Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—пец≥ал≥зован≥ установи ќќЌ




–озробники —татуту ќќЌ та й ќрган≥зац≥њ в ц≥лому вихо≠дили з необх≥дност≥ орган≥чно вписати њњ в ≥снуючий за його допомогою правопор€док. ѕередбачалос€, що ќрган≥зац≥€ "спри€тиме розв'€занню м≥жнародних економ≥чних, соц≥аль≠них та ≥нших гуман≥тарних проблем ≥ заохочуватиме повагу до людських прав ≥ основних свобод". —аме тому зараз прийн€то досл≥джувати не т≥льки ќќЌ, а й систему ќрган≥≠зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й. ” ц≥й систем≥ знайшли своЇ м≥сце ≥ попередники спец≥ал≥зованих установ ќќЌ, серед €ких сл≥д назвати вже згадуван≥ так зван≥ м≥жнародн≥ адм≥н≥стративн≥ союзи Ч перш≥ пост≥йно д≥юч≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ. ” статт€х 57Ч59 ≥ 63 —татуту ќќЌ дано ч≥тке визначенн€ спец≥ал≥зованих орган≥зац≥й ќќЌ, пор€док встановленн€ њх зв'€зку з ќќЌ, принцип координац≥њ, що Ї основою взаЇмо≠в≥дносин ќќЌ з цими орган≥зац≥€ми, а також в≥дзначаЇтьс€ ≥н≥ц≥атива ќќЌ у справ≥ створенн€ нових спец≥ал≥зованих установ.

—пец≥ал≥зован≥ установи ќќЌ, €к випливаЇ з≥ ст. 57 —та≠туту ќќЌ, створюютьс€ на основ≥ м≥жур€дових угод ≥ над≥≠л€ютьс€ самост≥йними повноваженн€ми в характерних дл€ них спец≥альних галуз€х д≥€льност≥.

≤снуЇ 16 спец≥ал≥зованих установ ќќЌ, про функц≥ональ≠ну ор≥Їнтац≥ю €ких можна судити з њх найменувань. Ќаприк≠лад, спец≥ал≥зован≥ установи економ≥чного характеру (м≥жнародна торг≥вл€, ф≥нанси, зв'€зок ≥ транспорт). ƒо ц≥Їњ групи належать 12 орган≥зац≥й, серед €ких: ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ ≥ розвитку (ћЅ––), ћ≥жнародний валют≠ний фонд (ћ¬‘), ѕродовольча ≥ с≥льськогосподарська орган≥зац≥€ ќќЌ (‘јќ) та ≥н. ќкрему групу становл€ть спец≥≠ал≥зован≥ установи ќќЌ соц≥ального характеру. ÷е ћ≥жна≠родна орган≥зац≥€ прац≥ (ћќѕ) ≥ ¬сесв≥тн€ орган≥зац≥€ охо≠рони здоров'€ (¬ќќ«).

—пец≥ал≥зован≥ установи ќќЌ, так≥ €к ќрган≥зац≥€ ќб'Їд≠наних Ќац≥й з питань осв≥ти, науки ≥ культури (ёЌ≈— ќ) ≥ ¬сесв≥тн€ орган≥зац≥€ ≥нтелектуальноњ власност≥ (¬ќ≤¬), прийн€то також вид≥л€ти в окрему групу установ культурно-гуман≥тарного характеру.

¬с≥ спец≥ал≥зован≥ установи ќќЌ пов'€зан≥ з ќрган≥за≠ц≥Їю за допомогою угод, що затверджуютьс€ √енеральною јсамблеЇю ќќЌ. “акий характер взаЇмозв'€зку з ќќЌ ви≠значений ст. 63 —татуту. ј безпосередн≥м органом, що упов≠новажуЇтьс€ вступати з будь-€кою ≥з спец≥ал≥зованих уста≠нов ќќЌ в угоди, визначена ≈коном≥чна ≥ соц≥альна рада (≈ ќ—ќ–). ¬она може погоджувати д≥€льн≥сть спец≥ал≥зова≠них установ за допомогою €к консультац≥й ≥з ними ≥ поданн€ в≥дпов≥дних рекомендац≥й, так ≥ за допомогою вироблених ре≠комендац≥й √енеральн≥й јсамблењ ≥ членам ќрган≥зац≥њ.

