Програмна платформа розробки системи
Лекции.Орг

Поиск:


Програмна платформа розробки системи




Розробка системи УНЛК проводиться на базі платформи .NET [4]. Наявність ієрархічної множини

уніфікованих бібліотек класів, потужна та надійна технологія доступу до різних сховищ даних,

наявність засобів створення багаторівневих застосувань, забезпечення можливості взаємодії

об’єктів, що знаходяться в різних процесах чи доменах застосувань, можливості використання будь-

яких мов програмування, які відповідають специфікації CLS, можливості розробки розподілених

застосувань для глобальної мережі стали вагомими аргументами при виборі платформи для

розробки. За рахунок підтримки таких стандартів, як HTTP, SOAP, WSDL та XML, платформа .Net

Remoting дозволяє досягнути максимальної відкритості системи. Для забезпечення максимальної

ефективності інфраструктури .NET Remoting у розробників є можливість проводити передачу даних

за протоколом TCP.

6. Рівень логіки застосувань

Рівень логіки застосувань становить ядро всього програмного комплексу та реалізує основні

серверні функції. На сьогодні в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України сервер

функціонує під управлінням операційної системи Windows Server 2003 у вигляді сервісу.

Зазначимо, що основні лінгвістичні функції, завдання обробки тексту, підготовка даних до

збереження в структурах бази даних, функції моніторингу та адміністрування виконуються на

зазначеному рівні. В узагальненому плані їх можна класифікувати на функції електронної бібліотеки

та лінгвістичної підсистеми.

Функції електронної бібліотеки:

– формування короткого бібліографічного опису за правилами бібліографування на основі

занесених в базу даних елементів метаданих об’єкта збереження;

– формування розгорнутого бібліографічного опису об’єкта збереження;

– редагування множини метаданих бібліографічного опису у відповідності до змін, внесених

бібліографом;

Page 7

ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2006, № 2

– проведення аналізу внесених змін до бібліографічного запису;

– робота з об’єктами файлової системи;

– редагування, вставка, вилучення профілів, характеристик, словників та їх елементів.

Функції лінгвістичної підсистеми:

– створення індексних структур;

– очищення індексних структур;

– індексування об’єктів;

– видалення проіндексованого об’єкта з бази даних повнотекстового індексу;

– повнотекстовий пошук слів та словосполучень у всіх книгах або у книгах, відібраних за

бібліографічним описом, з можливістю задавати відстань між пошуковими словами;

– визначення граматичних параметрів слова;

– функції роботи з лексикографічними системами граматичного словника (лематизація,

вибір граматичних параметрів, автоматична побудова словозміни і т.п.), словником синонімів

(побудова синонімічних рядів, вибір тлумачень) та лексикографічною системою тлумачного

словника (побудова розгорнутої структури словникової статті, вибір структурних елементів і т.п.);

– підготовка статистичних даних;

– підготовка мікроконтекстів.

7. Рівень представлення даних

Незважаючи на те, що кожен рівень програмної системи несе своє функціональне навантаження,

виконує процедури обміну, обробки та збереження даних і т.п., для кінцевого користувача

залишається відкритим лише представницький рівень, і тому питання організації інтерфейсу

користувача залишається завжди одним із важливих питань при розробці програмної системи.

Інтерфейс користувача реалізовано з підтримкою трьох рівнів доступу:

– користувач (вхід до системи без реєстрації);

– редактор;

– адміністратор системи.

Для роботи з можливістю редактора чи адміністратора проводиться аутентифікація.

Кінцевому користувачеві надаються такі можливості:

– перегляд бібліографічних описів об’єктів, представлених в алфавітному порядку;

– ознайомлення з детальним бібліографічним описом;

– отримання доступу до відповідного об’єкта (тексту, архіву та ін.)

Для зручності користування реалізована пошукова система. Пошук може бути виконаний за

такими параметрами: назва видання; прізвище автора (редактора, укладача, колективного автора);

стиль; серія; жанр; рік видання (або проміжок часу); анотація; примітки; відомості про видання; місце

видання; видавництво; відомості про відповідальність; відомості, що відносяться до назви; ISBN чи

ISSN. При чому параметри пошуку можуть бути задані в довільному поєднанні без дотримання

відповідності регістру.

Для зручності заповнення бібліографічних реквізитів стосовно видання всю вхідну

інформацію було розбито на групи та представлено у вигляді ієрархічного дерева зі зручним

Page 8

ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2006, № 2

доступом до будь-якого елемента структури. Зауважимо, що реалізовано всі можливі перевірки на

коректність заповнюваної інформації:

– виключення дублювання даних;

– можливість вибору із затвердженого переліку;

– відповідність шляху знаходження об’єкта до його опису;

– узгодженість типів;

– правильність написання ISBN (ISSN).

Бібліограф при заповненні інформації у змозі одночасно спостерігати динамічно

сформований бібліографічний опис у тому вигляді, в якому він буде доступний безпосередньому

користувачеві.

Будучи невід'ємною частиною УНЛК, об’єкт електронної бібліотеки постачає інформацію для

лінгвістичної підсистеми. Завдяки інтеграції таких компонентів УНЛК, як електронна бібліотека та

лінгвістична

підсистема,

відпадає

необхідність зберігати мікроконтексти

(аналоги колишніх лексичних карток) у

явному вигляді – для будь-якого слова

з реєстру нового словника вони є

віртуальними об'єктами і генеруються

автоматично на час їх необхідності.

Лінгвістична підсистема надає

такі функції користувачу:

створення

бази

даних

повнотекстового індексу;

очищення

бази

даних

повнотекстового індексу;

– створення черги об’єктів на

індексування;

– запуск індексування об’єктів

(рис. 5);

– видалення проіндексованого

об’єкта з бази даних повнотекстового

індексу;

– повнотекстовий пошук слів та словосполучень за варіативними схемами (рис. 6);

– перегляд статистики;

– вибір параметрів створення мікроконтекстів;

– перегляд мікроконтекстів;

– запис мікроконтекстів слів та словосполучень у файл;

– сервісні функції обслуговування.

Рис. 2. Створення повнотекстового індексу для обраних

об’єктів

Page 9

ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2006, № 2

Рис. 3. Інтерфейс повнотекстового пошуку





Дата добавления: 2015-05-05; просмотров: 345 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.006 с.