Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодика вивченн€ довжини та одиниць њњ вим≥рюванн€. ƒ≥њ над ≥менованими числами, вираженими м≥рами довжини




” методиц≥ доц≥льно вид≥лити три етапи оволод≥нн€ основними вим≥рювальними знанн€ми, вм≥нн€ми ≥ навичками. ѕ≥д час вивченн€ вим≥рюванн€ довжин ц≥ етапи так≥: 1) вим≥рюванн€ довжини в≥др≥зка за допомогою набору моделей сантиметра;

2) масштабною л≥н≥йкою без цифровоњ школи;

3) масштабною л≥н≥йкою з цифровою шкалою.

ўе в до числовий пер≥од у шестил≥ток формують у€вленн€ про прот€жн≥сть у р≥зних напр€мках. ” звТ€зку з цим ними засвоюютьс€ пон€тт€ ДдовшийФ, ДкоротшийФ, Доднаковий за довжиноюФ, ДвищийФ, ДнижчийФ, Доднаковий за висотоюФ, ДширшийФ, ДвужчийФ, Доднаковий за шириноюФ, ДтовщийФ, ДтоншийФ, Доднаковий за товщиноюФ.

¬ концентр≥ Дƒес€токФ ц≥ у€вленн€ узагальнюютьс€ ≥ обТЇднуютьс€ терм≥ном ДдовжинаФ та введенн€м м≥ри дл€ визначенн€ довжини.

—початку пропонуютьс€ учн€м лабораторн≥ завданн€ на вим≥рюванн€ довжини смужок за допомогою ≥нших смужок, €к≥ грають роль м≥рок. ѕри цьому демонструютьс€ прийоми вкладанн€, в≥дкладанн€, накладанн€.

¬ концентр≥ Дƒес€токФ спочатку розгл€дають смужки дов≥льноњ довжини, €к≥ вибирають за м≥рки ≥ ≥люструють прийоми вим≥рюванн€ довжини.

Ќа наступному етап≥ Дм≥ркоюФ вибирають смужку довжиною 1 см ≥ за довжиною ц≥Їњ смужки вим≥рюють певн≥ смужки.

ѕрийом вкладанн€ пол€гаЇ в тому, що модель 1 ДсмФ посл≥довно вкладають у вим≥рювальну смужку.

 

ѕрийом в≥дкладанн€ пол€гаЇ в тому, що модель 1 см, посл≥довно в≥дкладають на смужц≥, робл€ть пом≥тки ол≥вцем.

 

ѕрийом, накладанн€ використовують при пор≥вн€нн≥ смужок приблизно однаковоњ довжини (одну смужку накладають на другу так, щоб л≥в≥ к≥нц≥ сп≥впадали, за

 

положенн€м правих к≥нц≥в визначають, €ка смужка довша, а €ка коротша).

ѕ≥зн≥ше учн€м пов≥домл€ють, що перерахован≥ прийоми прикладанн€ л≥н≥йки. Ћ≥н≥йку прикладають так, щоб ребро л≥н≥йки сп≥впадало з вим≥рювальним в≥др≥зком, а початок в≥др≥зка був напроти под≥лки 0. ѕ≥сл€ цього результат вим≥рюванн€ зчитують з≥ шкали л≥н≥йки, називають ту цифру, €ка стоњть проти правого к≥нц€ вим≥рюваного в≥др≥зка.

ѕри робот≥ з л≥н≥йкою учн≥в навчають виконувати наступн≥ операц≥њ: розм≥щувати аркуш паперу так, щоб руки ≥ л≥н≥йка не закривали в≥др≥зка, €кий вим≥рюють; ≥ встановлювати л≥н≥йку так, щоб в≥др≥зок м≥стивс€ б≥л€ осв≥тленого ребра л≥н≥йки, де Ї прод≥лки; сумувати початок в≥дл≥ку л≥н≥йки з початком вим≥рюваного в≥др≥зка; розм≥щувати чотири пальц≥ л≥воњ руки так, щоб вони притискували середину л≥н≥йки до аркуша паперу; називати й показувати кожен сантиметр п≥д час Дкрокуванн€Ф ол≥вцем уздовж в≥др≥зка.

¬ концентр≥ Дƒругий дес€токФ розгл€даЇтьс€ нова м≥ра довжини Ч дециметр, €ку ввод€ть на основ≥ сп≥вв≥дношенн€ 10 см = 1 дм, спираючись на аналог≥ю м≥ж сп≥вв≥дношенн€ми л≥чильних одиниць: 10 одиниць = 1 дес€ток.

ѕри цьому показують модель дм окремо ≥ на л≥н≥йц≥. ѕервинн≥ закр≥пленн€ провод€ть за завданн€ми п≥дручника. ”чн≥ розгл€дають модел≥ 1 см ≥ 1 дм, визначають довжини в≥др≥зк≥в, €к≥ под≥лено на сантиметри.

–озгл€даютьс€ вправи й такого типу:

1) роздробленн€ ≥менованих чисел, виражених дм ≥ см:

1 дм 3 см = 13 см;

2) перетворенн€ ≥менованих чисел:

15см = 1 дм 5 см.

” концентр≥ Д—отн€Ф в≥дбуваЇтьс€ ознайомленн€ з метром, €ке провод€ть за таким планом: бес≥да вчител€, за допомогою €коњ в≥н п≥дводить учн≥в до висновку, що велик≥ в≥дстан≥ краще вим≥рювати б≥льшими одиниц€ми м≥р; показуванн€ демонстрац≥йного метра дл€ безпосереднього зорового сприйманн€; пов≥домленн€ сп≥вв≥дношень: 1м = 100см, 1м = 10дм; розгл€д моделей метра, виготовлених з р≥зних матер≥ал≥в; самост≥йне виготовленн€ д≥тьми метра з паперових смужок; вправи на вим≥рюванн€.

