Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–ег≥ональн≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ




–озд≥л VIII —татуту ќќЌ (статт≥ 52Ч54) присв€чений рег≥ональним угодам, що ≥снують пор€д з ќќЌ. —татут ќќЌ "н≥€кою м≥рою не перешкоджаЇ ≥снуванню рег≥ональних угод або орган≥в дл€ розв'€занн€ таких питань, що стосуютьс€ п≥дтриманн€ м≥жнародного миру ≥ безпеки, €к≥ Ї прийн€тни≠ми дл€ рег≥ональних д≥й, за умови, що так≥ угоди або органи ≥ њхн€ д≥€льн≥сть сум≥сн≥ з ц≥л€ми ≥ принципами ќрган≥зац≥њ" (ст. 52). ѕри цьому п≥дкреслюЇтьс€, що д≥€льн≥сть рег≥ональ≠них угод н≥€ким чином не зач≥паЇ застосуванн€ статей 34 ≥ 35 —татуту ќќЌ, €к≥ регулюють питанн€ мирного розв'€зан≠н€ спор≥в, не повинна суперечити њм. “аким чином, —татут ќќЌ зобов'€зуЇ член≥в ќрган≥зац≥њ забезпечити мирне роз≠в'€занн€ м≥сцевих спор≥в за допомогою таких рег≥ональних угод або таких рег≥ональних орган≥в до передаванн€ цих спо≠р≥в до –ади Ѕезпеки.

–озгл€немо де€к≥ рег≥ональн≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, що в≥д≥грають у наш час ≥стотну роль у питанн€х рег≥онального сп≥вроб≥тництва держав, координац≥њ зовн≥шньоњ пол≥тики, зовн≥шньоеконом≥чних зв'€зк≥в, соц≥альних, культурних, пра≠вових та ≥нших в≥дносин.

ќрган≥зац≥€ з безпеки ≥ сп≥вроб≥тництва в ™вроп≥ (ќЅ—™). ÷€ орган≥зац≥€ перебуваЇ у стад≥њ становленн€. њњ ≥стор≥€ починаЇтьс€ з тр≥умфального п≥дписанн€ 1 серпн€ 1975 р. у √ельс≥нк≥ (‘≥нл€нд≥€) «аключного акта Ќаради з безпеки ≥ сп≥вроб≥тництва в ™вроп≥. ѕ≥д ним поставили своњ п≥дписи глави держав ≥ ур€д≥в 33 Ївропейських держав, а та≠кож —Ўј ≥  анади. «аключний акт вт≥лив у соб≥ колектив≠ний досв≥д ™вропи п≥сл€ двох св≥тових в≥йн, у тому числ≥ пе≠р≥оду "холодноњ в≥йни". ¬≥н складавс€ з преамбули ≥ п'€≠ти розд≥л≥в: "ѕитанн€, що стосуютьс€ безпеки в ™вроп≥", "—п≥вроб≥тництво в галуз≥ економ≥ки, науки ≥ техн≥ки та до≠вк≥лл€", "ѕитанн€, що стосуютьс€ безпеки ≥ сп≥вроб≥тництва в —ередземномор'њ", "—п≥вроб≥тництво в гуман≥тарних та ≥н≠ших галуз€х", "ѕодальш≥ кроки п≥сл€ Ќаради".

ƒл€ науки м≥жнародного права цей документ маЇ неаби€≠ке значенн€ €к джерело м≥жнародного права вже тим, що в≥н ≥з високою м≥рою детал≥зац≥њ в≥дтворив ≥ конкретизував ос≠новн≥ принципи м≥жнародного права, закр≥плен≥ у —татут≥ ќќЌ. ѕри цьому до рангу принцип≥в уперше введен≥ норми про непорушн≥сть кордон≥в, територ≥альну ц≥л≥сн≥сть держа≠ви, поважанн€ прав ≥ основних свобод людини.

¬ останньому розд≥л≥ «аключного акта держави-учасниц≥ погодилис€ з тим, що нарада стала важливою частиною про≠цесу зм≥цненн€ безпеки ≥ розвитку сп≥вроб≥тництва в ™вроп≥, а також за€вили про свою р≥шуч≥сть продовжувати багато≠сторонн≥й процес, розпочатий нарадою. ” межах цього бага≠тостороннього процесу в≥дбувалас€ ћадридська зустр≥ч (1980Ч1983 pp.), —токгольмська конференц≥€ щодо заход≥в зм≥цненн€ дов≥ри ≥ безпеки та роззброЇнн€ в ™вроп≥ (1984Ч 1986 pp.), ¬≥денська зустр≥ч (1986Ч1989 pp.), а також зуст≠р≥ч≥ на найвищому р≥вн≥ в ѕариж≥ (листопад 1990 p.), √ель≠с≥нк≥ (липень 1992 р.) та Ѕудапешт≥ (грудень 1994 p.).

