Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–ос≥йське мистецтво к≥нц€ х≥х - початку ’’ стол≥тт€




 ≥нець ’≤’ - початок ’’ стол≥тт€ - переломна епоха у вс≥х сферах соц≥ального, пол≥тичного та духовного житт€. —кладн≥сть життЇвих процес≥в зумовили багатство форм художнього житт€. ¬с≥ види мистецтва - живопис, театр, граф≥ка, музика, арх≥тектура виступили за обновленн€ художньоњ мови, за високий профес≥онал≥зм. ’удожники шукають гармон≥ю та красу в навколишн≥й д≥йсност≥, багато з них вбачають свою м≥с≥ю у вихованн≥ почутт€ прекрасного.

¬еликий вплив на мистецтво початку ’’ стол≥тт€ мала революц≥€ 1905-1907 рр. ¬она пол€ризувала художн≥ сили, ч≥тко визначила ≥дейн≥ позиц≥њ багатьох творчих ≥ндив≥дуальностей, визвала до житт€ нов≥ художн≥ угруппуванн€, орган≥зац≥ю виставок, пер≥одичних видань з питань образотворчого мистецтва.

¬елику роль з≥грало художнЇ об`Їднанн€ "—в≥т мистецтва", €ке з≥брало кращ≥ художн≥ сили в ѕетербурз≥. ¬они видавали св≥й журнал, вже своњм ≥снуванн€м спри€ли консол≥дац≥њ художн≥х сил в ћоскв≥, а також створенню "—п≥лки рос≥йських художник≥в".

Ќа меж≥ стол≥ть сформувавс€ стиль модерн, €кий став пров≥дним у вс≥х сферах мистецтва, в першу чергу в арх≥тектур≥, зак≥нчуючи граф≥кою. ¬ образотворчих мистецтвах стиль модерн ви€вив себе: в скульптур≥ - особливою виразн≥стю силуету, динам≥чн≥стю композиц≥й, плинн≥стю форм; в живопису - символ≥кою образ≥в.

¬ 90-х роках розвиваЇтьс€ жанровий живопис, але дещо по ≥ншому, н≥ж в "класичному" вар≥ант≥ передвижник≥в 70-80-х рок≥в. Ќаприклад, зовс≥м з ≥ншого боку розкриваЇтьс€ тема сел€нства, €ке зовс≥м беззахисне - так зображуЇ село —. оров≥н. ≤снуванн€ в т€жк≥й прац≥ показав ј.јрх≥пов в картин≥ "ѕрачки". ѕрийом частковоњ композиц≥њ, начебто випадкового кадру акцентуЇ траг≥зм картини " ¬ дороз≥. —мерть переселенц€" —.≤ванова.

¬ 90-х роках в мистецтво входить художник, головним героЇм картин €кого - Ї роб≥тник. ¬ 1894 р. «`€вл€Їтьс€ картина ћ. асатк≥на "Ўахтарка", в 1895р.-"¬углекопи. «м≥на".

Ќа меж≥ в≥к≥в дещо ≥ншим був шл€х розвитку ≥торичноњ теми. ј.–€бушк≥н працюЇ скор≥ше в ≥сторично-побутовому жанр≥, н≥ж в чисто ≥сторичному. "–ос≥йськ≥ ж≥нки ’”≤≤ стол≥тт€ в церкв≥", "¬ес≥льний пот€г в ћоскв≥. ’”≤≤ стол≥тт€" та ≥нш≥ - це побутов≥ сцени з житт€ ћоскви. ’арактерна дл€ майстра тонка стил≥зац≥€, перш за все ви€вл€Їтьс€ в площинност≥ зображенн€, в побудов≥ пластичного та л≥н≥йного ритму, в колорит≥, побудованому на €скравих мажорних тонах, в загальному декоративному р≥шенн≥. ≤нод≥ –€бушк≥н використовуЇ сатиричн≥ ноти, ≥рон≥чне в≥дношенн€ до побуту.

