Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћистецтво јнгл≥њ




 

ѕрот€гом всього стол≥тт€ мистецтво јнгл≥њ позначене певною двоњст≥стю. « одного боку, тут часто ран≥ше, н≥ж в ≥нших крањнах виникають нов≥ р≥шенн€, в≥€нн€, пошуки ≥ тенденц≥њ. ќднак, п≥сл€ своЇњ по€ви ц≥ новатоства не знаход€ть на англ≥йському грунт≥ повноц≥нного розвитку. ‘актично, јнгл≥€ висуваЇ художн≥ проблеми, а розвТ€зують њх ≥нш≥ Ц зокрема, ‘ранц≥€.

ћожливо, це обумовлено специф≥кою загального розвитку крањни.

¬ јнгл≥њ майже на п≥втора стол≥тт€ ран≥ше, н≥ж у ‘ранц≥њ, в≥дбулась буржуазна революц≥€, ран≥ше почавс€ промисловий переворот. “ехн≥чн≥ винаходи ≥ в≥дкритт€ спри€ли активному розвитку виробництва, забезпечили пан≥вне становище англ≥йським товарам ≥ на внутр≥шньому ≥ на зовн≥шн≥х ринках. ¬одночас, тут ран≥ше н≥ж де-≥нде сформувавс€ роб≥тничий клас. “ис€ч≥ Ув≥льних британц≥вФ перетворились у додаток до машин ≥ в≥дчай та обуренн€ Їднали њх. јнгл≥€ Ц батьк≥вщина чартизму, в той же час стала найб≥льшою колон≥альною державою; маючи давн≥ демократичн≥ традиц≥њ Ц виступила €к оплот реац≥њ. ¬се це в≥дбиваЇтьс€ на розвитку культури ≥ мистецтва.

—кладн≥ реал≥њ житт€ породжували бунт≥йн≥ пориванн€, прагненн€ радощ≥в ≥ в≥льноњ прац≥, мр≥њ про краще майбутнЇ, що так чи ≥накше в≥дбиваЇтьс€ в творчост≥ поет≥в-романтик≥в Ѕайрона та Ўелл≥, живопис≥  остебл€, утоп≥чному соц≥ал≥зм≥ –оберта ќуена. Ѕлижче до середини стол≥тт€ формуЇтьс€ англ≥йська школа соц≥ального роману: ƒ≥ккенс, “екеррей, Ў.Ѕронте. ¬ €скравих художн≥х образах вони демонструють суть усп≥х≥в буржуаз≥њ: не працелюбн≥сть, а ум≥нн€ отримувати прибутки за будь-€ку ц≥ну. “обто, €к ≥ в ≥нишх школах, л≥тература јнгл≥њ пос≥даЇ ч≥льне м≥сце в систем≥ мистецтв ’≤’ стол≥тт€. ќбразотворче мистецтво розвиваЇтьс€ п≥д њњ впливом.

јрх≥тектура. “ехн≥чно-промислов≥ дос€гненн€ накладають в≥дбиток на розвиток арх≥тектури. јктивне зростанн€ м≥ст вимагало зм≥н в буд≥вельн≥й справ≥ ≥ в≥дкритт€ в металург≥њ обумовили початок все ширшого використанн€ металу в буд≥вництв≥: чавунних ≥ зал≥зних арочних ≥ балочних мост≥в, конструктивних основ фабрично-заводських споруд ÷€ чисто ≥нженерна справа впливала ≥ на арх≥тектурн≥ пошуки. як приклад сл≥д згадати могутн≥й јкведук “елфорда над р≥чкою ƒ≥ та його ж буд≥вл≥ дл€ доку св.  атерини.