—л≥д зазначити ≥стотну особлив≥сть ќЅ—™ €к орган≥зац≥њ Ч вона заснована не м≥жнародно-правовою, а пол≥тичною угодою. ћайже через 20 рок≥в усп≥шноњ роботи пол≥тичного форуму Ч Ќаради з безпеки ≥ сп≥вроб≥тництва в ™вроп≥ (ЌЅ—™) Ч р≥шенн€м будапештськоњ наради 5Ч6 грудн€ 1994 р. вона була трансформована в орган≥зац≥ю (ќЅ—™), що маЇ на мет≥ дос€гненн€ таких ц≥лей:

Х створенн€ сфери загальноњ безпеки шл€хом використанн€ норм ≥ стандарт≥в;

Х забезпеченн€ реал≥зац≥њ ус≥х зобов'€зань ЌЅ—™;

Х залишатис€ консультативним форумом;

Х спри€ти розвитков≥ превентивноњ дипломат≥њ ≥ заохочувати його;

Х спри€ти врегулюванню спор≥в ≥ конфл≥кт≥в;

Х заохочувати миротворч≥ операц≥њ;

Х зд≥йснювати контроль за озброЇнн€ми ≥ роззброЇнн€м;

Х спри€ти забезпеченню прав людини;

Х розвивати сп≥вроб≥тництво в напр€м≥ утвердженн€ ринковоњ економ≥ки.

—татус орган≥в ќЅ—™ також перебуваЇ у стад≥њ станов≠ленн€. ¬они трансформувалис€ з орган≥в ЌЅ—™ у такий спос≥б.

¬ищим органом ќЅ—™ Ї Ќарада глав держав ≥ ур€д≥в крањн-член≥в. ¬одночас функц≥њ центрального кер≥вного ор≠гана ќЅ—™ виконуЇ –ада м≥н≥стр≥в, що фактично в≥дпов≥≠дальна за прийн€тт€ р≥шень. ¬она представл€Ї р≥вень м≥н≥стр≥в закордонних справ державЧчлен≥в орган≥зац≥њ. «ас≥данн€ –ади м≥н≥стр≥в ќЅ—™ провод€тьс€ по черз≥ в р≥зних крањнах. ѕ≥дготовка зас≥дань –ади м≥н≥стр≥в, виконанн€ прийн€тих нею р≥шень, координац≥€ д≥€льност≥ вс≥х допом≥жних орган≥в покладено на  ер≥вну раду (вона зам≥нила в ≥снуюч≥й струк≠тур≥ ЌЅ—™  ом≥тет старших посадових ос≥б).  р≥м того,  е≠р≥вна рада повинна обговорювати ≥ формулювати кер≥вн≥ принципи пол≥тичного ≥ загального бюджетного характеру, розгл€дати питанн€, пов'€зан≥ з виникненн€м критичних си≠туац≥й у рег≥он≥, а також адекватно зад≥€ти механ≥зм мирно≠го врегулюванн€ м≥жнародних спор≥в. «ас≥данн€  ер≥вноњ ра≠ди на р≥вн≥ представник≥в м≥н≥стерств закордонних справ крањн-учасниць провод€тьс€ у ѕраз≥.

ќсновним органом дл€ розгл€ду надзвичайних ситуац≥й, веденн€ пол≥тичних консультац≥й ≥ прийн€тт€ поточних р≥≠шень Ї ѕост≥йна рада (у нењ трансформувавс€ ѕост≥йний ком≥тет, що функц≥онував у межах ЌЅ—™). ƒо складу ѕо≠ст≥йноњ ради вход€ть представники держав-учасниць, €к≥ пра≠цюють на пост≥йн≥й основ≥. «ас≥данн€ ради провод€тьс€ у ¬≥дн≥.

ќрган≥зац≥йно-техн≥чне забезпеченн€ роботи ќЅ—™ зд≥йснюЇ —екретар≥ат, що в≥даЇ документац≥Їю й арх≥вом, публ≥куЇ необх≥дн≥ документи, обслуговуЇ наради ≥ зас≥данн€ вищого ≥ кер≥вних орган≥в ќЅ—™. ќчолюЇ його √енеральний секретар, що бере участь у координац≥њ всього механ≥зму д≥≠€льност≥ орган≥в ќЅ—™.

