Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ та класиф≥кац≥€ (види) м≥жнародних орган≥зац≥й




√лава 19. ѕ–ј¬ќ ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»’ ќ–√јЌ≤«ј÷≤…

« ≥стор≥њ м≥жнародного права добре в≥домо, що т≥льки в середин≥ XIX ст. п≥д впливом об'Їктивних потреб розвитку системи м≥жнародних в≥дносин з'€вилис€ пост≥йно д≥юч≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ Ч так зван≥ м≥жнародн≥ адм≥н≥стра≠тивн≥ союзи. ¬они €вл€ли собою м≥ждержавн≥ орган≥зац≥њ з вузькою компетенц≥Їю, €ка охоплювала, зокрема, питанн€ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у таких спец≥альних галуз€х, €к транспорт, пошта, зв'€зок та ≥н. ќрган≥зац≥йна структура цих м≥жнародних адм≥н≥стративних союз≥в була слабороз≠винута.

« прискоренн€м науково-техн≥чноњ революц≥њ, ≥нтенсиф≥≠кац≥њ м≥жнародних економ≥чних, науково-техн≥чних, культур≠них та ≥нших зв'€зк≥в роль ≥ значенн€ м≥жнародних м≥жур€≠дових орган≥зац≥й неухильно зростали, зб≥льшувалас€ ≥ њх к≥льк≥сть. ÷е стало характерною рисою св≥ту другоњ полови≠ни XX ст. —творенн€ ≥ д≥€льн≥сть м≥жнародних орган≥зац≥й регулюютьс€ загальновизнаними м≥жнародно-правовими принципами ≥ нормами. Ќин≥ можна вважати, що право м≥ж≠народних орган≥зац≥й Ї орган≥чною частиною загального м≥ж≠народного права ≥ слугуЇ одним ≥з найб≥льш визначених ма≠тер≥альних ви€в≥в побудови нового правопор€дку. ѕроблема права м≥жнародних орган≥зац≥й розробл€Їтьс€ такими в≥до≠мими вченими, €к ™. “. ”сенко, ќ. ќ. ЎибаЇва, — ј. ћалин≥н та ≥н..

√овор€чи про пон€тт€ м≥жнародноњ орган≥зац≥њ, сл≥д за≠значити, що в м≥жнародно-правов≥й л≥тератур≥ та м≥жнарод≠н≥й практиц≥ нер≥дко вживаЇтьс€ узагальнюючий терм≥н "м≥жнародний орган". ¬≥н охоплюЇ три р≥зн≥ ≥нститути м≥ж≠народного права, за допомогою €ких реал≥зуЇтьс€ реальне м≥жнародне сп≥вроб≥тництво суверенних держав. ƒо них на≠лежать:

Х м≥жнародн≥ конференц≥њ;

Х м≥жнародн≥ ком≥с≥њ ≥ ком≥тети;

Х м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ.

≤нститути м≥жнародного права мають родову сп≥льн≥сть, доповнюють один одного, м≥ст€ть обірунтуванн€ один одно≠го. ÷е п≥дтверджуЇ ≥стор≥€ њх становленн€ ≥ розвитку. ¬≥до≠мо, що першими серед зазначених ≥нститут≥в були м≥жнарод≠н≥ конференц≥њ. ¬они ведуть св≥й початок в≥д конгрес≥в мо≠нарх≥в XVIIЧXIX ст., що мали на мет≥ п≥сл€воЇнне врегулю≠ванн€ в≥дносин м≥ж державами (наприклад, ¬естфальский конгрес 1648 p., ¬≥денський конгрес 1815 р. та р€д ≥нших).

ѕо€ва м≥жнародних ком≥с≥й належить до XIX ст. ≥ пов'€≠зана з забезпеченн€м судноплавства ≥ рибальства на м≥жна≠родних р≥ках, ≥з д≥€льн≥стю сан≥тарних ком≥с≥й ≥ т. п.

≤ т≥льки у середин≥ XIX ст. ≥з сутност≥ ≥ д≥€льност≥ м≥жна≠родних конференц≥й ≥ м≥жнародних ком≥с≥й виникли м≥жна≠родн≥ адм≥н≥стративн≥ союзи, що Ї прообразом сучасних м≥ж≠народних орган≥зац≥й. ѕри цьому кожний ≥з трьох зазначе≠них ≥нститут≥в дотепер збер≥гаЇ своЇ м≥сце у систем≥ м≥жна≠родних в≥дносин. ѕравове становище цих ≥нститут≥в також р≥зне. Ќаприклад, дл€ створенн€ м≥жнародних ком≥с≥й ≥ ком≥≠тет≥в використовуютьс€ два основн≥ методи:

Х орган≥зац≥€ автономного ком≥тету або ком≥с≥њ на основ≥ постанови всесв≥тньоњ конференц≥њ, органу м≥жнарод≠ноњ орган≥зац≥њ або домовленостей м≥ж державами ( онференц≥€ з роззброЇнн€ та ≥н.);

Х створенн€ органу на основ≥ м≥жнародного договору (угоди) (украњнсько-американська ком≥с≥€  учма Ч √ор ≥ т. п.).

Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нститут≥в м≥жнародних конференц≥й, м≥ж≠народних ком≥с≥й ≥ ком≥тет≥в ≥нститут м≥жнародних м≥ждер≠жавних орган≥зац≥й своњми головними нев≥д'Їмними ≥нституц≥йними елементами маЇ: догов≥рну основу;

Х пост≥йний характер д≥€льност≥;

Х внутр≥шньорган≥зац≥йний механ≥зм.