Ѕ≥льше уваги прид≥л€Ї пейзажу в своњх ≥сторичних композиц≥€х ј.¬анецов. …ого улюбленою темою також Ї ’”≤≤ стол≥тт€, але не побутов≥ сцени, а арх≥тектура ћоскви (" ¬улиц€ в  итай-м≥ст≥.ѕочаток ’”≤≤ ст.").

Ќовий тип картини, в €кому особливо засвоЇн≥ та перекладен≥ на мову сучасного мистецтва фольклорн≥ художн≥ традиц≥њ, створив ‘.ћал€в≥н.  артини його глибоко символ≥чн≥, експресивн≥, це станков≥ твори, €к≥ одержали у художника монументально-декоративну трактовку. "—м≥х", "¬ихор" - реал≥стичн≥ зображенн€ сел€нський д≥вчат, €к≥ дзв≥нко см≥ютьс€ або несутьс€ в танку, це живопис з фактурним мазком, з узагальненою пластикою, в≥дсутн≥стю просторовоњ глибини, з розташованн€м ф≥гур на передньому план≥, що заповнюють собою всю плоск≥ть картини. ћал€в≥н сл≥дував у своЇму живопису шл€хом синтезу експресивного декоратив≥зму та реал≥стичного зображенн€ натури.

ќбраз –ус≥ €к ≥деальний, зачарований св≥т, що знаходитьс€ в гармон≥њ з природою постаЇ в творчост≥ ћ.Ќестерова. ¬же в в≥домому твор≥ "¬ид≥нн€ отроку ¬арфоломею" ми в≥дчуваЇмо захват перед св≥том, перед кожним деревом, кожною травинкою. ¬ них незм≥нним залишаЇтьс€ глибоке л≥ричне почутт€ краси природи, через €ку ≥ передаютьс€ висока духовн≥сть героњв, њх в≥дчужен≥сть в≥д мирськоњ метушн≥.

ћайстер присв€тив дек≥лька твор≥в —ерг≥ю –адонежському, створивши образ високоњ духовност≥("ён≥сть преподобного —ерг≥€","ѕрац≥ преподобного —ерг≥€"). Ќестеров багато займавс€ рел≥г≥йним монументальним живописом: разом з ¬аснецовим розписував  ињвський ¬олодимирський собор. ¬ його прагненн≥ до площинноњ трактовки композиц≥њ, ошатност≥, орнаментальност≥ пластичних ритм≥в ви€вивс€ вплив стилю модерн.

ƒл€ станкових твор≥в художника характерною Ї стил≥зац≥€, що ви€вилос€ в кращому твор≥, присв€ченому ж≥ноч≥й дол≥ -" ¬еликий постриг", з узагальнен≥стю силует≥в, площинност≥ ф≥гур, упов≥льненим ритуальним ритмом св≥тлих та темних пл€м. як завжди у Ќестерова одну з пров≥дних ролей граЇ пейзаж.

ѕейзажний жанр розвиваЇтьс€ на меж≥ стол≥ть теж по новому. ¬же в ранн≥х роботах  . оров≥на вир≥шуютьс€ суто живописн≥ проблеми- написати с≥ре на б≥лому, чорне на б≥лому ≥ т.≥. ƒл€  оров≥на св≥т - це бу€нн€ фарб. ¬≥н привн≥с в мистецтво реал≥стичн≥ традиц≥њ своњх вчител≥в —аврасова, ѕолЇнова, але мав ≥нший погл€д на св≥т, ставив перед собою зовс≥м ≥нш≥ задач≥. ¬ пейзажних роботах етюдного характеру, з насичен≥стю гострих, €скравих вражень в≥д житт€ великого м≥ста (" ѕарижськ≥ вогн≥"), показу р≥зного часу дн€, предмет≥в, що розчин€ютьс€ в св≥тлопов≥тр€ному середовищ≥, вил≥плених динам≥чним, живим мазком вже в≥дчуваЇтьс€ ≥мпес≥он≥стичн≥сть живописного стилю майстра. Ќа в≥дм≥ну в≥д ћане, ћоне, ѕ≥сарро,  оров≥н б≥льш емоц≥йний, ≥мпульсивний, театрал≥зований, зв≥дси €скрава насичен≥сть фарб та романтизм пейзаж≥в ("Ѕульвар  апуцинок", "ѕариж вноч≥. ≤тал≥йський бульвар").

