мен-

ше 6 мм.

Заземлювачі роблять з металевих труб, кутників або стержнів анало-

гічно до заземлювачів електроустановок.

Зона захисту громовідводу – це частина простору, всередині якого будівлі, споруди та інші об’єкти захищені від ударів блискавки з певним

рівнем надійності 95% (тип Б) і понад 99% (тип А). Розкид зони захисту блискавковідводу визначають за спеціальними формулами.

Захист від електростатичної індукції (вторинний прояв блискавки) здійснюється приєднанням устаткування до заземлювача для відведення електростатичних зарядів в землю. Захист від занесення високих потенці- алів у будівлю здійснюється приєднанням до заземлювача металоконст- рукцій. Перемички між металоконструкціями в місцях їхнього зближення менше ніж на 10 см зварюють, щоб уникнути проявів електромагнітної індукції та іскри.

Заходи безпеки при проявах атмосферної електрики здійснюються таким чином:

у приміщенні: зачинити кватирки і вікна; відімкнути непотрібне освітлення і радіотрансляційну мережу; не перебувати поруч із трубами центрального опалення, заземлення, телефоном (ближче 1 м);

поза приміщенням: не шукати укриття поруч з лінією електропе- редач, місцями розміщення блискавковідводів і високих поодиноких де- рев, спорудами, щитовими і трансформаторними підстанціями;

не перебувати у водоймах під час грози;

не їздити верхи і т. п.

 

4.10. Безпека при роботі з електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ)