Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—творенн€, ц≥л≥ та принципи ќќЌ




 ор≥нн≥ зм≥ни у м≥жнародному розвитку в≥дбулис€ п≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. ÷е стосуЇтьс€ також ≥стор≥њ розвитку м≥жнародних м≥жур€дових орган≥зац≥й (ћћ”ќ). якщо в 1939 р. у св≥т≥ було лише 48 ћћ”ќ, то через дес€ть рок≥в, до 1949 р. њх стало вже 100. ¬ т≥ роки почала складатис€ система цих орган≥зац≥й, головне м≥сце в €к≥й справедливо зайн€ла ќрган≥зац≥€ ќб'Їднаних Ќац≥й. —творенню ќќЌ пе≠редував досить тривалий ≥сторичний процес м≥ждержавних в≥дносин пров≥дних крањн св≥ту пер≥оду розвитку воЇнних д≥й на фронтах ƒругоњ св≥товоњ в≥йни.

Ќевдовз≥ п≥сл€ в≥дкритт€ —х≥дного фронту, 14 серпн€ 1941 р. президент —Ўј ‘. ƒ. –узвельт ≥ прем'Їр-м≥н≥стр ¬е≠ликобритан≥њ ”. „ерч≥лль п≥дписали так звану јтлантичну харт≥ю. ј вже 24 вересн€ 1941 р. на ћ≥жсоюзницьк≥й конфе≠ренц≥њ у Ћондон≥ пролунала ƒекларац≥€ ур€ду —–—–. ÷≥ до≠кументи стали початком обговоренн€ ≥ розробки проблеми орган≥зац≥њ загальноњ безпеки. ¬они поставили надзвичайно важливе завданн€ пошуку шл€х≥в ≥ засоб≥в дл€ орган≥зац≥њ м≥жнародних в≥дносин у суперечливому ≥ напруженому св≥т≥.

јналог≥чним документом, що м≥стив ≥дею створенн€ но≠воњ м≥жнародноњ орган≥зац≥њ безпеки, була ƒекларац≥€ ур€ду —–—– та ур€ду ѕольськоњ –еспубл≥ки про дружбу ≥ взаЇмну допомогу, п≥дписана 4 грудн€ 1941 р.

ѕроте прийн€то вважати, що першим практичним кро≠ком на шл€ху створенн€ загальноњ орган≥зац≥њ безпеки стала ƒекларац≥€ чотирьох держав (—–—–, —Ўј, ¬еликобритан≥њ ≥  итаю), п≥дписана 30 жовтн€ 1943 р. на конференц≥њ в ћо≠скв≥. ÷€ ƒекларац≥€ м≥стила основн≥ принципи, що були вз€≠т≥ за основу майбутньоњ орган≥зац≥њ. –≥шенн€ ћосковськоњ конференц≥њ були п≥дтверджен≥ й розвинут≥ на конференц≥њ представник≥в —–—–, —Ўј ≥ ¬еликобритан≥њ у “егеран≥ в листопад≥Чгрудн≥ 1943 р.

« наближенн€м розгрому фашизму в ƒруг≥й св≥тов≥й в≥й≠н≥ актив≥зувавс€ процес п≥дготовки створенн€ м≥жнародноњ орган≥зац≥њ нового типу. «окрема, за пропозиц≥Їю —Ўј в серпн≥Чжовтн≥ 1944 р. у м≥стечку ƒумбартон-ќкс≥, на око≠лиц≥ американськоњ столиц≥, в≥дбулас€ конференц≥€ чотирьох названих вище держав. ≤сторичним п≥дсумком конференц≥њ стало прийн€тт€ "ѕропозиц≥й щодо створенн€ «агальноњ м≥жнародноњ орган≥зац≥њ безпеки". «годом цей документ був покладений в основу створенн€ —татуту ќќЌ.

Ќапередодн≥ розгрому фашизму, у лютому 1945 р. в ялт≥ в≥дбулас€ конференц≥€ на найвищому р≥вн≥ представник≥в —–—–, —Ўј ≥ ¬еликобритан≥њ. Ќа н≥й вдалос€ врегулювати дуже важливе питанн€ Ч процедуру голосуванн€ у –ад≥ Ѕезпеки ќќЌ. ќсновою цього механ≥зму став принцип Їд≠ност≥ д≥й великих держав при розв'€занн≥ вс≥х питань, роз≠гл€нутих у –ад≥ Ѕезпеки ќќЌ. ÷ей принцип був покладений в основу ст. 27 —татуту ќќЌ про голосуванн€. ялтинська конференц≥€ прийн€ла також р≥шенн€ про скликанн€ уста≠новчоњ конференц≥њ ќќЌ у —ан-‘ранциско 25 кв≥тн€ 1945 р. —татут ќќЌ був п≥дписаний там же 26 червн€ 1945 р. на за≠ключному зас≥данн≥  онференц≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й з≥ ство≠ренн€ ћ≥жнародноњ ќрган≥зац≥њ за участю представник≥в 50 держав. ƒень набранн€ чинност≥ —татутом ќќЌ Ч 24 жовт≠н€ 1945 р. оф≥ц≥йно вважаЇтьс€ днем створенн€ ќќЌ. «а р≥≠шенн€м √енеральноњ јсамблењ, €ке було прийн€то в 1947 p., цей день оголошений ƒнем ќб'Їднаних Ќац≥й.

