Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«агальна характеристика художньоњ культури




™¬–ќѕ≈…—№ ≈ ћ»—“≈÷“¬ќ ѕ≈–Ўќѓ ѕќЋќ¬»Ќ» ’≤’ —“ќЋ≤““я.

       
 
 
   


«агальна характеристика художньоњ культури.

 

Ќеповторна своЇр≥дн≥сть мистецтва вказаного пер≥оду, €ка робить його особливим "типом" мистецтва, вс≥ його дос€гненн€ обумовлен≥ тим, щов≥д цього часу починають повн≥ше розкриватис€ можливост≥ пр€мого, не м≥фолог≥зованого художнього усв≥домленн€ св≥ту. ¬≥д ’≤’ стол≥тт€ виз≠начальне м≥сце в художн≥й творчост≥ займатиме в≥дображенн€ конкретних умов житт€ сусп≥льства, його ≥стор≥њ. ” вс≥х галуз€х, художньоњ куль≠тури пом≥тний високий розкв≥т: ≥ в л≥тератур≥, ≥ в музиц≥, ≥ в пластичних мистецтвах зТ€вл€Їтьс€ багато твор≥в найвищого р≥вн€ довершеност≥. якщо вз€ти основн≥ крањни - ‘ранц≥ю, јнгл≥ю, √ерман≥ю, –ос≥ю, —Ўј -то прот€гом всього пер≥оду в≥д ¬еликоњ ‘ранцузькоњ революц≥њ ≥ до по≠чатку ’’ стол≥тт€ ми спостер≥гаЇмо рух видатних письменник≥в, художник≥в, музикант≥в, що насл≥дують один одному.

як ≥ дл€ кожного етапу ≥стор≥њ мистецтва, дл€ анал≥зованого стол≥тт€ харак≠терн≥ своњ особливост≥ розвитку. ќдн≥Їю з таких особливостей ви€вилось поступове зростанн€ антагон≥зму м≥ж оф≥ц≥йною культурою пан≥вноњ вер≠х≥вки, оф≥ц≥йним мистецтвом та гуман≥стичною демократичною культурою, хоч ≥нод≥ в досить опосередкованому вигл€д≥. ƒ≥йсно видатним, правди≠вим митц€м було досить важко творити серед протид≥њ тис€ч представни≠к≥в банального "художнього виробництва", про що св≥дчить важка творча дол€ багатьох - в≥д п≥зн≥х √ойњ та ƒавида, Ѕайрона,  ≥тса,  онстебл€, ѕушк≥на, Ѕальзака, Ѕодлера, ƒостоЇвського, ћарка “вена, до ≥мпрес≥он≥ст≥в, ¬ан √ога ≥ багатьох, багатьох ≥нших. ѕро пл≥дн≥сть арм≥њ модних творц≥в "на годину" св≥дчить €скравий приклад. Ќа знаменит≥й французьк≥й виставц≥ /—алон≥/ 1824 року - найславн≥ш≥й до по€ви ≥мпрес≥он≥ст≥в - було виставлено понад дв≥ тис€ч≥ картин 1000 майстр≥в. —в≥това ≥стор≥€ мистецтва збер≥гла дл€ нас пТ€ть: ƒелакруа, ѕрюдона, ≈нгра,  онстебл€ та Ѕон≥нгтона. ѕро на€вн≥сть в ’≤’ стол≥тт≥ двох художн≥х культур в кожн≥й крањн≥ сл≥д памТ€тати завжди, анал≥зуючи проблеми формуванн€ ≥ розвитку художньоњ творчост≥.

 ороткий пер≥од революц≥йноњ боротьби нового кап≥тал≥стичного сус≠п≥льства з феодальним породжуЇ, €к вже зазначалось, героњчн≥ ≥люз≥њ та ≥деали класицизму. јле вже п≥сл€ 1815 року дл€ цив≥л≥зованих крањн ™вропи ≥ јмерики стаЇ очевидною неможлив≥сть створенн€ високохудожн≥х твор≥в на основ≥ ≥деал≥зац≥њ або героњзац≥њ пануючого образу житт€. ¬ цьому в≥дм≥нн≥сть культури кап≥тал≥стичноњ доби в≥д попередн≥х. “епер правда в мистецтв≥ - це правда тверезого ≥, часто, г≥ркого анал≥зу або деградац≥њ особистост≥ /образи ≥ героњ ќ.Ѕальзака, наприклад/, або ж њњ страждань при прагненн≥ зберегти свою ц≥л≥сн≥сть. ¬ реал≥стичному мистецтв≥ цього часу зростаЇ критика антигуманних умов ≥снуванн€ на≠родних мас ≥, водночас, стверджуЇтьс€ поез≥€ бутт€ людей ≥ природи.