ƒар живописц€ особливо €скраво ви€вл€Ї себе в театрально-декорац≥йному живопису.  оров≥н п≥дн€в театральну декорац≥ю та значенн€ художника в театр≥ на нову вищу ступ≥нь, що призвело до повного переосмисленн€ рол≥ художника в театр≥.

Ќоватором рос≥йського мистецтва на меж≥ стол≥ть став ¬.—еров. …ого "ƒ≥вчинка з персиками"(портрет ¬≥ри ћамонтовоњ), "ƒ≥вчина, осв≥тлена сонцем"(портрет ћар≥њ —имонович) - ц≥лий етап в рос≥ському мистецтв≥. ќбрази головних героњнь пронизан≥ в≥дчутт€м радост≥ житт€. ÷е дос€гаЇтьс€ завд€ки "легкост≥" ≥мпрес≥он≥стичного живопису, дл€ €кого характерним Ї "принцип випадкового", л≥пленн€ форми динам≥чним, в≥льним мазком, створюючим враженн€ св≥тлопов≥тр€ного середовища. јле на в≥дм≥ну в≥д ≥мпрес≥он≥ст≥в —еров н≥коли не розчин€Ї предмети в цьому середовищ≥ так, щоб вони дематер≥ал≥зувалис€, його композиц≥€ завжди усталена, маси знаход€тьс€ в р≥вноваз≥. ј головне, завжди присутн€ ц≥льн≥сть, узагальнен≥сть характеристики модел≥.

¬ сер≥њ портрет≥в художньоњ ≥нтел≥генц≥њ —еров ≥нтерпретуЇ њх образи глибоко ≥ндив≥дуально, на них лежить св≥тло ≥нтелектуальноњ виключеност≥ та натхненного творчого житт€. јнтичну колону нагадуЇ ф≥гура ™рмоловоњ, що п≥дкреслюЇтьс€ й вертикальним форматом картини. јле головним залишаЇтьс€ обличч€ - красиве, горде.  олорит будуЇтьс€ на сп≥вставленн≥ двох кольор≥в: чорного та с≥рого з великою к≥льк≥стю в≥дт≥нк≥в.

¬ рамках того ж парадного портрету (портрет кн€гин≥ ќрловоњ) —Їров створюЇ майже гротескний образ завд€ки п≥дкреслен≥й уваз≥ до деталей розк≥шного ≥нтер`Їру, а також акцентуванню де€ких деталей. “ака ж сама гротескн≥сть в картин≥ "ѕетро ≤" створюЇ образ скор≥ше не ≥рон≥чний, €к в портрет≥ ќрловоњ, а символ≥чний, передаючий зм≥ст ц≥лоњ епохи. ÷≥кавою Ї трактовка —Їровим ≥сторичноњ теми, зац≥кавлен≥сть €кою виникла у майстра п≥д впливом " —в≥ту мистецтва".

¬ к≥нц≥ ’≤’ стол≥тт€ розпочинаЇ св≥й творчий шл€х видатний рос≥йський живописець ћ.¬рубель. ¬же в 90-≥ роки складаЇтьс€ наповнений таЇмнич≥стю та майже демон≥чною силою стиль письма ¬рубел€, €кий не спутаЇш н≥ з €ким б≥льше. ¬≥н вил≥плюЇ форму начебто мозањку, завд€ки гострим кускам р≥зного кольору, начебто просв≥чуючи зсередини("ƒ≥вчина на тл≥ персидського килиму", "¬орожка").  ольоров≥ сполученн€ не в≥дображають реальн≥ в≥дношенн€ кольор≥в, а мають символ≥чне значенн€. ¬рубель т€ж≥Ї до л≥тературних сюжет≥в, прагнучи створити образи в≥чн≥, з великою духовн≥стю. ќсь чому, беручись за ≥люстрац≥њ до "ƒемона" в≥н в≥дходить в≥д принципа пр€мого ≥люструванн€ ≥ створюЇ в 1890 роц≥ свого "ƒемона сид€чого". ќбраз ƒемона - центральний у творчост≥ майстра, його основна тема. —учасники вбачали в "демонах" символ дол≥ ≥нтел≥гента - романтика, €кий намагаЇтьс€ вирватис€ з реальност≥ у св≥т мр≥й, але знову повертаЇтьс€ на землю. “раг≥зм св≥тосприйн€тт€ визначаЇ ≥ його портретн≥ характеристики.

Ќайб≥льш зр≥л≥ своњ граф≥чн≥ та живописн≥ роботи ¬рубель створюЇ на меж≥ стол≥ть - в жанр≥ пейзажу, потрету, книжковоњ ≥люстрац≥њ з характерним об"Їднанн€м реального й фантастичного, орнаментальност≥, ритм≥чно складним р≥шенн€м. як ≥  оров≥н, ¬рубель багато працюЇ в театр≥, кращ≥ його декорац≥њ виконан≥ до опер композитора –имського - орсакова.

ѕр€мим виразником символ≥зма та одним з перших ретроспектив≥ст≥в був ¬.Ѕорисов-ћусатов. …ого твори - елег≥чний сум за старим двор€нським побутом, за прекрасними дамами, майже неземними, вд€гненими в старовинн≥ костюми. —танков≥ твори майстра нагадують нав≥ть не декоративне панно, а скор≥ше гобелени. ѕрост≥р вир≥шуЇтьс€ умовно, ф≥гури знаход€тьс€ в роздумах, мр≥€х, начебто нереальн≥.

÷€ туга за минулим Ѕорисова-ћусатова об`Їднувала його з художниками "—в≥ту мистецтва"-орган≥зац≥њ, €ка викикла в 1898 роц≥ та об`Їднала майстр≥в художньоњ ел≥ти того часу. ѕочаток йому поклали вечори в будинку ќ.Ѕенуа, присв€чен≥ мистецтву, л≥туратур≥, музиц≥. Ћюдей, €к≥ збиралис€, об`Їднувала любов до прекрасного та впевнен≥сть, що в оточуюч≥й д≥йсност≥ ц€ краса в≥дсутн€. "—в≥т мистецтва" став одним з масштабних €вищ в рос≥йськ≥й художн≥й культур≥, в ньому брали участь майже вс≥ в≥дом≥ художники - Ѕенуа,—омов, Ѕакст, Ћансере, √олов≥н, ƒобужинський, ¬рубель, —Їров, . оров≥н, Ћев≥тан, Ќестеров, –€бушк≥н, –ер≥х,  устод≥Їв, ѕетров-¬одк≥н, ћал€в≥н. ¬елике значенн€ дл€ формуванн€ цього об"Їднанн€ мала особист≥сть —.ƒ€г≥лЇва, мецената й орган≥затора виставок, а р≥зн≥ше-≥мпресар≥о гастролей рос≥йського балету та опери за кордоном. «а його редакц≥Їю з 1899 по 1904 роки видаЇтьс€ журнал з т≥Їю ж назвою. ¬же в перших номерах журналу було сформульовано основн≥ положенн€ представник≥в об`Їднанн€- це стосувалос€ виключно проблеми художньоњ форми ≥ того, що головне завданн€ мистецтва-вихованн€ естетичних смак≥в рос≥йського сусп≥льства через знайомство з творами св≥тового мистецтва. ѕредставники "ћиру мистецтва" висунули ≥дею про критика-художника, а не вченого-мистецтвознавц€, €кий волод≥Ї високою профес≥йною культурою. “ип такого критика вт≥лював саме ќ.Ѕенуа. ¬ березн≥ 1903 року закрилас€ останн€ п`€та виставка "—в≥ту мистецтва", в грудн≥ 1904р. вийшов останн≥й номер журналу. Ѕ≥льша частина художник≥в перейшла в "—п≥лку рос≥йських художник≥в".

