Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћистецтво ѕольщ≥




–озпод≥л крањни в 1795 роц≥ м≥ж –ос≥Їю, јвстр≥Їю та ѕрус≥Їю фактично позбавл€Ї ѕольщу державност≥, але роздробленн€ крањни стимулюЇ прагненн€ зберегти нац≥ональну Їдн≥сть та самобутн≥сть, ц≥л≥сн≥сть власноњ культури. як ≥ в ≥нших Ївропейських крањнах, пан≥вним напр€мком першоњ третини стол≥тт€ був класицизм-амп≥р,найц≥кав≥шим представником €кого у ѕольщ≥ був учень ‘.∆ерара ј.Ѕродовський. ѕаралельно з класицистами працюють митц≥ романтичних уподобань. “а найкращ≥ дос€гненн€ польського мистецтва, зокрема Ц живопису Ц належать до реал≥стичного напр€мку, найкращ≥ дос€гненн€ €кого формуютьс€ в середин≥ стол≥тт€.

—л≥д зауважити, що ѕольща прот€гом б≥льшоњ частини стол≥тт€ залишалась аграрною крањною ≥ в нац≥ональн≥й культур≥ цього часу саме сел€ни стали символом життЇдайност≥, в≥рност≥ традиц≥€м та над≥њ на майбутнЇ. “ому специф≥кою поольських пейзаж≥в чи побутових сцен став не привабливий мотив, €к у барб≥зонц≥в, а в≥дчутт€. що передовс≥м серед населенн€ с≥льськоњ м≥сцевост≥ можна знайти "справжню ѕольщу". –оль сел€нства €к класу, €к джерела ≥ скарбниц≥ народноњ культури обумовила своЇр≥дн≥сть польськоњ реал≥стичноњ школи.

ќдним з визначних сусп≥льних д≥€ч≥в 30-х Ц 40-х рок≥в стол≥тт€ ≥ талановитим живописцем був ѕетро ћ≥халовський. ”р€довець, що присв€тив себе орган≥зац≥њ г≥рничоњ справи в крањн≥, в≥н також однаково в≥ддано ≥ €скраво працював €к митець-романтик ≥ €к реал≥ст. «деб≥льшого майстер в≥дображав ≥сторичн≥ под≥њ, особливо -Цкампан≥њ Ќаполеона, €кого обожнював, та давн≥ш≥ героњчн≥ еп≥зоди польського минулого. «алишились численн≥ зображенн€ Ц часто у вигл€д≥ еск≥з≥в та замальовок Ц к≥расир≥в, гетьман≥в, вершники ≥ кон≥. зат€т≥ боњ, марш≥ кавалер≥њ тощо. ¬ п≥зн≥й фаз≥ творчост≥ ћ≥халовський часто звертаЇтьс€ до портрет≥в сел€н, виконуючи њх в стриман≥й с≥ро-рудаво-б≥л≥й гам≥. ћодел€ми були парубки та чолов≥ки з його маЇтк≥в ≥ митець трактуЇ ц≥ образи з пошаною, п≥дкреслюючи г≥дн≥сть та самоповагу. “ак≥ роботи €к "ѕарубок",приваблюють майстерн≥стю св≥тлот≥ньового моделюванн€, живою, виразною фактурою.

¬ жанр≥ реал≥стичного пейзажно-побутового жанру. першоњ половини стол≥тт€ одне з ч≥льних м≥сць належить яну ‘.ѕ≥варському (1795 Ц 1859). “очн≥ше кажучи. в його композиц≥€х поЇднуЇтьс€ зображенн€ природи з побутовими сценами з житт€ нижчих верств населенн€. “иповим прикладом може бути полотно " орчма "ќстанн≥й грош"". ¬ласне, ц≥ вуличн≥ м≥ськ≥ та с≥льськ≥ сценки в≥дтворен≥ подекуди несм≥ливо. з документальною детальн≥стю, але вони прокладають шл€х удосконаленню жанру. ”чнем ѕ≥варського був талановитий граф≥к та живописець ‘ранц  остревський (1826 Ц 1911). ¬≥н активно сп≥впрацював €к ≥ллюстратор у варшавськизх пер≥одичних виданн€х середини стол≥тт€, таких €к: " олосс€", "ћандр≥вник", "≤люстрований тижневик" тощо ≥ його численн≥ граф≥чн≥ роботи досить широко та гостро змальовують тогочасне житт€. ¬ живописних полотнах в≥н, €к ≥ його учитель, поЇднуЇ пейзажне тло, що нагадуЇ голандську манеруз нац≥ональними побутовими мотивами та типами людей, €к у "ѕожеж≥ в м≥стечку" "ѕродаж≥ л≥су".

¬исоким р≥внем майстерност≥ позначен≥ твори ƒжозефа Ўерментовського (1833 Ц 1876), €кий б≥льшу частину житт€ пров≥в у ѕариж≥ ≥ сформувавс€ €к живописець п≥д впливом барб≥зонц≥в. јле майстер збер≥гаЇ самобутн≥сть ≥ техн≥ки ≥ тематики, створюючи сувор≥ ≥ правдив≥, сумно-с≥руват≥ в тон≥ композиц≥њ "ѕохорон сел€нина", "—ироти". ¬одночас, живописна обдарован≥сть митц€ в тонкому за настроЇм полотн≥ "¬ парку", що випереджаЇ за в≥дтворенн€м €скравого враженн€ ≥мпрес≥он≥ст≥в. ƒо кращих роб≥т Ўерментовського належить "’удоба, що спускаЇтьс€ до водопою". “радиц≥йн≥ риси побутового живопису поЇднуютьс€ тут з вишукано-розмањтою гамою барв, що зазнають впливу м'€кого денного св≥тла, чисто пленерними ефектами.

–≥зноман≥тн≥сть зац≥кавлень притаманна творчост≥ ¬ойцеха √ерсона.(1831 Ц 1901). ¬≥н писав типов≥ дл€ вс≥х польських жанрист≥в мотиви в≥тчизн€ного села та звичањ ≥ повс€кденне житт€ його мешканц≥в. ћайстерним зразком цього напр€мку Ї "÷винтар у горах", де реальн≥ враженн€ зазнають творчоњ ≥нтерпретац≥њ, вт≥люючись в досконалу гру барв ср≥бл€стого колориту. ћитець писав також ≥сторичн≥ композиц≥њ, так≥ €к "ѕремислава", " оперник, що викладаЇ в –им≥" тощо. ÷≥кавим портретистом був Ѕонавентура ƒамбровський (1807 Ц 1862). „удовий портрет вроцлавського купц€ ѕала ѕел≥ццаро демонструЇ самовдоволену г≥дн≥сть ≥ спок≥й впевненоњ у соб≥ людини, ви€вл€ючи спецеф≥чн≥ риси представника "середнього класу".

ѕортретн≥ традиц≥њ ƒамбровського розвиваЇ та удосконалюЇ √енр≥х –одаковський (1823 Ц 1894), що навчавс€ у ¬≥дн≥ ≥ ѕариж≥ ≥ дос€г визнанн€ своњми роботами нав≥ть серед паризьких художн≥х критик≥в. ƒо найв≥дом≥ших твор≥в майстра належить портрет генерала √енр≥ха ƒемб≥нського, одного з воЇначальник≥в угорськоњ революц≥йноњ арм≥њ 1849 року. ѕортрет воконано в загальн≥й золотисто-зеленаво-коричнюват≥йгам≥ з €скравими акцентами червоного та блакит≥. √енерал сидить п≥д нав≥сою в≥йськового намету, спираючись щокою на кулак ≥ його спок≥йна, сповнена глибокоњ задуми постать контрастуЇ з динам≥чним рухом солдат на дальньому план≥.

√остортою соц≥ально-пол≥тичного п≥дтексту позначен≥ твори ћаксим≥л≥ана ∆еримського (1846 Ц 1874), що за короткий час недовгого житт€ виконав р€д високомайстерних твор≥в з глибоким зм≥стом ≥ високотехн≥чних. ќсобливо ц≥кавою Ї сер≥€, присв€чена в≥йськам повстанц≥в: "ѕох≥д улан≥в", "“ривога в обоз≥ повстанц≥в", "ѕ≥кет повстанц≥в" тощо. ѕод≥њ розвиваютьс€ пленер≥, композиц≥њ вир≥зн€ютьс€ увагою до деталей ≥, разом з тим, - свободою, лаг≥дно-гармон≥йним колоритом. “≥ ж риси притаманн≥ ≥ пейзажним творам майстра, таким €к "ѕейзаж ≥з сходом сонц€".

ѕ≥сл€ с≥чневого повстанн€ ≥ до к≥нц€ ’≤’ стол≥тт€ з одного боку посилюютьс€ царськ≥ утиски в≥дносно ѕольщ≥, а з ≥ншого Ц бурхливо розвиваютьс€ кап≥тал≥стичн≥ в≥дносини, особливо в розвинених рег≥онах навколо ¬аршави та Ћодз≥. јктив≥зуЇтьс€ сусп≥льна ≥де€ позитив≥зму €к програма всеб≥чного економ≥чного та сусп≥льно-культурного розвитку при усв≥домленн≥ неможливост≥ пол≥тичних зм≥н. ¬ галуз≥ образотворчого мистецтва ц≥ ≥дењ ви€вл€ютьс€ в посиленн≥ реал≥стичних тенденц≥й з виразним сусп≥льним забарвленн€м. ¬≥дносно с≥льськоњ тематики пейзажно-побуьового живопису ц≥ ≥дењ найповн≥ше вт≥лились в творчост≥ талановитого учн€ √ерсона ∆озефа ’ельмонського (1849 Ц 1911). Ќезважаючи на роки навчанн€ у ћюнхен≥ та багатор≥чне перебуванн€ у ѕариж≥ ’ельмонський залишивс€ типово польським живописцем. ¬ його творах поЇднуютьс€ в≥рн≥сть традиц≥€м нац≥онального мал€рства попередн≥х час≥в нав≥ть в≥дносно колориту, см≥лив≥сть характеристик ≥ висока фахова майстерн≥сть. “урбуючись про загальну правдив≥сть ≥ в≥рн≥сть реал≥€м, митець захоплюЇтьс€ см≥лив≥стю жест≥в та динам≥змом композиц≥њ. „асто зустр≥чаЇтьс€ у ’ельмонського мотив к≥нських запр€г≥в чи перегон≥в. ≤нод≥ цей мотив набуваЇ розвинутох фабули, €к наприклад у "¬≥д'њзд≥ гостей взимку" або " ≥нських торгах у Ѕалц≥". ѕор€д з цим з'€вл€ютьс€ твори майже документально-опов≥дного характеру з повс€кденного польського житт€: "Ќа фольварку", "Ѕабине л≥то" тощо. ќдним з кращих твор≥в митц€ Ї полотно "ѕеред корчмою" Ц з танцюючою серед болота вулиц≥ юрбою п≥дпитоњ с≥льськоњ б≥дноти. –≥вень високоњ фаховоњ майстерност≥ митц≥ ви€вл€Їтьс€ в майже г≥гантськ≥й "„етв≥рц≥" Ц блискучому щодо перспективноњ побудови полотн≥ з запр€гом коней, що несетьс€ через пусте поле просто на гл€дача.

÷≥кавим майстром тогочасного живопису, що в≥дображував житт€ ≥ побут гуцул≥в, був “еодор јхентович (1859 Ц 1936). …ого " оломийка" експресивно предаЇ настр≥йвогнистого танцю гуцульськоњ молод≥ на очах л≥тн≥х гл€дач≥в, що згромадились на призьб≥. ѕ≥зн≥ше майстер переходить на техн≥у пастел≥, створюючи дел≥катн≥ ж≥ноч≥ та дит€ч≥ портрети. ѕастеллю виконана ≥ в≥дома робота јхентовича "ѕроцес≥€ ≤ордану" з ≥њ акцентом на орнаментал≥зм л≥н≥њ ≥ поЇднанн≥ з характерн≥стю образ≥в.

—еред польських митц≥в ’≤’ стол≥тт€ найб≥льшоњ слави та загальноЇвропейського визнанн€ заслужив майстер, що поставив за мету своЇњ творчост≥ в≥дтворенн€ героњчного минулого своЇњ крањни. ян ћатейко (1838 Ц 1893) однаково в≥ртуозно ви€вив себе ≥ в ≥сторичному ≥ в портретному жанр≥. ¬ихованець  рак≥вськоњ школи красних мистецтв, ћатейко в роки навчанн€ багато сил ≥ часу в≥ддавретельному вивченню в≥тчизн€ноњ ≥стор≥њ, побуту, звичањв староњ ѕольщ≥, виконуючи незчисленну к≥льк≥сть замальовок та еск≥з≥в арх≥тектури, костюм≥в, предмет≥в побуту тощо, а також начерк≥в з натури. ѕевний в≥дбиток на формуванн€ творчоњ особистост≥ митц€ наклало ≥ досить недовге навчанн€ в ћюнхен≥ та ¬≥дн≥, поњздки до ≤тал≥њ та ‘ранц≥њ. ѕроте, справжн≥м джерелом натхненн€ дл€ ћатейка завжди був р≥дний  рак≥в.

¬же його перше полотно €к ц≥лком самост≥йного автора зробило його в≥домим. Ќаписаний п≥д враженн€м переживань через поразку повстанн€ 1861 року, "—таньчик на балу у королеви Ѕони" маЇ автопортретний характер. ¬ образ≥ придворного блазн€ ћатейко передаЇ драму шл€хетноњ людини, що вбол≥ваЇ за долю ¬≥тчизни. ¬иразн≥сть композиц≥њ будуЇтьс€ на контрастах: протиставленн≥ блазн≥вського од€гу —таньчика та його одухотвореного обличч€ мислител€, нерухом≥стю постат≥ геро€, що сидить глибок≥й задум≥ та рухливому натовпу придворних на другому план≥. ѕ≥сл€ остаточного траг≥чного завершенн€ польського повстанн€ ћатейко пише "ѕропов≥дь —карги", що отримуЇ золоту медальу ѕариж≥. √ероЇм багатоф≥гурноњ композиц≥њ став ѕетро —карга, що виголошуЇ полум'€ну пропов≥дь перед королем «≥гмундом ≤≤≤ ¬азою, викриваючи байдужу безд≥€льн≥сть та самозакохан≥сть магнат≥в, що протисто€ли утворенню Їдиноњ м≥цноњ держави. Ќа зм≥ну г≥рким роздумам —таньчика приходить см≥ливий виклик, активна д≥йов≥сть —карги.

Ќайуславлен≥шим серед сучасник≥в твором ћатейка стала гранд≥озна "√рюнвальдська битва".  артина вражаЇ €к фаховою майстерн≥стю так ≥ глибиною ви€вленн€ сут≥ под≥њ, д≥йсно ≥сторичною правдою. —правжн≥м героЇм ≥ под≥њ ≥ композиц≥њ виступаЇ народ, що завжди Ї нездоланним в Їдност≥ ≥ загальному зусилл≥. ¬с≥ образи воњн≥в з народу трактован≥ з великою симпат≥Їю.  омпозиц≥йна побудова г≥гантського полотна ставить гл€дача в центр битви, робить його сп≥вучасником под≥њ ≥ н≥би зат€гуЇ у вихорлюдських т≥л та коней. —л≥д також в≥ддати належне ≥сторико-художн≥й об≥знаност≥ митц€, що захоплюЇ нас майже документальними детал€ми.

—воЇ захопленн€ добою ¬≥дродженн€ та горд≥сть за видатного сп≥вв≥тчизника т≥Їњ епохи майстер вт≥лив у композиц≥њ " оперник", де в образ≥ уславленого вченого уособлено см≥ливо-допитливу наукову думку ренесансу. “ут в р≥вн≥й м≥р≥ ви€вились ≥ в≥дчутт€ ≥сторичного часу ≥ блискуче обдаруванн€ портретиста. ћатейко виконав багато портрет≥в на замовленн€, що поЇднують традиц≥йн≥ риси репрезентативного портрету з в≥ртуозн≥стю передач≥ матер≥альност≥ предмкт≥в. „асто в таких роботах присутнЇ ≥ щире почутт€, €к, наприклад, в численних портретах д≥тей художника. ƒо кращих надбань польського портретного живопису належить ≥ автопортрет митц€ Ц правдивий та лакон≥чний. ¬с€ увага зосереджуЇтьс€ на €скраво осв≥тленому хворобливо-шл€хетному обличч≥, що н≥би випром≥нюЇ напружен≥сть духовного житт€, тугу та сумн≥ви палкого емоц≥йного серц€ автора.

¬ останн≥ дес€тил≥тт€ ’≤’ стол≥тт€ польське мистецтво п≥дпор€дковуЇтьс€ в своЇму розвитку загальноЇвропейським тенденц≥€м, не втрачаючи своЇр≥дност≥. «окрема, з 1880-х рок≥в набуваЇ розповсюдженн€ ≥мпрес≥он≥зм, прибираючи нац≥онального забарвленн€. ўе в 1882 роц≥ з'€вл€Їтьс€ полотно, що вважаЇтьс€ початком польського ≥мпрес≥он≥зму. …ого автором був ќлександр ∆еримський, молодший брат ћаксим≥л≥ана (1850 Ц 1901).¬ихованець ¬аршавськоњ малювальноњ школи та ћюнхенськоњ академ≥њ, в≥н спочатку ви€вив себе €к зд≥бний живописець-реал≥ст. ¬ його роботах раннього пер≥оду реал≥стичн≥ засади збагачуютьс€ тонким анал≥зом гри кольор≥в п≥д впливом св≥тла. “ематика цих твор≥в пов'€зана з житт€м та турбоами варшавськоЇ б≥дноти: це "™врейка з цитринами", "ѕристань на —ольцю", в≥дом≥ "¬идобувач≥ п≥ску". Ќаприк≥нц≥ 1870-х рок≥в ∆еримський приступаЇ до вт≥ленн€ задуму у "стил≥ ретро", тобто, композиц≥њ з житт€ рококовоњ доби, що отримуЇ назву "¬ альтанц≥". √рунтуючись на ретельно опрацьованих етюдах, майстер виконоЇ полотно, головна мета €кого Ц простежити зм≥ни кольор≥в, обумовлен≥ сон€чним св≥тлом. Ћокальн≥ кольори поступаютьс€ м≥сцем чистим п≥гментам, що гакладаютьс€ дел≥катним способом, близьким до див≥з≥он≥зму.

¬ наступному дес€тил≥тт≥ ∆еримський працюЇ €к пейзажист. ѕ≥д час перебуванн€ в ѕариж≥ в≥н захоплюЇтьс€ його мотивами. —еред кращих роб≥т циклу Ц "¬еч≥р над —еною" з њњ тонко в≥дчутим та майстерно переданим станом сут≥нок, що темн≥ють "просто на очах". ќсобливо в≥ртуозно застосована тут техн≥карозд≥льного мазка, особливо в зображенн≥ води. ќб'Їктивна правда мотиву поЇднуЇтьс€ з чисто живописними ц≥нност€ми образу. ¬ п≥зн≥ших роботах мистц€ ≥тал≥йського пер≥оду посилюЇтьс€ ретельн≥сть обробки деталей ≥ манери накладанн€ барвного шару та грунтовн≥сть малюнку. ¬ таких полотнах ∆еримського €к "—ади в “≥вол≥", "≤тал≥йський парк", "—ади в≥лли Ѕоргезе" головною д≥ючою особою Ї сонце, що робить €скрав≥шою зелень, а т≥н≥ забарвлюЇ у ф≥олетов≥ тони. ¬≥ртуозна тежн≥ка поЇднуЇтьс€ з окреслени насторЇм в образах природи.

Ѕ≥льш посл≥довними та в≥дданими ≥н≥ц≥аторами польського ≥мпрес≥он≥зму були два товариша Ц ѕанькевич та ѕодков≥нський, що познайомились в ћалювальн≥й школ≥ ≥ разом навчались де-€кий час в јкадемињ мистецтв в ѕетербурз≥. « 1889 року вогни перебувають у ѕариж≥ ≥ захоплюютьс€ ≥де€ми ≥мпрес≥он≥ст≥в. …озеф ѕанькевич (1866 Ц 1940) розпочинаЇ самост≥йну творч≥сть €к в≥дданий прихильник зазначеного напр€мку ц≥кавим полотном " в≥тковий ринок перед церквою —ен-ћадлен". јле в робот≥ мають м≥сце ≥ ц≥лком в≥дм≥нн≥ в≥д "чистого ≥мпрес≥он≥зму" риси: не втрачаЇтьс€ виразний малюнок ≥ прост≥р вир≥шуЇтьс€ традиц≥йною пр€мою перцептивною перспективою, а не за допомогою план≥в. Ћише барвна структура насичуЇтьс€ блакиттю ≥ т≥н≥ окреслюютьс€ кольором.

¬иразно ≥мпрес≥он≥стичними Ї роботи ѕанькевича наступних рок≥в, так≥ €к "Ћ≥то". “ут маЇ м≥сце ≥ "випадков≥сть" композиц≥њ, ≥ побудована на планах глибина. ≥ ви€вленн€ простору через блакить, ≥ способ млюванн€ короткими "смужками" чи крапками. ѕ≥зн≥ше ѕанькевич п≥д впливом Ѕоннара веде пошуки власного напр€мку Ц так званого колоризму.

¬ладислав ѕодков≥нський (1866 Ц 1895). на в≥дм≥ну в≥д ѕанькевича, ще до ѕарижу був попул€рним ≥ллюстатором багатьох варшавських пер≥одичних видань: "ллюсторваного тижневика", "ћандр≥вника" тощо, тому спочатку спод≥ваЇтьс€ ≥ у ‘ранц≥њ працювати €к граф≥к. “а п≥д впливом товариша в≥н набагато посл≥довн≥ше в≥ддаЇтьс€ новим живописним ≥де€м. ќсобливо пл≥дними в його короткому житт≥ були 1891 та 1892 роки, коли митець створив велику сер≥ю пленерних полотен в маЇтках своњх знайомих ћокра ¬Їсь та в ’ресному. ÷е Ц "ѕейзаж з конюшиною", "ƒ≥ти в садку", "¬ агруст≥", "¬ садку" тощо. —повнений св≥тла, сонц€ та радощ≥в житт€ "Ћюбл≥н в сонц≥", де все в≥бруЇ спекотою та ≥нтенсивними барвами. —оковит≥ тони жовтого, блакит≥ та зелен≥ формують колористичну гаму.  артина "ћокра ¬Їсь" чудово в≥дтворюЇ стан спок≥йноњ природи в промен€х сонц€, що заходить. «овн≥ ординарний мотив Ц с≥льський пейзаж з хатками на дальньому берез≥ Ц переростаЇ в чудовий л≥ричний образ р≥дноњ природи. ƒел≥катно накладен≥ др≥бненькими мазками ≥нтенсивн≥ фарби формують рефлекси св≥тла на будинках та лист≥ дерев, кола на вод≥ тощо.

ƒещо ≥ншими за манерою Ї варшавськ≥ пейзаж≥ майстра цих рок≥в. ÷е стосуЇтьс€, передовс≥м. композиц≥й "¬улиц€ Ќовий св≥т взимку" та "Ќовий св≥т вл≥тку", що ф≥ксують краЇвид ≥з в≥кна майстерн≥ ѕодков≥нського. ќстанн€ з названих с€Ї блакитно-рожевими тонами, передаючи динам≥ку вуличного руху. —в≥тло "розчин€Ї" контури людей, ек≥паж≥в, будинк≥в, збер≥гаючи ц≥л≥сн≥сть образ≥в. ћитець був також зд≥бним портретистом. ѕро це св≥дчить автопортрет 1892 року, де автор з тонкою психолог≥чною прониклив≥стю в≥дтворюЇ стан людини, змученоњ ф≥зичними стражданн€ми та духовними переживанн€ми. Ќа обличч≥ Ц частково м≥цно осв≥тленому. а частково майже злитому з тлом Ц вираз блю ≥, водночас, - допитливоњ уваги творц€.¬ портрет≥ при€тел€ майстра ‘.ясенського виразно в≥дчутн≥ зм≥ни в творчих зац≥кавленн€х ѕодков≥нського. «даЇтьс€, н≥би з невизначено трактованого, вируючого тла про€вл€Їтьс€ обличч€ чолов≥каз виразними рисами ≥ дещо загадковим виразом, вил≥плене широкими планами. ÷€ н≥би "матер≥ал≥зац≥€" обличч€ з тла надаЇ портретов≥ символ≥чного характеру.

ќстанн≥ роботи ѕодков≥нського все б≥льше т€ж≥ють до символ≥зму. як ≥ вже згаданий портрет ‘.ясенського вони виконуютьс€ втемн≥й колористичн≥й гам≥, обмежен≥й подекуди коричнево-чорною пал≥трою. ƒумки про смерть, що не полишають митц€. матер≥ал≥зуютьс€ в композиц≥€х типу "“анок к≥ст€к≥в", нав≥€них творчою у€вою, що маЇ маль сп≥льного з реальною д≥йсн≥стю. ÷≥ роботи принос€ть попул€рн≥сть митцев≥, але справжньоњ слави в≥н дос€гаЇ завд€ки знаменитому полотну "Ўаленство пристрастей", що вразило варшавську публ≥ку. “ипово символ≥чний, ц≥лком у русл≥ "к≥нц€ стол≥тт€" тв≥р фактично Ї зображенн€м оголеноњ ж≥нкиверхи на чорному баскому кон≥, що мчить у бурхливому простор≥.  ≥нь ≥ вершниц€ лет€ть у безв≥сть €к пристрасний порив, €к вихор у св≥тл≥ блискавиц≥. Ќа обличч≥ ж≥нки - Цираз чуттЇвоњ екзальтац≥њ. композиц≥ю характеризуЇ розмах. динам≥ка ≥ г≥пнотизм авторського баченн€. “в≥р витримано в темн≥й, майже чорн≥й гам≥; св≥тл≥ пл€ми Ц то т≥лож≥нки ≥ њњ золотаве волосс€. ўе б≥льшоњ сенсац≥йност≥ робот≥ надав неординарний вчинок автора: в≥н пор≥зав полотно на виставц≥ (п≥зн≥ше тв≥р реставрували). ќстанн≥ незавершен≥ роботи митц€ Ц "Ќа цвинтар≥" та "жалобний марш" Ї надзвичайно символ≥чними.

ћайстром р≥зноб≥чних зац≥кавлень ви€вив себе Ћеон ¬ищолковський (1852 Ц 1936). ¬≥н вчивс€ у √ерсона та я.ћатейка ≥ на варшавський реал≥зм та крак≥ський ≥сторизм нашарувались враженн€ в≥д французького живопису к≥нц€ стол≥тт€. –анн≥ роботи митц€ в≥дображають ≥сторичн≥ под≥њ (" оролевич  азим≥р та ƒлугш") ≥ написан≥ переважно в €сн≥й, св≥тл≥й гам≥ ("¬ будуар≥"). “а справд≥ високого р≥вн€ дос€гаЇ майстер у 1890-≥ роки. ÷≥ла сер≥€ полотен створена ним п≥д час перебуванн€ в ”крањн≥, зокрема Ц в Ѕ≥л≥й церкв≥. ¬ картинах "–ибалки", " опанн€ бур€к≥в", "ќранн€ на ”крањн≥" тощо правдиво в≥дтворен≥ сцени важкоњ повс€кденноњ прац≥ та невибагливий в≥дпочинок украњнських сел€н. ¬ цих творах присутн€ ч≥тка, продумана композиц≥€ та орган≥зац≥€ простору за законами трим≥рноњ л≥н≥йноњ перспективи, що не характерно дл€ ≥мпрес≥он≥зму. јле майстерно передане осв≥тленн€ та формуванн€ колориту на основ≥ контрасту додаткових барв в техн≥ц≥, що нагадуЇ див≥з≥он≥зм, наближаЇ роботи до французького мал€рства.