Ќе випадково, що саме в ’≤’ стол≥тт≥ суттЇвою прикметою доби стаЇ конфл≥кт м≥ж художн≥ми прагненн€ми ≥ пошуками творчоњ особистост≥ та банальн≥стю естетичних смак≥в основноњ маси буржуаз≥њ €к потенц≥йного замовника. “аким чином, прогресивне мистецтво розвиваЇтьс€, долаючи ворож≥сть пан≥вних сусп≥льних в≥дносин ≥ повТ€зуючи певною м≥рою свою долю з демократичною частиною населенн€. «окрема, соц≥альн≥ конфл≥кти стол≥тт€ Ц революц≥њ 1830 та 1848 рок≥в, ѕаризька комуна Ц знаход€ть гуман≥стичну л≥н≥ю.

ƒл€ грунтовного розум≥нн€ специф≥ки розвитку художньоњ культури вказаного пер≥оду особливого значенн€ набувають сл≥дуюч≥ питанн€:

1. ћ≥сце арх≥тектури ≥ пластичних мистецтв в систем≥ художньоњ культури ’≤’ стол≥тт€.

2. —п≥вв≥дношенн€ ≥ взаЇмозвТ€зки нац≥ональних та загальнолюдських засад в художн≥й практиц≥.

3. ќсновн≥ етапи розвитку мистецтва вказаноњ доби.

ћузичне мистецтво,€к памТ€таЇмо, набуваЇ в друг≥й половин≥ ’”≤≤≤ стол≥тт€ рол≥ пров≥дноњ галуз≥ в систем≥ мистецтв. ¬ наступн≥ дес€тил≥тт€ музика, не в≥дбиваючи безпосередньо житт€, дос€гла безумовноњ ц≥л≥сност≥ ≥ конкретност≥ переживанн€ ≥ естетичноњ можливост≥ охопити св≥т людських почутт≥в ≥ через нього в≥добразити житт€ у вс≥й складност≥ ≥ д≥алектиц≥ розвитку €к н≥коли ран≥ше. ’≤’ стол≥тт€ дало св≥тов≥ таких майстр≥в €к Ѕетховен, Ўопен, ¬агнер, Ўуман, ¬ерд≥, Ѕелл≥н≥, Ѕ≥зе, √л≥нка, ћусоргський, „айковський тощо.

¬изначальне м≥сце в систем≥ мистецтв прот€гом всього ’≤’ стол≥тт€ займатиме л≥тература: њњ питома вага в культур≥ доби надзвичайно велика. ќсобливого розвитку в л≥тератур≥ набуваЇ роман з його здатн≥стю до найширшого охопленн€ сусп≥льного житт€, з точн≥стю соц≥ально- психолог≥чного анал≥зу. ’удожн≥ особливост≥ роману ви€вились особливо сп≥взвучними естетичним потребам часу. “ворч≥сть √ете, Ѕайрона, ¬альтер-—котта, ƒ≥ккенса, —тендал€, ‘лобера, «ол€, ћопассана, ѕушк≥на, Ћермонтова, “ургЇнЇва, “олстого, ƒостоЇвського, дес€тк≥в ≥нших чудових письменник≥в —тарого ≥ Ќового св≥ту п≥дн€ла на новий ≥дейно-художн≥й р≥вень традиц≥њ попередн≥х час≥в.

