Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јтмосферна електрика та захист в≥д нењ




 

јтмосферна електрика Ц особливий вид електричних зар€д≥в, що нагромаджуютьс€ ≥ розпод≥л€ютьс€ на хмарах внасл≥док аеродинам≥чних ≥ терм≥чних процес≥в в атмосфер≥.

Ѕлискавка Ц електричний розр€д в атмосфер≥ м≥ж зар€дженими хма-

рою ≥ землею, м≥ж хмарами, що мають р≥знойменний зар€д. ƒовжина ка-

налу блискавки може дос€гти к≥лькох к≥лометр≥в з потенц≥алом в≥д 106 до

109 ¬. ¬насл≥док розр€ду на землю по каналу блискавки прот≥каЇ струм силою до 230-250 кј, створюючи температуру б≥льш €к 30 000 ∞—. “ак≥ розр€ди мають високу пожежну небезпеку. ўосекунди земну кулю ура- жують в середньому б≥льше 100 блискавок. ѕитома вага пожеж, що ви- никають в≥д ураженн€ блискавками, складаЇ б≥л€ 1%. –озр≥зн€ють пер-

винн≥ (пр€мий удар) ≥ вторинн≥ про€ви блискавки.

ѕр€мий удар блискавки Ц це безпосередн€ д≥€ блискавки на буд≥влю, споруду, тварину, людину, дерево, що супроводжуЇтьс€ електричним, те- пловим та механ≥чним ефектами.


¬торинний про€в характеризуЇтьс€ по€вою наведених потенц≥ал≥в п≥д час близьких розр€д≥в блискавки на металевих елементах конструк- ц≥й, в незамкнутих металевих контурах, €к≥ можуть викликати ≥скр≥нн€ всередин≥ буд≥вель, споруд ≥ тим самим ≥н≥ц≥ювати пожежу чи вибух.

Ѕлискавкозахист Ц це система захисних заход≥в в≥д блискавок, €к≥ га- рантують безпеку людей, збереженн€ буд≥вель ≥ споруд, обладнанн€ та матер≥ал≥в в≥д вибух≥в, загоранн€ й руйнуванн€. Ќайпрост≥шими ≥ над≥й- ними способами захисту в≥д блискавки Ї створенн€ блискавков≥двод≥в (громов≥двод≥в). ¬они бувають стержнев≥, тросов≥ (антени), с≥тчаст≥ ≥ комб≥нован≥.

«а р≥внем блискавкозахисту буд≥вл≥ ≥ споруди под≥л€ютьс€ на три ка- тегор≥њ, що визначаЇтьс€, головним чином, класом вибухонебезпечност≥ зг≥дно з ѕ”≈.

ƒо першоњ категор≥њ належать буд≥вл≥ та споруди з вибухонебезпеч- ними зонами клас≥в ¬-0, ¬-1, ¬-20, ¬-21. ¬ них збер≥гаютьс€ чи знахо- д€тьс€ легкозаймист≥ та горюч≥ речовини, здатн≥ утворювати газо-, пило-, паропод≥бн≥ сум≥ш≥, €к≥ можуть вибухнути за на€вност≥ ≥скри.

ƒруга категор≥€ включаЇ буд≥вл≥ та споруди (класи ¬-2 ¬-21),в €ких паропод≥бн≥ сум≥ш≥ можуть зТ€витис€ лише у раз≥ авар≥њ чи порушенн€ технолог≥чного процесу. —юди же належать склади з вибухонебезпечни- ми матер≥алами, горючими та легкозаймистими р≥динами.

ƒо третьоњ категор≥њ належать буд≥вл≥ та споруди з пожежонебез-

печними зонами клас≥в ѕ-1, ѕ-2 та ѕ-2а, зовн≥шн≥ технолог≥чн≥ установ- ки, в≥дкрит≥ склади горючих речовин, димов≥ труби п≥дприЇмств ≥ котель- них, башти та вишки р≥зного призначенн€ висотою 15 м ≥ б≥льше.

Ѕуд≥вл≥ та споруди першоњ ≥ другоњ категор≥й необх≥дно захищати €к в≥д пр€мих удар≥в блискавки, так ≥ в≥д вторинних њњ про€в≥в; третьоњ Ц €к правило, лише в≥д пр€мих удар≥в блискавки.

Ѕудь-€кий блискавков≥дв≥д складаЇтьс€ з блискавкоприймача, €кий безпосередньо сприймаЇ удар блискавки; несучоњ опори, на €к≥й розташо- вують блискавкоприймач; струмопроводу, €ким струм блискавки ст≥каЇ на землю; заземлювача, €кий забезпечуЇ розт≥канн€ струму блискавки в земл≥.

Ѕлискавкоприймач≥ виготовл€ють з≥ стал≥ довжиною 1-1,5 м ≥ пло-

щею поперечного розр≥зу не менше 100 мм2.

—трумопроводи виготовл€ють з≥ стального дроту д≥аметром не мен-

ше 6 мм.

«аземлювач≥ робл€ть з металевих труб, кутник≥в або стержн≥в анало-

г≥чно до заземлювач≥в електроустановок.

«она захисту громов≥дводу Ц це частина простору, всередин≥ €кого буд≥вл≥, споруди та ≥нш≥ обТЇкти захищен≥ в≥д удар≥в блискавки з певним


р≥внем над≥йност≥ 95% (тип Ѕ) ≥ понад 99% (тип ј). –озкид зони захисту блискавков≥дводу визначають за спец≥альними формулами.

«ахист в≥д електростатичноњ ≥ндукц≥њ (вторинний про€в блискавки) зд≥йснюЇтьс€ приЇднанн€м устаткуванн€ до заземлювача дл€ в≥дведенн€ електростатичних зар€д≥в в землю. «ахист в≥д занесенн€ високих потенц≥- ал≥в у буд≥влю зд≥йснюЇтьс€ приЇднанн€м до заземлювача металоконст- рукц≥й. ѕеремички м≥ж металоконструкц≥€ми в м≥сц€х њхнього зближенн€ менше н≥ж на 10 см зварюють, щоб уникнути про€в≥в електромагн≥тноњ ≥ндукц≥њ та ≥скри.

«аходи безпеки при про€вах атмосферноњ електрики зд≥йснюютьс€ таким чином:

у прим≥щенн≥: зачинити кватирки ≥ в≥кна; в≥д≥мкнути непотр≥бне осв≥тленн€ ≥ рад≥отрансл€ц≥йну мережу; не перебувати поруч ≥з трубами центрального опаленн€, заземленн€, телефоном (ближче 1 м);

поза прим≥щенн€м: не шукати укритт€ поруч з л≥н≥Їю електропе- редач, м≥сц€ми розм≥щенн€ блискавков≥двод≥в ≥ високих поодиноких де- рев, спорудами, щитовими ≥ трансформаторними п≥дстанц≥€ми;

не перебувати у водоймах п≥д час грози;

не њздити верхи ≥ т. п.

 

4.10. Ѕезпека при робот≥ з електронно-обчислювальними машинами (≈ќћ)

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1247 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

424 - | 409 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.