¬елику роль в≥д≥грав в д≥€льност≥ об"Їднанн€ "—в≥т мистецтва" - ќ.Ѕенуа, живописець, граф≥к, ≥люстратор, театральний художник, режисер, теоретик мистецтва. ћисленн€ Ѕенуа-це мисленн€ театрального художника, природа в творчост≥ €кого сприймаЇтьс€ у асоц≥ативному взаЇмозв`€зку з ≥стор≥Їю. Ѕенуа-≥люстратор - ц≥ла стор≥нка в ≥стор≥њ книги. Ўедевром книжковоњ ≥люстрац≥њ Ї граф≥чне оформленн€ "ћ≥дного вершника", головним героЇм €ких стаЇ арх≥тектурний пейзаж ѕетербургу. ƒ≥€льн≥сть Ѕенуа - художнього критика й ≥сторика-ц≥лий етап в ≥стор≥њ мистецтвознавчоњ науки.

—тав в≥домим €к театральний художник Ћ.Ѕакст, з ц≥лою галереЇю живописних та граф≥чних портрет≥в на перших виставках "—в≥ту мистецтва". ѕозн≥ше Ѕакст займавс€ лише театрально-декорац≥йною роботою, а виконан≥ майстром декорац≥њ ≥ костюми зробили його в≥домим на весь св≥т.

¬с≥ основн≥ проблеми книжковоњ граф≥ки мають м≥сце в творчост≥ ™.Ћансере. јрх≥тектура займаЇ велике м≥сце в його ≥сторичних композиц≥€х. ¬ граф≥ц≥ ћ.ƒобужинського представлений не т≥льки ѕетербург часу ѕушк≥на або ’”≤≤≤ стол≥тт€, а сучасне м≥сто, в передач≥ €кого головним Ї в≥дчутт€ траг≥зму.

¬изначне м≥сце в цей пер≥од займаЇ ћ.–ер≥х, ф≥лософ, етнограф, юрист, ≥сторик, ф≥лолог. ’арактерною рисою його творчост≥ Ї зверненн€ до всього людства, заклик до дружнього об`Їднанн€ вс≥х народ≥в, зв≥дси особливий монументал≥зм та еп≥чн≥сть його твор≥в.

¬ 1903 роц≥ виникло одне з самих крупних виставочних об`Їднань початку стол≥тт€ - "—п≥лка рос≥йських художник≥в". ќсновним жанром художник≥в став нац≥ональний пейзаж, картини сел€нськоњ –ос≥њ, в €ких присутн≥й ≥нтерес до передач≥ св≥тла й пов≥тр€, в €ких кол≥р набуваЇ декоративного характеру. —еред учасник≥в "—п≥лки" найб≥льш в≥дом≥  .ёон, створювавший панораму староњ ћоскви, ќ.–илов, ….√рабар. ¬ 1907 роц≥ була орган≥завана виставка художник≥в, посл≥довник≥в Ѕорисова-ћусатова " Ѕлакитна тро€нда", пров≥дним майстром €коњ вважаЇтьс€ ѕ. узнецов. Ќавкруги нього ще в роки навчанн€ об`Їдналис€ —ар`€н, —апунов, —удейк≥н, ѕетров-¬одк≥н, скульптор ћатвЇЇв. Ќа вс≥й д≥€льност≥ "Ѕлакитноњ тро€нди" лежить в≥дгук впливу стил≥стики модерну-площинно-декоративноњ стил≥зац≥њ форм, л≥н≥йних ритм≥в.

