Захисні огородження – це технічні засоби, що створюють пере- шкоду між людиною і небезпечним виробничим фактором і запобігають проникненню людини, її рук, ніг, голови в небезпечну зону або дії такого фактора на людину в аварійних ситуаціях.
Відповідно до існуючих вимог усі приводи, передачі, рухомі деталі, робочі органи повинні бути обладнанні захисними огородженнями, які надійно захищають людину від виходу (вильоту) з небезпечної зони стружки металу, крапель розплавленого металу, агресивних рідин, різних випромінювань тощо. Такі огородження застосовуються як перешкоди можливому падінню людини з висоти або у криниці, траншеї і т.п. Роботи на устаткуванні, з якого зняте передбачене огородження чи воно неспра- вне, забороняються.
Залежно від призначення, огородження мають різне конструктивне виконання. Виготовляють його зі спеціального листового металу, метале- вої сітки, пластмаси, а в деяких випадках – зі спеціальних матеріалів (на- приклад для захисту від радіоактивного випромінювання). Вони поділя- ються на стаціонарні і переносні.
За своїм конструктивним оформленням стаціонарне огородження ви- конується як невід’ємна частина устаткування чи обладнання. Воно може бути відкидним і знімним.
Відкидні огородження використовуються для укриття робочих вуз- лів, передавальних систем та інших механізмів, що вимагають частого втручання людини до цих механізмів. До них належать кожухи, футляри, дверцята і т.п. Вони приєднуються до нерухомих частин машин (корпу- сів) за допомогою петель, навісів і відносно легко відкриваються.
Знімні огородження використовуються для укриття приводних і пе-
редавальних механізмів, що не вимагають налагодження, огляду під час усього міжремонтного періоду роботи устаткування. Вони приєднуються до машин болтами, гвинтами і т.п.
Переносні (тимчасові) огородження використовуються під час ре- монтних і налагоджувальних робіт для захисту людини від випадкових дотиків до рухомих механізмів, до струмопровідних частин.
Якщо обслуговується технологічне устаткування на висоті, робочі майда-
нчики для запобігання падінню людини обладнують відповідним чином.
Огородження повинно мати надійне кріплення до основного облад-
нання, легко відкриватись і надійно закриватись.
Огородження з металевих сіток (решіток) розміщують не ближче як за 50 мм від рухомих деталей.
Захисні огородження мають бути завжди у справному стані, мати не-
обхідну міцність.
Захисні огородження повинні відповідати таким вимогам:
1) забезпечувати надійний захист працюючих від дії небезпечних і
шкідливих факторів;
2) не ускладнювати спостереження за роботою механізмів;
3) не впливати негативно на виробничий процес;
4) не підвищувати рівень шуму і вібрації;
5) бути простими у виготовленні та експлуатації;
6) відповідати вимогам технічної естетики.
Відповідно до державних стандартів огородження ззовні повинні бу- ти пофарбовані в жовтий колір. На зовнішньому боці огородження, як правило, наноситься або прикріплюється певний попереджувальній знак (знак безпеки).
Запобіжні пристрої призначені для зупинення (відключення) облад- нання у випадках, коли певний контрольований параметр (тиск, темпера- тура і ін.) може з різних причин у процесі роботи виходити за встановлені межі, створюючи при цьому аварійну ситуацію.
Запобіжними пристроями можуть бути муфти, обмежувачі вантажо- підйомності, зрізні штифти та шпильки, регулятори частоти обертання (для запобігання механічним перевантаженням устаткування), кінцеві вимикачі, упори, спеціальні пристрої для зупинення рухомої частини об- ладнання (для запобігання переміщенню частин машин за встановлені межі), запобіжні пластини (на різних гідравлічних та пневматичних сис- темах), пружинні і гідравлічні обмежувачі вантажопідйомності (на під- йомних кранах).
Для захисту вентилів балонів з газами від пошкоджень застосовують ковпаки, а для захисту людини при роботі на висоті – запобіжний пояс.
Блокувальні пристрої призначаються в конструкціях машин для за-
побігання аваріям. Наприклад, куліса важеля коробки передач трактора запобігає включенню одночасно двох передач. За допомогою блокуваль- ного пристрою можна: призупинити роботу певного приводу, якщо з ньо- го знято огородження, запобігти відкриттю дверей у приміщенні з висо- кою концентрацією шкідливих речовин, якщо в ньому вийшла з ладу вентиляція тощо.
При електричному блокуванні дверей приміщення, в якому знахо- диться електронебезпечна установка, в разі відчинення дверей розмика- ється електричне коло магнітного пускача, і електрична установка відми- кається від електричної мережі.
Блокувальні пристрої використовуються для відімкнення чи попере- дження можливості появи джерела небезпеки у випадку відсутності захи- сного пристрою. За принципом дії вони поділяються на: механічні, елект- ронні, пневматичні, комбіновані.
Прикладом блокування руху людини у транспортному засобі висту- пають ремені безпеки. Вони значною мірою знижують травматизм при дорожньо-транспортних випадках. Кількість поранених у таких випадках зменшується у 2,4, а загиблих – у 3,7 рази.
Гальмівні пристрої призначені для швидкої зупинки машин, рухо-
вих частин виробничого обладнання, утримання вантажів у піднятому положенні та ін.
Період часу з моменту виявлення небезпеки і до повної зупинки ма-
шини можна зобразити у вигляді такої формули:
t = t1+t2+t3,
де: t1 – час одержання інформації про небезпеку і реакції оператора; t2 – час затримки сигналу в окремих ланках системи гальмування; t3 – час дії гальму вального пристрою до повної зупинки.
Реакція оператора залежить від індивідуальних особливостей, віку, професійного рівня і становить 0,4-1,2 сек. Час гальмування (t2) – для ав- томобільних гальм з гідравлічним приводом 0,15-0,25 сек., для гальм із пневматичним приводом 0,4-0,8 сек. Час гальмування для сухих доріг –
0,8-1,2 сек.