 ласицизм, що розвинувс€ в англ≥йськ≥й арх≥тектур≥ в друг≥й половин≥ XVIII стол≥тт€, майже проминув стад≥ю амп≥ра ≥ в ’≤’ стол≥тт≥ перейшов до пр€мого стил≥затоства або до поЇднанн€ античних форм еклектичного характеру. ¬одночас, англ≥йськ≥ буд≥внич≥ ще з к≥нц€ минулого стол≥тт€ починають ц≥кавитись готичною спадщиною, формуючи неоготичний стиль. ÷≥ пошуки сп≥в≥снували, ≥нод≥ Ц нав≥ть в творчост≥ одного майстра. “ак, ƒжон —оун (1753-1837) зводить прим≥щенн€ јнгл≥йського банку в стримано-класицистичн≥й манер≥, а його буд≥вл≥ цив≥льно-приватного характеру при на€вност≥ окремих рис класицизму набагато випереджають в конструкц≥€х ≥ декотр≥ пошуки майстр≥в модерну.

ƒжон Ќеш (1752-1835) зробив великий внесок в м≥стобудуванн€: в≥н займавс€ забудовою фешенебельних квартал≥в у лондонському ¬ест-≈нд≥. Ќа гал€винах м≥ських парк≥в –≥джентс-парк та —ент-ƒжеймс-парк споруджуютьс€ чудов≥ будинки у традиц≥йн≥й терасн≥й систем≥: багатоповерхов≥ ≥зольован≥ квартири, повТ€зан≥ Їдиним подовженим фасадом. «абудована Ќешем вулиц€ повТ€зувала обидва зелених масиви. ¬ арх≥тектурн≥й мов≥ майстер дотримуЇтьс€ класицизму, хоч в п≥зн≥ших спорудах чистота стилю втрачаЇтьс€.

 ласицизм залишаЇтьс€ пров≥дним стилем початку ’≤’ стол≥тт€ ≥ в прикладному мистецтв≥. ѕродовжуЇ працювати знаменитий фа€нсовий завод У≈трур≥€Ф, заснований в 1779 роц≥ ƒ.”еджвудом. ѕосуд за мотивами античноњ керам≥ки прин≥с йому ≥ јнгл≥њ всесв≥тню славу. ѕров≥дним майстром У≈трур≥њФ був скульптор ≥ граф≥к ƒжон ‘лаксмен (1755-1826). …ого чар≥вн≥ рельЇфи, нав≥€н≥ давньогрецьким вазописом приваблюють тонкою гармон≥йною пластикою та мелод≥йн≥стю.

ѕочаток стол≥тт€ був складним дл€ англ≥йського мистецтва. —аме в цей час формуЇтьс€ Ц ран≥ше, н≥ж на континент≥ Ц романтичний напр€мок в л≥тератур≥. јктивно розвиваЇтьс€, виступаючи €к самост≥йна техн≥ка, акварельний живопис. “омас Ѕью≥к (1753-1828) вводить в практику техн≥ку торцевоњ гравюри, що полегшуЇ ≥ робить дешевшим ≥люструванн€ книжок. ¬одночас, традиц≥йн≥ жанри ≥ техн≥ки переживають кризу.

∆ивопис. јнгл≥йський портрет здобуваЇ в цей час Ївропейське визнанн€ завд€ки творчост≥ “омаса Ћоуренса (1769-1830). ¬ дитинств≥ в≥н користувавс€ славою чудо-дитини: його камерн≥ пастельн≥ портрети мали великий усп≥х ≥ серед моделей 10-13 л≥тнього хлопц€ були ≥ —ара —≥ддонс ≥ герцогин€ ƒевонширська. « 17 рок≥в в≥н живе в Ћондон≥, де багато чому навчаЇтьс€, сп≥лкуючись з –ейнольдсом та ”естом. « 1790-х рок≥в Ћоуренс стаЇ першим портретистом јнгл≥њ, президентом јкадем≥њ, двор€нином тощо. ѕ≥сл€ битви при ¬атерлоо в≥н отримав замовленн€ на створенн€ галерењ портрет≥в переможц≥в Ќаполеона. Ќа ¬≥денському конгрес≥ йому позували вс≥ в≥дом≥ державн≥ ≥ пол≥тичн≥ д≥€ч≥ ™вропи: англ≥йське мистецтво вперше п≥дкорило –им ≥ ѕариж. Ўалений усп≥х портрет≥в Ћоуренса грунтуЇтьс€ на двох засадах: в≥ртуозн≥й техн≥ц≥ та ум≥нн≥ творити образи, що в≥дображують ≥деал доби. «бер≥гаючи портретну схож≥сть, митець створюЇ певн≥ типи, що вт≥люють смаки верх≥вки счусп≥льства. …ого чолов≥ки владно Ц величн≥ ≥ спок≥йно Ц милостив≥ (Уѕортрет ¬оронцоваФ, Уѕортрет корол€ √еорга ≤VФ), а ж≥нки Ц холодн≥ красун≥, €к ™. . ¬оронцова. …ого роботи в ол≥йному живопис≥ збер≥гають тонку н≥жн≥сть ≥, водночас, приваблюють насиченим колоритом, невловимими переходами та гладенькою фактурою. ¬ таких ≥нтимних портретах €, €к портрет —алл≥ —≥ддонс Ћоуренс створюЇ образи, сповнен≥ теплоти ≥ щирого почутт€.

Ќа меж≥ XVIII та ’≤’ стол≥тт€ в образотворчому мистецтв≥ јнгл≥њ зТ€вл€ютьс€ творч≥ особистост≥, чињ пошуки будуть сприйн€т≥ ≥ продовжен≥ митц€ми символ≥зму ≥ модерну. “акою особлив≥стю був видатний поет та граф≥к ”≥ль€м Ѕлейк (1757-1827). « одного боку, йому близьк≥ ≥деали класицизму: в≥н вибираЇ так≥ ж Увсесв≥тн≥Ф теми ≥ сюжети, не визнаЇ побутово-жанров≥ трактовки. јле в його творах в≥дчутна особлива роль субТЇктивно-творчих засад. —воЇр≥дн≥сть творчоњ особистост≥ Ѕлейка Ц поЇднанн€ поетичного ≥ художнього обдарувань Ц обумовила його в≥дм≥нн≥сть в≥д сучасник≥в. ≤ справа не ст≥льки в характер≥ його манери, ск≥льки в самому принцип≥ орган≥чноњ Їдност≥ образного ≥ розумово-спогл€дального мисленн€, пластичнго поетичного баченн€. Ќедаремно до кращих дос€гнень Ѕлейка належать його ≥люстрац≥њ до власних поем Уѕ≥сн≥ ƒосв≥дуФ, Уѕ≥сн≥ Ќевинност≥Ф, УјмерикаФ та цикли до поем ƒанте ≥ ћ≥льтона. Ѕлейк особливо ц≥нуЇ л≥н≥ю, вона в нього н≥би перетворюЇтьс€ в нос≥€ духовних засад. ‘≥гури в композиц≥€х майстра стають безт≥лесними, вони викручуютьс€, вигинаютьс€, у У¬ратах пеклаФ, У¬ихор≥ коханц≥вФ, У—ходах яковаФ в≥дчутна Їдн≥сть тексту ≥ зображенн€, музичного звучанн€ в≥рша та колористичноњ гами. У¬орота пеклаФ мають, наприклад, симетричну композиц≥ю, л≥н≥йну ритм≥ку, що надаЇ зображенню орнаментальност≥. ¬игини постатей, характер жест≥в а≥дтворюють настр≥й готичноњ екзальтованост≥. ¬ ц≥лому поетично-живописно-граф≥чна мова Ѕлейка висловлюЇ дух м≥фолог≥зму ≥ р≥дк≥сну синтетичн≥сть, синкретизм творчост≥.