¬ блоц≥ просторових мистецтв пров≥дне м≥сце належить живопису. ќсобливу роль починаЇ в≥д≥гравати станкова картина, €ка певними €кост€ми нагадуЇ роман Ц своЇю здатн≥стю до широкого показу под≥й ≥ €вищ конкретного житт€. ѕродовжуЇтьс€ досить ≥нтенсивна д≥€льн≥сть майстр≥в граф≥чного мистецтва, особливо п≥сл€ по€ви ≥ широкого розпповсюдженн€ техн≥ки л≥тограф≥њ з њњ в≥дносною простотою виконанн€ та широким д≥апазоном техн≥чних можливостей.

јрх≥тектура ж, що прот€гом тис€чол≥ть була стильовизначальним видом мистецтва, зазнаЇ занепаду. ѕочинаючи з другоњ чверт≥ стол≥тт€ њњ роль у формуванн≥ стилю, формальноњ специф≥ки просторових мистецтв знижуЇтьс€. ћайже до к≥нц€ стол≥тт€ пластично-художн≥й вигл€д споруд найчаст≥ше визначаЇтьс€ використанн€м старих ≥сторико-художн≥х стил≥в. Ф≤сторизмФ або У≈клектикаФ визначають специф≥ку арх≥тектури ≥ декоративно-ужиткового мистецтва. ѕроте, починаючи з середини стол≥тт€ зТ€вл€ютьс€ перш≥ спроби естеттично освоњти можливост≥ нових буд≥вельних матер≥ал≥в ≥ техн≥к. Ќаприк≥нц≥ стол≥тт€ в результат≥ Ухудожньоњ вол≥Ф численних майстр≥в вс≥х вид≥в просторових мистецтв виникаЇ перший св≥домо конструйований стиль €к формальна категор≥€ Ц модерн, що на короткий час завойовуЇ св≥т.

«анепад арх≥тектури та повТ€зана з цим криза синтезу мистецтв обумовила ≥ втрати в галуз≥ монументального живопису ≥ скульптури. —аме в ’≤’ стол≥тт≥ завершуЇтьс€ багатов≥кове ≥снуванн€ стил≥в €к художньоњ категор≥њ, що насл≥дували один одному у вигл€д≥ ц≥л≥сноњ пластичноњ системи художн≥х форм, прийом≥в ≥ метод≥в, що охоплюють вс≥ види мистецтва ≥ демонструють т≥сний взаЇмозвТ€зок м≥ж арх≥тектурою, декоративно-ужитковим та монументально-образотворчими мистецтвами.

’удожньо-духовне житт€ ’≤’ стол≥тт€ позначене сп≥в≥снуванн€м багатьох нац≥ональних шк≥л та т≥сними взаЇмозвТ€зками м≥ж ними. —воЇр≥дн≥сть ≥сторичноњ дол≥ та ≥снуванн€ в кожн≥й крањн≥ нац≥ональних культурних традиц≥й обумовили своЇр≥дн≥сть конкретного вир≥шенн€ загальноњ дл€ вс≥х естетичноњ проблематики. ÷≥лком природньо в≥др≥зн€Їтьс€ спадщина класициста ј.-–.ћенгса в≥д творчост≥ класициста Ћ.ƒавида, демократизм ≥ злободенн≥сть роб≥т того ж ƒавида в≥д твор≥в √ойњ. –≥зн€тьс€ один в≥д одного романтизм ‘ранц≥њ та √ерман≥њ, реал≥зм ј.ћенцел€ ≥ √. урбе. ÷€ р≥зниц€ по€снюЇтьс€ не лише творчою ≥ндив≥дуальн≥стю майстра, а й специф≥кою реал≥зац≥њ загальноЇвропейських етап≥в розвитку мистецтва в конкретних нац≥ональних школах.

¬одночас, в кожному з цих неповторних художн≥х €вищ паралельно з вир≥шенн€м нац≥ональних проблем вт≥люютьс€ питанн€, що хвилюють загальну думку епохи. ≤ тверезий анал≥з соц≥ального житт€, ≥ боротьба за правду, ≥ глибина моральних конфл≥кт≥в людськоњ особистост≥ Ц все це сп≥льн≥ дл€ вс≥х проблеми. “ому в ’≤’ стол≥тт≥ посилюЇтьс€ усв≥домленн€ звТ€зку життЇвих проблем конкретноњ людини ≥ народу з загально≥сторичними проблемами доби. ¬арто додати, що кап≥тал≥стична економ≥ка ор≥Їнтована на створенн€ Їдиного св≥тового господарства, що обумовлюЇ розвиток Їдиноњ св≥товоњ культури.

ќдн≥Їю з суттЇвих особливостей Ївропейськоњ художньоњ культури ’≤’ стол≥тт€ став ≥сторизм €к зас≥б п≥знанн€ д≥йсност≥ в њњ реальному ≥сторичному розвитку. ўе в добу класицизму к≥нц€ попереднього стол≥тт€ ≥сторизм трактуЇтьс€ в абстрактно-героњзован≥й форм≥. “а вже романтики прагнуть д≥йти до реальноњ характеристики ≥сторичного житт€ народу. —аме ≥сторичний п≥дх≥д до висв≥тленн€ под≥й Ї суттЇвою рисою романтизму пор€д з пот€гом до екзотичност≥ та емоц≥йно-особистностною ≥нтонац≥Їю. Ѕлискучим поЇднанн€м п≥днесеноњ симовл≥чност≥ з конкретною ≥сторичною правдою Ї "ћарселТЇзаФ –юда та У—вобода, що веде народФ ƒелакруа. ѕ≥зн≥ше конкретний ≥сторизм знаходить вт≥ленн€ в реал≥стичному напр€мку середини стол≥тт€ Ц достатньо згадати твори ј.ћенцел€, ¬.—ур≥кова, ј.ћатейко. ¬ творах цих майстр≥в Ї ще одна суттЇва прикмета мистецтва пер≥оду: усл≥д за √ойЇю та ƒелакруа в них основним обТЇктом зображенн€ ≥ д≥ючою особою Ї народ.

ќсобливе зац≥кавленн€ народною темою обумовило ≥ визначальну роль побутового жанру в мистецтв≥ середини стол≥тт€. як в У–озст≥л≥Ф √ойњ, побутовий жанр в певних випадках трансформуЇтьс€ в монументальний л≥топис доби, в Усучасну ≥стор≥юФ. ¬≥дображенн€ ≥ узагальненн€ повс€кденного житт€ простоњ людини, етично-естетична оц≥нка бутт€ народу набуваЇ конкретност≥, €коњ до цього часу не знало мистецтво.

—в≥й внесок в розум≥нн€ людськоњ особистост≥ ≥ особливий п≥дх≥д до модел≥ внос€ть майстри портрету ’≤’ стол≥тт€. ¬ б≥льшост≥ високохудожн≥х твор≥в цього жанру ми бачим анал≥з характерност≥ образу, поЇднанн€ ≥ндив≥дуальноњ неповторност≥ з соц≥альною визначен≥стю. ÷е поЇднанн€ загального ≥ особистого Ї дорогоц≥нним дос€гненн€м портрету т≥Їњ епохи.

—пециф≥чн≥ зм≥ни в≥дбуваютьс€ в пейзажному жанр≥, що набуваЇ загальноЇвропейськоњ попул€рност≥. ѕейзаж остаточно втрачаЇ героњзовано-узагальнен≥ риси ≥ з класицистичного Уобразу св≥туФ перетворюЇтьс€ на УпортретФ конкретноњ м≥сцевост≥. ÷е зовс≥м не означаЇ ≥нформативноњ описовост≥ пейзажних мотив≥в. Ќавпаки, у кращих майстр≥в жанру Ц  . оро, ƒ. онстебл€, барб≥зонц≥в,  .ƒ.‘ридр≥ха, —.ўедр≥на, рос≥йських пейзажист≥в другоњ половини стол≥тт€ ми спостер≥гаЇм в образах природи вт≥ленн€ складного внутр≥шнього св≥ту людини, його звТ€зк≥в з природою. “обто, пейзаж набуваЇ живого психолог≥зму €к сутн≥стноњ ознаки.

