Наявність високого тиску і температури води та пари у водогрійних і парових котлах створюють підвищену небезпеку при їх експлуатації. Ос- новними причинами аварій при експлуатації парових та водогрійних кот- лів можуть бути:
1) порушення водного режиму котла;
2) перевищення робочого тиску;
3) дефекти проектування котла;
4) дефекти, допущені при виготовленні та ремонті котла;
5) зниження механічної міцності котла в процесі експлуатації тощо.
Порушення водного режиму може призвести до відкладання на внут- рішніх стінках котла теплонепровідного накипу з різних солей (Ca(HCO3)2; Mg(HCO3)2; CaSO4 та ін.). Вода і димові гази можуть викли- кати корозію, яка знижує механічну цінність котла.
Для забезпечення безаварійної роботи котлів їх обладнують необхід-
ною апаратурою і контрольно-вимірювальними приладами: манометра- ми, запобіжними клапанами, водопоказуючими пристроями, запірними і спускними пристроями, а окремі конструкції – автоматичною апаратурою контролю.
Відповідно до вказаних Правил посудини встановлюються в місцях, де не буває скупчення людей, а також в окремих будівлях. При встанов- ленні посудин необхідно передбачити можливість їх вільного огляду, ре- монту й очищення.
Не допускається встановлення посудин, що реєструються в держав- них органах нагляду, в житлових, громадських і побутових приміщеннях, а також у приміщеннях і будівлях, що до них прилягають.
Всі елементи котлів, трубопроводів, пароперегрівачів і допоміжного уста- ткування з температурою стінки зовнішньої поверхні вище 430С в доступних для обслуговування місцях повинні бути покриті тепловою ізоляцією.
Водогрійні і парові котли з температурою води не вище 115 °С, по-
тужністю від 0,1 до 3 МВт і парові котли з тиском пари не вище 0,07
МПа не реєструються в органах державного нагляду, а вимоги безпеки до їх експлуатації регламентовані галузевими стандартами. Їх дозволяється встановлювати у приміщеннях не нижче ІІ категорії вогнестійкості. До-
пускається примикання котелень до виробничих приміщень за умови розділення їх протипожежною стіною. Висота приміщення котельні має бути не менше 2,6 м, а площа під один котел – 18 м2; двері повинні від- криватись назовні, не мати засувів всередині; вентиляція передбачається припливно-витяжна.
Котельня повинна бути обладнана засобами пожежегасіння відповід-
ного до норм на протипожежне устаткування і ремонт, установленими
Правилами пожежної безпеки України (ДНАОП 0,01 – 1.01.95).
Водогрійні котли потужністю понад 400 кВт (4 МВт) обладнують не менше як двома запобіжними клапанами.
Всі елементи котлів, трубопроводів, пароперегрівачів і допоміжного уста- ткування з температурою стінки зовнішньої поверхні вище 430С в доступних для обслуговування місцях повинні бути покриті тепловою ізоляцією.
Кожен котел підлягає технічному огляду інспектором органів Держ-
промгірнагляду до пуску в роботу, періодично в процесі експлуатації, а в необхідних випадках – позачерговому огляду. Технічний огляд котлів складається із зовнішнього і внутрішнього оглядів (один раз на 4 роки) та гідравлічного випробування (один раз на 8 років) згідно паспорту на по- судину.