” межах ќЅ—™ д≥Ї також р€д ≥нститут≥в, спр€мованих на забезпеченн€ додержанн€ прав людини, проведенн€ анал≥зу становища нац≥ональних меншостей в окремих крањнах ≥ т. п.

—п≥вдружн≥сть Ќезалежних ƒержав (—Ќƒ). ѕоча≠ток ц≥й рег≥ональн≥й м≥жнародн≥й орган≥зац≥њ поклала ”года про створенн€ —п≥вдружност≥ Ќезалежних ƒержав, п≥дписа≠на –ос≥Їю, Ѕ≥лоруссю й ”крањною 8 грудн€ 1991 р..

"ћи, –еспубл≥ка Ѕ≥лорусь, –ос≥йська ‘едерац≥€ (–—‘—–), ”крањна €к держави Ч засновниц≥ —оюзу –—–, що п≥дписали —оюзний догов≥р 1922 p., констатуЇмо, що —оюз –—– €к суб'Їкт м≥жнародного права ≥ геопол≥тичноњ реальност≥ при≠пин€Ї своЇ ≥снуванн€", Ч вказуЇтьс€ у преамбул≥ доку≠мента. ” ньому також констатувалос€, що —Ќƒ Ї в≥дкритою дл€ приЇднанн€ ус≥х держав Ч член≥в колишнього —ою≠зу ——–, а також дл€ ≥нших держав, що под≥л€ють ц≥л≥ ≥ прин≠ципи ц≥Їњ угоди. ¬же 21 грудн€ 1991 р. спец≥альним протоко≠лом до учасник≥в угоди приЇдналис€ јзербайджан, ¬≥рмен≥€,  азахстан,  иргизстан, ћолдова, “аджикистан, “уркмени≠стан, ”збекистан.

22 с≥чн€ 1993 р. був прийн€тий —татут м≥жнародноњ ор≠ган≥зац≥њ Ч —Ќƒ. ¬она заснована на засадах суверенноњ р≥в≠ност≥ вс≥х њњ член≥в, що Ї самост≥йними ≥ р≥вноправними суб'Їктами м≥жнародного права.

÷≥л€ми —п≥вдружност≥ Ї:

Х зд≥йсненн€ сп≥вроб≥тництва в пол≥тичн≥й, економ≥чн≥й, еколог≥чн≥й, гуман≥тарн≥й, культурн≥й та ≥нших сфе≠рах;

Х всеб≥чний ≥ збалансований економ≥чний та соц≥альний розвиток держав-член≥в у межах загального економ≥ч≠ного простору;

Х забезпеченн€ прав ≥ основних свобод людини в≥дпов≥дно до загальновизнаних принцип≥в ≥ норм м≥жнарод≠ного права ≥ документ≥в ЌЅ—™;

Х взаЇмна правова допомога ≥ сп≥вроб≥тництво в ≥нших сферах правових в≥дносин ≥ т. п.

ƒержавиЧчлени —Ќƒ зобов'€залис€ дл€ дос€гненн€ за≠значених вище ц≥лей керуватис€ такими взаЇмозалежними ≥ р≥вноц≥нними принципами:

Х поважанн€ суверен≥тету держав-член≥в, нев≥д'Їмного права народ≥в на самовизначенн€;

Х непорушн≥сть державних кордон≥в;

Х територ≥альна ц≥л≥сн≥сть держав ≥ в≥дмова в≥д будь-€ких д≥й, спр€мованих на розчленуванн€ чужоњ територ≥њ;

Х розв'€занн€ спор≥в мирними засобами таким чином, щоб не п≥ддавати загроз≥ м≥жнародний мир, безпеку ≥ справедлив≥сть тощо.

—татут —Ќƒ складаЇтьс€ з преамбули ≥ дев'€ти розд≥л≥в, що мають 45 статей. ќднак н≥ —татут —Ќƒ, н≥ зазначен≥ пер≠винн≥ установч≥ акти не м≥ст€ть ч≥ткоњ характеристики юри≠дичноњ природи —п≥вдружност≥. "—п≥вдружн≥сть не Ї держа≠вою ≥ не маЇ наднац≥ональних повноважень", Ч сказано у ст. 1 —татуту —Ќƒ. ¬одночас, виход€чи з концепц≥њ зовн≥ш≠ньоњ пол≥тики ”крањни, можна квал≥ф≥кувати —Ќƒ €к м≥ждержавне утворенн€ з координац≥йними повноваженн€≠ми. «а останн≥ роки вимальовуЇтьс€ природа —Ќƒ €к рег≥ональноњ м≥жнародноњ орган≥зац≥њ. ѕро це св≥дчить прий≠н€тт€ резолюц≥њ √енеральноњ јсамблењ ќќЌ у березн≥ 1994 р. про наданн€ —Ќƒ статусу спостер≥гача в √ ј ќќЌ.

