Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


„ленство в ќќЌ та органи ќќЌ




„ленами ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й Ї суверенн≥ держави. «а процедурою оформленн€ членства —татут (стат≠т≥ 3Ч4) розр≥зн€Ї найперших член≥в ≥ п≥зн≥ше прийн€тих член≥в ќрган≥зац≥њ. ѕри цьому найпершими членами ќќЌ Ї держави, €к≥, вз€вши участь у  онференц≥њ у —ан-‘ранциско, п≥дписали ≥ ратиф≥кували —татут ќќЌ. —еред пострад€н≠ських республ≥к п≥сл€ розпаду —–—– т≥льки –ос≥€, ”крањна ≥ Ѕ≥лорус≥€ належать до найперших член≥в ќќЌ. ≤нш≥ держа≠ви Ч колишн≥ республ≥ки —–—– оформл€ли своЇ членство в ќќЌ на п≥дстав≥ ст. 4 —татуту шл€хом поданн€ за€в про прийом.

√енеральна јсамбле€ маЇ право за рекомендац≥Їю –ади Ѕезпеки, призупинити зд≥йсненн€ прав та прив≥лењв одному з член≥в ќрган≥зац≥њ (ст. 5). ѕ≥дставою дл€ цього Ї застосу≠ванн€ проти такого члена ќрган≥зац≥њ д≥й превентивного або примусового характеру. ¬≥дновленн€ втрачених прав та при≠в≥лењв може бути зд≥йснене також –адою Ѕезпеки. ≤ €к край≠н≥й зах≥д за рекомендац≥Їю –ади Ѕезпеки будь-€кий член ќр≠ган≥зац≥њ, що систематично порушуЇ принципи —татуту ќќЌ, може бути виключений з ќрган≥зац≥њ р≥шенн€м √ене≠ральноњ јсамблењ (ст. 6).

—татут ќќЌ (ст. 7) передбачаЇ головн≥ та допом≥жн≥ органи ќќЌ. ќстанн≥, €кщо Ї потреба, можуть засновувати≠с€ в≥дпов≥дно до —татуту ќќЌ. √оловн≥ органи ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й: √енеральна јсамбле€, –ада Ѕезпеки, ≈ко≠ном≥чна ≥ соц≥альна рада, –ада з оп≥ки, ћ≥жнародний суд ≥ —екретар≥ат. ’оч у текст≥ —татуту головн≥ органи наведено Їдиним списком, за своњм правовим становищем ≥ реальним значенн€м вони далеко не однозначн≥. ÷ентральне м≥сце у систем≥ орган≥в ќќЌ пос≥дають, безумовно, –ада Ѕезпеки ≥ √енеральна јсамбле€.

–ада Ѕезпеки ќќЌ. як зазначаЇтьс€ у —татут≥ ќќЌ (ст. 24), дл€ забезпеченн€ швидких ≥ ефективних д≥й ќрган≥≠зац≥њ на –аду Ѕезпеки покладаЇтьс€ головна в≥дпов≥дальн≥сть за п≥дтриманн€ м≥жнародного миру ≥ безпеки. ” межах своњх функц≥й ≥ повноважень –ада Ѕезпеки подаЇ на розгл€д √ене≠ральноњ јсамблењ щор≥чн≥ допов≥д≥ ≥ в м≥ру потреби Ч спец≥≠альн≥ допов≥д≥. ѕро значний обс€г роботи –ади Ѕезпеки св≥дчить той факт, що, наприклад, лише за 1946Ч1986 pp. вона провела 2730 оф≥ц≥йних зас≥дань, тобто збиралас€ на зас≥≠данн€ у середньому 66 раз на р≥к, отже зас≥дала не менше одного разу на тиждень. ѕри цьому було прийн€то 580 резо≠люц≥й ≥ р≥шень. ¬раховуючи також неоф≥ц≥йн≥ п≥дготовч≥ зас≥данн€, к≥льк≥сть €ких також значна, можна сказати, що –ада Ѕезпеки Ч справд≥ один ≥з найзавантажен≥ших орган≥в ќќЌ.