¬ 1910 роц≥ молод≥ художники -  ончаловський, ћашков,ЋЇнтулов,‘альк та ≥нш≥ об`Їдналис€ в орган≥зац≥ю "Ѕубновий валет". ¬они виступали проти символ≥чноњ складноњ художньоњ мови "Ѕлакитноњ тро€нди", њх вабило досл≥дженн€ матер≥альност≥ св≥ту, ч≥тка конструкц≥€ картини, предметн≥сть форми, ≥нтенсивн≥сть кольору. Ќе випадково саме натюрморт стане њх улюбленим жанром.

јрх≥тектура. Ќова епоха викликала до житт€ суттЇв≥ зм≥ни в арх≥тектур≥, перш за все в арх≥тектур≥ м≥ста. ¬иникають нов≥ типи арх≥тектурних споруд: фабрики та заводи, вокзали, магазини, банки, к≥нотеатри. ¬елике значенн€ мала по€ва нових буд≥вничих матер≥ал≥в: зал≥зобетону та металевих конструкц≥й, €к≥ дозволили перекривати г≥гантськ≥ простори, робити велик≥ в≥трини. ÷е пер≥од формуванн€ та утвердженн€ стилю модерн, типовим прикладом €кого в –ос≥њ була творч≥сть ‘.Ўехтел€, з притаманною йому асиметричн≥стю споруд, орган≥чним нарощуванн€м об`Їм≥в, р≥зним характером фасад≥в, введенн€м в арх≥тектурний декор стил≥зованих зображень кв≥т≥в, в≥траж≥в у в≥кнах з тим же мотивом орнаменту, р≥зноман≥тноњ фактури матер≥ал≥в у оформленн≥ ≥нтер`Їр≥в.

ћодерн представлений також в ћоскв≥ (Ѕудинок –€бушинського у ћикитських вор≥т). ћодерн в ѕетербурз≥ представлений будинком компан≥њ «≥нгер на Ќевському проспект≥, в облицюванн≥ споруди €кого використан≥ ц≥нн≥ породи каменю.

Ќа початку стол≥тт€ мали м≥сце також неорос≥йський стиль та неокласицизм в арх≥тектур≥. ¬ будинку ѕоловцева в ѕетербурз≥, арх≥тектора ‘ом≥на, в повн≥й м≥р≥ визначен≥ риси цього стилю: вир≥шенн€ фасаду в ≥оничному ордер≥, велик≥ в≥кна нап≥вротонди зимового саду, стил≥зований малюнок арх≥тектурних деталей. ¬ стил≥ неокласицизм працював арх≥тектор ўуко.

јле модерн не т≥льки визначена конструктивна система, в≥н самий посл≥довний стиль за ц≥л≥сним п≥дходом, ансамблевим р≥шенн€м ≥нтер`Їру. ћодерн характерний також дл€ мебл≥в, тканин, килим≥в, в≥траж≥в, керам≥ки, скла, в≥н в≥дзначаЇтьс€ скр≥зь своњми контурами та л≥н≥€ми, особливою колористичною гамою.

–ос≥йська скульптура на меж≥ ’≤’-’’ стол≥ть представлена дек≥лькома визначними ≥менами. ѕерш за все це ѕ.“рубецький, метод €кого досл≥дники називають ≥мпрес≥он≥стичним; ј.√олубк≥на, характерною особлив≥стю творчост≥ €коњ Ї глибокий демократизм.; —. оненков з конкретними, а не алегоричними образами сучасник≥в. «`€вл€Їтьс€ р€д талановитих молодих майстр≥в - ћеркуров, ћух≥на, Ўадр, €к≥ в 10-≥ роки т≥льки починали свою свою творчу д≥€льн≥сть, працювали в р≥зних напр€мках, але залишалис€ в≥рними рел≥стичним традиц≥€м.

 

 онтрольн≥ запитанн€.

1. як≥ стил≥стичн≥ проблеми виникають в Ївропейському мистецтв≥ середини ’≤’ стол≥тт€ ≥ чому?

2. ќхарактеризуйте основн≥ памТ€тники французькоњ арх≥тектури другоњ половини стол≥тт€.