„ленство в —Ќƒ. ¬≥дпов≥дно до статей 7 ≥ 8 —татуту чле≠нами —п≥вдружност≥ Ї:

державиЧзасновниц≥ —п≥вдружност≥, тобто держави, що п≥дписали ≥ ратиф≥кували ”году про створенн€ —Ќƒ в≥д 8 грудн€ 1991 р. ≥ ѕротокол до нењ в≥д 21 грудн€ 1991 р. до мо≠менту прийн€тт€ —татуту —Ќƒ;

державиЧчлени —п≥вдружност≥ Ч це т≥ держави-засновниц≥, що беруть на себе зобов'€занн€ за —татутом прот€гом одного року п≥сл€ його прийн€тт€ –адою глав держав;

держави, що приЇдналис€, Ч це держави, €к≥ под≥л€ють ц≥л≥ ≥ принципи —п≥вдружност≥ ≥ беруть на себе зобов'€занн€, що м≥ст€тьс€ у —татут≥ —Ќƒ;

асоц≥йований член —п≥вдружност≥ Ч це держава, що ба≠жаЇ брати участь в окремих видах д≥€льност≥ —Ќƒ на умовах угоди про асоц≥йоване членство на п≥дстав≥ р≥шенн€ –ади глав держав. ¬≥дпов≥дно до ст. 9 —татуту будь-€ка держава-член маЇ право вийти з≥ —п≥вдружност≥. ѕро такий нам≥р во≠на спов≥щаЇ письмово депозитар≥ю —татуту —Ќƒ за 12 м≥с€≠ц≥в до виходу.

ќргани —Ќƒ. ¬ищим органом —п≥вдружност≥ Ї –ада глав держав. ¬она обговорюЇ ≥ вир≥шуЇ принципов≥ питан≠н€, пов'€зан≥ з д≥€льн≥стю держав-член≥в у сфер≥ њх загальних ≥нтерес≥в. –ада глав держав збираЇтьс€ на зас≥данн€ дв≥ч≥ на р≥к. ѕозачергов≥ њњ зас≥данн€ можуть скликатис€ з ≥н≥ц≥ативи одн≥Їњ з держав-член≥в.

ѕор€д ≥з –адою глав держав —татутом передбачена д≥€ль≠н≥сть –ади глав ур€д≥в, що координуЇ сп≥вроб≥тництво орга≠н≥в виконавчоњ влади держав-член≥в в економ≥чн≥й, соц≥аль≠н≥й та ≥нших сферах сп≥льних ≥нтерес≥в. –ада глав ур€д≥в проводить свою роботу в пер≥од зас≥дань, що збираютьс€ чо≠тири рази на р≥к. ѕередбачено ≥ позачергов≥ зас≥данн€.

–≥шенн€ зазначених двох –ад приймаютьс€ за сп≥льною згодою Ч консенсусом. ѕри цьому будь-€ка держава може за€вити про свою неза≥нтересован≥сть у тому або ≥ншому питанн≥, ≥ це не розгл€даЇтьс€ ≥ншими €к перешкода дл€ ухва≠ленн€ р≥шенн€.

—татут передбачаЇ ≥ можлив≥сть створенн€ робочих ≥ до≠пом≥жних орган≥в €к на пост≥йн≥й, так ≥ на тимчасов≥й осно≠в≥. “ак≥ органи формуютьс€ з представник≥в держав-член≥в, над≥лених в≥дпов≥дними повноваженн€ми. ƒо роботи на њх зас≥данн€х можуть залучатис€ необх≥дн≥ експерти ≥ консуль≠танти.  р≥м того, дл€ розв'€занн€ питань сп≥вроб≥тництва в де€ких галуз€х можуть скликатис€ додатков≥ наради кер≥в≠ник≥в в≥дпов≥дних державних орган≥в.