ѕрийн€т≥ –адою Ѕезпеки р≥шенн€ Ї обов'€зковими дл€ виконанн€ ус≥ма членами ќрган≥зац≥њ (ст. 25). —аме тому та≠к≥ р≥шенн€ слугують над≥йним механ≥змом врегулюванн€ розгл€нутих –адою Ѕезпеки питань. Ѕ≥льше того, вони "ста≠ють нормовстановлюючими актами, що виражають погодже≠ну волю св≥тового сп≥втовариства, ≥ цементуючими стаб≥ль≠н≥сть у св≥т≥".

–ада Ѕезпеки складаЇтьс€ (ст. 23) ≥з 15 (до 1963 р. Ч 11) член≥в ќрган≥зац≥њ. —еред них Ч пост≥йн≥ ≥ непост≥йн≥ чле≠ни. Ќа п≥дстав≥ ст. 23 —татуту пост≥йними членами –ади Ѕез≠пеки Ї  итайська –еспубл≥ка, ‘ранц≥€, –ос≥йська ‘едерац≥€ (€к правонаступниц€ —–—–), ќб'Їднане  орол≥вство ¬елико≠британ≥њ ≥ ѕ≥вн≥чноњ ≤рланд≥њ та —получен≥ Ўтати јмерики.

√енеральна јсамбле€ обираЇ 10 ≥нших член≥в ќќЌ не≠пост≥йними членами –ади Ѕезпеки, прид≥л€ючи належну увагу м≥р≥ њх участ≥ у п≥дтриманн≥ м≥жнародного миру ≥ без≠пеки, а також справедливому географ≥чному розпод≥лу.

¬≥дпов≥дно до розробленого у —татут≥ механ≥зму непос≠т≥йн≥ члени обираютьс€ на двор≥чний терм≥н при щор≥чному переобранн≥ п'€ти держав. “акий механ≥зм склавс€ при пер≠ших виборах непост≥йних член≥в п≥сл€ зб≥льшенн€ к≥лькост≥ член≥в –ади Ѕезпеки з 11 до 15, коли два з чотирьох додат≠кових член≥в були обран≥ терм≥ном на один р≥к. „лен –ади Ѕезпеки, €кий вибуваЇ, не п≥дл€гаЇ негайному переобранню.

√енеральна јсамбле€ ќќЌ, що прийн€ла поправку про к≥льк≥сть член≥в –ади Ѕезпеки до ст. 23, своЇю резолюц≥Їю в≥д 17 грудн€ 1963 р. передбачила представництво непост≥й≠них член≥в –ади за географ≥чним принципом у такий спос≥б: в≥д јфрики й јз≥њ Ч 5 член≥в, в≥д —х≥дноњ ™вропи Ч 1, в≥д Ћатинськоњ јмерики Ч 2, в≥д «ах≥дноњ ™вропи та ≥нших дер≠жав Ч 2. ћ≥сце держав, що вибувають, через два роки зай≠мають члени ќќЌ ≥з того ж географ≥чного рег≥ону.

‘ункц≥њ ≥ повноваженн€ –ади Ѕезпеки закр≥плено в стат≠т€х 24Ч26 —татуту. ƒл€ забезпеченн€ швидких ≥ ефектив≠них д≥й ќќЌ њњ члени покладають на –аду Ѕезпеки головну в≥дпов≥дальн≥сть за п≥дтриманн€ м≥жнародного миру ≥ безпе≠ки. ѕри цьому вони погоджуютьс€ в тому, що при виконанн≥ обов'€зк≥в, €к≥ випливають ≥з ц≥Їњ в≥дпов≥дальност≥, –ада Ѕез≠пеки д≥Ї в≥д њхнього ≥мен≥ (п. 1 ст. 24).

–ада Ѕезпеки уповноважена розсл≥дувати будь-€ку су≠перечку, що може призвести до м≥жнародних непорозум≥нь. –ада Ѕезпеки маЇ право надавати рекомендац≥њ щодо п≥дтри≠манн€ або в≥дновленн€ м≥жнародного миру ≥ безпеки. ¬она подаЇ на розгл€д √енеральноњ јсамблењ щор≥чн≥ допов≥д≥ ≥ в м≥ру потреби Ч спец≥альн≥ допов≥д≥.