3. –озкрийте значенн€ творчост≥ ≈.ћане дл€ формуванн€ нових ≥дей у французькому живопис≥?

4. ѕроанал≥зуйте основн≥ теор≥њ та методи ≥спрес≥он≥зму.

5. ѕо€сн≥сть, €к≥ виражальн≥ засоби та методи живопису та граф≥ки ≈.ƒега обТЇднують його з ≥мпрес≥он≥змом.

6. ѕросл≥дкуйте еволюц≥ю ≥мпрес≥он≥стичних тенденц≥й в творчост≥ ќ.–енуара.

7. як≥ риси особистост≥ ≥ творчост≥  .ћоне обумовили його роль ватажка ≥мпрес≥он≥ст≥в?

8. ќхарактеризуйте творч≥сть ј. —≥сле€,  .ѕ≥сарро та Ѕ. ћор≥зо

9. ” чому пол€гаЇ новаторська роль ќ.–одена у Ївропейськ≥й скульптур≥?

10. як≥ взаЇмозвТ€зки ви€вл€ютьс€ м≥ж ≥мпрес≥он≥змом та пост≥мпрес≥он≥змом?

11. –озкрийте значенн€ творчост≥ ѕ.—езана дл€ мистецьких пошук≥в майбутнього стол≥тт€.

12. ¬изнач≥ть основн≥ стил≥стичн≥ особливост≥ твор≥в ѕ.√огена.

13. як≥ живописн≥ шуканн€ та в≥дкритт€ ¬.¬ан √ога обумовили його вплив на наступн≥ покол≥нн€ живописц≥в?

14. ѕроанал≥зуйте етапи творчост≥ ј. “улуз-Ћотрека.

15. ѕор≥вн€йте живопис пуантел≥ст≥в ѕ. —≥нь€ка та ∆.—ьора з роботами ≥мпрес≥он≥ст≥в. ўо сп≥льного та в≥дм≥нного?

16. Ќа €ких концепц≥€х базуЇтьс€ творч≥сть майстр≥в символ≥зму? зокрема Ц √.ћоро та ѕ. де Ўавана?

17. як≥ стил≥стичн≥ риси поЇднуютьс€ в творчост≥ ќ.–едона?

18. як≥ завданн€ ставили перед собою учасники групи УЌаб≥Ф?

19. ўо р≥знить м≥ж собою таких наб≥ст≥в €к ѕ.—ерюзьЇ ≥ ћ.ƒем≥ в≥д колег ѕ.Ѕоннара та ≈.¬юй€ра?

20. як≥ сусп≥льно-економ≥чн≥ та культурн≥ обставини обумовили по€ву стилю модерн в Ївропейському та св≥товому мистецтв≥ рубежа стол≥ть?

21. ѕроанал≥зуйте художн≥ прийоми та методи стилю модерн.

22. як≥ конкретн≥ р≥шенн€ знаход€ть майстри модерну в арх≥тектур≥?

23. –озкрийте своЇр≥дн≥сть стил≥стики модерну у декоративному мистецтв≥.

24. ќхарактеризуйте кращ≥ дос€гненн€ митц≥в модерну в монументально-декоративному та станковому живопис≥.

25. ¬изнач≥ть, €к≥ ≥дењ модерну обумовили розкв≥т книжковоњ граф≥ки та плакату час≥в модерну.

 

–екомендована л≥тература.

 

1. јлпатов ћ.¬. Ётюды по всеобщей истории искусств.- ћ., 1979.

2. јлпатов ћ.¬. Ётюды по истории русского искусства: ¬ 2-х т.- ћ., 1967.

3. Ѕартенев ».ј., Ѕатажкова ¬.Ќ. ќчерки истории архитектурных стилей.- ћ., 1983.

4. Ѕолотина Ќ.—. ѕроблемы русского и советского искусства.- ћ., 1989.

5. ¬ентури Ћионелло. ’удожники нового времени.- ћ., 1956.

6. ¬ентури Ћ. ќт ћане до Ћотрека.- ћ.,1958.