ўодо конкретних етап≥в розвитку образотворчого мистецтва ’≤’ стол≥тт€, то передус≥м сл≥д зазначити, що загальна зм≥на темп≥в розвитку цив≥л≥зац≥њ, динам≥ка житт€, €ку прискорюЇ розпочата саме в ’≤’ стол≥тт≥ техн≥чна революц≥€, позначаЇтьс€ ≥ на еволюц≥њ художнього житт€. Ќ≥коли ще ≥стор≥€ мистецтва не знала такого розмањтт€ пошук≥в, напр€мк≥в,таких швидких розкв≥т≥в ≥ занепад≥в художн≥х €вищ. “ому виникаЇ потреба в б≥льш детальн≥й хронолог≥њ в≥дпов≥дно до загальноњ ходи ≥стор≥њ. Ќайдоц≥льн≥шим видаЇтьс€ розпод≥л загальноњ картини розвитку образотворчого мистецтва в ’≤’ стол≥тт≥ на сл≥дуюч≥ етапи.

ѕерший етап Ц пер≥од в≥д ¬еликоњ французькоњ революц≥њ 1789 року до битви при ¬атерлоо, тобто, 1815 року. ÷е час загальних потр€с≥нь ≥ руйнац≥њ феодального устрою староњ ™вропи. ÷е роки формуванн€ ≥ знищенн€ ≥мпер≥њ Ќаполеона. –еволюц≥€ радикально зм≥нила весь духовний св≥т сучасник≥в незалежно в≥д ставленн€ до нењ, зруйнувала багато ≥ллюз≥й ≥ подарувала багато нових спод≥вань. ¬она актив≥зувала роботу людського розуму ≥ радикально зм≥нила духовний досв≥д людства. ƒ≥€льн≥сть Ќаполеона певною м≥рою нищила вольнолюбн≥ демократичн≥ настроњ, але його завойовницька пол≥тика нищила феодальн≥ пор€дки в ≥нших крањнах, а у ‘ранц≥њ в≥н спри€в утворенню типово буржуазноњ держави. ¬ мистецтв≥ цього пер≥оду ми в≥дзначаЇм розкв≥т класицизму €к пров≥дного напр€мку в б≥льшост≥ Ївропейських крањн. «верненн€ до античних традиц≥й мотивувалось переважно Ц за виключенн€м ‘ранц≥њ- етично-естетичними м≥ркуванн€ми. ¬ јнгл≥њ, –ос≥њ, Ќ≥меччин≥ майстри класицизму створили чудову арх≥тектуру, чи не востаннЇ позначену стильовою ц≥л≥сн≥стю. ћонументальн≥ форми зр≥лого класицизму Ц амп≥ру Ц ≥снують до двадц€тих рок≥в. ¬одночас, сл≥д зазначити, що при двор≥ Ќаполеона Ц ≥мператора формуЇтьс€ оф≥ц≥йне мистецтво в≥дверто улесливого зм≥сту, €ке стало прототипом Ївропейського УсалонногоФ мистецтва сл≥дуючих рок≥в.

ƒругий етап Ц в≥д –еставрац≥њ 1820 Ц х рок≥в до революц≥й 1848 року, повТ€заний з утвердженн€м кап≥тал≥зму в б≥льшост≥ розвинених крањн св≥ту; час пол≥тичноњ реакц≥њ ≥ активноњ революц≥йноњ боротьби проти нењ. ƒостатньо згадати, що це Ц час латиноамериканського повстанн€, другоњ ≤спанськоњ революц≥њ, грецького повстанн€ ≥ повстанн€ декабрист≥в, заворушень у ѕольщ≥ та початок чартистського руху, революц≥€ 1830 року у ‘ранц≥њ Ц ≥ хвил€ Ївропейських революц≥й 1848 Ц 1849 рок≥в. ÷ей бурхливий час обТЇднав художню творч≥сть р≥зних стран, обумовив сп≥льн≥сть гуман≥стичних ≥дей видатних музикант≥в, поет≥в, художник≥в. ÷е час мистецтва романтизму.

