Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ёридична природа м≥жнародних орган≥зац≥й




як зазначалос€ при розгл€д≥ теми про суб'Їкти м≥жна≠родного права, м≥жнародн≥ м≥жур€дов≥ орган≥зац≥њ належать до категор≥њ пох≥дних (вторинних) суб'Їкт≥в м≥жнародного права. ¬они волод≥ють пох≥дною та функц≥ональною правосубТЇктн≥стю ≥ мають так≥ нев≥д'Їмн≥ ознаки.

1. ћ≥жнародна м≥жур€дова орган≥зац≥€ (ћћ”ќ) створю≠Їтьс€ державами (первинними суб'Їктами м≥жнародного права), €к≥ ф≥ксують св≥й нам≥р в установчому акт≥ Ч стату≠т≥, що Ї спец≥альним р≥зновидом м≥жнародного договору.

2. ћћ”ќ ≥снуЇ ≥ д≥Ї в межах прийн€того установчого ак≠та, €кий визначаЇ њњ статус ≥ повноваженн€, що надають њњ правоздатност≥, правам та обов'€зкам функц≥онального ха≠рактеру.

3. ћћ”ќ Ї пост≥йно д≥ючим об'Їднанн€м з такими не≠в≥д'Їмними рисами, €к стаб≥льн≥сть структури, на€вн≥сть сис≠теми пост≥йних орган≥в тощо.

4. ћћ”ќ створюЇтьс€ виход€чи з принципу суверенноњ р≥вност≥ держав Ч член≥в орган≥зац≥њ. „ленство в ћћ”ќ п≥дкор€Їтьс€ певним внутр≥шн≥м правилам орган≥зац≥њ, що характеризують участь держав-член≥в у д≥€льност≥ њњ орган≥в, а також представництво держав при орган≥зац≥њ.

5. ” результат≥ практичноњ д≥€льност≥ ћћ”ќ держави Ч члени орган≥зац≥њ зобов'€зан≥ неухильно виконувати резолю≠ц≥њ њњ орган≥в. ÷е в≥дбуваЇтьс€ в≥дпов≥дно у межах компетен≠ц≥њ цих орган≥в ≥ з урахуванн€м установленоњ юридичноњ чин≠ност≥ таких резолюц≥й.

6. ћћ”ќ €к юридична особа маЇ сукупн≥сть прав, що ф≥ксуютьс€ в њњ установчому акт≥ або спец≥альн≥й конвенц≥њ. –еал≥зац≥€ цих прав в≥дбуваЇтьс€ на основ≥ нац≥онального за≠конодавства держави, на територ≥њ €коњ ћћ”ќ виконуЇ своњ функц≥њ (наприклад, вступаЇ в цив≥льно-правов≥ угоди, купуЇ, волод≥Ї ≥ розпор€джаЇтьс€ майном, порушуЇ справи в суд≥ та арб≥траж≥, виступаЇ стороною в судовому процес≥ тощо).

7. ћћ”ќ маЇ прив≥лењ та ≥мун≥тети, що забезпечують њњ ефективну повс€кденну д≥€льн≥сть, а також визнаютьс€ €к у м≥сцезнаходженн≥ штаб-квартири орган≥зац≥њ, так ≥ в будь-€к≥й ≥нш≥й держав≥ при виконанн≥ статутних завдань орган≥≠зац≥њ.

« погл€ду юридичноњ природи м≥жнародноњ м≥жур€довоњ орган≥зац≥њ можна говорити про њњ внутр≥шнЇ ≥ зовн≥шнЇ пра≠во. “ерм≥н "внутр≥шнЇ право ћћ”ќ" вживаЇтьс€ дл€ позна≠ченн€ норм, €к≥ створюютьс€ у кожн≥й орган≥зац≥њ з метою регулюванн€ механ≥зму њњ функц≥онуванн€ ≥ тих в≥дносин, що складаютьс€ м≥ж органами, посадовими особами та ≥ншими сп≥вроб≥тниками орган≥зац≥њ.

як правило, коло норм внутр≥шнього права ћћ”ќ, до≠сить широке. ¬ажливим компонентом цього права Ї правила процедури орган≥в ћћ”ќ. “им б≥льше, що своЇр≥дним вз≥р≠цем дл€ цього стала розробка в≥дпов≥дних правил процедури ќќЌ. ѕравила процедури можуть бути заф≥ксован≥ у стату≠тах ћћ”ќ (наприклад, ћј√ј“≈) та у спец≥альних постано≠вах ≥ регламентах (наприклад, ¬сесв≥тн€ метеоролог≥чна ор≠ган≥зац≥€ (¬ћќ), ћ≥жнародний союз електрозв'€зку (ћ—≈) та ≥н.). ѕравила процедури ћћ”ќ регламентують пор€док роботи њњ головних ≥ допом≥жних орган≥в, способи прийн€тт€ р≥шень, пор€док голосуванн€ ≥ т. п.