¬прави на вим≥рюванн€ бувають дво€кого роду; вим≥рюванн€ в≥дстан≥ м≥ж двома пунктами (точками), наприклад, довжини та висоти класу, довжини шнурка тощо; вим≥рюванн€ в≥дстаней, що дор≥внюють даному числу метр≥в (наприклад, в≥дм≥р€ти три метри ниток).

” концентр≥ Д“ис€чаФ ввод€тьс€ нов≥ одиниц≥ вим≥рюванн€ довжини (мм, км), буквене позначенн€ в≥др≥зк≥в. ¬≥др≥зки широко використовують дл€ розгл€ду пон€ть зб≥льшенн€ ≥ зменшенн€ числа в к≥лька раз≥, кратного пор≥вн€нн€ чисел тощо. ” даному концентр≥ розгл€даютьс€ р≥зн≥ вправи на роздробленн€, перетворенн€, пор≥вн€нн€, д≥њ над м≥рами довжини.

¬ концентр≥ ДЅагатоцифров≥ числаФ передбачаЇтьс€ узагальненн€ ран≥ше набутих знань, ум≥нь ≥ навичок вим≥рюванн€ довжини, складаЇтьс€ таблиц€ одиниць вим≥рюванн€ довжини.

ѕ≥д час виконанн€ практичних завдань, розвТ€зуванн€ задач, обчисленн€ вираз≥в виконують операц≥њ роздробленн€, перетворенн€ ≥менованих чисел, виражених м≥рами довжини на 4 арифметичн≥ д≥њ над ними.

 

–озгл€немо дан≥ вправи.

1. –оздробленн€ ≥менованих чисел

5 км 735 м =

«разок м≥ркуванн€: кожний км м≥стить 1000 м. ќтже, 5 км Ч це 5000 м та 735 м разом 5735 м.

5 км 735 м = 5735 м

2. ѕеретворенн€ ≥менованих чисел Ц дан≥ вправи обернен≥ до попередн≥х.

5735 м = км м

«разок м≥ркуванн€: кожен км становить 1000 м, а тому к≥льк≥сть тис€ч в даному числ≥ означаЇ км. ≤нш≥ числа розр€д≥в сотень, дес€тк≥в ≥ одиниць позначають метри Ч 735м.

5735 м = 5 км 735 м

3. јрифметичн≥ д≥њ над складеними ≥менованими числами, вираженими м≥рами довжини.

Ќад ≥менованими числами сл≥д розр≥зн€ти д≥њ над простими ≥менованими числами:

8 см + 7 см = 15 см = 1 дм 5 см;

та складеними:

3см 2 мм + 5см 9 мм = 32 мм + 59 мм = 91 мм = 9 см 1 мм

Ѕ≥льшу трудн≥сть у д≥тей викликають д≥њ над складеними арифметичними д≥€ми, тому розгл€немо дане питанн€ конкретн≥ше.

ƒодаванн€ складених ≥менованих чисел, виражених м≥рами довжини, проводитьс€ двома способами:

I спос≥б

53 м 08 см + 9 м 73 см = 62 м 81 см

 

5308

973

6281 (см)

II спос≥б пол€гаЇ в тому, що складен≥ ≥менован≥ числа п≥дписують одне п≥д одним так, щоб однойменн≥ числа були в одному стовпц≥:

53 м 08 см 53 м 88 см

9 м 73 см 9 м 73 см

62 м 81 см 62 м 161 см

63 м 61 см

ƒ≥€ в≥дн≥манн€ виконуЇтьс€ аналог≥чно двома способами:

I спос≥б 53 м 08 см Ц 9 м 73 см = 43 м 35 см

5308

973

4335 (см)

II спос≥б 53 м 08 см

9 м 73 см

43 м 73 см

ћноженн€ ≥менованого числа на число виконують Їдиним способом: роздроблюють складене ≥меноване число ≥ одержують просте ≥меноване число, в насл≥док чого звод€ть д≥ю множенн€ до множенн€ натуральних чисел. јлгоритм виконанн€ вправи маЇ такий вигл€д:

976 9 м 76 см * 48 =

48 9 м 76 см = 976 см

7808 9 м 76 см * 48 = 46848 см =

3904 = 468м 48 см

46848 (см)

ƒ≥ленн€ ≥менованих чисел, виражених м≥рами довжини Ї два види:

1) д≥ленн€ ≥менованих чисел на натуральне, €ке маЇ зм≥ст д≥ленн€ на р≥вн≥ частини; д≥ленн€ виконуЇтьс€ Їдиним способом Ч ≥меноване число роздроблюють ≥ виконують д≥ленн€ натуральних чисел:

207 м 36 см: 16 =

207 м 36 см = 20736 см

20736 16

16 1296 (см)

32 207 м 36 см: 16 = 1296 см = 12 м 96 см

144

96

2) д≥ленн€ ≥менованого числа на ≥меноване, що маЇ характер д≥њ д≥ленн€ на вм≥щенн€; дана д≥€ виконуЇтьс€ аналог≥чним способом до попередньоњ д≥њ:

207 м 36 см: 12 м 96 см =

207 м 36 см = 20736 см

12 м 96 см = 1296 см

20736 1296

1296 16

7776

207 м 36 см: 12 м 96 см = 16

ќволод≥нн€ техн≥кою виконанн€ арифметичних д≥й над ≥менованими числами забезпечуЇ результативн≥сть при виконанн≥ р≥зних математичних завдань.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2483 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2194 - | 2051 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.