¬с≥ члени ќќЌ, €к того вимагаЇ ст. 25 —татуту, п≥дкор€≠ютьс€ р≥шенн€м –ади Ѕезпеки ≥ виконують њх. –ада Ѕезпеки визначаЇ на€вн≥сть будь-€коњ загрози миру, будь-€кого пору≠шенн€ миру або акту агрес≥њ ≥ даЇ рекомендац≥њ або вир≥шуЇ, €ких заход≥в сл≥д ужити1 дл€ п≥дтриманн€ або в≥дновленн€ м≥жнародного миру ≥ безпеки. ѕри цьому вона може попе≠редньо зажадати в≥д за≥нтересованих стор≥н виконанн€ ≥ тих тимчасових заход≥в, €к≥ вона вважаЇ необх≥дними й бажа≠ними.

¬≥дпов≥дно до ст. 41 —татуту –ада Ѕезпеки вир≥шуЇ та≠кож, €ких заход≥в, не пов'€заних з використанн€м збройних сил, потр≥бно вживати дл€ зд≥йсненн€ њњ р≥шень. “ак≥ заходи можуть включати повне або часткове припиненн€ економ≥ч≠них в≥дносин ≥ д≥њ зал≥зничних, морських, пов≥тр€них, пошто≠вих, телеграфних, рад≥о або ≥нших засоб≥в пов≥домленн€, а також розрив дипломатичних в≥дносин.

якщо –ада Ѕезпеки вважаЇ, що заходи, передбачен≥ ст. 41, Ї недостатн≥ми, то вона уповноважена (ст. 42) розпо≠чинати так≥ д≥њ пов≥тр€ними, морськими або сухопутними си≠лами, €к≥ ви€вл€тьс€ необх≥дними дл€ п≥дтриманн€ або в≥д≠новленн€ м≥жнародного миру ≥ безпеки. “ак≥ д≥њ можуть включати демонстрац≥њ, блокаду та ≥нш≥ операц≥њ пов≥тр€них, морських ≥ сухопутних сил член≥в ќќЌ.

« урахуванн€м цього ст. 43 —татуту надаЇ –ад≥ Ѕезпеки право формуванн€ на баз≥ в≥йськового потенц≥алу член≥в ќќЌ необх≥дних дл€ п≥дтриманн€ м≥жнародного миру ≥ без≠пеки збройних сил. ѕри цьому члени ќќЌ надають також допомогу ≥ в≥дпов≥дн≥ засоби обслуговуванн€, включаючи право проходу.

—л≥д мати на уваз≥, що в≥дпов≥дно до ст. 51 —татуту, н≥що не може порушити нев≥д'Їмного права держави на ≥ндив≥ду≠альну або колективну самооборону при збройному напад≥ на нењ доти, поки –ада Ѕезпеки не вживе заход≥в, необх≥дних дл€ п≥дтриманн€ м≥жнародного миру ≥ безпеки.

Ќа п≥дстав≥ передбаченоњ —татутом процедури –ада Ѕез≠пеки орган≥зовуЇтьс€ таким чином, щоб функц≥онувати без≠перервно. ƒл€ цього кожний член –ади Ѕезпеки маЇ свого пост≥йного представника.