ѕраво орган≥зац≥њ розробл€ти правила процедури на св≥й розсуд, €кщо в њњ статут≥ немаЇ закр≥плених норм, нер≥дко на≠зивають "принципом самоорган≥зац≥њ". ѕри цьому практика д≥€льност≥ ћћ”ќ св≥дчить про створенн€ у межах орган≥за≠ц≥њ њњ допом≥жних орган≥в, таких €к ком≥тети. ¬они вивчають те чи ≥нше питанн€, готують проекти документ≥в ≥ т. п.

ѕор€д ≥з правилами процедури ≥стотне значенн€ мають також внутр≥шн≥ норми, що стосуютьс€ статусу персоналу, €кий виконуЇ функц≥њ м≥жнародноњ цив≥льноњ служби. “акий персонал в≥дпов≥дальний т≥льки перед орган≥зац≥Їю та њњ ви≠щою посадовою особою ≥ користуЇтьс€ ≥мун≥тетом в≥д юрис≠дикц≥њ крањни перебуванн€ ћћ”ќ. ќсновними джерелами норм, €к≥ стосуютьс€ правового становища персоналу орган≥≠зац≥њ Ї њњ статут, положенн€ про персонал, правила внутр≥ш≠нього трудового розпор€дку, спец≥альн≥ ≥нструкц≥њ ≥ циркул€≠ри, ф≥нансов≥ постанови тощо. —л≥д мати на уваз≥, що внутр≥шньо орган≥зац≥йн≥ норми ≥стотно в≥др≥зн€ютьс€ в≥д м≥жна≠родно-правових норм загального характеру за джерелом утворенн€. ¬нутр≥шньоорган≥зац≥йн≥ норми створюютьс€ р≥≠шенн€ми самоњ орган≥зац≥њ. “ому вони не мають того р≥вн€ узагальненн€, €кий мають норми м≥жнародного права.

“ерм≥н "зовн≥шнЇ право ћћ”ќ" умовно позначаЇ арсе≠нал правових засоб≥в, за допомогою €ких орган≥зац≥€ забез≠печуЇ св≥й статус у конкретних умовах њњ м≥сцеперебуванн€, своњ зв'€зки з державами або ≥ншими (у тому числ≥ неур€до≠вими) орган≥зац≥€ми. ” цьому раз≥ йдетьс€ про р≥зн≥ договори ћћ”ќ, в €ких орган≥зац≥€ виступаЇ стороною. ѕрикладом можуть бути численн≥ договори ќќЌ, що формують њњ систе≠му ≥ взаЇмов≥дносини з≥ спец≥ал≥зованими установами ќќЌ.

’арактер в≥дносин м≥ж м≥жнародними орган≥зац≥€ми, ос≠нованими на укладених м≥ж ними м≥жнародно-правових до≠говорах, може бути р≥зним. ” одних випадках це можуть бу≠ти в≥дносини р≥вност≥, в ≥нших Ч субординац≥њ, тобто п≥дпо≠р€дкуванн€ допом≥жних орган≥в головним.

ќсновою угод про режим перебуванн€ ≥ д≥€льност≥ штаб-квартир багатьох м≥жнародних орган≥зац≥й ≥з державами пе≠ребуванн€ Ї  онвенц≥€ про прив≥лењ та ≥мун≥тети ќќЌ 1946 p. ≥  онвенц≥€ про прив≥лењ та ≥мун≥тети спец≥ал≥зова≠них установ ќќЌ 1947 p. як правило, кожна спец≥ал≥зована установа ќќЌ конкретизуЇ на св≥й розсуд положенн€ зазна≠чених конвенц≥й дл€ своњх статутних ц≥лей. ѕрикладами по≠д≥бних угод Ї угоди м≥ж ќќЌ ≥ —Ўј, м≥ж ёЌ≈— ќ ≥ ‘ран≠ц≥Їю, м≥ж ћќѕ ≥ ¬ќќ« та Ўвейцар≥Їю ≥ т. д.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1096 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

760 - | 586 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.