Електричний струм, проходячи через живий організм, спричиняє те-
рмічну, електролітичну, механічну і біологічну дії.
Термічна дія струму характеризується нагріванням тканин і виник-
ненням опіків.
Електролітична дія струму призводить до розкладу молекул рідин вну- трішнього середовища організму на іони і спрямованого руху катіонів до ка- тоду, аніонів до аноду, що супроводжується порушенням гомеостазу.
Механічна дія струму полягає в ушкодженні (розриві, розшаруванні) різних тканин організму, у тому числі м’язової тканини, стінок кровонос- них судин, нервів і навіть кісток.
Біологічна дія струму виражається у порушенні біологічних процесів
у живому організмі (передачі нервових імпульсів, дихання, роботи сер-
ця).
Розрізняють два види ураження організму людини електричним струмом: електрична травма й електричний удар.
Електротравма – це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги у вигляді місцевих пошкоджень тканин й органів: електричні опіки, електроофтальмія, електрознаки, металізація шкіри, пориви шкіри, м’язів, вивихи суглобів, переломи кісток внаслідок нездо- ланих судомних скорочень м’язів від дії струму.
Електричні опіки складають більше 65% електротравматизму. Вони можуть бути поверхневими, коли уражається шкіра, та глибокими – при ураженні шкіри і більш глибоких тканин тіла. Залежно від умов їх виник- нення електричні опіки поділяються на контактні, дугові і змішані:
– контактні опіки виникають при безпосередньому контакті людини з джерелом струму, коли струм значної сили проходить через певну діля- нку тіла людини й електрична енергія перетворюється у теплову;
– дугові опіки є наслідком дії на тіло людини електродуги, темпера-
тура якої близько 3500 °С.
– змішані опіки – це результат одночасної дії на тіло людини як елек-
тричного струму, так і електродуги.
Електричні опіки бувають 4-х ступенів:
1-й ступінь - почервоніння шкіри;
2-й ступінь - утворення пухирців;
3-й ступінь - змертвіння шкіри;
4-й ступінь - обвуглення тканин.
Контактний струм великої сили викликає важкі опіки в місцях входу
і виходу, а електродуга, як правило, призводить до глибокого відмирання й обвуглювання тканин.
Інтенсивне випромінювання УФ-променів електродугою може ви- кликати електроофтальмію – запалення кон’юнктиви, рогівки і слизової оболонки повік.
Електрознаки (електричні позначки) – це чітко окреслені на тілі лю- дини плями сірого, блідо-жовтого, жовтого кольору круглої або овальної форми глибиною до 1-1,5 мм, найчастіше у вигляді мозолів, синців. Вони, як правило, безболісні і швидко піддаються лікуванню.
Металізація шкіри – це проникнення в шкіру людини дрібних части- нок розплавленого металу під дією електродуги. Металізація має місце на відкритих частинах тіла – руках та обличчі. Уражена ділянка має шорстку поверхню і є болючою.
Електричний удар – це порушення живих тканин організму під впливом електричного струму, яке проявляється загальною дією на лю- дину, мимовільним судомним скороченням м’язів, іншими розладами.
Залежно від наслідку ураження електричні удари поділяються на 4
ступеня:
1-й ступінь - судомні скорочення м’язів без втрати свідомості;
2-й ступінь - судомні скорочення м’язів з втратою свідомості,
але дихання і робота серця не порушуються;
3-й ступінь - втрата свідомості та порушення серцевої діяльності або дихання;
4-й ступінь - електричний шок та клінічна смерть.
Ознаки електричного шоку: глибокі розлади дихання, кровообігу, нервової системи та інших систем організму. При клінічній смерті спо- стерігається зупинка роботи серця, відсутність пульсу, дихання, синюш- ність шкіри і слизових оболонок, різке розширення очей і відсутність ре- акції на світло. Якщо потерпілому не надати екстреної долікарської допомоги, настає біологічна смерть.
У разі негайного звільнення потерпілого від дії електричного струму
та надання необхідної допомоги (штучне дихання, масаж серця) існує ви-
сока ймовірність збереження його життя.