ўе одн≥Їю своЇр≥дною постаттю в художньому житт≥ ≥ јнгл≥њ ≥ Ўвейцар≥њ, а частково Ц ≥ Ќ≥меччини Ц був …оган √енр≥х ‘юсл≥ (1741-1825). ¬≥н народивс€ в ÷юриху, що вважаЇтьс€ Уперехрест€мФ Ївропейськоњ думки. …ого батько-художник був автором ≥стор≥њ мистецтва Ўвейцар≥≥ та одного з перших наукових художн≥х словник≥в ™вропи. «а його порадою ‘юсл≥ обираЇ теолог≥чну карФЇру ≥ у наукових колах ÷юриха знаходить соб≥ духовного наставника, що вплинув на всю творч≥сть майстра. …оган Ѕодмер був теоретиком л≥тератури ≥ його ≥дењ €к в≥дгалудженн€ загальнопросв≥тницькоњ естетики стали п≥дгрунт€м ц≥лого культурного руху, що отримав в Ќ≥меччин≥ назву Убур≥ та натискуФ, що, в свою чергу, став пров≥сником н≥мецького романтизму. √оловною творчою силою в мистецтв≥ Ѕодмер вважав у€ву та њњ най€скрав≥ш≥ про€ви: чудесне, фантастичне та п≥днесене. ¬≥н перекладав ≥ естетично освоював ƒанте, ћ≥льтона, Ўексп≥ра, першим в≥дкрив ≥ опубл≥кував Уѕ≥сню про Ќ≥белунг≥вФ. ÷≥ джерела п≥зн≥ше стали основою творчост≥ ‘юсл≥.

« 1763 року майстер через √ерман≥ю њде до јнгл≥њ, де був швидко визнаний в ≥нтелектуально-художн≥х колах Ћондона. –ейнольдс переконав його поњхати до –иму вивчати античн≥сть. ѕовертаючись до јнгл≥≥, ‘юсл≥ зањхав до ÷юриха ≥ виконав Ујвтопортрет з ЅодмеромФ. ¬читель ≥ учень сид€ть за столом ≥ ведуть серйозну бес≥ду. Ѕюст √омера м≥ж ними, що виступаЇ з темр€ви мовчазною сл≥пою маскою, н≥би по€снюЇ зм≥ст бес≥ди: про стародавн≥ нерозгадан≥ таЇмниц≥ ≥ чари арха≥чного епосу, €к≥ не передати за допомогою ≥деальних пропорц≥й ≥ в≥нкельман≥вськоњ Ушл€хетноњ велич≥Ф. ÷≥кавл€чись в мистецтв≥ надреальним, ‘юсл≥ в≥дмовл€Їтьс€ в≥д традиц≥йних тем ≥ звертаЇтьс€ до л≥тератури. ¬ його творчост≥ вт≥лен≥ дантовське пекло, шексп≥р≥вськ≥ в≥дьми, м≥льтон≥вський —атана.

ѕолотна ‘юсл≥ не були УпереказамиФ л≥тературних сюжет≥в. ÷е Ц аскетичний живописний св≥т, побудований на сп≥вв≥дношенн≥ темно-коричневоњ темр€ви та ср≥бл€стого св≥тла, схожого на сновид≥нн€. ƒо-реч≥, тема сну Ц улюблена в творчост≥ ‘юсл≥. ÷е ≥ У¬ид≥нн€ поетаФ, У—он —ократаФ ≥ У—он королеви  атериниФ. „и не найв≥дом≥шою з картин митц€ Ї УЌ≥чний кошмарФ. Ќа лож≥ розкинулась у неспок≥йному сн≥ молода ж≥нка. Ќа груд€х у нењ сидить жахливий зловт≥шний демон; з-за л≥жка до нењ т€гнетьс€ ще одна потвора: голова кон€ з величезними палаючими очима. ¬ ц≥й робот≥ ‘юсл≥ спробував персон≥ф≥кувати те неусв≥домлене почутт€ страху, туги ≥ жах≥в, що огортаЇ ≥нод≥ людину. «алишаючись ув≥ сн≥ наодинц≥ ≥з собою, людина безпорадна перед неп≥знаними силами, що вторгаютьс€ ≥ззовн≥. ¬ ц≥лому ж враженн€ в≥д твор≥в ‘юсл≥ добре передав √ете, €кий ц≥кавивс€ майстром. ¬≥н сказав: У” ‘юсл≥ поез≥€ ≥ живопис в≥чно в суперечц≥ ≥ заважають насолоджуватись картиноюФ.