7. ¬иппер Ѕ.–. —татьи об искусстве.- ћ., 1970.

8. ¬ласов ¬.√. —тили в искусстве. —ловарь.- “.1.- —пб.,1998.

9. ¬сеобща€ истори€ искусств: ¬ 6-и т. “.6, части 1 и 2.- ћ., 1965-66.

10. √ийу ∆.-‘. ¬еликие полотна.- ћ., 1995.

11. »стори€ искусств стран «ападной ≈вропы от ¬озрождени€ до нпчала ’’ века.- ћ., 1988.

12. »мпрессинизм. ѕисьма художников. ¬оспоминани€ ƒюран-–юэл€. ƒокументы.- Ћ., 1969.

13. »стори€ русского искусства: ¬ 2-х т..- ѕод ред. ћ.ћ. –аковй и ».¬. –€занцева.- ћ., 1979.

14.  агтор  . “ыс€чеглазый јргус.- ћ., 1990.

15. ћастера искусства об искусстве. “.5.  н.1-2.- ћ., 1969.

16. ћоран ј. »стори€ декоративно-прикладного искусства.- ћ., 1982.

17. Ќекрасова ≈.ј. –омантизм в английском искусстве.- ћ., 1975.

18. ѕам€тники мирового искусства. –усское искусство XIX- начала ’’ века.- ћ., 1972.

19. ѕрокофьев ¬.Ќ. ќб искусстве и искусствознании.- ћ., 1985.

20. –акова ћ.ћ. –усский натюрморт конца XIX Ц начала ’’ века.- ћ., 1975.

21. –ославець ќ.ћ. –еал≥зм у живопису ‘ранц≥њ ’≤’ стол≥тт€.-  ., 1969.

22. –усска€ художественна€ культура второй половины ’≤’ века.- ћ., 1988.

23. —арабь€нов ƒ.¬. »стори€ русское искусства второй половины ’≤’ века.  урс лекций.- ћ., 1989.

24. —арабь€нов ƒ.¬. –усска€ живопись XIX века среди европейских школ.- ћ., 1980.

25. —арабь€нов ƒ.¬. —тиль модерн. »стоки, истори€, проблемы.- ћ., 1989.

26. “арасенко ќ.ј. –усска€ живопись к.XIX Ц н. ’’ века.- ћ., 1991.

27. „егодаев ј.ƒ. »мпрессионисты.- ћ., 1971.

28. ‘едоров-ƒавыдов ј.ј. –усское и советское искусство.- ћ.,1975.

29. Ёфрос ј.Ё. ƒва века русского искусства.- ћ., 1969.

30. яворска€ ».¬. «ападноевропейское искусство XIX века.- ћ., 1962.

 

 

 

«м≥ст

 

–озд≥л 7. ™вропейське мистецтво першоњ половини ’≤’ стол≥тт€

 

7.1. «агальна характеристика художньоњ культуриЕЕЕЕЕЕЕЕ..

7.2. ћистецтво ‘ранц≥њЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...

7.3. ћистецтво јнгл≥њЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.

7.4. ћистецтво Ќ≥меччини та јвстр≥њЕЕЕ..ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.

7.5. ћистецтво –ос≥њЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ

 онтрольн≥ запитанн€ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.

–екомендована л≥тератураЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ

 

 

–озд≥л 8. ћистецтво ѕ≥вн≥чного ¬≥дродженн€.............................................

 

8.1. ћистецтво ‘ранц≥њ час≥в ƒругоњ ≥мпер≥њ та “ретьоњ республ≥киЕ...

8.2. ≤мпрес≥он≥змЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..

8.3. ѕост≥мпрес≥он≥змЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..

8.4. —имвол≥змЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..

8.5. —тиль ћодернЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ

8.6. ћистецтво ѕольщ≥ в ’≤’ стол≥тт≥ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...

8.7. ћистецтво –ос≥њЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.

 онтрольн≥ запитанн€ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.

–екомендована л≥тература ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 928 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1045 - | 677 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.053 с.