—татут ќќЌ складаЇтьс€ з преамбули ≥ 19 розд≥л≥в, що охоплюють 111 статей. Ќев≥д'Їмною частиною —татуту ќќЌ вважаЇтьс€ —татут ћ≥жнародного суду. ÷≥л≥ ≥ принципи ќр≠ган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й проголошуютьс€ у преамбул≥ ≥ розд≥л≥ ≤ —татуту ќќЌ. ÷≥л≥ ќрган≥зац≥њ сформульовано у ст. 1. ÷е п≥дтриманн€ м≥жнародного миру та безпеки, розви≠ток дружн≥х в≥дносин м≥ж нац≥€ми, зд≥йсненн€ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у розв'€занн≥ м≥жнародних проблем еконо≠м≥чного, соц≥ального, культурного ≥ гуман≥тарного характеру. ” ст. 1 також сказано, що ќќЌ маЇ бути центром дл€ узго≠дженн€ д≥й нац≥й у дос€гненн≥ сп≥льних ц≥лей.

ƒл€ дос€гненн€ викладених ц≥лей ќрган≥зац≥€ та њњ члени д≥ють в≥дпов≥дно до принцип≥в, закр≥плених у ст. 2 —татуту, « урахуванн€м ступен€ детал≥зац≥њ на пер≥од прийн€тт€ —та≠туту ќќЌ таких основних принцип≥в, €к уже зазначалос€, було с≥м (див. главу 12 "ќсновн≥ принципи м≥жнародного права").

ѕитанн€ членства в ќрган≥зац≥њ регламентуютьс€ норма≠ми, що м≥ст€тьс€ у розд≥л≥ » —татуту (статт≥ 3Ч6). Ќаступн≥ розд≥ли —татуту визначають структуру, компетенц≥ю ≥ пор€док функц≥онуванн€ головних орган≥в ќќЌ: √енеральноњ јсамблењ (розд≥л IV), –ади Ѕезпеки (розд≥л V), механ≥зму мирного розв'€занн€ спор≥в (розд≥л VIЧVII), ставленн€ до рег≥ональних угод (розд≥л VIII). ” —татут≥ ќќЌ значне м≥сце займають розд≥ли, присв€чен≥ м≥жнародному економ≥чному ≥ соц≥альному сп≥вроб≥тництву (розд≥л IX), ≈коном≥чн≥й ≥ соц≥≠альн≥й рад≥ (розд≥л X). „лени ќрган≥зац≥њ закр≥пили своЇ ставленн€ до територ≥й, €к≥ не мають самовр€дуванн€ (роз≠д≥л XI), ≥ до м≥жнародноњ системи оп≥ки (розд≥ли XII, XIII). ќсновн≥ положенн€ про ћ≥жнародний суд ќќЌ викладено в розд≥л≥ XIV, а про —екретар≥ат ќќЌ Ч у розд≥л≥ XV. –≥зн≥ постанови, заходи щодо безпеки у перех≥дний пер≥од, а та≠кож положенн€ про ратиф≥кац≥ю ≥ п≥дписанн€ угод м≥ст€тьс€ в≥дпов≥дно у заключних розд≥лах —татуту ќќЌ (XVI, XVII, XIX). ѕередбачено можлив≥сть зм≥ни —татуту (розд≥л XVIII). ѕричому —татут розр≥зн€Ї процедури-внесенн€ поправок до —татуту (ст. 108) ≥ його перегл€ду (ст. 109).

—татут ќќЌ Ч це ун≥кальний ун≥версальний догов≥р, ре≠в≥з≥€ основних положень €кого зможе спричинити надто не≠гативн≥ насл≥дки дл€ всього св≥тового сп≥втовариства. —аме тому процедура внесенн€ поправок ≥ перегл€ду —татуту ду≠же ретельно врегульована. ƒл€ внесенн€ до —татуту попра≠вок, що мають частковий характер, необх≥дно прийн€ти њх двома третинами голос≥в член≥в √енеральноњ јсамблењ ќќЌ з подальшою ратиф≥кац≥Їю двома третинами член≥в ќрган≥≠зац≥њ, включаючи вс≥х пост≥йних член≥в –ади Ѕезпеки.

ѕерегл€д —татуту в≥дбуваЇтьс€ на √енеральн≥й конфе≠ренц≥њ член≥в ќќЌ. “ерм≥н ≥ м≥сце њњ проведенн€ мають бути визначен≥ двома третинами голос≥в член≥в √енеральноњ јсамблењ ≥ голосами будь-€ких дев'€ти (з п'€тнадц€ти) чле≠н≥в –ади Ѕезпеки. ѕередбачено, що кожний член ќрган≥зац≥њ матиме на так≥й конференц≥њ один голос. ” майбутньому будь-€ка зм≥на —татуту ќќЌ, рекомендована двома третина≠ми голос≥в учасник≥в конференц≥њ, набираЇ чинност≥ п≥сл€ ра≠тиф≥кац≥њ в≥дпов≥дно до конституц≥йноњ процедури двома тре≠тинами член≥в ќрган≥зац≥њ, включаючи вс≥х пост≥йних член≥в –ади Ѕезпеки. “обто й у раз≥ перегл€ду —татуту дл€ цього необх≥дна обов'€зкова згода вс≥х п'€ти пост≥йних член≥в –ади Ѕезпеки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 989 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

492 - | 453 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.