ѕор€д ≥з зазначеними нев≥д'Їмними ≥нституц≥йними еле≠ментами м≥жнародноњ орган≥зац≥њ необх≥дно звернути увагу також на додатков≥ ознаки (елементи), що становл€ть саме пон€тт€ м≥жнародноњ орган≥зац≥њ. ƒо них сл≥д в≥днести:

Х на€вн≥сть певних ц≥лей;

Х самост≥йн≥ права (та обов'€зки), в≥дм≥нн≥ в≥д прав (та обов'€зк≥в) держав-член≥в;

Х заснуванн€ в≥дпов≥дно до м≥жнародного права; ≥ поважанн€ суверен≥тету держав-член≥в;

Х м≥жнародна правосуб'Їктн≥сть.

¬иход€чи з названих ознак (елемент≥в) м≥жнародноњ ор≠ган≥зац≥њ, можна дати таке њњ визначенн€.

Definitio: ћ≥жнародна (м≥ждержавна) орган≥зац≥€ Ч це об'Їднанн€ держав, створене на основ≥ м≥жнародного договору дл€ виконанн€ певних ц≥лей, що маЇ систему пост≥йно д≥ючих орган≥в, €к≥ волод≥ють м≥жнародною правосуб'Їктн≥стю, й засноване в≥дпов≥дно до м≥жна≠родного права.

√овор€чи про класиф≥кац≥ю м≥жнародних м≥жур€дових орган≥зац≥й, сл≥д звернути увагу на ту обставину, що вона неоднозначна. ” сучасн≥й м≥жнародн≥й систем≥ ≥снують р≥зн≥ за значенн€м, реальною вагою ≥ формальними ознаками м≥ж≠народн≥ м≥жур€дов≥ орган≥зац≥њ. ” в≥тчизн€н≥й науц≥ м≥жна≠родного права до 1991 р. при розробц≥ класиф≥катора м≥жна≠родних орган≥зац≥й використовувалис€ переважно класовий та ≥деолог≥чний аспекти. якщо в≥дкинути цей п≥дх≥д до пи≠танн€ класиф≥кац≥њ м≥жнародних м≥жур€дових орган≥зац≥й (ћћ”ќ), то можна застосувати таку класиф≥кац≥ю:

1. ”н≥версальн≥ (всесв≥тн≥) ћћ”ќ (ќќЌ, Ћ≥га Ќац≥й).

2. —пец≥ал≥зован≥ установи ќќЌ. ƒо них належать: ћ≥жнародна орган≥зац≥€ прац≥ (ћќѕ), ћ≥жнародний союз електрозв'€зку (ћ—≈), ¬сесв≥тн≥й поштовий союз (¬ѕ—), ќрган≥зац≥€ ќб'Їднаних Ќац≥й з питань осв≥ти, науки ≥ куль≠тури (ёЌ≈— ќ), ¬сесв≥тн€ орган≥зац≥€ охорони здоров'€ (¬ќќ«), ћ≥жнародна орган≥зац≥€ цив≥льноњ ав≥ац≥њ (≤ јќ), ћ≥жнародне агентство з атомноњ енерг≥њ (ћј√ј“≈), ћ≥жна≠родний банк реконструкц≥њ ≥ розвитку (ћЅ––), ћ≥жнародний валютний фонд (ћ¬‘) та ≥н.

3. –ег≥ональн≥ ћћ”ќ, серед €ких:

3.1. –ег≥ональн≥ економ≥чн≥ ћћ”ќ: ќрган≥зац≥€ Ївро≠пейського економ≥чного сп≥вроб≥тництва (ќ™≈—, 1947 p.), ™вропейське об'Їднанн€ вуг≥лл€ ≥ стал≥ (™ќ¬—), ™вропей≠ське економ≥чне сп≥втовариство ("—п≥льний ринок"), ™вро≠пейська асоц≥ац≥€ в≥льноњ торг≥вл≥ (™ј¬“) та ≥н.;

3.2. –ег≥ональн≥ в≥йськово-пол≥тичн≥ ћћ”ќ: ќрган≥зац≥€ ѕ≥вн≥чноатлантичного договору (Ќј“ќ), —о≠юз “ањланду, ‘≥л≥пп≥н ≥ ѕакистану (—≈ј“ќ), до 1991 р. ќр≠ган≥зац≥€ ¬аршавського договору (ќ¬ƒ) та ≥н.;

3.3. –ег≥ональн≥ економ≥чно-пол≥тичн≥ ћћ”ќ: ќрган≥≠зац≥€ американських держав (ќјƒ), Ћ≥га арабських держав (Ћјƒ), ќрган≥зац≥€ африканськоњ Їдност≥ (ќј™), ќрган≥за≠ц≥€ центральноамериканських держав (ќ÷јƒ), ÷ентраль≠ноамериканський сп≥льний ринок (÷ј—–).

«астосовуючи ≥нш≥ оц≥ночн≥ п≥дходи, можна вид≥лити й ≥нш≥ класиф≥куюч≥ ознаки, отже, в≥дпов≥дно можлива й ≥нша класиф≥кац≥€ ћћ”ќ.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 840 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

525 - | 477 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.