Ќаприк≥нц≥ стол≥тт€ ¬ищолковський захоплюЇтьс€ новими тенденц≥€ми, що ви€вились в Ївропейськоому модерн≥ ≥ в його роботах починаЇ дом≥нувати не пастель, а акварель. «окрема, в≥н створюЇ чуджову сер≥ю краЇвид≥в “атр Ц велично-суворих, з скел€стими урвищами ≥ глибокими озерами, що тонуть в нап≥втемр€в≥. “а характерно, що ц≥ мотиви митець в≥дтвоюЇ за ≥мпрес≥он≥стичною традиц≥Їю сер≥йно, пильно стежачи за зм≥нами стану природи в р≥зн≥ пори дн€ ("ћорське око", "„орний став"). ¬ищолковський виконував також багато портрет≥в знайомих л≥тератор≥в, актор≥в, митц≥в (ѕортрет ∆.’ельмонського). ѕолюбл€в майстер ≥ ув≥тков≥ натюрморти.

«начною м≥рою пов'€зав св≥й живопис ≥з ≥мпрес≥он≥стичною манерою ≥ ян стан≥славський (1860 Ц 1907), один з найц≥кав≥ших польських пейзажист≥в меж≥ стол≥ть. ¬≥н теж подорожував по ”крањн≥ ≥ р€д його ц≥кавих роб≥т створено саме в цей час. ÷е стосуЇтьс€ ≥ чудових, неодноразово в≥дтворених "Ѕуд€к≥в" ≥ особливо Ц талановитого полтна "¬улики на ”крањн≥". ƒосить банальний мотив Ц с≥льськ≥ вулики, розм≥щен≥ в садку Ц став приводом дл€ виникненн€ дивноњ краси образу с€ючоњ в сон€чних промен€х природи.

¬ 1897 роц≥  раков≥ виникаЇ товариство "ћистецтво", представники €кого пропагують ≥дењ Ївропейського модерну, що отримав у ѕольщ≥ назву —ецесс≥€. –озпочинаЇтьс€ доба "ћолодоњ ѕольщ≥", €ка триваЇ в галуз≥ культури до початку першоњ св≥товоњ в≥йни. ¬ цей пер≥од най€скрав≥шою постаттю нац≥онального мистецтва став —тан≥слав ¬исп€нський (1869 Ц 1907), на диво р≥зноб≥чно обдарована особист≥сть: живописець ≥ поет, сценограф, драматург та граф≥к. …ого улюбленою техн≥кою в галуз≥ образотворчого мистецтва була пастель, що найб≥льше в≥дпов≥дала прагненню ф≥ксувати миттЇв≥ враженн€. Ќайц≥кав≥ш≥ твори митц€ належать до портретного жанру. ƒл€ його портрет≥вхарактерним Ї поЇднанн€ площинно трактованих пл€м чистого кольору та вибагливо трактованих л≥н≥йних гнучких ритм≥в, що розмежовують кольори. “ло часто перетворюЇтьс€ на декоративно стил≥зовану композиц≥ю, що активно формуЇ образ (портрети √.Ћ≥щинськоњ, ≈.ѕаренськоњ тощо). Ќадзвичайно ц≥кавою Ї експресивна композиц≥€ ¬исп€нського "ќпудала" €к алегоричне авторське баченн€ тогочасноњ сусп≥льноњ ситкац≥њ.  омпозиц≥€ вир≥шена в блакитно-рудав≥й та ф≥олетов≥й гам≥ ≥ представл€Ї фантастичний хоровод дванадц€ти солом'€них опудал у св≥тл≥ двох л≥хтар≥в. њх фантастичн≥ т≥н≥ в≥дбиваютьс€у вод≥, а вдалин≥ видн≥Їтьс€ силует вавельського собору.

Ќе менш ц≥кавими Ї також виконан≥ ¬исп€нським в техн≥ц≥ пастел≥ еск≥зи в≥траж≥в дл€ костьолу францисканц≥в у  раков≥. як ≥ створен≥ ним еск≥зи з алегоричним в≥дтворенн€м астральноњ системи  оперника ("јполлон Ц астральна система  оперника"), вони позначен≥ рисами справжнього монументал≥зму.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 782 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

2042 - | 1855 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.022 с.