—м≥ливим новатором, що реформував Ївропейський пейзаж, був ƒжон  онстебль. (1776-1837). …ого творч≥сть ц≥лком була присв€чена в≥дображенню краЇвид≥в р≥дноњ јнгл≥њ. Ќе маючи в≥кових усталених традиц≥й пейзажного живопису на зразок французького чи голандського, јнгл≥€ в≥дзначалась особливим культом природи. ÷е ви€вилось ≥ в садово-парковому мистецтв≥: саме јнгл≥€ дала св≥ту УпейзажнийФ або Уангл≥йський парк", €комога б≥льш природн≥й, де орган≥зован≥ сад≥вником частини невимушено поЇднувались з навколишньою природою. —аме закохан≥сть в р≥дну природу стала осоновою творчост≥  онстебл€. ¬≥н не вибирав мотив≥в, вид≥в, що в≥дпов≥дали б певному канону краси, а любив все в ц≥лому. ¬ його пейзажах можна часто бачити парки ≥ луки, пол€ та млини, с≥льськ≥ будиночки панорамн≥ дал≥ р≥дного —аффолка та ƒедхемськоњ долини, околиць Ћондона.

 онстебль дуже багато працював на натур≥, прагнучи в сотн€х етюд≥в передати зм≥нн≥сть ≥ р≥зноман≥тн≥сть природи, що залежить в≥д р≥зниц≥ в погод≥, осв≥тленн≥, в≥д часу дн€. ¬≥н уважно ф≥ксував окрем≥ дерева ≥ хмари, схили пагорб≥в ≥ гал€винки. ¬ кольор≥ кожного предмету в≥н ви€вл€в багато барвних ньюанс≥в. …ого етюди сповнен≥ св≥тла ≥ пов≥тр€, виконан≥ швидкими ≥ впевненими рухами пензл€. ÷€ ц≥леспр€мована робота на пленер≥ п≥сл€ навчанн€ в Ћондонськ≥й јкадем≥њ ≥ стала справжньою школою майстерност≥ дл€  онстебл€. —еред етюд≥в майстра Ї так≥, що сьогодн≥ сприймаютьс€ €к завершен≥ твори, що передають динам≥чно-емоц≥йне св≥тосприйн€тт€ автора (Ућлиновий пот≥кФ, Уѕейзаж з подв≥йною веселкоюФ, У‘латфордський млинФ тощо.)

ѕроте, митець в≥дчував дистанц≥ю м≥ж етюдом ≥ завершеним полотном. “ому б≥льш≥сть роб≥т ≥снуЇ в двох вар≥антах: етюд≥ у повний формат та картин≥. ¬ завершеному твор≥ в≥н не зм≥нюЇ основний мотив, але подаЇ б≥льш точне моделюванн€ постатей ≥ предмет≥в, б≥льшу визначен≥сть кольор≥в, зм≥нюючи ≥нод≥ стаффажн≥ ф≥гури. …ого етюди Ц н≥би в≥дзеркаленн€ природнього ландшафту, €ким в≥н Ї, а живописне полотно Ц самост≥йний св≥т, побудований за певними художн≥ми законами.

яскравим прикладом зазначеного п≥дходу може бути чи не найпопул€рн≥ший пейзаж  онстебл€ У¬≥з дл€ с≥наФ. ≈ск≥з в≥дзначаЇтьс€ вишуканою гамою ср≥бл€стих, димчасто-с≥рих тон≥в; головне завданн€ тут- передати загальне емоц≥йне в≥дчутт€ в≥д конкретно побаченого куточка природи, що зм≥нюЇтьс€ майже на очах. ¬ картин≥ ми бачим складну, хоч дуже св≥жу ≥ гармон≥йну гаму кольор≥в, €сн≥шу композиц≥ю, ч≥тк≥ше ви€вленн€ контраст≥в св≥тла ≥ т≥н≥, розроблену систему просторовоњ побудови. –удуват≥ тони земл≥ доповнюють прохолодн≥ барви неба, а вода повТ€зуЇ блакить неба, тепло земл≥ ≥ зелень дерев в Їдине ц≥ле. ≤ природа сприймаЇтьс€ б≥льш ц≥л≥сно ≥ велично. “обто, в етюдах майстер безапосередньо ≥ пасивно ф≥ксуЇ мотив. ¬ завершених творах в≥н п≥дпор€дковуЇ конкретне враженн€ задуму, маючи на мет≥ передати збуджен≥ побаченим думки та емоц≥њ.