–ада м≥н≥стр≥в закордонних справ зд≥йснюЇ координац≥ю зовн≥шньопол≥тичноњ д≥€льност≥ держав-член≥в, включаю≠чи њх д≥€льн≥сть у м≥жнародних орган≥зац≥€х.  р≥м того вона орган≥зовуЇ консультац≥њ з питань св≥товоњ пол≥тики, €к≥ становл€ть взаЇмний ≥нтерес. –ада м≥н≥стр≥в закордонних справ д≥Ї в≥дпов≥дно до ѕоложенн€, що затверджуЇтьс€ –адою глав держав.

 оординац≥йно-консультативний ком≥тет Ї пост≥йно д≥ючим виконавчим ≥ координуючим органом —п≥вдружност≥. ¬≥н не т≥льки виробл€Ї ≥ вносить пропозиц≥њ з питань рег≥о≠нального сп≥вроб≥тництва, а й спри€Ї реал≥зац≥њ домовленос≠тей з конкретних напр€м≥в економ≥чних взаЇмов≥дносин, за≠безпечуЇ проведенн€ зас≥дань –ади глав держав ≥ –ади глав ур€д≥в ≥ т. п. ¬≥н складаЇтьс€ з пост≥йних повноважних пред≠ставник≥в, по два в≥д кожноњ держави Ч члена —п≥вдружнос≠т≥, ≥  оординатора  ом≥тету, призначуваного –адою глав дер≠жав.  оординатор  ом≥тету керуЇ —екретар≥атом, €кий зд≥й≠снюЇ орган≥зац≥йно-техн≥чне забезпеченн€ роботи –ади глав держав, –ади глав ур€д≥в та ≥нших орган≥в. ћ≥сцеперебуван≠н€  ом≥тету Ч м. ћ≥нськ (–еспубл≥ка Ѕ≥лорусь).

” межах –ади глав держав функц≥онуЇ ≥ так званий дру≠гий ешелон кер≥вних орган≥в —п≥вдружност≥. ƒо них нале≠жить –ада м≥н≥стр≥в оборони. ¬она координуЇ питанн€ в≥й≠ськовоњ пол≥тики ≥ в≥йськове буд≥вництво держав-член≥в. √оловне командуванн€ ќб'Їднаних «бройних —ил —Ќƒ зд≥йснюЇ кер≥вництво цими силами, а також групами в≥йсь≠кових спостер≥гач≥в ≥ колективних сил з п≥дтриманн€ миру у —п≥вдружност≥. ѕитанн€ми охорони зовн≥шн≥х кордон≥в дер≠жав-член≥в ≥ забезпеченн€ стаб≥льност≥ на них в≥даЇ –ада командувач≥в ѕрикордонних в≥йськ. ”с≥ перел≥чен≥ органи другого ешелону д≥ють на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних положень про них, затверджених –адою глав держав.

Ќа в≥дм≥ну в≥д перел≥чених орган≥в ≈коном≥чний суд Ї самост≥йним утворенн€м, а не органом –ади глав держав. «авданн€ суду Ч забезпечити виконанн€ економ≥чних зо≠бов'€зань у межах —п≥вдружност≥, розв'€занн€ спор≥в, що виникають при виконанн≥ таких зобов'€зань. ≈коном≥чний суд маЇ право тлумачити положенн€ угод та ≥нших акт≥в —п≥вдружност≥ з економ≥чних питань.

 ом≥с≥€ з прав людини у межах —п≥вдружност≥ Ї кон≠сультативним органом ≥ спостер≥гаЇ за виконанн€м зобов'€≠зань, вз€тих у ц≥й сфер≥ на себе державами-членами. ћ≥сце≠перебуванн€ ком≥с≥њ Ч м. ћ≥нськ.

—татут передбачаЇ можлив≥сть заснуванн€ на основ≥ угод держав-член≥в про сп≥вроб≥тництво в економ≥чн≥й, соц≥альн≥й та ≥нших галуз€х орган≥в галузевого сп≥вроб≥тництва. ¬о≠ни покликан≥ виробл€ти погоджен≥ принципи ≥ правила сп≥в≠роб≥тництва, спри€ти њх практичн≥й реал≥зац≥њ. ” раз≥ потре≠би вони можуть вносити пропозиц≥њ на розгл€д –ади глав ур€д≥в.

—татут —Ќƒ передбачаЇ м≥жпарламентське сп≥вроб≥т≠ництво держав-член≥в. ¬оно зд≥йснюЇтьс€ у рамках ћ≥жпар≠ламентськоњ асамблењ, €ка складаЇтьс€ з парламентських делегац≥й. ћ≥сцеперебуванн€ ћ≥жпарламентськоњ асамблењ Ч м. —анкт-ѕетербург.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 945 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

542 - | 461 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.