√енеральна јсамбле€. —клад, функц≥њ ≥ повноваженн€, голосуванн€ ≥ процедура √енеральноњ јсамблењ закр≥плен≥ в статт€х 9Ч22 —татуту ќќЌ. √енеральна јсамбле€ склада≠Їтьс€ з ус≥х член≥в ќќЌ.  ожна держава представлена на њњ сес≥€х делегац≥Їю, чисельний склад €коњ не перевищуЇ п'€ти представник≥в, а сама делегац≥€ маЇ один голос. Ќа сес≥€х √енеральноњ јсамблењ можуть обговорюватис€ будь-€к≥ пи≠танн€ ≥ справи в межах —татуту ќќЌ. ¬она повноважна роз≠гл€дати загальн≥ принципи сп≥вроб≥тництва у справ≥ п≥дтри≠манн€ м≥жнародного миру ≥ безпеки, у тому числ≥ проблеми роззброЇнн€ ≥ регулюванн€ озброЇнь. √енеральна јсамбле€ орган≥зовуЇ досл≥дженн€ ≥ надаЇ рекомендац≥њ з питань м≥ж≠народного сп≥вроб≥тництва в галуз≥ економ≥чн≥й, соц≥альн≥й, культури, осв≥ти, охорони здоров'€ ≥ спри€нн€ зд≥йсненню прав людини й основних свобод дл€ ус≥х, незалежно в≥д ра≠си, стат≥, мови ≥ рел≥г≥њ. ¬она спри€Ї також м≥жнародному сп≥вроб≥тництву з прогресивного розвитку м≥жнародного права та його кодификац≥њ. « погл€ду взаЇмов≥дносин м≥ж –а≠дою Ѕезпеки ≥ √енеральною јсамблеЇю становить ≥нтерес за≠стереженн€, що м≥ститьс€ у ст. 12 —татуту. ” н≥й в≥дзнача≠Їтьс€, що коли –ада Ѕезпеки виконуЇ покладен≥ на нењ функ≠ц≥њ стосовно будь-€кого спору або ситуац≥њ, √енеральна јсамбле€ не може давати н≥€ких рекомендац≥й щодо цього, €кщо –ада Ѕезпеки не подасть в≥дпов≥дного проханн€.

√енеральна јсамбле€ розгл€даЇ ≥ затверджуЇ бюджет ќќЌ, що формуЇтьс€ ≥з грошових внеск≥в њњ член≥в. „лен ќќЌ, за €ким Ї заборгован≥сть з≥ сплати грошових внеск≥в, позбавл€Їтьс€ права голосу в √енеральн≥й јсамблењ.

¬≥дпов≥дно до процедури √енеральна јсамбле€ маЇ сес≥й≠ний пор€док роботи. ¬она збираЇтьс€ на чергов≥ щор≥чн≥ се≠с≥њ ≥ на спец≥альн≥ сес≥њ, €кщо цього вимагають обставини. —пец≥альн≥ сес≥њ скликаютьс€ √енеральним секретарем на ви≠могу –ади Ѕезпеки або б≥льшост≥ член≥в ќќЌ. √енеральна јсамбле€ щор≥чно починаЇ свою роботу у трет≥й в≥второк ве≠ресн€, њњ сес≥њ тривають три м≥с€ц≥.

¬становлюючи своњ власн≥ правила процедури, √енераль≠на јсамбле€ обираЇ свого голову на кожну сес≥ю. Ќаприк≠лад, головою 52-њ сес≥њ √енеральноњ јсамблењ в 1997 р. упер≠ше був обраний тогочасний м≥н≥стр закордонних справ ”крањни √. ≤. ”довенко.

√енеральна јсамбле€ працюЇ в≥дпов≥дно до затверджено≠го нею пор€дку денного сес≥њ. ѕроте б≥льш≥сть питань розгл€≠даЇтьс€ не на пленарних зас≥данн€х, а в њњ головних ком≥те≠тах, де представлен≥ вс≥ члени √енеральноњ јсамблењ. “аких ком≥тет≥в у √енеральн≥й јсамблењ с≥м, у њх в≥данн≥ перебува≠ють так≥ питанн€:

Х ѕерший ком≥тет (пол≥тичн≥ питанн€ ≥ питанн€ безпеки, включаючи роззброЇнн€);

Х —пец≥альний пол≥тичний ком≥тет (аналог≥чн≥ питанн€м першого ком≥тету);

Х ƒругий ком≥тет (економ≥чн≥ та ф≥нансов≥ питанн€);

Х “рет≥й ком≥тет (соц≥альн≥, гуман≥тарн≥ питанн€ ≥ питан≠н€ культури);

Х „етвертий ком≥тет (питанн€ оп≥ки ≥ територ≥й, що не мають самовр€дуванн€);

Х ѕ'€тий ком≥тет (адм≥н≥стративн≥ ≥ бюджетн≥ питанн€);

Х Ўостий ком≥тет (правов≥ питанн€).