ѕейзаж≥  онстебл€ р≥зноман≥тн≥ за настроЇм та вт≥леними почутт€ми. ¬они то л≥ричн≥, то напружено драматичн≥, то спок≥йно-спогл€дальн≥. ЌемаЇ в майстра ≥ улюблених тем ≥ мотив≥в, але завжди перед нами постаЇ суто англ≥йська природа ≥з соковитою зеленню лук ≥ дерев, вологим пов≥тр€м ≥ ср≥бл€стим небом. ќдним з в≥домих твор≥в митц€, що ≥снуЇ в к≥лькох вар≥антах, де створено ц≥л≥сний ≥ гармон≥йний образ природи, спор≥дненою з нею арх≥тектури та людей, що живуть серед ц≥Їњ природньоњ нерукотворноњ краси Ї У—обор в —олсбер≥Ф. «амовником полотна був Їпископ —олсбер≥йський. ћи бачимо його на першому план≥ картини: разом з дружиною в≥н стоњть в своЇму садку ≥ милуЇтьс€ прекрасною спорудою храму. јрки могутн≥х дерев н≥би обрамлюють силует собору, що виникаЇ на другому план≥ н≥би чудове вид≥нн€. ¬ ≥ншому вар≥ант≥ загальний панорамно трактований краЇвид пожвавлюЇ соборна вежа, що височ≥Ї вдалин≥.

Ќа жаль, за житт€  онстебл€ в≥н був мало визнаний широкою публ≥кою. ¬ихована на старих музейних колекц≥€х, вона не сприймала новаторську свободу ≥ невимушен≥сть його живописноњ манери. Ќатом≥сть, €к вже зазначалось, молод≥ живописц≥ ‘ранц≥њ 1820-х рок≥в з захопленн€м оц≥нили  онстебл€ €к незвичайного майстра св≥тла вивчали його досв≥д передач≥ простору.

ѕор€д з  онстеблем в перш≥й половин≥ стол≥тт€ працюЇ другий €скравий англ≥йський пейзажист Ц ”≥ль€м “ернер (1775-1851). Ќа в≥дм≥ну в≥д першого, в≥н користувавс€ шаленою попул€рн≥стю. “ворч≥сть “ернера не в≥дзначаЇтьс€ ц≥льн≥стю ≥ простотою, часом вона досить далека в≥д реального житт€. ’арактерно, що серед величезноњ спадщини митц€ Ц 280 великих картин ≥ б≥л€ 20 тис€ч акварелей Ц при загальному романтичному св≥тосприйн€тт≥ зустр≥чаютьс€ роботи, що далеко випереджаЇть час: в≥д прерафаел≥вського до сюрреал≥стичного напр€мк≥в. Ќайц≥кав≥шу частину серед ц≥Їњ маси роб≥т складають абстрактно-романтичн≥ полотна ≥ аркуш≥, де феЇрично в≥дтворен≥ про€ви р≥зних стих≥й: тумани ≥ зливи, сн≥гов≥ бур≥ ≥ шторми. ѕроте, в У≥сторичнихФ пейзажах майстер теж обираЇ сюжети, €кнайменше повТ€зан≥ з реальним середовищем ≥ трактуЇ њх максимально фантастично. “ернер в повн≥й м≥р≥ слова творив своњ складн≥ ≥ неспод≥ван≥ композиц≥њ. ¬≥н сприймав природу ≥ житт€ людей €к з≥бранн€ дивовижних мотив≥в ≥ романтичних ≥стор≥й, €к основу дл€ своЇњ фантаз≥њ.

