Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ормуванн€ абсолютноњ монарх≥њ в –ос≥њ, њњ особливост≥




ѕравове визначенн€ самодержавства м≥ститьс€ в артикул≥ 20: "…ого ¬еличн≥сть - самодержавний монарх, €кий н≥кому на св≥т≥ про своњ справи зв≥т дати не маЇ; але силу ≥ владу маЇ своњ держави й земл≥, €ко христи€нський государ, з власноњ вол≥ ≥ добромисн≥стю управл€тиї.

” жовтн≥ 1721 р. у зв'€зку з перемогою в ѕ≥вн≥чн≥й в≥йн≥ ”р€довий сенат ≥ —в€щенний —инод присвоюють ѕетру I титул ЂЅатька Ѕатьк≥вщини ≤мператора ¬серос≥йськогої. ¬ченн€ про те, що влада ≥снуЇ в ≥нтересах держави ≥ дл€ держави, проводив у ћоскв≥ ёр≥й  рижан≥ч, пот≥м ‘еофан ѕрокопович у Ђѕравд≥ вол≥ монаршоњї.

≤мператор мав право видавати будь-€к≥ закони. ¬ол€ монарха визнавалас€ Їдиною юридичною джерелом закону. ћонарх - джерело виконавчоњ влади та голова вс≥х державних установ. ѕрисутн≥сть монарха в певному м≥сц≥ припин€ло д≥ю вс≥Їњ адм≥н≥страц≥њ, ≥ влада переходила автоматично до монарха. ¬с≥ установи ≥мпер≥њ повинн≥ були виконувати укази ≥ постанови монарха, €кий був верховним суддею ≥ джерелом вс≥Їњ судовоњ влади. ¬≥н м≥г вир≥шувати будь-€к≥ справи незалежно в≥д р≥шенн€ будь-€ких судових орган≥в.

≤мператор - фактично глава рос≥йськоњ православноњ церкви. ” 1721 р. був утворений —инод, €кий п≥дпор€дковувавс€ —енату. ÷ерква перетворилас€ на державну установу нар≥вн≥ з будь-€кою ≥ншою колег≥Їю (з де€кими застереженн€ми). “аким чином, монарх перетворивс€ на юридичного главу церкви. –≥шенн€ монарха не залучено до обговоренн€. ¬≥дпов≥дно, ≥деолог≥чна роль церкви була втрачена.

ƒо к≥нц€ XVII-початку XVIII ст. в –ос≥њ ви€вилис€ вс≥ типов≥ ознаки абсолютноњ монарх≥њ:

1) централ≥зац≥€ державного управл≥нн€, зм≥цненн€ державного контролю (в 1722 р. була заснована прокуратура). ƒо к≥нц€ XVII ст. число воЇвод зросла до двохсот п'€тдес€ти, вони зосередили всю адм≥н≥стративну, судову ≥ в≥йськову владу на м≥сц€х, п≥дкор€ючись центру, а в к≥нц≥ XVII ст. були утворен≥ б≥льш≥ адм≥н≥стративн≥ одиниц≥ - розр€ди;

2) у занепад прийшли станово-представницьк≥ органи (зокрема, перестали скликатис€ земськ≥ собори);

3) був створений сильний профес≥йний бюрократичний апарат (цьому спри€ла зам≥на наказ≥в колег≥€ми);

4) –ос≥€ в 1721 р. стала ≥мпер≥Їю, посилилис€ њњ експанс≥он≥стськ≥ устремл≥нн€;

5) законодавчо був регламентований правовий статус р≥зних стан≥в;

6) основною опорою самодержавства став консол≥дований шар пом≥щик≥в-землевласник≥в (Ђшл€хетстваї);

7) у сусп≥льств≥ стала панувати патр≥архальна ≥деолог≥€ (недарма з 1721 р. ѕетра I стали оф≥ц≥йно ≥менувати Ђбатьком ¬≥тчизниї).

–уш≥йн≥ сили та умови утворенн€ абсолютноњ монарх≥њ в –ос≥њ пом≥тно в≥др≥зн€ютьс€ в≥д передумов виникненн€ абсолютизму в «ах≥дн≥й ™вроп≥. Ќаприклад, абсолютна монарх≥€ в ™вроп≥ складалас€ в умовах розвитку кап≥тал≥стичних в≥дносин ≥ в≥дм≥ни старих феодальних ≥нститут≥в (особливо кр≥посного права), а абсолютизм у –ос≥њ сп≥впав з розвитком кр≥посництва. ќтже, багато автор≥в традиц≥йно в≥днос€ть виникненн€ абсолютизму в –ос≥њ до пер≥оду ѕетровських реформ, вважаючи, що самодержавство XV-XVII ст. не можна розгл€дати в €кост≥ абсолютноњ монарх≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 576 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

561 - | 450 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.