–≥шенн€ √енеральноњ јсамблењ з важливих питань при≠ймаютьс€ б≥льш≥стю у дв≥ третини голос≥в член≥в јсамблењ, присутн≥х ≥ що беруть участь у голосуванн≥. ƒо таких питань належать, наприклад, рекомендац≥њ щодо п≥дтриманн€ м≥жна≠родного миру ≥ безпеки, вибори непост≥йних член≥в –ади Ѕезпеки, вибори член≥в ≈коном≥чноњ ≥ соц≥альноњ ради, вибо≠ри член≥в –ади з оп≥ки, прийом нових член≥в ќќЌ, призупи≠ненн€ прав ≥ прив≥лењв член≥в ќќЌ, виключенн€ з ќрган≥за≠ц≥њ њњ член≥в, а також питанн€, що стосуютьс€ функц≥онуван≠н€ системи оп≥ки ≥ бюджету ќќЌ.

”хвали з ≥нших питань, включаючи визначенн€ додатко≠вих категор≥й питань, що п≥дл€гають вир≥шенню б≥льш≥стю у дв≥ третини голос≥в, приймаютьс€ простою б≥льш≥стю член≥в јсамблењ, €к≥ присутн≥ ≥ беруть участь у голосуванн≥.

≈коном≥чна ≥ соц≥альна рада (≈ ќ—ќ–). ќрган≥за≠ц≥€ ќб'Їднаних Ќац≥й покликана, €к зазначаЇтьс€ в њњ —тату≠т≥ (ст. 55), спри€ти створенню умов стаб≥льност≥ ≥ благо≠получч€, необх≥дних дл€ мирних ≥ дружн≥х в≥дносин м≥ж на≠ц≥€ми, основаних на поважанн≥ принципу р≥вноправност≥ ≥ самовизначенн€ народ≥в. «д≥йснювати таке м≥жнародне сп≥в≠роб≥тництво в економ≥чн≥й ≥ соц≥альн≥й сферах п≥д кер≥вницт≠вом √енеральноњ јсамблењ ≥ покликана ≈ ќ—ќ–. ¬она скла≠даЇтьс€ з 54 член≥в ќрган≥зац≥њ, що обираютьс€ терм≥ном на три роки. ѕричому передбачений механ≥зм ротац≥њ, в≥дпов≥д≠но до €кого щор≥чно переобираЇтьс€ одна третина њњ складу.  ожний член ≈ ќ—ќ– маЇ одного представника.

≈ ќ—ќ– зд≥йснюЇ функц≥њ, €к≥ вход€ть до њњ компетенц≥њ, у зв'€зку з виконанн€м рекомендац≥й √енеральноњ јсамблењ. ƒо них можна в≥днести так≥:

Х орган≥зац≥€ досл≥джень ≥ складанн€ допов≥дей з м≥жнародних питань у галуз≥ економ≥чн≥й, соц≥альн≥й, куль≠тури, осв≥ти, охорони здоров'€ та ≥нших под≥бних пи≠тань;

Х поданн€ рекомендац≥й з метою заохоченн€ поваги ≥ додержанн€ прав людини й основних свобод дл€ ус≥х;

Х п≥дготовка проект≥в конвенц≥й з питань, що вход€ть до њњ компетенц≥њ;

Х скликанн€, в≥дпов≥дно до правил, запропонованих ќќЌ, м≥жнародних конференц≥й ≥з питань, що вхо≠д€ть до њњ компетенц≥њ ≥ т. п.

ќдним ≥з найважлив≥ших повноважень ≈ ќ—ќ–, зазна≠чених у ст. 63 —татуту, Ї функц≥€ узгодженн€ д≥€льност≥ спе≠ц≥ал≥зованих установ за допомогою консультац≥й ≥з ними ≥ виробленн€ в≥дпов≥дних рекомендац≥й дл€ них. “ак≥ "спец≥≠ал≥зован≥ установи" Ч це установи, створен≥ на основ≥ м≥ж≠ур€дових угод ≥ над≥лен≥ м≥жнародною, визначеною в њхн≥х установчих актах, в≥дпов≥дальн≥стю в галуз≥ економ≥чн≥й, со≠ц≥альн≥й, культури, осв≥ти, охорони здоров'€ ≥ т. п. (ст. 57 —татуту)