ћитець багато подорожував по ™вроп≥ ≥ серед його пейзажних акварелей Ц надзвичайна р≥зноман≥тн≥сть назв ≥ мотив≥в. јле незалежно в≥д конктетного сюжету Ц –ейн чи ¬енец≥€, ћонблан чи узбережж€ ‘ранц≥њ Ц ми бачимо бурхливе море, густий туман, що перетворюЇ предмети у привиди, ≥нш≥ романтичн≥ ефекти романтичного авторського св≥тоспрйн€тт€. Ќайб≥льше “ернера захоплювали видовищн≥ ефекти, оптична передача св≥тла, феЇр≥њ барв тощо. ¬казаний п≥дх≥д в≥дчуваЇтьс€ в знаменитому полотн≥ У‘регат “емерер, що буксируЇтьс€ пароплавомФ.  онкретний мотив Ц маленький незграбний пароплавчик т€гне на канат≥ вниз по “емз≥ на злам с€ючий красою флагманський фрегат адм≥рала Ќельсона У“емерерФ Ц перетворюЇтьс€ на символ чудовоњ романтики, що безнад≥йно в≥дходить в минуле, поступаючись м≥сцем потворним новим часам. “ернер даЇ см≥ливе сп≥вставленн€ палаючого сонц€, що заходить в криваво-червоних хмарах €скраво-жовтого неба, пронизливо-синьоњ води та густо-чорноњ кур€ви диму, що п≥д≥ймаЇтьс€ в≥д брудно-коричневого пароплавчика пор€д ≥з сл≥пучоб≥лим фрегатом.

Ќезважаючи на п≥дкреслено романтичне спр€муванн€ творчост≥, “ернер не проходив повз р≥зко нов≥ €вища сучасност≥. “ак, в≥н першим вв≥в в мистецтво пароплави ≥ зал≥зницю, але ≥ тут акцентуЇ увагу на видовищно-поетичному аспект≥. ѕро це св≥дчить картина Уƒощ, пара, швидк≥стьФ Ц зображенн€ поњзда, що мчить кр≥зь дощ ≥ туман, вивергаючи полумТ€ та клуби диму. јле, даючи картин≥ таку назву, автор даЇ зрозум≥ти, що його ц≥кавить переус≥м чудове абстрактно-символ≥чне видовище побудоване на св≥тлових ефектах. ¬загал≥, св≥тло у “ернера ≥нод≥ Ї пр€мим сюжетним зм≥стом живопису €к умовно-метафоричне пон€тт€. “ому ≥ репродукц≥њ його твор≥в не передають того враженн€, €ке справл€ють ориг≥нали.

¬ п≥зн≥ших творах митець все б≥льше акцентуЇ увагу на таЇмничих силах, що впливають на життЇв≥ €вища. ¬ Уѕереход≥ √анн≥бала через јльпиФ люди нищатьс€ гранд≥озною сн≥говою бурею, що перетворюЇ полотно на зовс≥м фантастичне видовище. Уязон, що шукаЇ золоте руноФ Ц маленький ≥ тенд≥тний, пробиваЇ шл€х серед чорних печер та страшних дракон≥в. «овс≥м жахливе видовище постаЇ в композиц≥њ УЌев≥льничий корабельФ: €кесь м≥сиво з акул та людей на першому план≥. –оман жах≥в нагадуЇ У ≥ст€к на кон≥, що мчить галопомФ. ѕ≥д к≥нець житт€ фантаз≥њ “ернера набувають все б≥льшого м≥стицизму, що сп≥взвучний вже пошукам ’’ стол≥тт€. —еред таких роб≥т Ц феЇричн≥ У¬еч≥р ≥ ранок ¬сесв≥тнього потопуФ ≥ Ујнгел, що стоњть в сонц≥Ф, сповен≥ св≥тлозарноњ м≥стики.

Ќаздзвичайно обдарованим живописцем ви€вив себе рано померлий –≥чард Ѕон≥нгтон (1801-1828). „удовий акварел≥ст, в своњх пейзажах в≥н ви€вл€Ї риси сп≥льност≥ ≥ з  онстеблем ≥ з “ернером. « “ернером його спор≥днюЇ закохан≥сть в морську стих≥ю, а з  онстеблем Ц св≥ж≥сть ≥ безпосередн≥сть передач≥ побаченого та перевага холодного колориту. ¬≥н вчивс€ у ‘ранц≥њ ≥ певн≥ риси французького романтичного живопису теж в≥дчутн≥ в його творах. Ѕон≥нгтон кр≥м чудових марин писав невелик≥ ≥сторично-побутов≥ композиц≥њ, акцентуючи увагу саме на камерному, повс€кденному характер≥ сюжету.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1136 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2011 - | 1870 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.