–омантизм критично ставивс€ до меркантильно Ц прозањчного устрою буржуазного житт€. ¬≥н був повТ€заний з нац≥онально Ц визвольними настро€ми, ≥де€ми ≥ боротьбою, надихавс€ прагненн€ми особистост≥ ≥ народу до незалежност≥: це очевидно в творчост≥ ƒ.Ѕайрона, ѕ.-Ѕ.Ўелл≥, ќ.ѕушк≥на, ¬.√юго, ≈.ƒелакруа, ‘.–юда тощо. –омантизму притаманна б≥льш ≥ндив≥дуальна, безпосередньо Ц емоц≥йна мова. ¬ творах романтик≥в розкриваЇтьс€ драматичний св≥т конфл≥кт≥в в €к≥ вступаЇ герой по в≥дношенню до сусп≥льства або стих≥й, в контекст≥ реальноњ ≥стор≥њ Ц минулоњ та сучасноњ. ¬ сороков≥ роки стол≥тт€ романтизм втрачаЇ роль пров≥дноњ прогресивноњ теч≥њ в мистецтв≥ ≥ до к≥нц€ зазначеного пер≥оду ми бачимо, що ц€ роль переходить до б≥льш життЇво конкретного ≥ соц≥ально анал≥тичного типу.

“рет≥й етап Ц це пер≥од в≥д революц≥й 1848 Ц1849 рок≥в до ѕаризькоњ комуни, час найвищого розкв≥ту так званого критичного реал≥зму в мистецтв≥. —аме тод≥ створюютьс€ роботи, де подано €к конкретний анал≥з д≥€льност≥ у ‘.ћ≥ллЇ, √. урбе, так ≥ сатирично Ц викривальний Ц у ќ.ƒомТс. ¬арто зазначити, що терм≥н Укритичний реал≥зм У виник при вивченн≥ л≥тератури вказаноњ доби ≥ в л≥тературознавств≥ в≥н Ї б≥льш адекватним ≥ повним. ўодо просторових мистецтв сл≥д мати на уваз≥, що творч≥сть багатьох майстр≥в цього напр€мку Ї за своњм зм≥стом ≥ значенн€м набагато ширшою ≥ не вичерпуЇтьс€ цим пон€тт€м јле за в≥дсутн≥стю в мистецтвознавств≥ б≥льш вдалого терм≥ну, ми позначаЇм €к Укритичний реал≥змФ твори, де в≥дчутне зверненн€ до обТЇктивноњ реальност≥ з широтою охопленн€ €вищ соц≥альноњ д≥йсност≥, показом њњ протир≥ч, умов житт€ народу ≥ пошуками нового типу позитивного геро€. –озвиток реал≥зму, природньо, набираЇ р≥зних форм в конкретних крањнах, але в ц≥лому в крањнах ™вропи дл€ 40-х Ц 60-х рок≥в в≥н Ї характерним. ¬одночас, в друг≥й половин≥ стол≥тт€ в таких крањнах €к јнгл≥€, ‘ранц≥€ починають зароджуватись нов≥ тенденц≥њ, що набувають розвитку вже п≥сл€ 1871 року.

ќстанн≥й етап Ц останн€ чверть ’≤’ стол≥тт€. ÷е час п≥двищеноњ динам≥ки розвитку кап≥тал≥стичного сусп≥льства з загостренн€м вс≥х проблем ≥ протир≥ч. ¬ цей останн≥й етап розвитку мистецтва ’≤’ стол≥тт€ все було насичено боротьбою ≥ сумн≥вами, в≥дкритт€ми та дос€гненн€ми. —п≥в≥снують протилежн≥ за ≥деалами ≥ установками напр€мки ≥ теч≥њ: прерафаел≥ти та символ≥сти, ≥мпресс≥он≥сти, пост≥мпрес≥он≥сти та передвижники. ¬ дуже значн≥й м≥р≥ цей пер≥од веде у майбутнЇ Ц в ’’ стол≥тт€. Ќе сл≥д забувати, що саме останн€ чверть ’≤’ Ц початок стол≥тт€ став часом недовгого розкв≥ту, м≥жнародного розповсюдженн€ ≥ занепаду першого св≥домо створеного митц€ми р≥зних крањн стилю, що €к формальна категор≥€ обТЇднав вс≥ види пластичних мистецтв ≥ арх≥тектури: модерну. —аме завд€ки д≥€льност≥ майстр≥в модерну виробництво промислових товар≥в: мебл≥в, посуду, тканин тощо набираЇ художньоњ досконалост≥. “ака поступово-посл≥довна зм≥на етап≥в сповненого протир≥ч ≥ пошук≥в розвитку мистецтва ≥ характеризуЇ ’≤’ стол≥тт€.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 918 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2094 - | 1903 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.