¬иход€чи з пон€тт€ "спец≥ал≥зованоњ установи", даного у —татут≥ ќќЌ, можна вид≥лити чотири основн≥ ознаки, прита≠манн≥ цим установам ќќЌ:

Х м≥жур€довий характер установчих акт≥в;

Х широка м≥жнародна в≥дпов≥дальн≥сть, визначена статутом;

Х зд≥йсненн€ д≥€льност≥ в соц≥ально-економ≥чн≥й ≥ гуман≥тарн≥й галуз€х;

Х на€вн≥сть зв'€зку з ќрган≥зац≥Їю ќб'Їднаних Ќац≥й. —пец≥ал≥зован≥ установи ќќЌ Ї пох≥дними суб'Їктами м≥жнародного права. ѕрактика њх д≥€льност≥ належно в≥доб≠ражена у п≥дготовц≥ ≥ прийн€тт≥ у 1986 р. ¬≥денськоњ конвен≠ц≥њ про право договор≥в м≥ж державами ≥ м≥жнародними орга≠н≥зац≥€ми або м≥ж м≥жнародними орган≥зац≥€ми. ќснов≠ний принцип сп≥вроб≥тництва спец≥ал≥зованих установ м≥ж собою та з ≥ншими суб'Їктами м≥жнародного права ірунтуЇтьс€ на догов≥рн≥й норм≥ права м≥жнародних орган≥зац≥й. —аме догов≥рна норма Ї регул€тором в≥дносин спец≥ал≥зова≠них установ у систем≥ ќќЌ. ѕрив≥лењ та ≥мун≥тети, передба≠чен≥ дл€ ќќЌ, застосовуютьс€ також до њх спец≥ал≥зованих установ.

¬иход€чи з≥ сформованоњ м≥жнародноњ практики, що в≥д≠пов≥дно в≥дображена в статутах спец≥ал≥зованих установ, членство в них можливе одним ≥з двох способ≥в. ѕерший Ч це так зване первинне членство, коли держава брала участь у виробленн≥ установчого акта орган≥зац≥њ ≥ ратиф≥кувала його. ƒругий спос≥б Ч коли вступ до орган≥зац≥њ зд≥йснюЇть≠с€ шл€хом приЇднанн€ до њњ установчого акта (члени, що приЇдналис€).

 ожна спец≥ал≥зована установа маЇ св≥й внутр≥шньо орган≥зац≥йний механ≥зм, що ірунтуЇтьс€ на њњ статут≥ ≥ забезпе≠чуЇ њњ безперервну д≥€льн≥сть. јле характерним дл€ вс≥х спе≠ц≥ал≥зованих установ Ї на€вн≥сть вищого органу, що визна≠чаЇ напр€м д≥€льност≥ орган≥зац≥њ, ≥ виконавчого ком≥тету, що забезпечуЇ њњ безперервну д≥€льн≥сть м≥ж сес≥€ми вищого органу. як вищ≥ органи, так ≥ виконавч≥ ком≥тети спец≥ал≥зо≠ваних установ мають р≥зн≥ найменуванн€. Ќаприклад, можна назвати так≥ вищ≥ органи:  онгрес (¬ѕ—, ¬ћќ), јсамбле€ (≤ јќ, ≤ћќ, ¬ќќ«), √енеральна конференц≥€ (ёЌ≈— ќ, ћќѕ), ѕовноважна конференц≥€ (ћ—≈),  онференц≥€ (‘јќ). Ќайменуванн€ виконавчих ком≥тет≥в також р≥знома≠н≥тне: јдм≥н≥стративна рада (ћ—≈), –ада (≤ јќ, ≤ћќ, ‘јќ), ¬иконавча рада (¬ѕ—) ≥ т. д.

—пец≥ал≥зован≥ установи ќќЌ функц≥онально, з одного боку, Ї органами сп≥вроб≥тництва держав, з другого Ч вико≠нують властив≥ т≥льки њм основн≥ види д≥€льност≥. «-пом≥ж них можна назвати так≥, €к:

Х координац≥€ д≥€льност≥ держав-член≥в у соц≥ально-еко≠ном≥чних галуз€х м≥жнародного сп≥вроб≥тництва;

Х розробка м≥жнародних конвенц≥й ≥ регламент≥в з метою створенн€ ун≥ф≥кованих правил ≥ норм дл€ регулюванн€ в≥д≠пов≥дного м≥жнародного сп≥вроб≥тництва;

Х наданн€ техн≥чноњ допомоги державам, що розвива≠ютьс€;

Х ≥нформац≥йна д≥€льн≥сть;

Х наукова д≥€льн≥сть.

«азначений перел≥к сл≥д назвати основними видами д≥≠€льност≥ спец≥ал≥зованих установ ќќЌ, хоч кожна з них, безумовно, маЇ своњ характерн≥ риси, пов'€зан≥ ≥з њњ специф≥≠кою, ц≥л€ми ≥ завданн€ми.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1767 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

2092 - | 1815 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.