–ада з оп≥ки. –озд≥ли XII ≥ XIII —татуту присв€чен≥ м≥ж≠народн≥й систем≥ оп≥ки ≥ –ад≥ з оп≥ки. «азначен≥ ≥нститути розробл€лис€ у пер≥од створенн€ —татуту ќќЌ. ” той час вони були актуальними, оск≥льки мали на мет≥ розробку ме≠хан≥зму управл≥нн€ територ≥€ми, що охоплювалис€ м≥жна≠родною системою оп≥ки. —л≥д п≥дкреслити, що –ада з оп≥ки виконала покладену на нењ ≥сторичну м≥с≥ю спри€нн€ пол≥≠тичному, економ≥чному ≥ соц≥альному розвитков≥ п≥доп≥чних територ≥й.

ћ≥жнародний суд Ї головним судовим органом ќќЌ, що д≥Ї на п≥дстав≥ розд≥лу XIV —татуту ќќЌ ≥ —татуту ћ≥ж≠народного суду, що Ї нев≥д'Їмною частиною —татуту ќќЌ.

¬с≥ члени ќќЌ Ї ipso facto (тобто на п≥дстав≥ членства) учасниками —татуту. “ому кожний член ќќЌ зобов'€заний виконувати р≥шенн€ ћ≥жнародного суду в т≥й справ≥, в €к≥й в≥н Ї стороною. якщо будь-€ка сторона у справ≥ не виконаЇ р≥шенн€ —уду, за –адою Ѕезпеки залишаЇтьс€ право вжити в≥дпов≥дних заход≥в дл€ виконанн€ р≥шенн€.

як зазначено в ст. 95, —татут ќќЌ н≥€кою м≥рою не пе≠решкоджаЇ членам ќрган≥зац≥њ доручати розв'€занн€ своњх суперечностей ≥ншим судам на п≥дстав≥ вже ≥снуючих угод або таких, що можуть бути укладен≥ в майбутньому. ћ≥жна≠родний суд Ч це пост≥йно д≥ючий орган. ¬≥н складаЇтьс€ з 15 член≥в, серед €ких не може бути двох громад€н т≥Їњ самоњ держави. ћ≥сцеперебуванн€ —уду Ч м≥сто √аага (Ќ≥дерлан≠ди). ќсновна функц≥€ ћ≥жнародного суду Ч розв'€занн€ спор≥в м≥ж державами.

—екретар≥ат ќќЌ. Ќорми, що регулюють д≥€льн≥сть —екретар≥ату, м≥ст€тьс€ у розд≥л≥ XV —татуту ќќЌ. √олов≠ним завданн€м —екретар≥ату Ї забезпеченн€ д≥€льност≥ ќрга≠н≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й.

¬≥н складаЇтьс€ з √енерального секретар€ ≥ к≥лькост≥ пер≠соналу, необх≥дноњ дл€ функц≥онуванн€ ќрган≥зац≥њ. √ене≠ральний —екретар призначаЇтьс€ √енеральною јсамблеЇю за рекомендац≥Їю –ади Ѕезпеки строком на п'€ть рок≥в ≥ Ї го≠ловною адм≥н≥стративною посадовою особою ќрган≥зац≥њ. ¬≥н бере участь у вс≥х зас≥данн€х √енеральноњ јсамблењ, –ади Ѕезпеки, ≈ ќ—ќ– ≥ –ади з оп≥ки, а також виконуЇ ≥нш≥ функц≥њ, €к≥ покладаютьс€ на нього цими органами. ¬≥н пред≠ставл€Ї також √енеральн≥й јсамблењ щор≥чний зв≥т про роботу ќрган≥зац≥њ. ѕерсонал —екретар≥ату призначаЇтьс€ √е≠неральним секретарем, що керуЇтьс€ при цьому необх≥дн≥с≠тю забезпечити високий р≥вень працездатност≥, компетент≠ност≥ ≥ сумл≥нност≥. ѕри добор≥ кадр≥в використовуЇтьс€ принцип найширшоњ географ≥чноњ основи представництва сп≥вроб≥тник≥в —екретар≥ату.  ≥льк≥сть сп≥вроб≥тник≥в —екре≠тар≥ату ќќЌ дос€гаЇ 16 тис.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 767 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2210 - | 2011 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.